Ухвала

від 24.07.2019 по справі 291/423/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 291/423/17

провадження № 61-22632св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма Світанок ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Чорнорудецьке фермерське господарство Поділля Ружинського району Житомирської області, Ружинська районна державна адміністрація Житомирської області ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Світанок на рішення Ружинського районного суду Житомирської області у складі судді Руденко З. Б. від 14 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю.,

Григорусь Н. Й., Трояновської Г. С., від 10 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма Світанок (далі - ПСП Агрофірма Світанок ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , Чорнорудецького фермерського господарства Поділля Ружинського району Житомирської області (далі - ЧФГ Поділля ), Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання договору оренди землі недійсним, визнання незаконною та скасування державної реєстрації речових прав та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

Позовну заяву мотивовано тим, що 03 жовтня 2016 року між ПСП Агрофірма Світанок та ОСОБА_1 було укладено договір оренди належної йому на праві приватної власності земельної ділянки площею 1,719 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чорнорудецької сільської ради Ружинського району Житомирської області, строком на 10 років. Спірна земельна ділянка була передана підприємству за актом прийому-передачі від 05 жовтня

2016 року, а ПСП Агрофірма Світанок сплатило ОСОБА_1 орендну плату, передбачену договором оренди землі. 16 березня 2017 року підприємству стало відомо, що 29 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ЧФГ Поділля було укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки на 10 років та 04 січня 2017 року проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Позивач вважав, що цей договір спрямований на незаконне заволодіння спірною земельною ділянкою, порушує публічний порядок і є нікчемним.

Ураховуючи викладене, ПСП Агрофірма Світанок просило суд визнати договір оренди землі, укладений 29 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ЧФГ Поділля недійсним; визнати незаконною державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки, проведену 29 грудня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 січня 2017 року.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ПСП Агрофірма Світанок відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПСП Агрофірма Світанок не набуло права оренди зазначеної в договорі від 03 жовтня 2016 року земельної ділянки, оскільки у силу вимог статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації, а такої реєстрації договору оренди землі, укладеного 03 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ПСП Агрофірма Світанок , проведено не було. Відтак, договір оренди цієї самої земельної ділянки від 29 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ЧФГ Поділля , на підставі якого за останнім було зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки, не порушує прав позивача.

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 10 квітня

2018 року апеляційну скаргу ПСП Агрофірма Світанок залишено без задоволення, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що договір оренди землі, укладений 03 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ПСП Агрофірма Світанок , не набув чинності, оскільки не було проведено його державної реєстрації, що свідчить про те, що позивач не набув права орендаря за цим договором, тому відсутні підстави вважати порушеними його права.

У касаційній скарзі ПСП Агрофірма Світанок просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не застосовано пункт

5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , де передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою , права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Судами не було враховано, що права та інтереси є різними категоріями права, які не збігаються між собою, мають істотні відмінності, а тому відсутність зареєстрованого права оренди земельної ділянки не означає відсутність інтересу позивача, який підлягає захисту шляхом задоволення позову. Досягнення згоди з усіх істотних умов за договором оренди землі від 03 жовтня 2016 року мало наслідком те, що інтерес ПСП Агрофірма Світанок в орендному використанні земельної ділянки виник раніше, ніж право оренди або інтерес щодо цієї ділянки у ЧФГ Поділля .

При цьому дії відповідачів між собою, у тому числі підписання оспорюваного договору оренди від 29 грудня 2016 року, державна реєстрація права оренди ЧФГ Поділля на цю земельну ділянку, не є підставою для припинення такого інтересу ПСП Агрофірма Світанок .

Відтак, інтерес ПСП Агрофірма Світанок не припинився і підлягає правовому захисту. Позивач вважав, що договір оренди від 29 грудня 2016 року суперечить принципам свободи договору, розумності, справедливості, звичаям ділового обороту, у зв`язку з чим на підставі статей 6, 203, 215, 627 ЦК України підлягає визнанню недійсним. Судами не було застосовано статтю 15 Закону України Про оренду землі та не враховано, що оспорюваний договір оренди від 29 грудня 2016 року не містить таких передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі істотних умов, як орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Також посилалося на Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес), відповідно до якого поняття охоронюваний законом інтерес, що вживається в частині першій статті 4 ЦПК України 2004 року та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України..

Частиною другою статті 415 ЦПК Українипередбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Установлено, що у справі, яка переглядається, предметом спору, зокрема, є визначення моменту, з якого договір оренди набуває чинності, з дати його державної реєстрації чи з моменту підписання сторонами.

Ухвалою Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 322/1178/17 (провадження

№ 61-22851св18) за позовом ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства Волна про витребування земельної ділянки.

Аналіз ухвали Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 322/1178/17 свідчить, що колегія суддів направила справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13 та від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 та уточнення правових висновків в постановах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 та від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17 шляхом вказівки, що правочин (договір), який підлягав державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК Українивизначено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК Українипровадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом

10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі (№ 291/423/17 ) до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи

№ 322/1178/17.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 291/423/17 за позовом приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Світанок до ОСОБА_1 , Чорнорудецького фермерського господарства Поділля Ружинського району Житомирської області, Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання договору оренди землі недійсним, визнання незаконною та скасування державної реєстрації речових прав та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , за касаційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Світанок на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 10 квітня

2018 року, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 322/1178/17.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович