Постанова

від 18.06.2019 по справі 904/1939/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р. Справа№ 904/1939/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Суліма В.В.

Дідиченко М.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 18.06.2019

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-переробне підприємство Рибний світ

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 (повний текст складено 21.01.2019)

у справі №904/1939/18 (суддя - Щербакова С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Український професійний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Український професійний банк

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Космо плаза

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-переробне підприємство Рибний світ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Комарницька Ольга Володимирівна

про визнання недійсним нікчемного правочину, визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

1. Зміст позовних вимог та заперечень

1.1. Публічне акціонерне товариство Український професійний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Український професійний банк (далі - позивач, ПАТ УПБ ) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Космо плаза (далі - відповідач 1, ТОВ Космо плаза ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-переробне підприємство Рибний світ (далі - відповідач 2, ТОВ ВПП Рибний світ ) про:

1) визнання недійсним нікчемного правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ПАТ УПБ та ТОВ Космо Плаза , нотаріально посвідченого 05.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., реєстровий номер №902;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ Космо Плаза та ТОВ ВПП Рибний світ , нотаріально посвідченого 05.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарицькою О.В. за реєстровим №904;

3) застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом:

- скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ ВПП Рибний світ на будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4080,2 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд . в„– 31-д та розташована на земельній ділянці площею 4080,2 кв.м, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 (номер запису про право власності 9569525, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21104647 від 05.05.2015, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарицька О.В.);

- скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ Космо Плаза на будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4080,2 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. в„– 31-д , та розташована на земельній ділянці площею 4080,2 кв.м, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 (номер запису про право власності 9569525, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21104647 від 05.05.2015, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарицька О.В.).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уклавши з ТОВ Космо Плаза договір купівлі-продажу, банк здійснив відчуження власних активів, що призвело до неплатоспроможності і неможливості виконання останнім грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, що зазначено у п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , як ознака нікчемності правочину.

1.3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2018 матеріали справи № 904/1939/18 передано за територіальною підсудністю до Господарському суду міста Києва.

1.4. У відзиві на позовну заяву, ТОВ ВПП Рибний світ заперечило проти поданого позову вказуючи, зокрема про те, що позивачем не надано документів та відомостей, які підтверджують, що внаслідок укладення оспорюваного правочину, ПАТ УПБ став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим. При цьому, банк отримав від відповідача-1 кошти в якості оплати придбаного приміщення за договором купівлі-продажу.

1.5. У відповіді на відзив, позивач зазначає, що постановою правління Національного банку України № 293/БТ від 30.04.2015 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку було встановлено обмеження в діяльності банку, в тому числі на здійснення будь-якого відчуження будівель та споруд, відтак позивач не мав права укладати договір купівлі-продажу.

1.6. У письмових поясненнях, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) зазначив, що постанова Правління Національного банку України № 293/БТ від 30.04.2015 містить гриф Банківська таємниця та є нормативно-правовим актом з обмеженим доступом і є обов`язковою для виконання, а тому договір купівлі-продажу укладений з порушенням нормативно-правового акту Національного банку України.

1.7. У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, ТОВ ВПП Рибний світ зазначає, що заборона позивачу використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки розповсюджується лише на позивача. Крім того, відповідач-2 зазначає, що наявність на кореспондентських рахунках позивача, відкритих в інших банках, грошових коштів у розмірі, меншому ніж внесені за сплату нерухомого майна, не є підставою для висновку про те, що зобов`язання відповідача-2 не виконані.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

2.1. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 Публічне акціонерне товариство Український професійний банк віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку.

2.2. 05.05.2015 між Публічним акціонерним товариством Український професійний банк (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Космо плаза (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., зареєстрований в реєстрі за №902, умовами якого передбачено, що продавець продає та передає у власність покупця, а покупець купує та приймає у власність від продавця будівлю комерційно-торгівельного комплексу (літера В-2, В'-2), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, буд. 31-д та сплачує за неї обговорену грошову суму.

Будівля має загальну площу 4 080,2 кв.м.

Будівля розташована на земельній ділянці, загальною площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 .

2.3. Відповідно до п. 2 договору, відчужувана будівля належить продавцю на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 28.09.2007 за реєстровим № 10055, договору про внесення змін та доповнень до іпотечнго договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 09.10.2007 за реєстровим №10304, договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 29.05.2008 за реєстровим №3891, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпровської обласної ради 19.01.2010, реєстраційний номер: 32900848.

Право власності на будівлю зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 629745212101, номер запису про право власності 9560293, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності під індексним номером 37096044, виданим 05.05.2015 державним реєстратором на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В.

2.4. Згідно п. 3 договору, продаж вчинено за 48 000 000,00 грн, які покупець сплатить продавцю повністю до 29.05.2015, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця № 361075783 у ПАТ УПБ , ідентифікаційний код - 19019775. Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін.

2.5. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю Космо плаза відчужило нерухоме майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-переробне підприємство Рибний світ (покупець) шляхом укладення договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., зареєстрованого в реєстрі за №904, відповідно до якого продавець продає та передає у власність покупця, а покупець купує та приймає у власність від продавця будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, буд. 31-д та сплачує за неї обговорену грошову суму.

Будівля має загальну площу 4 080,2 кв.м.

Будівля розташована на земельній ділянці, загальною площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 .

2.6. Відповідно до п. 2 договору, відчужувана будівля належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу будівлі, посвідченого Комарницькою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.05.2015, зареєстровано в реєстрі за №902. Право власності на будівлю зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 29745212101, номер запису про право власності 9561107, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності під індексним номером 37099569, виданим 05.05.2015 Державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В.

2.7. Згідно п. 3 договору, продаж вчинено за 20 836 000,00 грн., які покупець сплатить продавцю повністю до 08.05.2015, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця № НОМЕР_1 у ПАТ УПБ , ідентифікаційний код - 19019775. Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін.

2.8. 28.05.2015 постановою Правління Національного банку України №348 Публічне акціонерне товариство Український професійний банк віднесено до категорії неплатоспроможних, внаслідок чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №107 від 28.05.2015, яким розпочато з 29.05.2015 процедуру виведення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

2.9. На виконання наказу тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства Український професійний банк №26/ТА від 29.05.2015 Про перевірку договорів в ПАТ УПБ уповноваженою комісією здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, за наслідками якої виявлено вчинені банком нікчемні правочини (договору).

2.10. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) №55 від 28.08.2015 до нікчемних правочинів віднесено - договір купівлі-продажу будівлі, укладений між Публічним акціонерним товариством Український професійний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Космо плаза та нотаріально посвідчений 05.05.2015, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., за реєстровим №902, предметом якого є: будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4 080,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, буд. 31-д та розташована на земельній ділянці площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 .

2.11. Повідомленням вих.№01-10/925 від 29.04.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства Український професійний банк Пантіною Л.О. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Космо плаза про нікчемність договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015 згідно з положеннями ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та заявлено вимогу протягом десяти днів повернути у власність ПАТ УПБ будівлю комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4 080,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, буд. 31-д та розташована на земельній ділянці площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 ; звільнити добровільно вказане приміщення, розірвати усі укладені договори оренди, суборенди , тощо, протягом 10 днів повернути (за актом приймання-передачі) приміщення, усі ключі, пульти та всю технічну документацію, а також документи, пов`язані з правом володіння та користування вказаною будівлею.

Вказане, повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства Український професійний банк залишено відповідачем без задоволення та виконання.

2.12. 28.08.2015 Правлінням Національного банку України винесено постанову №562 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український професійний банк , на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з рішенням №158 від 28.08.2015, розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації банку Пантіну Л.О.

2.13. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що уклавши з Товариством з обмеженою відповідальністю Космо плаза договір купівлі-продажу, банк здійснив відчуження власних активів, що призвело до неплатоспроможності і неможливості виконання останнім грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, що свідчить про наявність ознак нікчемності такого правочину визначеної п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

3. Короткий зміст прийнятих судових рішень

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 у справі №904/1939/18 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015, укладений між ПАТ УПБ та ТОВ Космо Плаза , нотаріально посвідчений 05.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., реєстровий номер №902.

Застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ Космо Плаза на будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4080,2 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. в„–31-д , розташовані на земельній ділянці площею 4080,2 кв.м, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 (номер запису про право власності 9561107, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37099569 від 05.05.2015, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька О.В.).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015, укладений між ТОВ Космо Плаза та ТОВ ВПП Рибний світ , нотаріально посвідчений 05.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. за реєстровим №904.

Застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ ВПП Рибний світ на будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4080,2 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. в„–31-д , розташовані на земельній ділянці площею 4080,2 кв.м, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 (номер запису про право власності 9569525, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21104647 від 05.05.2015, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька О.В.).

Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 3 524 грн. судового збору.

3.2. Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що продаж нерухомості відбувся з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки такий продаж був здійснений позивачем після того, як Національним банком України 30 квітня 2015 року було видано постанову №293/БТ Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку , розрахунки здійснювались не через кореспондентський рахунок, існувала заборона на відчуження будь-яких будівель і споруд, зазначена у постанові НБУ №293/БТ від 30.04.2015 та наявністю ознак нікчемності договору згідно Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

При цьому, позовні вимоги про застосування наслідків недійсності вказаних правочинів шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, місцевий господарський суд, також задовольнив, як похідні вимоги від основного позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ ВПП Рибний світ звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

4.2. Щодо застосування судом першої інстанції постанови Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку , скаржник зазначив, що доказів публікації вказаної постанови НБУ в періодичних виданнях, як це вимагав Закон, матеріали справи не містять. Дана постанова не була зареєстрована в Міністерстві Юстиції та не була опублікована в офіційних періодичних виданнях, а тому не набула чинності.

Оскільки, в момент укладення оспорюваних правочинів (05.05.2015) постанова НБУ №293/БТ, як нормативно-правовий акт, не набула чинності, такий документ не може розповсюджуватись, ані на позивача, ані на відповідачів, а тому недодержання приписів зазначених у постанові НБУ №293/БТ від 30.04.2015 не може бути наслідком невідповідності договору купівлі-продажу, положенням передбаченим ст. 203 Цивільного кодексу України, вимогам чинності правочину.

4.3. Щодо висновків місцевого господарського суду про необхідність використання кореспондентського рахунку, скаржник вказав, що поставою №293/БТ від 30.04.2015 року заборонено позивачу здійснювати міжбанківські перекази через прямі кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках та зобов`язано здійснювати міжбанківські розрахунки через кореспондентський рахунок відкритий в НБУ.

На думку апелянта, така заборона розповсюджувалась лише на позивача та лише щодо міжбанківських переказів.

У даному випадку, позивачем було отримано кошти від ТОВ Космо плаза за оспорюваним договором. Дана транзакція була внутрішньобанківською, тобто проведена в межах одного і того самого банку, що не потребує використання кореспондентського рахунку, оскільки кореспондентський рахунок використовується лише у випадку проведення міжбанківських розрахунків.

Таким чином висновок суду першої інстанції щодо необхідності використання кореспондентського рахунку при здійсненні міжбанківського переказу є хибним та таким, що не грунтується на нормах матеріального права.

4.4. Однією з підстав недійсності правочину, суд першої інстанції зазначає, що відчуження будівлі відбулось під, час обмеження господарської діяльності ПАТ УПБ постановою НБУ №293/БТ, зокрема заборону здійснювати будь-яке відчуження будівель і споруд.

Проте, судом першої інстанції залишено поза увагою положення п. 3 вказаної постанови, за змістом якого, обмеження в діяльності ПАТ УПБ стосуються відчуження будівель і споруд, крім відчуження майна, що перейшло у власність ПАТ УПБ на підставі реалізації прав заставодержателя, за вартістю не нижчою ніж визначена за результатами оцінки.

Тобто, відчужене нерухоме майно було набуто позивачем в результаті реалізації свого права, як іпотекодержателя.

