Постанова

від 31.07.2019 по справі 820/11237/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа №820/11237/15

касаційне провадження №К/9901/28394/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 (суддя Бадюков Ю.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 (головуючий суддя - Рєзнікова С.С., судді: Старостін В.В., Бегунц А.О.) у справі № 820/11237/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Деус Прайм до Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Деус Прайм звернулось до адміністративного суду з позовом до Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області та Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2015 № 0000741600; зобов`язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та податкових зобов`язань позивача в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України Податковий блок , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також в інтегрованій картці, зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в акті від 30.09.2015 № 666/07-14-22-0/39521963.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 25.01.2016 адміністративний позов задовольнив у повному обсязі.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.11.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 залишив без змін.

Ужгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач-1 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпунктів 191.1.1, 191.1.2 пункту 191.1 статті 191, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, наголошує на безтоварному характері господарських операцій із реалізації товариством паливно-мастильних матеріалів.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Деус Прайм з питань правильності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень - липень 2015 року, результати якої оформлено актом від 30.09.2015 № 666/07-14-22-0/39521963.

За її наслідками орган доходів і зборів дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпунктів 191.1.1, 191.1.2 пункту 191.1 статті 191, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірність формування податкових зобов`язань, пов`язаних із фактичним здійсненням господарських операцій із постачання паливно-мастильних матеріалів за червень - липень 2015 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Гастония , Товариства з обмеженою відповідальністю Дентон Альянс , Товариства з обмеженою відповідальністю Дотан , Товариства з обмеженою відповідальністю Кеннер Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Марреро , Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюнен , Товариства з обмеженою відповідальністю Оберн , Товариства з обмеженою відповідальністю Огаста Сервіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Олбани , Товариства з обмеженою відповідальністю Самтер Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Чаттануга , Товариства з обмеженою відповідальністю Визалия ЛТД , Товариства з обмеженою відповідальністю Хесперия , з підстави безтоварного характеру вчинених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, Ужгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області наголошувала на наявності ознак фіктивності в покупців Товариства з обмеженою відповідальністю Деус Прайм , а також звертала увагу на недоліки представлених на перевірку податкових накладних у частині зазначення договорів, на підставі яких їх виписано, а також відсутність самого активу, який нібито реалізовувався позивачем.

За результатами контрольного заходу відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2015 № 0000741600, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3391140,00 грн. за основним платежем та 1695570,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнаючи протиправним та скасовуючи вказаний акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що реальний характер спірних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами, а також зазначили, що податкове законодавство не ставить у залежність виникнення права на віднесення платником сум податку на додану вартість до податкових зобов`язань від наявності чи відсутності контрагентів за місцем реєстрації або подання ними звітності до органів доходів і зборів за місцем реєстрації.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За правилами підпункту а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на формування даних податкового обліку з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій, у тому числі з реалізації товарно-матеріальних цінностей, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання/реалізації відповідного активу.

Вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Докази, що можуть використовуватись при аналізі реальності операції - дані про існування активу, який у подальшому реалізовувався позивачем розглядуваним покупцям (чи вироблявся, ким і коли, як транспортувався, ким приймався, як зберігався тощо).

Реальність також потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаних та в подальшому реалізовано зазначеним у первинних/розрахункових документах продавців/покупцям.

Для цього необхідно встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими контрагентами, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб, задіяних у такому процесі, як свідків з метою з`ясування умов та характеру здійснених операцій.

Не перевірено судами й фактичний альтернативний рух активу в порівнянні із задекларованим, а також наявність/відсутність у товариства наміру отримати додатковий приріст активів чи зберегти їх вартість за наслідками вчинення спірних правочинів.

Не досліджено належним чином судовими інстанціями і технічну можливість самого позивача та його покупців виконати спірні поставки з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2015 № 0000741600 підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність цієї позовної вимоги з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Зобов`язуючи, в свою чергу, відповідачів відновити суми податкового кредиту та податкових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Деус Прайм в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України Податковий блок та інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до частин першої, другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Відображення в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України Податковий блок , а також інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит відомостей, викладених в акті від 30.09.2015 № 666/07-14-22-0/39521963, є службовою діяльністю працівників органу доходів і зборів на виконання своїх посадових обов`язків із збирання доказової інформації та наповнення власних інформаційних ресурсів.

При цьому при вирішенні питання про правомірність здійсненого контролюючим органом коригування, слід відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма УКРФРІТ до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства Сільськогосподарська компанія Зорецвіт до Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профтехноконструкція до Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи те, що дії Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області з проведення розглядуваної перевірки не визнані протиправними в установленому порядку (не оскаржувались Товариством з обмеженою відповідальністю Деус Прайм шляхом звернення з відповідною позовною вимогою), підстави для виключення з електронної бази даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України Податковий блок , а також інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит інформації, внесеної на підставі акта, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів відновити суми податкового кредиту та податкових зобов`язань позивача в інтегрованій картці, то повний захист порушеного права товариства в межах спірних правовідносин досягається шляхом визнання протиправним та скасування оспорюваного акта індивідуальної дії, в разі задоволення відповідної позовної вимоги.

Згідно з частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, оскільки, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (порушили) норми права, зобов`язуючи відповідачів відновити суми податкового кредиту та податкових зобов`язань позивача в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України Податковий блок , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також в інтегрованій картці, зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в акті від 30.09.2015 № 666/07-14-22-0/39521963, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 у цій частині підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові, а в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2015 № 0000741600 справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 у справі № 820/11237/15 скасувати.

В частині позовної вимоги про зобов`язання Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області та Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відновити суми податкового кредиту та податкових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Деус Прайм в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України Податковий блок , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також в інтегрованій картці, зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в акті від 30.09.2015 № 666/07-14-22-0/39521963, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2015 № 0000741600 справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк