Постанова

від 30.07.2019 по справі 5/216-ап

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2019 року

Київ

справа №5/216-АП

адміністративне провадження №К/9901/4167/18

К/9901/4170/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

за участю: представника Генеральної прокуратури України: Атаманюк І.О.,

представника Публічного акціонерного товариства Державний експортно- імпортний банк України Путієнка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги: 1. Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 та 2. прокуратури Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013 (суддя - Проскуряков К.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 (головуючий суддя - Головко О.В., судді: Суховаров А.В., Ясенова Т.І.) у справі №5/216-АП за позовом прокурора Бердянського району Запорізької області в інтересах держави в особі Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області до 1. Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма Людмила , 2. Української аграрної біржі; треті особи: 1. Бердянське управління Державної казначейської служби України Запорізької області, 2. Міністерство фінансів України, 3.Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України про стягнення боргу, -

встановив:

22.08.2005 до господарського суду Запорізької області звернувся прокурор Бердянського району Запорізької області в інтересах держави в особі Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області до Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірми Людмила , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Бердянське відділення Державного казначейства у Запорізькій області, в якій позивач, з урахуванням уточнень, просив стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма Людмила заборгованість перед бюджетом за рахунок майна в сумі 3026346,82 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2013 позов задоволено частково.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 постанову Господарського суду Запорізької області від 24.10.2013 в адміністративній справі №5/216-АП скасовано, провадження у справі закрито.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Прокуратура Дніпропетровської області звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Запорізької області для її розгляду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Касаційна скарга мотивована тим, що позов прокурора пред`явлено у порядку господарського судочинства, а отже Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд України необґрунтовано закрив провадження у даній справі, а господарський суд Запорізької області всупереч пунктам 6, 7 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України розглянув дану справу у порядку адміністративного судочинства.

У додаткових поясненнях, поданих Прокуратурою Дніпропетровської області до Верховного Суду 26.07.2019, підтримано доводи, викладені у касаційній скарзі.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Бердянська об`єднана державна податкова інспекція у Запорізької області оскаржила її у касаційному порядку.

У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 та залишити в силі постанову Господарського суду Запорізької області від 24.10.2013.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що правовідносини, які виникають під час виконання Міністерством доходів і зборів України та його територіальними органами покладених на них завдань, є публічно-правовими, а справи зі спорів між суб`єктами цих відносин адміністративними.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України та представника Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України , Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 27.11.2003 між Українською аграрною біржею (продавець) та Сільськогосподарським приватним підприємством Агрофірма Людмила (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 173, відповідно до умов якого покупець зобов`язується укласти угоду про реструктурування заборгованості з Міністерством фінансів України у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1070, як поручитель на вартість цього договору.

На виконання умов договору 31.12.2003 між Міністерством фінансів України, Українською аграрною біржею та Сільськогосподарським приватним підприємством агрофірма Людмила було укладено угоду № 130-04/190 про реструктурування, відповідно до п. 3 якої поручитель у порядку та на умовах, визначених цією угодою, зобов`язується солідарно з боржником у повному обсязі відповідати перед Мінфіном за невиконання боржником зобов`язань, що виникли з цієї угоди.

Справа судом першої інстанції розглянута відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до статті 3 цього Кодексу справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, в контексті зазначених положень статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб`єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого / інших / суб`єктів, а ці суб`єкти, відповідно, зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли суб`єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії, виконання зобов`язання щодо погашення якої боржником за угодою про реструктурування від 31.12.2003 забезпечене договором застави майна майнового поручителя. Зазначені угоди належать до приватних господарських і спір, який з них випливає, за своєю правовою природою не є публічно-правовим, а випливає із цивільних правовідносин.

Відповідно до статті 24 Закону України Про Державний бюджет України на 2005 рік органи державної податкової служби є органом стягнення в 2005 році простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.

Отже, Бердянська об`єднана державна податкова інспекція Запорізької області здійснює повноваження щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними Сільськогосподарським приватним підприємством Агрофірма Людмила під державні гарантії.

Позивач при цьому реалізує повноваження держави - гаранта за кредитними договорами, укладеними Українською аграрною біржею під державні гарантії, який виконав зобов`язання за цими договорами перед банками інших держав і до якого перейшло право вимоги погашення заборгованості, а не виступає як орган владних повноважень у сфері адміністрування.

Майнові відносини сторін у даній справі не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої сторони. Відтак в цьому випадку податковий орган не виступає як суб`єкт владних повноважень у сфері управління.

Відповідно ж до частини другої статті 2 Цивільного кодексу України держава може бути учасницею цивільних відносин.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.07.2006 у справі №3-2638ук06, від 13.05.2008 у справі №21-2646во07.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, постановленого з порушенням норм процесуального права, та закрив провадження в адміністративній справі, оскільки даний даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Замінити Бердянську об`єднану державну податкову інспекцію Запорізької області на її процесуального правонаступника Бердянську об`єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Касаційні скарги Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Головного управління ДФС у Запорізькій області та прокуратури Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 - залишити без змін.

Справу №5/216-АП повернути до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду