Постанова

від 01.08.2019 по справі 527/603/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 527/603/17

провадження № 61-18906св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Новомосковськ Агро ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковськ Агро на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 07 червня 2017 року у складі судді Олефір А. О. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Кузнецової О. Ю., Триголова В. М.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковськ Агро (далі - ТОВ Новомосковськ Агро , в якому просив: розірвати договір оренди землі, укладений 19 травня 2009 року між ним та ТОВ Новомосковськ Агро , зареєстрований 18 червня 2012 року відділом Держкомзему у Глобинському районі; зобов`язати ТОВ Новомосковськ Агро передати йому земельну ділянку, загальною площею 3,45 га, розташовану на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області в стані придатному для цільового використання.

Позов мотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 3,45 га, розташованої на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області.

19 травня 2009 року між позивачем та ТОВ Новомосковськ Агро укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстровано 18 червня 2012 року відділом Держкомзему у Глобинському районі. Відповідно до умов вказаного договору, плата за користування земельною ділянкою становить 3% від нормативно грошової оцінки даної земельної ділянки в розмірі 1 399,46 грн, яку відповідач повинен сплачувати не пізніше 20 грудня кожного року з подальшими індексаціями.

Разом з тим, станом на дату звернення з позовом відповідачем не сплачено жодних грошових коштів в рахунок орендної плати. На звернення до відповідача про здійснення розрахунку за договором, позивач отримав відмову.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору, позивач просить розірвати договорі оренди та зобов`язати повернути йому земельну ділянку у придатному для використання стані.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 07 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 05 липня 2017 року, позов задоволено.

Договір оренди землі, укладений 19 травня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ Новомосковськ Агро , зареєстрований 18 червня 2012 року відділом Держкомзему у Глобинському районі розірвано.

Зобов`язано ТОВ Новомосковськ Агро передати ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 3,45 га, розташовану на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області в стані, придатному для цільового використання.

Стягнуто з ТОВ Новомосковськ Агро на користь ОСОБА_1 сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 640 грн.

Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду мотивовані тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання умов договору оренди та сплати позивачу коштів за користування орендованою земельною ділянкою у період з 2009 та по 2016 рік в розмірах та у строки, встановлені договором оренди, що є підставою для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

На підтвердження існування з позивачем правовідносин позики відповідач не надав належних та допустимих доказів, а саме безпосередньо договір позики з підписами сторін договору, видатковий касовий ордер про отримання позивачем із каси відповідача вказаної суми, письмову згоду позивача на проведення взаємозаліків шляхом зарахування орендної плати тощо.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ Новомосковськ Агро , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно розірвали договір оренди земельної ділянки, припинивши його дію, оскільки відповідачем дотримано вимоги статей 24, 25 Закону України Про оренду землі й виконано умови договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати.

Так, у 2009 році позивач одержав від ТОВ Новомосковськ Агро безвідсоткову позику на загальну суму 17 000 грн, погашення якої здійснювалося за рахунок орендної плати за договором оренди земельної ділянки.

Судами не враховано, що первинні бухгалтерські документи на підтвердження сплати орендної плати знищені у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання, а у відповідача відсутній обов`язок зберігати первинні бухгалтерські документи понад строки, у зв`язку з чим, до правовідносин з виконання умов договору (проведення у 2009 - 2011 роках заліків однорідних зустрічних вимог між сторонами за договором позики і договором оренди землі, сплати позивачу коштів за користування орендованою ділянкою за період до 05 березня

2014 року включно), суд повинен був застосувати позовну давність та відмовити у позові.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 , заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач послався на те, що відповідачем не надано ні самого договору позики, укладеного між сторонами, ні договорів, угод чи інших документів про взаємозалік за ним, так не надано і касових ордерів, розписок чи інших документів з його підписом, які б підтверджували отримання ним грошових коштів від ТОВ Новомосковськ Агро у позику чи для інших цілей. Позивач погодився, що дійсно отримав від відповідача винагороду у вказаній сумі за укладення з ним договору оренди земельної ділянки строком на 49 років. При цьому відповідач не попереджав його про те, що це орендна плата по договору оренди земельної ділянки, яка виплачується ним наперед. Позивач категорично заперечує отримання цих коштів від відповідача в якості позики або орендної плати, заперечує укладання договору позики з відповідачем.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою, другою статті 31 Закону України Про оренду землі , визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до статтею 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом в частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до статей 1, 13, 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі та пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив, що відповідач не виконав обов`язки, визначені статтею 24 Закону України Про оренду землі , не надав суду доказів на підтвердження виконання умов договору та оплати позивачу коштів за користування земельною ділянкою за період з 2009 до 2016 року, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди з покладенням на відповідача обов`язку повернення земельної ділянки у придатному для використання стані.

Судами обґрунтовано відхилено доводи відповідача про взаємозалік зустрічних вимог та укладення договору позики, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт існування між сторонами правовідносин позики, зокрема, під час розгляду справи відповідачем не надано договір позики з підписами сторін договору, видатковий касовий ордер про отримання позивачем із каси відповідача вказаної суми, письмову згоду позивача на проведення взаємозаліків шляхом зарахування орендної плати, а також внесення змін до укладеного договору оренди.

За таких же підстав, Верховний Суд не приймає до уваги аналогічні доводи відповідача, які містяться у касаційній скарзі.

Посилання відповідача на отримання позивачем у 2009 році коштів у розмірі 17 000 грн за укладення договору оренди земельної ділянки, не впливають на законність і обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо підстав для розірвання договору оренди землі, оскільки за умовами договору оренди землі визначено порядок сплати орендної плати, її розмір і строки, та інших (альтернативних) умов і способів виплати орендної плати договір оренди не містить, в тому числі договором не передбачено сплату орендодавцю наперед певного розміру коштів.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не дали належної оцінки поясненням відповідача щодо відсутності у нього обов`язку зберігати первинні бухгалтерські документи, а також суд повинен був застосувати позовну давність та відмовити у позові, є безпідставними і необґрунтованими, спростовуються змістом ухвалених у справі судових рішень, з яких вбачається, що суди вказаним доводам дали належну оцінку, про що виклали відповідні мотиви, а відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доведення своїх заперечень на позов, зокрема не подав докази належного виконання обов`язку по виплаті позивачу орендної плати у визначеному договором порядку, розмірі і строки.

Щодо доводів відповідача про застосування позовної давності, то суд апеляційної інстанції врахував зміст позовних вимог, які зводяться до розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення, у зв`язку з чим правильно виходив з того, що позивач, як власник земельної ділянки у триваючих правовідносинах оренди землі не пропустив строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Посилання відповідача на незастосування судом строку позовної давності до правовідносин з виконання умов договору та оплати позивачу коштів за користування орендованою земельною ділянкою до 05 березня 2014 року, є безпідставними, оскільки правовідносини з виконання умов договору та оплати позивачу коштів за користування орендованою земельною ділянкою не є предметом даного спору.

Наведені у касаційній скарзі доводи відповідача зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували.

За своїм змістом доводи касаційної скарги є аналогічними запереченням на позов та аргументам, викладеним в апеляційній скарзі, яким суди попередніх інстанції дали належну оцінку.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковськ Агро залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 07 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська