УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №286/4709/18 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.
Категорія 54 Доповідач Трояновська Г. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.
з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 286/4709/18 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня , Овруцької центральної районної лікарні, третя особа - Овруцька міська рада, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23 липня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Гришковець А.Л. в м. Овручі,
в с т а н о в и в:
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила поновити її на роботі на посаді медичного реєстратора поліклініки комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня з 27.11.2018 та стягнути з відповідача на її користь оплату за час вимушеного прогулу з 24.05.2018 по день поновлення на роботі. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що наказом №81-ОС від 21.11.2018 по Овруцькій ЦРЛ її повторно, після поновлення на роботі рішенням Овруцького районного суду від 05.09.2018 року, було звільнено з роботи з 26.11.2018 у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Звільнення з роботи вважає незаконним, оскільки при цьому були порушені вимоги ст. 42 КЗпП України щодо переважного права залишення на роботі. Позивачка вважає, що має переважне право залишення на роботі перед іншими працівниками, зокрема перед ОСОБА_2 , яка не має медичної освіти. Інша робота їй взагалі не пропонувалася. При звільненні з роботи відповідачем порушені вимоги ст. 43 КЗпП України, так як звільнення було проведено без попередньої згоди профспілкового комітету, членом якого вона є.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 23 липня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з Овруцької центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 оплату за час вимушеного прогулу в сумі 10348 грн.40 коп. за період з 27.11.2018 по 23.07.2019. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким поновити її на посаді медичного реєстратора поліклініки комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня з 27.11.2018 та стягнути з відповідача на її користь оплату за час вимушеного прогулу з 27.11.2018 по 23.07.2019 в сумі 27582 грн. 86 коп.
Вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині поновлення на роботі, не дав належної оцінки дослідженим в судовому засіданні доказам, проігнорував вимоги Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я , а також ту обставину, що відповідачем не пропонувалася інша робота у даному закладі, незважаючи на те, що вона була згодна на переведення. Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу зазначає, що суд дійшов помилкового висновку, застосувавши роз`яснення Пленуму Верховного суду України, що містяться в постанові від 06.11.1992 року, оскільки вказані роз`яснення були зроблені із урахуванням положень ч. 3 ст. 117 КЗпП, яка була виключена на підставі Закону України №3248-15 від 20.12.2005 року.
У відзивах на апеляційну скаргу Комунальне некомерційне підприємство Овруцька міська лікарня та Овруцька міська рада просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
При розгляді справи судом апеляційної інстанції позивач та її представник ОСОБА_4 брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, надали пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі, просили її задовольнити.
Представник Комунального некомерційного підприємства (КНП) Овруцька міська лікарня Заваріна К.М. проти доводів апеляційної скарги заперечила, пояснила, що відбувається ліквідація Овруцької центральної районної лікарні, частина працівників переведена до КНП Овруцька міська лікарня , а частина, в тому числі позивач, скорочені. Оскільки позивач не працювала у новоствореному Комунальному некомерційному підприємстві Овруцька міська лікарня , то й відсутні підставі поновлювати її на роботі у цьому підприємстві. Вказала, що позивач не має переважного права на залишенні на роботі перед ОСОБА_2 , оскільки Овруцька ЦРЛ ліквідується повністю. Водночас посада, на яку претендує позивач, не вимагає обов`язкової медичної освіти, а тому відсутність такої у ОСОБА_2 , узгоджується з вимогами до зайнятої останньою посади.
Представник Овруцької міської ради Юрківська О.В. також заперечила проти доводів апеляційної скарги, вказала, що майно, яким користувалась Овруцька центральна районна лікарня належить Овруцькій міській раді. У зв`язку з ліквідацією ЦРЛ майно передано у користування новоствореному підприємству - КНП Овруцька міська лікарня .
Представник Овруцької центральної районної лікарні до апеляційного суду не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, просив залишити рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23 липня 2019 року без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , згідно наказу Овруцької центральної районної лікарні №27 від 17.03.1986 з 15.03.1986 була прийнята на посаду завідуючої фельдшерсько-акушерським пунктом с. Кирдани Овруцького району.
Листом №1485 від 10.08.2018 Овруцькою центральною районною лікарнею було повідомлено голову профспілкового комітету Овруцької ЦРЛ, що в зв`язку з причинами економічного характеру у другій половині серпня планується створити КНП Овруцька міська лікарня Овруцької міської ради та про можливе скорочення штату працівників у зв`язку зі зміною штатного розпису Овруцької ЦРЛ з додаванням списку посад та кількості працівників, які можуть бути вивільнені у зв`язку із скороченням штату.
Рішенням 16 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області № 759 від 18.09.2018 у зв`язку з необхідністю оптимізації діяльності в сфері охорони здоров`я було затверджено штатний розпис Овруцької центральної районної лікарні (а.с. 42-43).
Наказом головного лікаря Овруцької центральної районної лікарні №121 від 24.09.2018 було внесено зміни до штатного розпису Овруцької центральної районної лікарні з 24.09.2018, при цьому було скорочено усі штатні одиниці, окрім посад головного лікаря та головного бухгалтера (а.с. 41).
Цього ж дня, ОСОБА_1 попереджено про скорочення штату працівників Овруцької центральної районної лікарні, зокрема і посади, яку обіймає остання, та про подальше звільнення з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 76).
Листом №1736 від 25.09.2018 Овруцька центральна районна лікарня повідомила голову профспілкового комітету Овруцької ЦРЛ про необхідність попередження згідно наказу №121 від 24.09.2018 працівників лікарні про скорочення посад відповідно затвердженого штатного розпису (а.с. 44-61).
25.09.2018 за №1736 було направлено подання Овруцькою ЦРЛ профспілковому комітету про надання згоди на розірвання трудового договору працівників, які підпадають під скорочення згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. При цьому зазначено, що переважного права на залишення на роботі працівники не мають (а.с.198).
У відповідь на подання, голова профспілкового комітету ЦРЛ повідомила головного лікаря ЦРЛ про недоречність згоди профкому в зв`язку з утворенням нового підприємства КНП Овруцька міська лікарня та звільнення всіх працівників Овруцької ЦРЛ (а.с.210).
Згідно наказу від 21.11.2018 №81-ос ОСОБА_1 звільнена з посади медичного реєстратора поліклініки Овруцької центральної районної лікарні з 26.11.2018 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату.
Рішенням 23 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області № 1023 від 25.01.2019 вирішено припинити діяльність комунальної установи Овруцька центральна районна лікарня шляхом її ліквідації як юридичної особи та створити комісію з припинення комунальної установи. Тимчасово виконуючим обов`язки головного лікаря комунальної установи Овруцька ЦРЛ та водночас і головою ліквідаційної комісії було призначено ОСОБА_6 (а.с. 73-75).
Окрім наведеного, судом встановлено і те, що рішенням 15 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області № 698 від 29.08.2018 року, у відповідності до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Господарським кодексом України, Законами України Основи законодавства України про охорону здоров`я та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я , вирішено створити комунальне некомерційне підприємство Овруцька міська лікарня Овруцької міської ради Житомирської області (а.с. 21).
Правильно дослідивши та оцінивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недотримання вимог закону при звільненні позивача.
При цьому суд виходив з того, що рішення про ліквідацію комунальної установи Овруцька центральна районна лікарня було прийнято пізніше прийняття рішень про скорочення її штату, створення комунального некомерційного підприємства Овруцька міська лікарня Овруцької міської ради Житомирської області; вживалися дії щодо отримання згоди профспілкового комітету на звільнення працівників, що виключено при ліквідації ( ст. 43-1 КЗпП України); переважна кількість працівників була переведена згідно п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України за клопотанням та одноособовим рішенням т.в.о. головного лікаря Овруцької центральної районної лікарні та т.в.о. директора КНП Овруцька міська лікарня в одній особі ОСОБА_7 , при цьому було не дотримано положення ч.2 ст. 49-4 КЗпП України щодо проведення власником або уповноваженим ним органом не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення про звільнення консультацій з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення, як наслідок всі працівники, в тому числі і позивач, не були повідомлені про можливість переведення в новостворене підприємство і відповідно були поставлені в нерівні умови.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що трудові права позивача при звільненні порушені, проте підстави для поновлення ОСОБА_1 у новоствореному підприємстві - Комунальне некомерційне підприємство Овруцька міська лікарня відсутні.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з таких мотивів.
Як встановлено вище, рішенням Овруцької міської ради Житомирської області вирішено припинити діяльність комунальної установи Овруцька центральна районна лікарня шляхом її ліквідації як юридичної особи.
Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 28.01.2019 вказана юридична особа перебуває в стані припинення.
Зі статуту КНП Овруцька міська лікарня вбачається, вказане підприємство є лікарняним унітарним некомерційним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановленим законодавством України та цим Статутом (п. 1.1 Статуту).
Підприємство створене за рішенням 15 сесії 7 скликання Овруцької міської ради Житомирської області № 698 від 29.08.2018 року, у відповідності до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Господарського кодексу України (п. 1.2 Статуту).
Підприємство створене на базі майна комунальної власності Овруцької міської об`єднаної територіальної громади, яке закріплюється за ним на праві оперативного управління (п. 1.3 Статуту).
Засновником, власником та органом управління майном Підприємства є Овруцька міська об`єднана територіальна громада (п. 1.4. Статуту).
Відомостей щодо правонаступництва даний Статут не містить.
Отже, підстави для поновлення ОСОБА_1 у новоствореному підприємстві - КНП Овруцька міська лікарня , на якому вона не працювала, відсутні.
У той же час, враховуючи, що більшість штатних посад, у тому числі і та, яку обіймала позивач, були скорочені, Овруцька центральна районна лікарня як юридична особа перебуває у стані припинення внаслідок ліквідації, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про неможливість поновлення ОСОБА_1 на попередній роботі внаслідок ліквідації підприємства.
Відповідно до ст. 240-1 КЗпП України, у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України Про зайнятість населення .
Оскільки позивачку було звільнено з порушенням норм КЗпП України, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому судом правильно застосовано Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМ України від 08 лютого 1995 року № 100.
Проте доводи ОСОБА_1 , що стягнення вказаного заробітку має відбуватися саме з відповідача КНП Овруцька міська лікарня , колегією суддів відхиляються, оскільки вказаний обов`язок має бути покладено на ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), як це визначено ст. 240-1 КЗпП України, тобто на Овруцьку центральну районну лікарню.
Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки законом не передбачено будь-яких підстав для його зменшення .
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року справа № 6-511цс16.
Однак, посилання в рішенні суду на п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , де зазначається, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час, не може бути підставою для зменшення розміру середнього заробітку, оскільки викладені в ньому роз`яснення були зроблені з урахуванням вимог ч. 3 ст. 117 КЗпП України, яку було виключено на підставі Закону №3248-IV від 20 грудня 2005 року.
У зв`язку з викладеним, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме із Овруцької центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 належить стягнути оплату за час вимушеного прогулу за період з 27.11.2018 по 23.07.2019 в сумі 27582 грн. 86 коп. (3723грн.+3723грн.) : 44роб.дн. = 169,22грн. х 163дн. вимушеного прогулу).
В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23 липня 2019 року в частині стягнення оплати за час вимушеного прогулу змінити.
Стягнути із Овруцької центральної районної лікарні, код ЄДРПОУ 01991837, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , оплату за час вимушеного прогулу в сумі 27582 грн. 86 коп. за період з 27.11.2018 по 23.07.2019.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25.10.2019.
Головуючий Судді
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2019 |
Оприлюднено | 27.10.2019 |
Номер документу | 85199604 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Трояновська Г. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні