Рішення

від 23.07.2019 по справі 915/945/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

==================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Справа № 915/945/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815)

в особі філії Енергозбут Акціонерного товариства Українська залізниця (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, ідентифікаційний код 40150221; адреса для листування: ВСП Одеське регіональне відділення , 65012, м. Одеса, пл. Старосінна, 35)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакосмос , (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36, ідентифікаційний код 32229637)

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Яцюк С.М. - керівник товариства з обмеженою відповідальністю Авіакосмос

В С Т А Н О В И В:

11.04.2019 акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Енергозбут акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № ЕЕЦ-15/123 від 15.03.2019 (вх. № 5849/19) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Авіакосмос заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 212 від 19.02.2008 на загальну суму 423990,66 грн, з якої: 182605,21 грн - за спожиту електроенергію, 182830,63 грн - за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 13606,22 грн - 3 % річних, 44948,60 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору про постачання електричної енергії № 212 від 19.02.2008 з додатками до нього; звітів про використану електроенергію (3 шт.); акту контрольного огляду засобів обліку електроенергії споживача № 040817-084468 від 22.08.2017; рахунку за спожиту активну електричну енергію в серпні 2017 року № 992124 від 28.08.2017, рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в серпні 2017 року № 992124/П від 28.08.2017; претензії № ЕЕЦ-10/9263 від 02.11.2017 з відповіддю на неї; застосування норм статей 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України та мотивовані таким: за результатами проведеного 22.08.2017 контрольного огляду відповідача було складено акт № 0844468 та встановлено, що у серпні 2017 року замість погоджених 870 кВт год. відповідач спожив 86190 кВт год., чим допустив перевищення договірних величин споживання електричної енергії. Оформлені рахунки на суму 184898,25 грн для сплати вартості спожитої електричної енергії та на суму 182830,63 грн для сплати вартості перевищення договірних величин відповідач до 05.10.2017 не сплатив, що суперечить умовам договору та нормам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 08.05.2019, після виправлення недоліків позовної заяви, останню було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/945/19, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 04 червня 2019 року о 10:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

03.06.2019 до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 03.06.2019 (вх. № 9124/19) на позовну заяву, у якому заявник зазначає, що усі виконані позивачем послуги по постачанню електричної енергії сплачені в повному обсязі. Також відповідач посилається на: 1) відсутність самої перевірки як свідчить директор ТОВ Авіакосмос та відсутність представника відповідача вказаного в акті під час проведення контрольного огляду, та довідки про відсутність на ТОВ Авіакосмос робітника з вказаним прізвищем в акті; 2) пожежу за добу до контрольного огляду 21.08.2019, з знищенням майна (засобу обліку), та споруд ТОВ Авіакосмос ; 3) наявність рахунку № 992124 від 23.08.2017 виписаного в.о. начальника Херсонського лінійного відділу ОСОБА_1 . на суму 1878,02 грн; 4) наявність звернення ТОВ Авіакосмос до ВСПО Одеського РВ філії Енергозбут ПАТ Укразалізниця про пожежу на території підприємства і прохання направити представника для роз пломбування і заміни лічильника, від 06.09.2017 вих. № 27; 5) відсутність акту про порушення та, відповідно, не здійснення розгляду комісією позивача цього акту з наданням права стороні відповідача захистити своє право, та надати до розгляду свої конструктивні докази.

Відповідач вважає, що обставини, викладені в претензії та позовній заяві не відповідають дійсності і не підтверджені ніякими доказами та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Енергозбут в повному обсязі, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Крім того, 03.06.2019 до суду від позивача надійшло клопотання № ЕЕЦ-17/518 від 28.05.2019 про відкладення розгляду справи, за текстом якого заявник повідомив суд про те, що не має можливості забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника через участь останнього в судовому засіданні в Господарському суді Дніпропетровської області. З огляду на викладене, позивач просив суд відкласти розгляд справи.

