Рішення

від 30.07.2019 по справі 922/1718/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1718/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Приватного підприємства "Голден-Фарм" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10А, оф. 3/7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм" (62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, кімн. 8-7) простягнення 166 240,07 грн. за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Голден-Фарм" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм" про стягнення 166 240,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором поставки №01/06/16-Я від 01.07.2016 року в частині здійснення оплати за товар, з урахуванням чого, до стягнення заявлена сума боргу у розмірі 166 240,07 грн. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, складається із витрат зі сплати судового збору за подання даного позову у розмірі 2 493,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/1718/19 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено "20" червня 2019 р. о 10:30 год. Встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2019 року яку занесено до протоколу судового засідання, у зв`язку із не явкою у призначене судове засідання уповноважених представників сторін, оголошено перерву до 09.07.2019 року о(б) 11:30 год.

Через канцелярію суду 26.06.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15579) у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Та зазначає, що отримання товару за зазначеними в позові накладними відповідач визнає. Проте заборгованість за вказаний товар на думку відповідача не де-юре існує. Також зазначає, що більша частина зазначеного товару в позовній заяві на суму 161 240,07 грн. не була реалізована відповідачем, про що, в передбаченому пунктом 6.2. договором порядку, позивач сповіщався шляхом направлення письмового повідомлення факсом. Позивачем при обчисленні сальдо взаєморозрахунків не враховано оплату відповідачем 08.02.2019 року в сумі 5 000, 00 грн. Частина товару, на суму 23 310, 78 грн. була вивезена позивачем в липні та вересні 2018 року відповідно до накладних на повернення товару: 04.07.2018 року на суму 2 852, 92грн., 10.07.2018 року на суму 31,32 грн., 07.09.2018 року на суму 5 200,27 грн., 07.09.2018 року на суму 7 366,52 грн., 07.09.2018 року на суму 9.96 грн., 13.09.2018 року на суму 7 849,79 грн. Викладене на думку відповідача свідчить, що є всі підстави стверджувати про відсутність у відповідача боргу за спірним договором (т. 1, а.с. 96-97).

Через канцелярію суду 08.07.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 16403) у якому останній зазначає, що факт повернення товару позивач визнає, повернення були проведені по бухгалтерії. Товари відповідно до накладних, перелік яких вказано в позові, не було повернуто позивачу та не було за них сплачено грошові кошти. Тому позивач просить суд стягнути із відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 166 240, 07 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків. Також зазначає, що відповідачем у підтвердження своїх заперечень не надано жодного доказу-первинного бухгалтерського документу про те, що товар не було реалізовано.

Ухвалою суду від 09.07.2019 року відзив на позовну заяву (вх. № 15579 від 26.06.2019 року) залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 16489) про відкладення судового розгляду. Розгляд справи відкладено на "30" липня 2019 р. о(б) 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2019 року задоволено клопотання (вх. № 17954 від 24.07.2019 року) відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. Поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив вх. № 15579 від 26.06.2019 року до розгляду.

Через канцелярію суду 22.07.2019 року від представника позивача на вимогу ухвали суду від 09.07.2019 року надійшли пояснення вх. № 17648 та документи для долучення до матеріалів справи.

Судом прийнято надані документи та долучено до матеріалів справи.

Уповноважений представник позивача у призначене судове засідання 30.07.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про свідчить поштове повідомлення яке долучено до матеріалів справи.

Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання 30.07.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про свідчить поштове повідомлення яке долучено до матеріалів справи.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 липня 2016 року між Приватним підприємством "Голден-Фарм"(позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм (відповідачем, покупцем) укладено договір поставки № 01/06/01-Я-79, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (т. 1, а.с. 12-15).

Згідно пункту 10.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє протягом одного року. Договір автоматично пролонгується на той самий строк, на який його було укладено, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання розірвати його. Термін дії права сторін на автоматичну пролонгацію дії дійсного договору не обмежений (пункт 10.2. договору).

Доказів розірвання договору поставки № 01/06/01-Я-79 від 01.07.2016 року сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідно до пункту 5.1. договору, оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем в міру реалізації, один раз в 30 днів, після реалізації покупцем поставленого товару третім особам.

Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі або внесення грошових коштів у касу постачальника. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та відповідної видатково-прибуткової накладної, за якою передавався товар. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату відповідної випадково-прибуткової накладної (пункти 5.2., 5.3. договору).

