Постанова

від 01.08.2019 по справі 1440/2097/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 р.м. ОдесаСправа № 1440/2097/18 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Коваля М.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГНЕФТЬ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГНЕФТЬ" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 02.01.2018 року №661712/40054/753; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "ЮГНЕФТЬ" від 20.03.2018 року №77.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем на вимогу контролюючого органу направлено повний пакет документів, які підтверджують реальність господарських операцій та правомірність даних податкової накладної. Проте, відповідач необґрунтовано та не у відповідності до чинного законодавства у реєстрації накладної відмовив, у зв`язку із чим позивач вимушений вернутись до суду із цим позовом та ставити питання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити ці дії в судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 23.04.2018 року №661712/40054753 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГНЕФТЬ" від 20.03.2018 року №77. Зобов`язав Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГНЕФТЬ" від 20.03.2018 року №77 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується телефонограмою та звітами про надсилання тексту повісток засобами електронного зв`язку, однак в судове засідання вони не з`явились, поважність своєї неявки суду не повідомили, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в березні 2018 року ТОВ "ЮГНЕФТЬ" направлено на реєстрацію засобами електронного зв`язку до ДФС України податкову накладну №77 від 20.03.2018 року.

Згідно квитанції №1 ДФС України позивача повідомлено про прийняття зазначеної податкової накладної.

Разом з цим, ДФС України зазначено про зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

Так, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 42.11.2, у зв`язку із чим позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, які будуть достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання вимоги контролюючого органу, 19.04.2018 року позивачем через особистий кабінет електронного сервісу направлено пояснення щодо господарських операцій разом з доданими документами, у тому числі: договори поставки товару, видаткові накладні, банківські платіжні документи.

Опрацювавши вказані документи, Комісією ДФС України прийнято рішення від 02.01.2018 року №661712/40054753 про відмову у реєстрації податкової накладної №77 від 20.03.2018 року.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для встановлення походження товару, у тому числі, у зв`язку із не підтвердженням оплати товару відповідними розрахунковими документами.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб`єкта владних повноважень із його зобов`язанням вчинити дії на виконання закону.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не обґрунтував наявність причин, за яких платнику відмовлено у реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, судом першої інстанції враховано, що позивач надав на вимогу контролюючого органу пояснення з приводу господарських операцій, їх документальне підтвердження, за цими документами вбачається зміст операцій, обсяги постачання товару, його вид, вартість тощо, будь-яких розбіжностей між кількісними та вартісними показниками в документах не встановлено.

За таких обставин, оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, не обґрунтував наявність належних підстав для прийняття свого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно із п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із п. 12 Порядку від 29.12.2010 року №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Водночас, відповідно до п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Разом з цим, відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених норм показав, що контролюючий орган під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної має перевірити її дані, у тому числі, відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків реєстрації такої накладної.

За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову у проведенні такої реєстрації.

Однією із складових критеріїв ризиків реєстрації податкової накладної є невідповідність обсягів постачання товару обсягам його придбання за визначених умов.

Водночас, відмова у реєстрації надісланої платником податкової накладної може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної ризики не спростовані платником документальним підтвердженням її вартісних та кількісних показників.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної стало виявлення уповноваженим органом під час перевірки невідповідності її показників в частині обсягів постачання товару обсягам придбаного товару та не підтвердження позивачем цих показників повними та належними документами.

Водночас, згідно даних податкової накладної від 20.03.2018 року №77 у графі номенклатура товарів позивачем визначено вид товару, його кількість, обсяги постачання, його ціну тощо.

Разом з цим, у своєму рішенні контролюючий орган не вказав, у чому саме виникла невідповідність показників обсягів постачання з обсягами придбання позивачем товару.

В свою чергу, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач під час перевірки вказаних показників підтвердив господарські операції відповідними договорами, документами, за якими вбачається фактичне постачання товару, його оплата та використання у власній господарській діяльності.

На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що у контролюючого органу були достатні та повні первинні, бухгалтерські та розрахункові документи, складені за результатом господарських операцій, що давали відповідачу можливість прийняти спірну податкову накладну та провести її реєстрацію в установленому законом порядку.

При цьому, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень із його зобов`язанням вчинити дії на виконання вимог закону.

З огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

М.П. Коваль