Постанова

від 01.08.2019 по справі 914/1645/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 914/1645/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 (колегія суддів у складі: Бонк Т.Б. - головуючий, Бойко С.М., Якімець Г.Г.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2018 (суддя Запотічняк О.Д.)

у справі № 914/1645/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77"

до Приватного акціонерного товариства "Дрогобицький завод газової апаратури"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Проектно-виробниче підприємство "Енергія"

про стягнення 253 353, 27 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" (далі - ТОВ "ПМК-77") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дрогобицький завод газової апаратури" (далі - ПрАТ "Дрогобицький завод газової апаратури") (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення 253 353, 27 грн., з яких: 22 375, 19 грн. пені, нарахованої в період з 29.05.2017 по 08.06.2018 за неусунення недоліків, виявлених в роботі очисної машини ОМІ 1020-1220 у визначений умовами договору № 09/17 від 27.10.2017 строк; 229 203 грн. пені, нарахованої в період з 31.05.2017 по 02.10.2018 за неусунення недоліків, виявлених в роботі ізоляційної машини ОМІ 1020-1220 у визначений умовами договору № 09/17 від 27.10.2017 строк.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Проектно-виробниче підприємство "Енергія" (далі - ВАТ ПВП "Енергія").

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.12.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20 341, 08 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПрАТ "Дрогобицький завод газової апаратури" (продавцем) і ТОВ "ПМК-77" (покупцем) 27.10.2017 укладено договір № 09/17, за умовами якого продавець зобов'язується у 2017-2018 роках передати, а покупець - прийняти та оплатити товар - машини очисні, ізоляційні та бітумний котел, згідно зі специфікаціями.

Відповідно до п. 4.2. договору гарантійний строк експлуатації товару становить 12 місяців з дня його введення в експлуатацію, але не пізніше одного року від дня одержання його покупцем, а згідно з п. 4.3. - термін усунення дефектів, виявлених в межах гарантійного терміну, не може бути більшим, ніж 20 календарних днів з моменту отримання продавцем вимоги про усунення цих дефектів, або заміни неякісного товару.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строку усунення дефектів, виявлених під час дії гарантійних зобовязань, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,3 відсотка від вартості товару в якому виявлено дефект, за кожний день прострочення.

На виконання вказаного договору покупцем проведено повну оплату в сумі 1 554 156 грн., а покупцем у повному обсязі поставлено по одній одиниці машини очисної (ОМ1 ДУ 1020-1220), машини ізоляційної (ІМ1 ДУ 1020-1220) та бітумного котла (КБ-1-2,5).

Відповідно до видаткової накладної від 11.01.2018 вартість очисної машини ОМ1 ДУ 1020-1220 становить 678 036 грн., відповідно до видаткової накладної від 08.05.2018 вартість машини ізоляційної ІМ1 ДУ 1020-1220 становить 611 208,00 грн. Цими ж документами підтверджено і сам факт та дату передачі покупцю вказаних машин.

У ході експлуатації машини очисної виявлено недоліки, у зв'язку з наявністю яких позивачем 04.05.2018 направлено відповідачу рекламацію. Після одержання 07.05.2018 вказаної рекламації відповідач для усунення виявлених недоліків та встановлення причин їх виникнення направив свого представника. У акті, складеному комісійно 10.05.2018, відображено недоліки поставленого обладнання. А саме у даному акті зазначено, що в результаті огляду по роботі очисної машини ОМ1-1020-1220 було виявлено і усунуто: неполадки та ремонт, центрування двох відцентрових муфт; заварено циліндричні шпонки переднього очисного вінця; ліквідація підтікання масла редукторів не виконана; провести перепаковку усіх стиків трубопроводу праймерної системи.

Крім цього, в акті від 10.05.2018 зазначено, що за результатами огляду ізоляційної машини ІМ1-1020-1220 після прибуття на базу з завода-виготовлювача ВАТ ПВП "Енергія" на виробничу дільницю №6 ПМК 77 було виявлено наступні недоліки: необхідно зробити перетяжку усіх болтових з'єднань (шнековий насос, ходового механізму, тощо); закріпити кабеля, провода заземлення електродвигунів; тріщина на зварному з'єднанні патрубка входу кабеля бітумної ванни, провести герметизацію (герметик); на редукторах відсутні щупи рівня масла (два редуктора).

