Рішення

від 02.08.2019 по справі 914/1031/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2019, м.Львів, вул.Личаківська,128 справа № 914/1031/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув справу за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ,

до відповідача: Комунального підприємства Моршинтеплоенерго , м.Моршин

про стягнення 10843,70грн. пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань за неналежне виконання грошового зобов»язання

Представники сторін не викликалися.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.

Суть спору: АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства Моршинтеплоенерго , м.Моршин пені в сумі 7472,64грн., трьох процентів річних у сумі 3001,64грн., інфляційних нарахувань в сумі 370грн. Однак, як вбачається із змісту позовної заяви, долученого до неї розрахунку трьох відсотків річних та ціни позову зазначеної у прохальній частині позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 3001,06грн. 3% річних, а не 3001,64грн. На думку суду, позивачем допущено описку в прохальній частині позову, зокрема в сумі 3% річних, яку він просить суд стягнути з відповідача.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на те, що відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки за отриманий від позивача, на підставі Договору № 6035/1718-ТЕ-21 постачання природного газу від 07.09.2017р. природний газ. Позивачем на підставі норм п. 6.1., 8.2. Договору № 6035/1718-ТЕ-21 постачання природного газу, а також ст. ст. 174, 175, 193, 216, 230, 231, 232 ГК України та ст. ст. 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 655 ЦК України, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 7472,64грн. пені за період прострочення виконання грошового зобов»язання з листопада по грудень 2017р., лютого по березень 2018р., з 26.12.2017 р. по 27.09.2018 р. на суму 7472,64грн., трьох процентів річних за період прострочення виконання грошового зобов»язання за листопад 2017р. - березень 2018р. та з 26.12.2017 р. по 29.11.2018 р. на суму 3001,06грн., а також інфляційних за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань, які виникли у грудні 2017р. за період прострочення з 01.02.2018р. по 28.02.2018р., на суму 370грн.

Відповідач у строк, встановлений судом, надіслав суду відзив на позовну заяву від 21.06.209р. № 1-06/83. У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що порушення строків розрахунків виникли не з вини КП Моршинтеплоенерго , сума боргу, на яку позивач нарахував штрафні санкції - це розмір пільг і субсидій, нарахованих мешканцям м.Моршин і не профінансованих Головним розпорядником коштів місцевого бюджету. Відповідач вказує на те, що в кінці грудня 2017р. вартість спожитого природного газу становила 433666,43грн., а станом на 01.01.2018р. заборгованість по не профінансованих пільгах і субсидіях становила 388817,21грн. Оплата за вище вказаний природний газ частково проведена в сумі 378,07грн. та 44849,22грн. На думку відповідача, штрафні санкції (пеня, 3% річних, інфляційні нарахування), нараховані на суму заборгованості 388439,14грн. є безпідставними. Крім цього, відповідач у відзиві просить суд врахувати важкий фінансовий стан підприємства, а також те, що стягнення з КП Моршинтеплоенерго нарахованих 3% річнихё інфляційних та пені може призвести до значного погіршення фінансового стану підприємства.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.06.2019р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Судове засідання у справі не проводилось та сторони в судове засідання не викликались, на підставі норм ч.5 ст.252 ГПК України. Клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 509, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

07.09.2017 між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Комунальним підприємством Моршинтеплоенерго (споживач) укладено договір № 6035/1718 - ТЕ -21 постачання природного газу та додаткові угоди до нього.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. цього договору, постачальник (позивач) зобов»язувався поставити споживачеві (відповідачу) у 2017-2018 роках природний газ, а споживач (відповідач) зобов`язувався оплатити його на умовах цього договору. Сторони погодили у договорі, що природний Газ, який постачається за цим договором, використовується споживачем (відповідачем) виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

На виконання умов договору № 6035/1718-ТЕ-21 постачання природного газу, позивач протягом листопада-грудня 2017р., січня-березня 2018року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 1819832,19 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2017р., 31.12.2017р., 31.01.2018р., 28.02.2018р., 31.03.2018.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості газу, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача передбаченої п. 8.2. Договору пені, 3 % річних та інфляційних.

Відповідно до пункту 8.2. договору, сторони домовились, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити позивачу пеню в розмірі 16.4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20.

Додатковою угодою № 1 від 15.01.2018р. до договору постачання природного газу від 07.09.2017р. № 6035/1718-ТЕ-21, яка набула чинності з дати її підписання та діє з 01.01.2018р. пункт 8.2 Договору викладено в наступній редакції: 8.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256.

Наявними у матеріалах справи доказами, а саме: Договором № 6035/1718-ТЕ-21 постачання природного газу з додатковими угодами до нього, актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2017р., 31.12.2017р., 31.01.2018р., 28.02.2018р., 31.03.2018р., виписками операцій по рахунку позивача підтверджується несвоєчасна оплата відповідачем отриманого ним від позивача по Договору № 6035/1718-ТЕ-21 у листопаді-грудні 2017р. та січні-березні 2018 року природного газу .

Здійснивши обрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних, а також інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву від 21.06.2019р. № 1-06/83, про те, що сума боргу, на яку позивач нарахував штрафні санкції - це розмір пільг і субсидій, нарахованих мешканцям м.Моршин, яка непрофінансована Головним розпорядником коштів місцевого бюджету, через брак коштів в Державному бюджеті, жодним чином не звільняють КП Моршинтеплоенерго від відповідальності за порушення строків оплати вартості природного газу, яка встановлена п.8.3. Договору та ст.625 ЦК України.

Додатковою угодою № 1 від 15.01.2018р. до договору постачання природного газу від 07.09.2017р. № 6035/1718-ТЕ-21 викладено пункт 8.3 розділу 8 Відповідальність сторін Договору в наступній редакції: 8.3. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором. .

Враховуючи те, що позивачем подано суду достатньо доказів на обгрунтування позовних вимог, а відповідачем не спростовано позовні вимоги, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення в сумі : 7472,64грн. пені, 3001,06грн. 3% річних та 370грн. інфляційних.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Комунального підприємства Моршинтеплоенерго (82482, Львівська область, м.Моршин, вул.Привокзальна, 45-а, код ЄДРПОУ 33892124) задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Моршинтеплоенерго (82482, Львівська область, м.Моршин, вул.Привокзальна, 45-а, код ЄДРПОУ 33892124) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 7472,64грн. пені, 3001,06грн. 3% річних, 370грн. інфляційних та 1921грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бортник О.Ю.