Рішення

від 23.07.2019 по справі 286/4709/18

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/4709/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 ,

представника

відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої

особи Косинської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня , Овруцької центральної районної лікарні про поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня та просить поновити її на роботі медреєстратора поліклініки комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня з 27.11.2018 та стягнути з відповідача на її користь оплату за час вимушеного прогулу з 24.05.2018 по день поновлення на роботі.

Під час судового розгляду справи позивач неодноразово клопотала про збільшення розміру оплати за час вимушеного прогулу та під час судового засідання 23.07.2019 просить стягнути з відповідача оплату за час вимушеного прогулу в сумі 30292 грн. 17 коп., мотивуючи тим, що наказом №81-ОС від 21.11.2018 по Овруцькій ЦРЛ її повторно, після поновлення на роботі рішенням Овруцького районного суду від 05.09.2018, було звільнено з роботи з 26.11.2018 в зв`язку з скороченням штату по ст. 40 п.1 КЗпП України. Звільнення з роботи вона вважає незаконним та неправильним, так як при звільненні з роботи були порушені вимоги ст. 42 КЗпП України, оскільки при звільненні переважне право залишення на роботі взагалі не вирішувалося. Вона вважає, що має переважне право залишення на роботі перед іншими працівниками, а саме: перед ОСОБА_4 , яка не має медичної освіти. Інша робота їй взагалі не пропонувалася. При звільненні з роботи відповідачем порушені вимоги ст. 43 КЗпП України, так як звільнення було проведено без попередньої згоди профспілкового комітету, членом якого вона є. Після звільнення з роботи вона фактично залишилася без засобів до існування.

Ухвалою Овруцького районного суду від 22.01.2019 до участі у справі було залучено Овруцьку центральну районну лікарню в якості співвідповідача та Овруцьку міську раду в якості третьої особи на стороні відповідача.

Відповідачі: комунальне некомерційне підприємство Овруцька міська лікарня та Овруцька центральна районна лікарня подали відзиви на позовну заяву, в яких просять відмовити в задоволенні позову. Комунальне некомерційне підприємство Овруцька міська лікарня зазначило, що воно не є належним відповідачем у справі, так як не є правонаступником Овруцької центральної районної лікарні, а є новоствореним підприємством відповідно до рішення 15 сесії Овруцької міської ради 7-го скликання від 29.08.2018 №698. Позивач ніколи не працювала в КНП Овруцька міська лікарня , не була звільнена з неї, а тому не може бути і поновлена в даному підприємстві. Овруцька центральна районна лікарня посилається на затвердження рішенням сесії Овруцької міської ради №759 від 18.09.2018 штатного розпису, згідно якого проводилося звільнення усіх штатних одиниць, крім посади головного лікаря та головного бухгалтера. Тому відповідно переважне право залишення на роботі не могло розглядатися. 26.11.2018 звільняли також і всіх членів профспілки, в тому числі і голову. Згідно рішення сесії Овруцької міської ради Житомирської області від 25.01.2019 було розпочато процес ліквідації Овруцької центральної районної лікарні та створено ліквідаційну комісію.

Третя особа на стороні відповідача - Овруцька міська рада надала пояснення на позов, в якому також просить відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому підтримує позиції відповідачів, зазначивши, що звільнення відбулося правомірно згідно чинного законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними. Комунальне некомерційне підприємство Овруцька міська лікарня , як новостворене підприємство, не може бути належним відповідачем у справі.

Позивач надала відповіді на відзиви відповідачів, в яких просить відхилити наведені в відзивах заперечення, так як вони є надуманими. Оскільки, в дійсності комунальне некомерційне підприємство Овруцька міська лікарня є правонаступником Овруцької центральної районної лікарні, в якій вона працювала з 1988 року. Рішенням 15 сесії Овруцької міської ради 7 скликання фактично відбулося перетворення юридичної особи - Овруцька центральна районна лікарня, що передбачено ст. 106 ЦК України і про що свідчить витяг з Державного реєстру юридичних і фізичних осіб, згідно якого комунальне підприємство виконує той же вид діяльності, знаходиться за тією ж адресою, користується тим же майном і працюють ті ж працівники, які фактично переведені. Переведена і ОСОБА_4 на посаду медреєстратора, перед якою вона мала переважне право залишення на роботі.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, наведених у позові.

