Ухвала

від 01.08.2019 по справі 923/570/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

01 серпня 2019 року Справа 923/570/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Теплотехніка" про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Теплотехніка", м. Херсон

до: Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської міської ради, м. Херсон

про скасування результатів тендерної закупівлі та визнання недійсним договору про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів.

в с т а н о в и в:

09 липня 2019 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Теплотехніка" до Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради із вимогами про скасування результатів тендерних торгів за проведеною закупівлею UA-2019-05-03-000757-с по Реконструкції системи теплопостачання будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 5 та будівлі комунального закладу "Центр науково-технічної творчості учнівської молоді" Херсонської обласної ради за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 27 (ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи ); скасування укладеного на підставі результатів зазначених торгів за проведеною закупівлею UA-2019-05-03-000757-с Реконструкція системи теплопостачання будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 5 та будівлі комунального закладу "Центр науково-технічної творчості учнівської молоді" Херсонської обласної ради за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 27 (ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи ) Договору №1-3/294 про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів, укладеного між Комунальною установою з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради та ПП "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ" 01 липня 2019 року.

Справу згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2019, розподілено судді Остапенко Т.А.

Ухвалою від 11.07.2019 позовну заяву, на підставі ст. 174 ГПК України, залишено без розгляду, встановлено строк для усунення недоліків.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою від 18.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Справа 923/831/18 перебувала у проваджені судді Остапенко Т.А.

Розпорядженням керівника апарату суду № 303 від 25 липня 2019 року у справі призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи 923/570/19, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2019 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 26 липня 2019 року суддею Нікітенко С.В. прийнято справу № 923/570/19 до провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У прохальній частині позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Теплотехніка" просить суд, вжити передбачені статтею 137 ГПК України заходи забезпечення позову, шляхом заборони Комунальній установі з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради вчиняти будь-які дії, направлені на виконання оскаржуваних нами результатів закупівлі UA-2019-05-03-000757-С, з реконструкції системи теплопостачання будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 5 та будівлі комунального закладу "Центр науково-технічної творчості учнівської молоді" Херсонської обласної ради за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 27" (ДК 021:2015 "45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на ті обставини, що невжиття забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду у разі початку робіт з реконструкції системи теплопостачання будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 5 та будівлі комунального закладу "Центр науково-технічної творчості учнівської молоді" Херсонської обласної ради за укладеним Відповідачем на підставі результатів торгів договором підряду № 1-3/294 від 01.07.2019 року з ПП "ТЕПЛОСЕРВІС- СОКОЛ".

Судом встановлено, що ухвалою від 11.07.2019 позивачу роз`яснено, що заява про забезпечення позову за змістом та формою не відповідає приписам ст.ст. 138, 139 ГПК України. Також суд звернув увагу заявника, що на підтвердження сплати судового збору за подачу позову та вжиття заходів забезпечення позову, додано два платіжних доручення №2 від 09.07.2019 р. з аналогічною сумою 3842 грн. та призначенням платежу: "судовий збір за позовом ТОВ "ГК "Теплотехніка" до КУ з кап. будівництва".

На виконання приписів зазначеної ухвали позивачем подано заяву про усунення виявлених недоліків з додатком, крім того зазначив, що при зверненні з даної позовною заявою здійснив сплату судового збору у розмірі 4803,00грн.

Судом при здійснені перевірки зарахування судового збору, встановлено, згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, ТОВ Група компаній "Теплотехніка" сплачено судовий збір за забезпечення позову у даній справі (квитанція №3 від 09.07.2019), зазначена довідка залучена до матерів справи.

У даному випадку судом також враховано, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючі положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

За таких обставин, суд розглядає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Теплотехніка" по суті, яка викладена у прохальній частині позовної заяви.

Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами статті 137 ГПК України, позов забезпечується шліхом : накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії;,3 встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов`язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов`язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами, відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Обґрунтовуючи свою позицію щодо застосування заходів забезпечення позову позивачем зазначено, що невжиття забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду у разі початку робіт з реконструкції системи теплопостачання будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 5 та будівлі комунального закладу "Центр науково-технічної творчості учнівської молоді" Херсонської обласної ради за укладеним відповідачем на підставі результатів торгів договором підряду № 1-3/294 від 01.07.2019 року з ПП "ТЕПЛОСЕРВІС-СОКОЛ".

Дослідивши подані заявником докази суд дійшов висновку, що ТОВ "Група компаній "Теплотехніка" не наведено достатніх обґрунтувань та не надано належних доказів, яким чином невжиття заходу забезпечення позову у запропонований спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у разі звернення з відповідним позовом, як такий захід сприятиме забезпеченню фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Заявивши про вжиття заходів забезпечення позову, зазначивши з посиланням на норми ГПК України, про право суду вжити заходів забезпечення позову, позивач не довів обставин, які можуть кваліфікуватися підставами для заходу до забезпечення позову.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оскільки заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви, за таких обставин суд відмовляє позивачу у задоволені заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, викладену у першому пункті прохальної частини позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Теплотехніка" у задоволені заяви про забезпечення позову.

2. Ухвалу направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили у відповідно до приписів ст. 235 ГПК України, після її підписання та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 254, 255, 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 02.08.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко