Ухвала

від 02.08.2019 по справі 320/2368/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2368/19

У Х В А Л А

02 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П., суддів Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., перевіривши матеріали позовної заяви Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь ХХІ століття" про припинення договору оренди земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності,-

У С Т А Н О В И Л А:

Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь ХХІ століття", в якому просила:

- припинити договір оренди земельної ділянки № 36 від 08.02.2003 року, укладений між Щасливською сільською радою (код ЄДРПОУ 04527520) та Відкритим акціонерним товариством "Київська Русь ХХІ століття" (код ЄДРПОУ 24455082), який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьміченко Л.П. та зареєстрований в реєстрі за № 453, у зв'язку з необхідністю надання земельної ділянки площею 2,1356 га із кадастровим номером 3220888001:01:004:0115 з мотивів суспільної необхідності;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Русь ХХІ століття" (код ЄДРПОУ 24455082), передати Щасливській сільській раді (код ЄДРПОУ 04527520) земельну ділянку загальною площею 2,1356 га (кадастровий номер 3220888001:01:004:0115), яка розташована в с. Щасливе Бориспільського району Київської області у належному стані, придатному для її використання відповідно до цільового призначення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року позовну заяву Щасливської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь XXI століття" про припинення договору оренди земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності передано за підсудністю до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Позовні вимоги позивачка мотивує тим, рішенням Щасливської сільської ради про вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності від 18.04.2019 року № 1765-37-УП, враховуючи, що будівництво навчального закладу (школи) у селі Щасливе Бориспільського району Київської області є суспільною необхідністю, було вирішено примусово вилучити з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 2,1356 га із кадастровим номером 3220888001:01:004:0115, яка розташована в с. Щасливе Бориспільського району Київської області та перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю Київська Русь XXI століття за договором оренди земельної ділянки від 08.02.2003 року №36, який зареєстровано Бориспільським відділом земельних ресурсів, про що зроблено запис № 19 від 12.02.2003 року, враховуючи місце розташування, безпосередню близькість до центру, наявність усіх необхідних комунікацій, відповідну площу та той факт що у селі Щасливе Бориспідьського району Київської області не має в наявності вільних земельних ділянок, з метою будівництва навчального закладу (школи) у селі Щасливе Бориспідьського району Київської області, (копія додається).

Земельна ділянка площею 2,1356 га із кадастровим номером 3220888001:01:004:0115, яка розташована в с. Щасливе Бориспільського району Київської області, була обрана в зв'язку з місцем розташуванням, безпосередньою близькістю до центру, наявністю усіх необхідних комунікацій, відповідною площею для будівництва навчального закладу (школи) та враховуючи той факт, що у селі Щасливе Бориспідьського району Київської області не має в наявності вільних земельних ділянок для будівництва навчального закладу (школи).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Виходячи з суті та змісту заявлених позовних вимог судова колегія вважає, що позов не належить розглядати за правилами, встановленими КАС України з огляду на наступн

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконані правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення зобов'язання сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно пункт 8 частини першої статті 19 КАС України визначає, що на спори щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності поширюється юрисдикція адміністративних судів як на справи у публічно-правових спорах.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності врегульовані Законом України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності № 1559-VI від 17 листопада 2009 року.

Стаття 1 вказаного Закону передбачає, що відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності є перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за плату в державну чи комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового відчуження для потреб держави, територіальної громади, суспільства в цілому; примусовим відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності є перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду.

У цих правовідносинах об'єктом відчуження відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1559-VI є земельна ділянка (її частина), житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження, що на ній розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

За частинами першою, другою статті 2 Закону № 1559-VI його дія поширюється на суспільні відносини, пов'язані з викупом земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для забезпечення суспільних потреб чи пов'язані з примусовим відчуженням зазначених об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності, якщо такі потреби не можуть бути забезпечені шляхом використання земель державної чи комунальної власності.

Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, що виникають у разі вилучення (викупу) земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у державній та/або комунальній власності.

За пунктом б частини першої статті 141 ЗК України вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом, є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою; порядок вилучення земельних ділянок унормовано статтею 149 ЗК України.

Частина 1 стаття 31 Закону України Про оренду землі (№ 161-XIV) визначає підстави припинення договору оренди землі, зокрема договір оренди землі припиняється в разі: викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону № 161-XIV на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частинами першою - шостою статті 32-1 Закону № 161-XIV договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об'єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону № 1559-VI.

У разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.

Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред'явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 ЗК України, а також однією із сторін цього договору.

Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об'єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.

Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов'язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди. У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Умовами договору від 08.02.2003 року № 3 укладеного між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Русь ХХІ століття", зокрема п. 4 визначено умови зміни, припинення і розірвання договору оренди земельної ділянки.

Однією із підстав припинення договору є примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності.

Отже, питання припинення укладеного договору оренди земельної ділянки визначено умовами договору, укладеного між суб'єктами господарювання, які чітко обумовили підстави такого припинення.

Ураховуючи наведене, спір про припинення договору оренди земельної ділянки комунальної власності з підстав необхідності надання її для суспільних потреб не є спором щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності

Разом з тим регулювання, наведене у статті 32-1 Закону № 161-XIV, відповідає положенням частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якими договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Справа у спорі про припинення господарського договору, сторонами якого є сторони цього договору, за відсутності законодавчих приписів про розгляд цієї справи судом іншої юрисдикції має розглядатись в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № № 911/1357/18 (провадження № 12-288гс18).

Отже, оскільки даний спір не може розглядатися адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства, встановленими ст. 267 КАС України, а належить до юрисдикції господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. 160, 168,171, п.1 ч 1 ст. 170, 241, 248, 256, 267, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь ХХІ століття" про припинення договору оренди земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.

Головуючий суддя Бужак Наталія Петрівна

Судді: Пилипенко Олена Євгеніївна

Костюк Любов Олександрівна