Представники відповідача - комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня , та третьої особи - Овруцької міської ради в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили, з підстав наведених у відзиві та поясненнях третьої особи відповідно.

Представник відповідача - Овруцької центральної районної лікарні в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. В судові засідання 12.03.2019 та 04.04.2019 надавали лист, в якому просили проводити розгляд справи без участі представника Овруцької ЦРЛ та відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідача - комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня , третьої особи, врахувавши позицію, наведену у відзиві відповідача - Овруцької районної лікарні, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Тобто, під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти, зокрема, ліквідацію, реорганізацію, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина друга ст. 40 Кодексу законів про працю України).

Згідно вимог статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, крім іншого, пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації - ст. 43-1 КЗпП України) ст.40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

В абзацах 1, 3 п. 19 постанови "Про практику розгляду судам трудових спорів від 06.11.1992 №9, Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника,які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , тобто позивач, згідно наказу Овруцької центральної районної лікарні №27 від 17.03.1986 з 15.03.1986 була зарахована на посаду завідуючої фельдшерсько-акушерським пунктом с. Кирдани Овруцького району. Згідно наказу від 21.11.2018 №81-ос звільнена з посади медичного реєстратора поліклініки Овруцької центральної районної лікарні з 26.11.2018 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату. З 20.12.2018 їй було призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п.1,3, 4 ст.22 та п.1 ст. 23 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (а.с. 3-5).

Рішенням 15 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області № 698 від 29.08.2018 вирішено створити комунальне некомерційне підприємство Овруцька міська лікарня Овруцької міської ради Житомирської області. При прийнятті вказаного рішення Овруцька міська рада керувалася нормами Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Господарським кодексом України, Законами України Основи законодавства України про охорону здоров`я та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я (а.с. 21).

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить про внесення запису до нього про реєстрацію комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня Овруцької міської ради Житомирської області 04.09.2018. Керівником зазначена ОСОБА_5 з приміткою контракт на три роки .(а.с. 22). Відповідно до положень ч.4 ст. 87 ЦК України комунальне некомерційне підприємство Овруцька міська лікарня Овруцької міської ради Житомирської області вважається створеним саме з 04.09.2018.

Рішенням 16 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області № 759 від 18.09.2018 у зв`язку з необхідністю оптимізації діяльності в сфері охорони здоров`я було затверджено штатний розпис Овруцької центральної районної лікарні (а.с.42-43).

Наказом головного лікаря Овруцької центральної районної лікарні №121 від 24.09.2018 було внесено зміни до штатного розпису Овруцької центральної районної лікарні з 24.09.2018, скоротивши усі штатні одиниці, крім одної штатної одиниці головного лікаря та штатної одиниці головного бухгалтера (а.с. 41). Хоча в штатному розписі йде посилання на введення його в дію з 27.11.2018.

Листом №1485 від 10.08.2018 Овруцькою центральною районною лікарнею було повідомлено голову профспілкового комітету Овруцької ЦРЛ, що в зв`язку з причинами економічного характеру у другій половині серпня планується створити КНП Овруцька міська лікарня Овруцької міської ради та можливе скорочення штату працівників у зв`язку зі зміною штатного розпису Овруцької ЦРЛ з додаванням списку посад та кількості працівників, які можуть бути вивільнені у зв`язку із скороченням штату. Листом №1736 від 25.09.2018 Овруцька центральна районна лікарня голову профспілкового комітету Овруцької ЦРЛ повідомила про необхідність попередження згідно наказу №121 від 24.09.2018 працівників лікарні про скорочення посад відповідно затвердженого штатного розпису (а.с. 44-61). 25.09.2018 за №1736 було направлено подання Овруцькою ЦРЛ профспілковому комітету про надання згоди на розірвання трудового договору працівників, які підпадають під скорочення згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. При цьому зазначено, що переважного права на залишення на роботі працівники не мають. (а.с.198).

Голова профкому ЦРЛ повідомила головного лікаря ЦРЛ про недоречність згоди профкому в зв`язку з утворенням нового підприємства КНП Овруцька міська лікарня та звільнення всіх працівників Овруцької ЦРЛ (а.с.210).

Рішенням 19 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області № 875 від 15.11.2018 вирішено надати дозвіл на передачу майна з балансу та оперативного управління Овруцької центральної районної лікарні на баланс та в оперативне управління КНП Овруцька міська лікарня (а.с. 134).

Рішенням 23 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області № 1023 від 25.01.2019 вирішено припинити діяльність комунальної установи Овруцька центральна районна лікарня шляхом її ліквідації як юридичної особи та створити комісію з припинення комунальної установи. Тимчасово виконуючим обов`язки головного лікаря комунальної установи Овруцька ЦРЛ та водночас і головою ліквідаційної комісії було призначено ОСОБА_6 (а.с. 73-75).

Згідно розпорядження Овруцького міського голови від 26.11.2018 №411-к ОСОБА_7 було призначено тимчасово виконуючим обов`язки головного лікаря комунальної установи Овруцька ЦРЛ з 27.11.2018. (а.с.108).

Копії наказу №68-ос від 24.09.2018 головного лікаря ЦРЛ (а.с.132-133) та персонального попередження ОСОБА_1 (а.с.76) свідчать, що працівників лікарні, в тому числі позивача, за 2 місяці було попереджено про звільнення в зв`язку із скороченням займаної нею посади. Скорочено було 2,5 ставки медичного реєстратора. При цьому повідомлено вказаним наказом, що на даний час вакантних посад, що відповідають кваліфікації працівників, не має. Слід відмітити, що про створення нового підприємства - КНП Овруцька міська лікарня всіх працівників повідомлено не було.

Копії посадових інструкцій реєстратора медичного Овруцької районної поліклініки та реєстратора медичного поліклінічно-діагностичного відділення (а.с. 174-177) підтверджують пояснення представників відповідача та третьої особи в частині кваліфікаційних вимог та вимог до знань, а саме: виключено вимогу про медичну освіту та добавлено знання правил користування персональним комп`ютером, що узгоджується з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 Охорона здоров`я , затвердженого наказом МОЗ України від 31.10.2018 №1977 та листом МОЗ від 31.01.2019 (а.с.220-221).

З листа -клопотання №14 від 19.11.201 на ім`я т.в.о. головного лікаря Овруцької центральної районної лікарні від т.в.о. директора КНП Овруцька міська лікарня в одній особі В ОСОБА_8 . Шубан вбачається, що остання клопотала про переведення працівників з ЦРЛ в новостворене підприємство за п.5 ст.36 КЗпП України (а.с.211-217).

Аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, суд враховує і положення ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я , згідно якого державні та комунальні заклади охорони здоров`я - бюджетні установи можуть реорганізовуватися в казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства. Зміна основного виду діяльності державного та комунального закладу охорони здоров`я з медичного обслуговування населення (медична практика) у зв`язку із зміною його організаційно-правової форми забороняється, а також і п.3 ч.3 Прикінцевих положень даного Закону, згідно якої звільнення працівників закладів, що реорганізуються відповідно до пункту 2 цього розділу, допускається лише у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Відповідно до статті 104 ЦК України юридична особа припиняється внаслідок передання всього майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (через злиття, приєднання, поділ, перетворення)або в наслідок ліквідації.

Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов`язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується. При реорганізації юридична особа також припиняється. Водночас, можливість для звільнення працівників у разі реорганізації підприємства, допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначити чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому їм органу.

Оцінюючи обставини справи та враховуючи, що рішення про ліквідацію комунальної установи Овруцька центральна районна лікарня було прийнято пізніше прийняття рішень про скорочення її штату, створення комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня Овруцької міської ради Житомирської області; вживалися дії щодо отримання згоди профспілкового комітету на звільнення працівників, що виключено при ліквідації ( ст. 43-1 КЗпП України); переважна кількість працівників була переведена згідно п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України за клопотанням та одноособовим рішенням т.в.о. головного лікаря Овруцької центральної районної лікарні та т.в.о. директора КНП Овруцька міська лікарня в одній особі В. ОСОБА_9 . Шубан, при цьому було не дотримано положення ч.2 ст. 49-4 КЗпП України щодо проведення власником або уповноваженим ним органом не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення про звільнення консультацій з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення, як наслідок всі працівники, в тому числі і позивач, не були повідомлені про можливість переведення в новостворене підприємство і відповідно були поставлені в нерівні умови (доказів протилежного суду не надано); а також беручи до уваги наявність спеціальних правових норм, а саме Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я , які передбачали саме реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я , суд приходить до висновку про недотримання закону при звільненні позивача.

Водночас суд враховує, що відповідно до статті 240-1 КЗпП у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням установленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 КЗпП для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України Про зайнятість населення .

Таким чином, зважаючи, що Овруцька центральна районна лікарня знаходиться в стадії ліквідації, посади працівників, в тому числі і медичного реєстратора скорочені; позивач не була переведена в КНП Овруцька міська лікарня , а тому відсутні правові підстави для поновлення її на роботі в новоствореному підприємстві. Поряд з цим, з врахуванням того, що Овруцька центральна лікарня, як юридична особа на даний час не припинена, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.24-25), суд вважає за необхідне стягнути з останньої на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8.02.1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана ця виплата. Нарахування заробітної плати за час вимушеного прогулу провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів.

Як вбачається з довідки про заробітну плату позивача (а.с.118), її середньоденний заробіток складає (3723 грн.+3723 грн.): 44 дні = 169 грн. 22 коп.. Виходячи з того, що вимушений прогул - з 27.11.2018 по 23.07.2019, тобто по день ухвалення рішення суду, складає 163 дні, то середній заробіток за час вимушеного прогулу складає ( 169 грн. 22 коп. Х 163) = 27582 грн. 86 коп..

Однак, крім цього суд звертає увагу на наступне.

Статтею 44 КЗпП України передбачено виплату вихідної допомоги при звільненні. При припиненні трудового договору з підстав змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ст. 40) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

У п. 32 постанови Про практику розгляду судами трудових спорів від 6 листопада 1992 року № 9, з подальшим змінами, Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що при присуджені оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час.

Таким чином, при розрахунку оплати за час вимушеного прогулу позивача слід зарахувати вихідну допомогу, яку виплачено в розмірі середньомісячного заробітку - 3723 грн. (а.с.38), а також допомогу по безробіттю, яка призначена позивачу з 20.12.2018 відповідно до п.п.1,3, 4 ст.22 та п.1 ст. 23 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 5). Оскільки, сторонами не надано доказів про розмір фактично виплаченої допомоги по безробіттю суд розраховує її, виходячи з мінімального розміру, відповідно до Постанови Правління фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття № 175 від 12 вересня 2018 року, що становить 1630 грн.. Відповідно розмір оплати за час вимушеного прогулу складе: (27582 грн. 86 коп. - 3723 грн. - 1630 грн. х.7) = 12449 грн. 86 коп..

За таких обставин, оцінивши правовідносини, що склалися між учасниками; всі надані докази в їх сукупності та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , а тому з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. в доход держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Овруцької центральної районної лікарні, код ЄДРПОУ 01991837, що розташоване по вул. Тараса Шевченка, 106 в м. Овручі Житомирської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , оплату за час вимушеного прогулу в сумі 10348 грн.40 коп. за період з 27.11.2018 по 23.07.2019 та судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. в доход держави.

В задоволенні решти вимог та в позові до комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня відмовити за безпідставністю.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець

повний текст рішення виготовлено 01.09.2019