04.06.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 04.06.2019 (вх. № 9312/12), у якому заявник просив долучити до матеріалів справи довідку товариства з обмеженою відповідальністю Авіакосмос стосовно працевлаштування гр. ОСОБА_2 та довідку товариства з обмеженою відповідальністю Авіакосмос стосовно працевлаштування гр. ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 04.06.2019 підготовче засідання у справі було відкладено на 27 червня 2019 року о 09:30.

19.06.2019 до суду від позивача надійшло клопотання № ЕЕЛ-6/370 від 14.06.2019 про приєднання доказів до матеріалів справи, за текстом якого заявник зазначає про те, що з огляду на надходження на адресу позивача відзиву, до якого долучено Акт про пожежу від 21.08.2017, існує необхідність подання та долучення до матеріалів справи паперових та електронних доказів на спростування тверджень, викладених у ньому. З огляду на вищевикладене позивач просить суд долучити до матеріалів справи: копію додатку акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та паперові копії електронних доказів (фотографії засобів обліку та пломб).

Крім того, 19.06.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № ЕЕЛ-6/369 від 14.06.2019, у якій заявник зазначає, що відзив суперечить реальним обставинам справи, а, отже, є таким, що підлягає відхиленню.

Ухвалою від 27.06.2019 суд закрив підготовче провадження у даній справі з призначенням її до судового розгляду по суті на 18 липня 2019 року о 09:30.

08.07.2019 до суду від позивача надійшли письмові пояснення № ЕЕЦ-17/1513 від 03.07.2019 щодо розрахунку позовних вимог.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

18.07.2019 в судове засідання з`явилися повноважні представники обох сторін, які проголосили вступні слова.

Представник позивача доповів предмет та підстави позову, підтвердив його актуальність, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити.

З урахуванням змісту спірних правовідносин та зібраних у справі доказів, оскільки спір, розгляд якого розпочато по суті не міг бути вирішений в судовому засіданні 18.07.2019, судом було оголошено перерву до 23.07.2019.

Дану справу розглянуто судом за правилами загального позовного провадження.

23.07.2019 за результатами розгляду справи, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2008 року між державним підприємством Одеська залізниця (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Авіакосмос (далі - споживач) був укладений договір № 212 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця , підприємства, установи, організації, залізничного транспорту загального користування, реорганізовано шляхом злиття та створення публічного акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого закріплюється у державній власності на базі Укрзалізниці.

Відповідно до п. 2 Статуту публічного акціонерного товариства Українська залізниця , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюється за державною власністю на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ, організацій, залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця від 25.06.2014 № 200.

Згідно зазначеного додатку №1 до складу публічного акціонерного товариства Укрзалізниця увійшло і державне підприємство Одеська залізниця , яке реорганізовано у філію.

Відповідно до ч. 1 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання акціонерного товариства Українська залізниця від 31.10.2018 № 938 змінено тип публічного акціонерного товариства Українська залізниця з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство Українська залізниця .

Таким чином, акціонерне товариство Українська залізниця є правонаступником усіх прав та обов`язків, що випливають з Договору.

Згідно з предметом вказаного Договору позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 100 кВт, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

В п. 2.1 Договору зазначено, що під час виконання його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно з пп. 2.2.2 Договору позивач зобов`язався постачати відповідачу (споживачу) електроенергію як різновид товару.

Згідно з пп. 2.3.1, 2.3.3 Договору відповідач зобов`язався виконувати умови цього Договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків Порядок розрахунків (Додаток № 2-Н) та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії (Додаток № 2). Оплату здійснювати виключно коштами на поточний рахунок постачальника електричної енергії.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 Порядок розрахунків , споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума зазначених нарахувань вказується в окремих розрахункових документах.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше.

За змістом п. 5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток № 1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно п. 5.1 цього Договору обсягів.

Згідно з п. 9.4 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Відповідно до умов Додатку № 1 до Договору, сторони погодили, що договірні величини споживання електричної енергії Споживачу встановлюються на рівні 11,231 тис. кВт год. всього на 2017 рік та - 0,870 тис. кВт год. зокрема на серпень 2017 року.

Крім того, вказаним додатком сторони, зокрема, погодили, що у випадку перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживач сплачує постачальнику двократну вартість електричної енергії за обсяг перевищення у відповідності до вимог статті 26 Закону України Про електроенергетику .

Відповідно до умов п. п. 1, 2, 4, 6 додатку № 2А до Договору Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників Споживача , розрахунковий період починається з 0 год. 00 хв. 15 числа кожного місяця та закінчується о 0 год. 00 хв. 15 числа наступного місяця.

Споживач знімає показання лічильників 15 числа кожного місяця згідно з додатком № 2 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

Оплата електричної енергії здійснюється у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку-фактури.

Предметом даного позову виступає майнова вимога постачальника електричної енергії щодо стягнення зі споживача грошових коштів за спожиту електричну енергію та за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про електропостачання.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачити попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

В пп. 1 п. 8.1 та пп. 2 п. 10.2 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України, споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Матеріали справи свідчать про таке.

22.08.2017 представником позивача було проведено контрольний огляд приладу обліку відповідача EMS132.10.1 номер 212449 за результатами якого оформлено акт № 084468 та встановлено покази лічильника 0015421 . Цей акт підписаний лише з боку представників позивача, представник відповідача ОСОБА_4 від підпису відмовився (а.с. 16).

Разом із тим, за довідкою позивача, громадянин ОСОБА_3 в ТОВ АВІАКОСМОС не працює, та на 21.08.2017 в ТОВ АВІАКОСМОС не працював (а.с. 108). Суд вважає за необхідне зауважити, що довідка, надана відповідачем щодо громадянина Мирошни ОСОБА_5 отже заперечення щодо факту відсутності трудових відносин між ТОВ АВІАКОСМОС та вказаним громадянином не приймаються судом до уваги, як такі, що не стосуються предмету доказування у даній справі, оскільки представником споживача (ТОВ АВІАКОСМОС ) при проведенні контрольного огляду засобу обліку постачальником 22.08.2017 зазначено іншу особу - ОСОБА_4 .

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що на підставі аналізу та звіряння з попередніми показниками засобу обліку (звіт № 212 про використання електроенергії з 25.06.2017 по 25.07.2017), беручи до уваги коефіцієнт трансформації - 30, було встановлено, що відповідач у серпні 2017 року спожив 86190 кВт на суму 184898,25 грн.

Таким чином, відповідач, використавши 86190 кВт замість погоджених у додатку до Договору, а саме - 870 кВт, допустив перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 6.16 ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Позивач стверджує, що направив відповідачу рахунки: № 992124 від 28.08.2017 за спожиту електричну енергію в серпні 2017 на 184898,25 грн та № 992124/П від 28.08.2017 за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в серпні 2017 року на суму 182830,63 грн, які товариство з обмеженою відповідальністю АВІАКОСМОС отримало 28.09.2017 і мало оплатити до 05.10.2017.

Факт отримання названих рахунків був підтверджений керівником відповідача в ході виступу у судовому засіданні. Разом із тим, рахунки оплачені споживачем не були.

З метою досудового врегулювання спору позивач оформив та скерував на адресу відповідача претензію № ЕЕЦ-10/9263 від 02.11.2017, за текстом якої зазначив про наявність у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію перед постачальником у суму 182605,21 грн та, згідно п. 4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 182830,63 грн.

25.01.2018 відповідач відхилив претензію позивача, категорично не погоджуючись з існуючою заборгованістю за спожиту електричну енергію, так як всі рахунки, які були надані за спожиту електричну енергію були повністю сплачені, заборгованість відсутня. Для виявлення помилки у розрахунках просив надати акт звірки за спожиту електричну енергію у 2017 році.

Цю відповідь позивач отримав 14.02.2018.

Відповідач же у відзиві проти задоволення позову заперечує, надаючи на підтвердження власної позиції наступні докази:

1. Акт про пожежу від 21.08.2017.

Так, за твердженням відповідача 21.08.2017 на ТОВ АВІАКОСМОС відбулася пожежа, під час якої було пошкоджено прилад обліку електричної енергії.

Разом із тим, з наданого акту вбачається таке:

- пожежа відбулася на об`єкті допоміжна споруда житлового сектору за адресою АДРЕСА_1 -н, с. Раденськ, вул. Заводська , власник об`єкту не встановлений;

- пожежею знищено: суха трава, дерев`яний ящик для овочів ; пошкоджено: фронтон допоміжні споруди на площі 60 кв.м. ;

- причина пожежі (ймовірна): необережне поводження з вогнем.

Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що твердження відповідача про факт пожежі на об`єкті ТОВ АВІАКОСМОС , з пошкодженням приладу обліку електричної енергії, не підтверджено останнім належними та допустимими доказами. З названого вище акту про пожежу від 21.08.2017 не вбачається:

1) того пожежа відбулася безпосередньо на території відповідача (по-перше, зазначення в акті про те, що пожежа відбулася на об`єкті житлового сектору ; по-друге, адреса об`єкту, на якому відбулася пожежа, не співпадає з адресою відповідача, зазначеною в Акті розмежування балансової належності електромереж, який є додатком до Договору про постачання електричної енергії; по-третє, вказівка в акті на те, що власник об`єкту не встановлений);

2) в акті не зафіксовано того, що в ході пожежі було пошкоджено, або знищено прилад обліку електричної енергії.

2. Акт № 083942 від 21.09.2017 про пломбування засобів обліку.

Як стверджує відповідач, 21.09.2017 за листом споживача від 05.09.2017 (отриманим постачальником 07.09.2017) постачальником було складено акт № 083942 про пломбування засобів обліку . Цей акт був складений представником філії Енергозбут у присутності представника споживача ОСОБА_4 , який відмовився від підпису , про що у акті міститься відповідна відмітка. Актом зафіксовано, що електролічильник EMS132.10.1 номер 212449 сгорел .

Суд зазначає, що зафіксований у вказаному акті факт того, що лічильник згорів не може однозначно свідчити про те, що відповідний прилад обліку було пошкоджено/знищено під час пожежі, на яку посилається відповідач, з урахуванням значного проміжку часу між датою пожежі та датою складання акту. Крім того, як зазначалося вище, твердження відповідача про факт пожежі на об`єкті ТОВ АВІАКОСМОС останнім не доведено.

При цьому, фотознімки лічильника та пломб (а.с. 120-123), які надані до матеріалів справи позивачем, суд також оцінює критично, оскільки з таких фотознімків достовірно не вбачається ні місця їх створення, ні дати їх створення, а відтак останні не можуть вважатись належними та допустимими доказами у справі.

3. Рахунок № 992124 від 23.08.2017.

За твердженням відповідача 23.08.2017 ТОВ АВІАКОСМОС було подано рахунок № 992124 від 23.08.2017 року за спожиту електричну енергію, а представником позивача прийнято та нараховано до сплати 1878,02 грн.

Судом відхиляється вказане заперечення відповідача, з огляду на контраргумент позивача, та з урахуванням приписів п. 7 Додатку до Договору Порядок розрахунків за електричну енергію , відповідно до якого у разі не подання Споживачем звіту про використану електроенергію в зазначений термін, визначення обсягу використаної електроенергії здійснюється за середньодобовим споживання попереднього розрахункового періоду.

Беручи до уваги, що станом на 23.08.2017 відповідач не надав звіту про використану електроенергію позивач надав споживачу рахунок виходячи з показників споживання електроенергії за попередній період. Дані контрольного огляду (з урахуванням вихідних днів) були опрацьовані позивачем лише 28.08.2017, після чого було визначено реальну кількість спожитої електроенергії та, на підставі наявної інформації сформовано рахунки №992124 та №992124/П, які були скеровані відповідачу засобами поштового зв`язку.