Після направлення 29.05.2018 очисної машини відповідачу, останнім проведено ремонтні роботи та усунуто всі недоліки, що підтверджується листом № 084 від 08.06.2018.

На усунення недоліків, виявлених в роботі вказаної ізоляційної машини, відповідачем направлено позивачу герметик та щупи рівня масла згідно з експрес-накладною № 59000338141727 від 17.05.2018, які отримані представником позивача Пашкевич С.Є. (з копії експрес-накладної №59000338141727 від 17.05.2018 "Нової пошти" вбачається направлення запчастин до ВПТ (велика побутова техніка) від Петрик Т.Г. (голова правління ВАТ "Проектно-виробниче підприємство "Енергія") до Пашкевич С.В. (заступник директора ТОВ "ПМК-77")).

Посилаючись на те, що відповідачем не було усунуто недоліків, виявлених в роботі очисної та ізоляційної машин у визначений умовами договору строк, ТОВ "ПМК-77" звернулось з даним позовом до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо усунення виявлених недоліків поставленого згідно з договором № 09/17 від 27.10.2017 товару, у зв'язку з чим позивачем обґрунтовано нараховано 20 341, 08 грн. пені за несвоєчасне усунення недоліків, виявлених в роботі очисної машини ОМІ 1020-1220. При цьому, судом першої інстанції відмовлено у стягненні 2 034, 11 грн. пені за невчасне усунення недоліків, виявлених в роботі очисної машини ОМІ 1020-1220, у зв'язку з неправильним її розрахунком позивачем. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 229 203 грн., суди дійшли висновку про їх недоведеність та необгрунтованість.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 229 203 грн. пені, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в цій частині та прийняти нове рішення про задоволення позову. В іншій частині скаржник просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 229 203 грн. пені. Так скаржник зазначає, що:

- копія експрес-накладної № 59000338141727 від 17.05.2018 не містить необхідних реквізитів, зокрема дати її засвідчення. Відтак, вона не є письмовим та допустимим доказом, а суди не могли брати її до уваги;

- вказана копія експрес-накладної не була заздалегідь надіслана відповідачу, у зв'язку з чим суди порушили п. 9 ст. 80 ГПК України прийнявши її до уваги;

- суди не звернули уваги, що у копії зазначеної експрес-накладної містяться взаємосуперечливі дати - складання (23.10.2018) та оформлення (17.05.2018);

- із копії експрес-накладної не слідує, що мало місце пересилання герметика та щупів рівня масла;

- пояснення відповідача є взаємосуперечиливими, оскільки у відзиві на позов останній вказує, що щупи рівня масла були направлені новою поштою за накладною № 59008066017864 від 25.07.2018, а у додаткових поясненнях - що щупи були відправлені новою поштою за накладною № 59000338141727 від 17.05.2018;

- суди обох інстанцій не надали оцінки додатковій вимозі позивача від 06.08.2018 № 102 та довідці від 12.10.2018;

- суди обох інстанцій безпідставно не взяли до уваги акт від 30.07.2018, в якому вказані дефекти ізоляційної машини, та дійшли помилкового висновку, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що представник відповідача відмовився від підписання вказаного акта;

- судами, всупереч ст.ст. 75, 86 ГПК України, безпідставно не взято до уваги вимогу про усунення недоліків від 06.08.2018 та не надано їй оцінку;

- судами не встановлено, що дефекти (недоліки) ізоляційної машини, виявлені протягом гарантійного строку, виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації або зберігання виробу, а також, що відповідач після отримання 08.08.2018 додаткової вимоги про усунення недоліків ізоляційної машини від 06.08.2018 за свій рахунок усунув недоліки ізоляційної машини.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 16.07.2019.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від відповідача та третьої особи надійшли відзиви на касаційну скаргу, у яких зазначені учасники справи просять останню залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій та помилковість доводів скаржника.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів в оскаржуваній частині, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Статтею 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4.2. договору гарантійний строк експлуатації товару становить 12 місяців з дня його введення в експлуатацію, але не пізніше одного року від дня одержання його покупцем, а згідно з п. 4.3. - термін усунення дефектів, виявлених в межах гарантійного терміну, не може бути більшим, ніж 20 календарних днів з моменту отримання продавцем вимоги про усунення цих дефектів, або заміни неякісного товару.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до акта від 10.05.2018, складеного комісією у складі заступника директора ТОВ "ПМК-77" Пашкевича С.Є., представника відповідача інженера-конструктора ВАТ ПВП "Енергія" м. Дрогобич Стецули М.Я. та бригадира-ізолювальника Фидрі О.В. проводився огляд ізоляційної машини після прибуття на виробничу дільницю №6 ТОВ "ПМК-77", за результатами якого було виявлено такі недоліки: необхідно зробити перетяжку усіх болтових з'єднань (шнековий насос, ходового механізму тощо); закріпити кабеля, провода заземлення електродвигунів; також виявлено: тріщину на зварному зєднанні патрубка входу кабеля бітумної ваги (провести герметизацію), на редукторах відсутні щупи рівня масла.

На усунення недоліків, виявлених в роботі вказаної ізоляційної машини, відповідачем також було направлено позивачу герметик та щупи рівня масла згідно з експрес-накладною № 59000338141727 від 17.05.2018, які отримані представником позивача, про що зазначено в даній накладній.

Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, окремі дефекти ізоляційної машини усунуто під час перебування представника відповідача Стецули М.Я. на об'єкті проведення ремонтних робіт газопроводу, що підтверджується актом від 10.05.2018, а інші - протягом наступних днів, коли на об'єкт були доставлені відправленням "Нової Пошти" № 5900033814727 інші деталі.

При цьому суди обох інстанцій дійшли висновків, що позивачем не доведено належними доказами того, що відповідачем не було усунуто недоліків, виявлених в роботі ізоляційної машини ІМІ 1020-1220 у визначений умовами договору 20-ти денний термін.

Колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги в більшій мірі зводяться до необхідності додаткової перевірки та вирішення питання про достовірність окремих доказів, яким відповідна оцінка була надана судами попередніх інстанцій. Проте з огляду на імперативні приписи ст. 300 ГПК України Верховний Суд не вправі здійснювати ані встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, ані вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

Так щодо тверджень позивача про необхідність усунення відповідачем дефектів, зазначених у акті від 30.07.2018, то суди обох інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки вказаний документ складений позивачем в односторонньому порядку та не підписаний представником відповідача, а відтак не погоджений останнім, то такий не є належним та допустимим доказом в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України. При цьому в матеріалах справи відсутні докази відмови представника відповідача від підписання вказаного акта.

Також за висновками суду апеляційної інстанції позивачем не доведено, що: виявлені зазначені недоліки ізоляційної машини унеможливлювали роботу ізоляційної машини та не були усунуті відповідачем у встановлені строки; існуючі недоліки виникли саме з вини відповідача, а не, зокрема, під час перевезення, доставки, розвантаження обладнання перевізником, а також не доведено, що на всі виявлені недоліки в ізоляційній машині поширюються гарантійні зобов'язання відповідача згідно з паспортами товару; виявлені недоліки в акті від 10.05.2018 входять в обсяг гарантійних зобовязань відповідача згідно з паспортом товару та договором.

Що ж до посилання скаржника на копію експрес-накладної № 59000338141727 від 17.05.2018, то вони в цій частині зводяться до необхідності додаткової перевірки та вирішення питання про достовірність зазначеного доказу, що виходить за межі повноваження суду касаційної інстанції.

Доводи скаржника про те, що копія експрес-накладної № 59000338141727 не була заздалегідь надіслана відповідачу, у зв'язку з чим суди не повинні були брати її до уваги, однак оцінивши її порушили п. 9 ст. 80 ГПК України, відхиляються колегією суддів, оскільки у справі (т. 1 с. 198) наявне клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи та зняття з них копій. Відповідно до надпису, вчиненого представником позивача на зазначеному клопотанні, останній ознайомився з матеріалами справи 18.12.2018, у зв'язку з чим був обізнаний з наявністю у матеріалах справи відповідного доказу.

При цьому доводів про те, що копія експрес-накладної № 59000338141727 від 17.05.2018 не містить необхідних реквізитів, зокрема дати засвідчення копії, а відтак, вона не є письмовим та допустимим доказом, і суди не могли брати її до уваги, скаржник не заявляв ані у запереченнях на додаткові пояснення відповідача (т. 2 с. 1-3), ані у своїй апеляційній скарзі.

Інші доводи скаржника висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи викладене, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції та висновки місцевого і апеляційного господарських судів про те, що позивачем подано недостатньо належних доказів на підтвердження порушеного права в частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 229 203 грн., колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в позові в цій частині, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів в цій частині - без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2018 у справі № 914/1645/18 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.