Пунктом 5.4. встановлено, що покупець надає постачальнику звіт про реалізований товар кожні 30 днів з моменту здійснення першої поставки за дійсним договором факсом 044501-04-98, електронною поштою за наступною адресою alex@goldefarm.com.ua.

Відповідно до пункту 6.1. договору, граничним терміном реалізації товару являється 90 діб, після чого поставлений, але не реалізований товар підлягає поверненню за рахунок постачальника.

Сторонами у відповідності до пункту 1.2. договору було складено та підписано специфікацію (т. 1, а.с. 16-20).

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач у відзиві на позовну заяву, позивачем на виконання умов договору здійснено поставку товару відповідно до видаткових накладних, а саме: № 2840-2288 від 26.01.2017 року на суму 1029,67 грн.; № 2840-2288 від 26.01.2017 року на суму 1029,67 грн.; № 22883-20784 від 22.06.2017 року на суму 2256,40 грн.; № 32020-22256 від 11.09.2017 року на суму 8149,70 грн.; № 32228-22431 від 12.09.2017 року на суму 4106,81 грн.; № 32228-22431 від 12.09.2017 року на суму 4106,81 грн.; № 32620-26022 від 14.09.2017 року на суму 5536,08 грн.; № 32728-26082 від 15.09.2017 року на суму 7018,16 грн.; № 33439-26609 від 22.09.2017 року на суму 4708,85 грн.; № 33602-26698 від 25.09.2017 року на суму 5784,01 грн.; № 34185-27100 від 27.09.2017 року на суму 3246,96 грн.; № 34287-27158 від 28.09.2017 року на суму 5198,41 грн.; № 34360-27216 від 29.09.2017 року на суму 3222,16 грн.; № 34361-27217 від 29.09.2017 року на суму 2473,21 грн.; № 34496-27268 від 02.10.2017 року на суму 8030,94 грн.; № 37531-29133 від 02.10.2017 року на суму 4987,44 грн.; № 35784-28098 від 10.10.2017 року на суму 6176,62 грн.; № 36985-28877 від 18.10.2017 року на суму 2745,98 грн.; № 37004-28888 від 18.10.2017 року на суму 2382,01 грн.; № 37005-28889 від 18.10.2017 року на суму 2319,30 грн.; № 38011-29457 від 25.10.2017 року на суму 157,92 грн.; № 38012-29458 від 25.10.2017 року на суму 301,18 грн.; № 38013-29459 від 25.10.2017 року на суму 358,70 грн.; № 38014-29460 від 25.10.2017 року на суму 358,70 грн.; № 38015-29461 від 25.10.2017 року на суму 538,06 грн.; № 38016-29462 від 25.10.2017 року на суму 200,78 грн.; № 38017-29463 від 25.10.2017 року на суму 380,14 грн.; № 38018-29464 від 25.10.2017 року на суму 200,78 грн.; № 38019-29465 від 25.10.2017 року на суму 358,70 грн.; № 38020-29466 від 25.10.2017 року на суму 717,41 грн.; № 39047-30193 від 01.11.2017 року на суму 1747,75 грн.; № 39048-30194 від 01.11.2017 року на суму 1759,97 грн.; № 39142-30221 від 02.11.2017 року на суму 2388,73 грн.; № 39292-30270 від 03.11.2017 року на суму 1516,18 грн.; № 39511-30348 від 06.11.2017 року на суму 1179,18 грн.; № 40149-30917 від 09.11.2017 року на суму 2912,78 грн.; № 40150-30918 від 09.11.2017 року на суму 2492,16 грн.; № 40234-31020 від 10.11.2017 року на суму 2905,10 грн.; № 41965-32700 від 22.11.2017 року на суму 1277,14 грн.; № 41966-32701 від 22.11.2017 року на суму 1404,95 грн.; № 41967-32702 від 22.11.2017 року на суму 1509,34 грн.; № 41968-32703 від 22.11.2017 року на суму 1018,67 грн.; № 45595-35259 від 15.12.2017 року на суму 2217,18 грн.; № 45596-35260 від 15.12.2017 року на суму 1993,97 грн.; № 45600-35264 від 15.12.2017 року на суму 2153,16 грн.; № 45684-35384 від 15.12.2017 року на суму 1433,45 грн.; № 45689-35392 від 15.12.2017 року на суму 1467,30 грн.; № 45712-35404 від 15.12.2017 року на суму 1199,39 грн.; № 45719-35408 від 18.12.2017 року на суму 1093,46 грн.; № 45916-35503 від 18.12.2017 року на суму 1130,38 грн.; № 46439-35972 від 20.12.2017 року на суму 835,04 грн.; № 47278-36442 від 26.12.2017 року на суму 1678,13 грн.; № 47279-36443 від 26.12.2017 року на суму 1856,27 грн.; № 47625-36712 від 27.12.2017 року на суму 718,60 грн.; № 47649-36722 від 27.12.2017 року на суму 860,80 грн.; № 7874-4767 від 20.02.2018 року на суму 4431,92 грн.; № 9016-5428 від 01.03.2018 року на суму 3504,16 грн.; № 11149-6897 від 13.03.2018 року на суму 2900,98 грн.; № 11661-7326 від 15.03.2018 року на суму 3246,08 грн.; № 11765-7492 від 15.03.2018 року на суму 5630,26 грн.; № 11810-7508 від 15.03.2018 року на суму 3768,12 грн.; № 23576 від 12.06.2018 року на суму 3814,27 грн.; № 23583 від 12.06.2018 року на суму 1006,16 грн.; № 23587 від 12.06.2018 року на суму 3197,81 грн.; № 23600 від 12.06.2018 року на суму 4484, 00 грн.; № 24500 від 19.06.2018 року на суму 1493,84 грн.; № 24507 від 19.06.2018 року на суму 1089,42 грн.; № 25208 від 23.06.2018 року на суму 2164,80 грн.; № 25234 від 23.06.2018 року на суму 1814,09 грн. на загальну суму 166 740, 07 грн. (т. 1, а.с. 21-87).

За твердженнями позивача, відповідач не сплатив за поставлений товар та не повернув товар позивачу, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості у розмірі 166 240, 07 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у статті 526 Цивільного кодексу України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією та повернення нереалізованого товару за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором поставки № 01/06/01-Я-79 від 01.07.2016 року чи повернення нереалізованого товару позивачу, суд , ухвалив що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 166 240,07 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 15579 від 26.06.2019 року), а саме, що обов`язок оплати виникає лише після реалізації отриманого товару третім особам. Пунктом 6.3. встановлено саме обов`язок позивача вивезти не реалізований товар, що більша частина зазначеного товару в позовній заяві на суму 161 240,07 грн. не була реалізована відповідачем, про що, в передбаченому пунктом 6.2. договором порядку, позивач сповіщався шляхом направлення письмового повідомлення факсом. Позивачем при обчисленні сальдо взаєморозрахунків не враховано оплату відповідачем 08.02.2019 року в сумі 5 000, 00 грн. Частина товару, на суму 23 310, 78 грн. була вивезена позивачем в липні та вересні 2018 року відповідно до накладних на повернення товару: 04.07.2018 року на суму 2 852, 92грн., 10.07.2018 року на суму 31,32 грн., 07.09.2018 року на суму 5 200,27 грн., 07.09.2018 року на суму 7 366,52 грн., 07.09.2018 року на суму 9.96 грн., 13.09.2018 року на суму 7 849,79 грн. Та те, що до моменту реалізації товару третім особам, у відповідача не виникає обов`язку оплати цього товару.

Заперечення відповідача вх. № 15579 від 26.06.2019 року не приймаються судом, оскільки в обґрунтування вказаних доводів в порушення вимог статей 73, 76 Господарського процесуального кодексу України не надано суду жодних доказів, які б підтверджували вищевикладені обставини. Також відповідачем не надано доказів щодо не реалізації товару за спірними видатковими накладними, доказів повернення товару та доказів часткової сплати (платіжні допучення тощо).

Окрім цього відповідачем в обґрунтування наданих заперечень не надано доказів (листів, повідомлень тощо) щодо повідомлення позивача про необхідність вивезення товару як не реалізованого зі складу відповідача, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність заперечень відповідача.

Також суд зазначає, що самі лише заперечення проти позову та посилання відповідача викладені у відзиві на позовну заяву без надання до суду таких доказів які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не можуть бути належними та допустимими доказами у розумінні статей 42, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про порушення відповідачем прав позивача щодо своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 166 240, 07 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 2 493, 60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627, 628, 712 Цивільного кодексу України; статтями 193, 230 Господарського кодексу України; статтями 13, 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роній Фарм" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, кім. 8-7, ЄДРПОУ 38117562) на користь Приватного підприємства "Голден-Фарм" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10 А, оф. 3/7, ЄДРПОУ 32706692) 166 240, 07 грн. суму основного бору та 2 493, 60 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "02" серпня 2019 р.

Суддя О.О. Ємельянова