Крім того, заперечення відповідача щодо відсутності Акту про порушення, який мав бути розглянутий комісією постачальника, відхиляються судом з огляду на таке.

Пунктом 6.14 ПКЕЕ визначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта приймання-передавання електричної енергії.

Положеннями п. 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється акт порушень.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ встановлено, що контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою явлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку Правилам устройства електроустановок (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам.

Отже, враховуючи наведені норми ПКЕЕ, акт про порушення складається виключно під час комплексу робіт з метою візуального обстеження або значення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення.

Згідно ж з п. 6.14 ПКЕЕ, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.

Тобто акт про порушення в таких випадках не складається.

У п. 4 оглядового листа Вищого господарського суду України від 30.12.2011 № 01-06/1872 Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) зазначено, що у разі порушення споживачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання у постачальника електричної енергії виникає право стягнути зі споживача двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору, встановлено відповідальність відповідача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, а саме: споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше.

Отже, у урахуванням наведеного у сукупності, позивач правомірно виставив відповідачу рахунки № 992124 від 28.08.2017 за спожиту електричну енергію в серпні 2017 на 184898,25 грн та № 992124/П від 28.08.2017 за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в серпні 2017 року на суму 182830,63 грн, які за матеріалами справи не були оплачені відповідачем.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до змісту ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як свідчать матеріали справи, у даних правовідносинах позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що останнім дійсно у серпні 2017 року було перевищено договірну величину споживання електроенергії, оплата за що не була здійснена відповідачем.

Судом перевірено розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію в серпні 2017 в розмірі 184898,25 грн та заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в серпні 2017 року в розмірі 182830,63 грн та встановлено, що позивачем відповідні суми грн зазначено вірно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних у розмірі 13606,22 грн та інфляційних втрат в розмірі 44948,60 грн суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Водночас, перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що відповідні нарахування здійснені позивачем з допущенням помилок.

По-перше, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 13606,22 грн за період з 06.10.2017 по 31.12.2018 та здійснено відповідні нарахування відсотків річних за 453 дні. Разом із тим, визначений позивачем період прострочення платежу, за який здійснено нарахування тривав 452 дні.

Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми Законодавство та встановлено, що обґрунтованою сумою 3% річних за період з 06.10.2017 по 31.12.2018 є 13576,19 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням наведеного суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3% річних в сумі 30,03 грн.

По-друге, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат позивачем здійснено за період з жовтня 2017 року по листопад 2018 року.

Разом з тим, відповідно до абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, позивачем помилково включено до періоду, за який здійснено розрахунок інфляції, жовтень 2017 року, оскільки, як вірно визначено позивачем, лише 05.10.2017 відповідачем мав бути здійснений платіж за договором.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат за період з листопада 2017 року по листопад 2018 року за допомогою програми Законодавство та встановлено, що обґрунтованою сумою інфляційних втрат за вищевказаний період до стягнення з відповідача є 40142,65 грн.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача інфляційних втрат в сумі 4805,95 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 6284,18 грн ((418954,68 / 423990,66) * 100 %= 98,81 %; 98,81 % * 6359,86 = 6284,18) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Авіакосмос , (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36, ідентифікаційний код 32229637) на користь акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії Енергозбут Акціонерного товариства Українська залізниця (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, ідентифікаційний код 40150221) заборгованість в розмірі 418945,68 грн, з яких: 182605,21 грн - за спожиту електроенергію, 182830,63 грн - за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 13576,19 грн - 3 % річних, 40142,65 грн - інфляційні втрати, а також 6284,18 грн судового збору .

В решті позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 30,03 грн та інфляційних втрат у сумі 4805,95 грн відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії Енергозбут Акціонерного товариства Українська залізниця (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, ідентифікаційний код 40150221; адреса для листування: ВСП Одеське регіональне відділення , 65012, м. Одеса, пл. Старосінна, 35).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакосмос , (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36, ідентифікаційний код 32229637).

Повне рішення складено та підписано судом 02.08.2019.

Суддя О.Г. Смородінова