Таким чином, укладаючи оспорюваний договір сторонами не було, та не могло бути порушено вимоги постанови Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 р.

4.5. Щодо висновків суду про наявність ознак нікчемності договору згідно Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , скаржник вказав, що місцевим господарським судом залишено поза увагою висновки Верховного Суду викладені у постанові від 05.12.2018 у справі № 911/3880/15.

Так, суд касаційної інстанції вказав, що укладення договору і спосіб його виконання не є тотожним. Правочин є нікчемним за п .1 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у разі, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Проведення банком операції з перерахування коштів з поточного рахунку в ПА Т УПБ не є правочином у розумінні статей 202, 626 ЦК України та Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а є його виконанням, тому такі обґрунтування нікчемності договору є недоцільними.

Крім того, скаржник зазначив, що ПАТ УПБ віднесено до категорії проблемних 30.04.2015, тобто за п`ять днів до укладення оспорюваного правочину, в даному випадку оспорюваний правочин укладено 05.05.2015, банк був уже проблемним, а тому укладення договору не могло вплинути на визнання банку неплатоспроможним або спричинити неможливість виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами. Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між укладенням оспорюваного договору та визнання ПАТ УПБ неплатоспроможним.

4.6. Також, скаржник звернув увагу суду апеляційної інстанції, що місцевим судом, залишено поза увагою те, що коли відчужене майно було перепродано третій особі, виключним видом захисту прав є віндикація. В такому випадку не можна визнавати правочин недійсним на підставі ст. ст. 215, 216 ЦК України, натомість спосіб захисту можливий тільки шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст.388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивачем не правильно обраний спосіб захисту та заявлені до ТОВ ВПП Рибний світ вимоги не відповідають ст. 16 Цивільного кодексу України.

5. Доводи учасників справи щодо апеляційної скарги

5.1. Заперечуючи проти поданої апеляційної скарги, Фонд у своїх письмових поясненнях та ПАТ УПБ у відзиві на скаргу та письмових поясненнях заперечили проти задоволення апеляційної скарги ТОВ ВПП Рибний світ та просили скаргу відповідача 2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

5.2. У листі від 30.05.2010 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Комарницька Ольга Володимирівна, підтримала апеляційну скаргу ТОВ ВПП Рибний світ та просила розглядати дану справу без її участі.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. 13.02.2019 ТОВ ВПП Рибний світ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 10.01.2019 у справі №904/1939/18.

6.2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №904/1939/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.

6.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ВПП Рибний світ , справу призначено до розгляду.

6.4. 19.03.2019 до суду від скаржника надійшли клопотання про призначення судової експертизи та про зупинення провадження у справі.

6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ ВПП Рибний світ про призначення судової експертизи у справі №904/1939/18 та відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №904/1939/18. У справі оголошено перерву.

6.6. 04.04.2019 до суду від ТОВ ВПП Рибний світ повторно надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №904/1939/18 до вирішення по суті справи № 910/3414/9 за позовом ТОВ ВПП Рибний світ до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ УПБ про визнання недійсним протоколу №55 від 28.08.2015.

13.06.2019 колегією суддів відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

6.7. У зв`язку з перебуванням суддів у відпустці та на навчанні, склад колегії неодноразово змінювався.

Так відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №904/1939/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Сулім В.В., Дідиченко М.А.

6.8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 справу №904/1939/18 прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду.

6.9. У судове засідання 18.06.2019 з`явилися представники позивача та скаржника.

Як зазначалось вище, у листі від 30.05.2010 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Комарницька Ольга Володимирівна, підтримала апеляційну скаргу ТОВ ВПП Рибний світ та просила розглядати дану справу без її участі

Інші представники учасників справи у судове засідання 18.06.2019 не з`явились про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

6.10. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч.1, п.1 ч.3 ст.202, ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Участь представників учасників справи, що не з`явились, у судове засіданні 18.06.2019 року, судом обов`язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що представник Фонду приймав участь у попередньому судовому засіданні та надавав суду свої пояснення по справі, які враховані судом.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

6.11. Представник ТОВ ВПП Рибний світ надав суду пояснення по справі, в яких підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів, зазначених у ній та просив скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

6.12. Представник ПАТ УПБ також надав суду пояснення по справі, в яких заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та письмових поясненнях, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

7. Джерела права й акти їх застосування

7.1. Господарський кодекс України

Згідно зі ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

7.2. Цивільний кодекс України

Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України органи державної влади України можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним.

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

7.3. Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції чинній на момент укладення спірного правочину), з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції чинній на момент укладення спірного правочину) передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з частиною 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції чинній на момент укладення спірного правочину), правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

7.4. Закон України Про Національний банк України

Статтями 2, 6 Закону України Про Національний банк України передбачено, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті. Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій цієї статті.

За приписами статті 7 Закону України Про Національний банк України Національний банк виконує, зокрема, такі функції: встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про Національний банк України (в редакції чинній на момент укаладення спірних правочинів) Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом`якшують або скасовують відповідальність.

7.5. Закон України Про банки і банківську діяльність

Частиною 4 статті 75 Закону України Про банки і банківську діяльність в редакції, чинній на дату винесення постанови Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015, було визначено, що Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

7.6. Господарський процесуальний кодекс України

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

7.7. Практика Європейського суду з прав людини як джерело права

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ ВПП Рибний світ підлягає задоволенню.

8.2. Разом з тим, на переконання колегії суддів, помилковими є доводи скаржника про те, що постанова Правління Національного банку України № 293/БТ від 30.04.2015 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку , не є нормативно - правовим актом.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Правління Національного банку України № 293/БТ від 30.04.2015 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку (далі за текстом - постанова № 293/БТ) містить гриф Банківська таємниця , не була оприлюднена.

Проте, згідно з положеннями ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність , нормативно-правові акти Національного банку України - це нормативно правові акти, що видаються Національним банком України в межах його повноважень на виконання цього та інших законів України.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про Національний банк України , Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти. Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом`якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку (крім нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом), які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Нормативно-правові акти Національного банку (крім нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом) набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачений у такому акті. Нормативно-правові акти Національного банку, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню та доводяться до відома юридичних та фізичних осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Національним банком. Нормативно-правові акти Національного банку, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності у порядку, встановленому цими актами.

Питання набрання чинності нормативно-правовими актами з обмеженим доступом висвітлені у статті 55 Закону України Про Кабінет Міністрів України , якою визначено, що постанови, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, які відповідно до приписів статті 8 Цивільного кодексу України мають застосовуватись за аналогією.

Тобто, обмеження, встановлені п. 3 Постанови № 293/БТ у здійсненні діяльності ПАТ УПБ , діяли з саме з дня прийняття такої постанови, тобто, саме з 30.04.2015.

Згідно з положеннями п. 1.2. Інструкції, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 313 від 20.12.1995 Про порядок підготовки, видання, реєстрації надсилання та систематизації нормативних документів Національного банку України , нормативний акт Національного банку України - це офіційний документ, юридична форма правотворчої діяльності Національного банку України. Він містить правові норми з основних питань банківської діяльності, регулює відносини в межах банківської системи та містить у собі певні правила її діяльності. Нормативний акт є обов`язковим для виконання всіма банками, а також юридичними і фізичними особами під час здійснення банківських операцій.

У зв`язку з тим, що за загальним правилом акти органів державного управління поділяються на нормативні та розпорядчі (індивідуальні) акти, а відповідно до Закону України Про Національний банк України , Правління Національного банку України було наділено повноваженнями і видавало виключно нормативні акти, то постанова № 293/БТ є саме нормативно-правовим актом.

Таким чином, та враховуючи, що постанова Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 містить гриф Банківська таємниця , то така постанова є нормативно-правовим актом з обмеженим доступом і є обов`язковою для виконання.

8.3. Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд послався на п.6 даної постанови №293/БТ, яким позивача зобов`язано здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентські рахунки.

Проте, судом залишено поза увагою п.5 постанови №293/БТ від 30.04.2015, яким ПАТ УПБ заборонено використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки.

Так, відповідно п.1. Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ №320 від 16.08.2006 року, кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів.

Тобто, такий рахунок може відкрити лише банківська установа. Кошти на такий рахунок може вносити лише банківська установа. Юридична або фізична особа не можуть напряму зараховувати кошти на кореспондентський рахунок.

Таким чином, для здійснення міжбанківських розрахунків ПАТ УПБ обов`язково необхідна наявність кореспондентського рахунку. Оскільки, вищезазначеною постановою позивачу заборонено здійснювати розрахунки через прямі кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках, то п.6 постанови №293/БТ позивача було зобов`язано здійснювати розрахунки через один консолідований кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ.

Інструкція НБУ №320 від 16.08.2006 року дає визначення консолідованому кореспондентському рахунку, а саме, консолідований кореспондентський рахунок - це кореспондентський рахунок, що відкритий у НБУ для роботи у системі електронних платежів за відповідною моделлю обслуговування. Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в системі електронних платежів (СЕП) (далі - модель) - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок.

Таким чином, на переконання колегії суддів, постановою №293/БТ від 30.04.2015 було заборонено позивачу здійснювати міжбанківські перекази через прямі кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках та зобов`язано здійснювати міжбанківські розрахунки через кореспондентський рахунок відкритий в НБУ.

Колегія суддів звертає увагу, що така заборона розповсюджувалась лише на позивача та лише щодо міжбанківських переказів.

Проте, що підтверджує у позовній заяві сам позивач, ним було отримано від ТОВ Космо плаза кошти за оспорюваним договором. Дана транзакція була внутрішньобанківською, тобто проведена в межах одного і того самого банку, що не потребує використання кореспондентського рахунку, оскільки кореспондентський рахунок використовується лише у випадку проведення міжбанківських розрахунків.

Більш того, проведення внутрішньобанківських операцій через кореспондентські рахунки є неможливим.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо необхідності використання кореспондентського рахунку при здійсненні міжбанківського переказу є помилковим.

8.4. Крім того, однією з підстав недійсності правочину, суд першої інстанції зазначає, що відчуження будівлі відбулось під, час обмеження господарської діяльності ПАТ УПБ встановленою постановою №293/БТ, зокрема, заборони здійснювати будь-яке відчуження будівель і споруд, що передбачено пунктом третім постанови №293/БТ.

Однак, такі висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 3 вказаної постанови №293/БТ, обмеження в діяльності ПАТ УПБ стосуються відчуження будівель і споруд, крім відчуження майна, що перейшло у власність ПАТ УПБ на підставі реалізації прав заставодержателя, за вартістю не нижчою ніж визначена за результатами оцінки.

Як вбачається з п.2 оспорюваного договору, укладеного між позивачем та відповідачем 1, відчужувана будівля належить продавцю на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 28.09.2007 року за реєстровим №10055, договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 09.10.2007 за реєстровим №10304, договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 29.05.2008 за реєстровим №3891, зареєстрованого КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради 19.01.2010, реєстраційний номер 32900848.

Тобто, відчужене нерухоме майно було набуто позивачем в результаті реалізації свого права, як іпотекодержателя.

Таким чином, укладаючи оспорюваний договір, сторонами не було порушено вимоги постанови Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015.

Висновки суду про відсутність проведення тендеру не грунтуються ні на нормах матеріального права, ні на документах, що містяться в матеріалах справи. Законодавство не містить вимог щодо проведення тендеру при відчуженні банком власного майна, в матеріалах справи також не містяться документи, що підтверджують обов`язок банку проводити тендер у випадках відчуження власного майна.

8.5. Щодо висновків суду першої інстанції про наявність ознак нікчемності правочину згідно Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб №4452-VІ від 23.02.2012 (далі по тексту Закон №4452-VІ), оскільки банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції дійшов даного висновку через встановлення в договорі відстрочки оплати за договором до 29.05.2015 та не проведення коштів через кореспондентський рахунок.

Як вже зазначалось, кореспондентський рахунок може використовувались лише для міжбанківських переказів. У даній справі, відбувся внутрішньобанківський переказ, що виключає використання кореспондентського рахунку.

Посилання суду на п.1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні №22 від 21.01.2004 року є недоречним.

Колегія суддів звертає увагу, що даний пункт передбачає алгоритм дій банку через відсутність коштів на кореспондентському рахунку. Так, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов`язаний:

узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;

надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку (додаток 23);

ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Місцевим судом не враховано, та матеріали справи не містять докази щодо виконання ПАТ УПБ даної норми матеріального права, жодних повідомлень не направлено, жодних доказів про здійснення таких дій позивачем до позовної заяви не надано. Зазначене, також підтверджує, що для даного переказу не було необхідності використовувати кореспондентський рахунок.

У відповідності до приписів ст.1066 Цивільного кодексу України банк зобов`язаний виконувати розпорядження клієнта про перерахування відповідних сум та до проведення інших операцій за рахунком та не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати обмеження його права розпоряджатися грошима на власний розсуд.

Так, у ст. 75 Закону України Про банки і банківську діяльність , на яку посилається позивач, як на підставу позову, дійсно містяться норми відносно заборони проблемному банку використовувати прямі кореспондентські рахунки для здійснення розрахунків.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, здійснення або нездійснення таких розрахунків проблемним банком за тим чи іншим договором (в даному випадку договором купівлі-продажу) не може мати наслідком недійсність (нікчемність) такого договору, адже стосується не стадії укладення такого договору, коли сторони погоджують його умови та положення, а фактично стадії виконання сторонами цього договору і правомірність якої (стадії виконання) ніяким чином не може бути підставою для визнання такого договору недійсним (нікчемним). Питання належного чи неналежного виконання сторонами договірних зобов`язань не входить до предмету доказування у даній справі.

Місцевим господарським судом залишено поза увагою висновки Верховного Суду викладені у постанові від 05.12.2018 у справі № 911/3880/15.

Так, суд касаційної інстанції вказав, що укладення договору і спосіб його виконання не є тотожним. Правочин є нікчемним за п .1 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у разі, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Проведення банком операції з перерахування коштів з поточного рахунку в ПА Т УПБ не є правочином у розумінні статей 202, 626 Цивільного кодексу України та Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а є його виконанням, тому такі обґрунтування нікчемності договору є недоцільними.

8.6. Щодо висновків суду першої інстанції, що банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим з посиланням на п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону №4452- VI, колегія суддів зазначає наступне.

Вивчаючи правову природу договору купівлі-продажу, та аналізуючи норму ст. 655 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач, передавши у власність відповідача 1 нерухоме майно отримує за нього плату. При цьому, договір купівлі продажу містить вимоги щодо його оплати.

Договір купівлі-продажу не передбачає безоплатної передачі майна. Банк за продаж майна отримав грошові кошти.

Посилання позивача на п.2 ч.3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , яким визначено, що банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки останнім не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів і доказів того, що продане відповідачу нежитлове приміщення було єдиними активом останнього.

При цьому, перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочином в розумінні ст.ст. 202, 626 Цивільного кодексу України, а є банківською операцією. Наявність на кореспондентських рахунках позивача грошових коштів у розмірі меншому, ніж внесені за придбане майно, не дають підстав для висновку про те, що зобов`язання відповідачів є не виконаними.

Крім того, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.12.2018 у справі № 911/3880/15, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що ПАТ УПБ віднесено до категорії проблемних 30.04.2015, тобто за п`ять днів до укладення оспорюваного правочину, в даному випадку оспорюваний правочин укладено 05.05.2015, банк був уже проблемним, а тому укладення договору не могло вплинути на визнання банку неплатоспроможним або спричинити неможливість виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами. Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між укладенням оспорюваного договору та визнання ПАТ УПБ неплатоспроможним.

8.7. Щодо висновків суду першої інстанції, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку та банк уклав правочини з пов`язаною особою банку, з посиланням на п.п. 2,7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452- VI, колегія суддів зазначає наступне.

Покупцем в договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 05.05.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. за реєстровим № 902, є Товариство з обмеженою відповідальністю Космо плаза , а за договором №904 є ТОВ ВПП Рибний світ .

Твердження суду першої інстанції, що відповідачі є пов`язаними особами з ПАТ УПБ не підтверджуються належними доказами, а ґрунтуються лише на витязі з переліку пов`язаних з банком осіб станом на 01.05.2015, що є додатком до постанови правління НБУ №315 від 12.05.2015.

Відповідно до Положення про визначення із банком пов`язаних осіб, що затверджено Постановою НБУ від 12.05.2015 №315, банк не пізніше наступного робочого дня після визначення особи пов`язаною з банком і внесення інформації до переліку пов`язаних із банком осіб у письмовій формі повідомляє про це таку особу. Банк зобов`язаний щомісячно надавати Національному банку актуалізований перелік пов`язаних із банком осіб за формою та у строки, визначені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку. Рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов`язаними з банком особами приймає Комісія з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами (далі - Комісія). Національний банк не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про визначення особи (осіб) пов`язаними з банком засобами електронного зв`язку доводить його до відома банку або надсилає його в письмовій формі. Особа вважається пов`язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання такого повідомлення Національного банку про визначення пов`язаною з банком особи не доведе протилежного.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що пов`язаною з банком особа стає тільки після отримання банком відповідного рішення Комісії НБУ. Таке рішення комісії НБУ, що визначає пов`язаність з ТОВ Космо Плаза з ПАТ УПБ в матеріалах справи відсутнє.

Приймаючи рішення про задоволення позову, зокрема з підстав, що банк уклав правочини з пов`язаною особою банку, місцевий господарський суд, залишив поза увагою, що витяг про пов`язаних осіб, який є додатком до постанови НБУ №315 та наданий ПАТ УПБ , зроблений станом на 01.05.2015, однак сама Постанова НБУ, що передбачає даний додаток, прийнята пізніше - 12.05.2015. Тобто банк, подав до суду документи, що не відповідають дійсним обставинам справи та не може бути належним доказом у даній справі.

8.8. Щодо застосування судом першої інстанції протоколу про визнання нікчемним оспорюваного договору до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на результати роботи комісії з перевірки договорів (інших правочинів), яку було створено на виконання наказу № 26/ТА від 29.05.2015. Відповідно до протоколу даної комісії №55 від 28.08.2015 оспорюваний позивачем договір було визнано нікчемним.

Разом з тим, судова колегія критично оцінює такий доказ у даній справі, оскільки у витязі з протоколу №55 від 28.08.2015 року засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів), затвердженого уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ УПБ Л.О. Пантіна, міститься посилання комісії на довідку НБУ № 55-0008/14243 від 13.03.2018 (сторінка три витягу, том 1 а.с. 105-111).

Тобто, в протоколі від 2015 року зроблено посилання на довідку НБУ (що також міститься в матеріалах справи), що буде видана в майбутньому - у 2018 році, із зазначенням її номеру та дати.

Незважаючи на вищевикладене, судом першої інстанції даний протокол було взято до уваги та проігноровано факт, що даний протокол є неналежним та недопустимим доказом у даній справі.

8.9. Що стосується позовних вимог до ТОВ ВПП Рибний світ колегія суддів зазначає наступне.

Так, місцевий господарський суд у своєму рішенні посилається на повідомлення про нікчемність №01-10/925 від 29.04.2016 року та зазначає, що відповідачем після отримання даного повідомлення не були виконані вимоги закону та не було повернуто майно.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що повідомлення про нікчемність було адресовано лише ТОВ Космо Плаза та через рік після відчуження нерухомого майна на користь ТОВ ВПП Рибний світ . Тобто, адресат, зазначений в повідомленні не був дійсним власником майна. Доказів направлення повідомлення про нікчемність правочину на адресу ТОВ ВПП Рибний світ матеріали справи не містять.

Також, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що коли відчужене майно було перепродано третій особі, виключним видом захисту прав є віндикація. В такому випадку не можна визнавати правочин недійсним на підставі ст. ст. 215, 216 ЦК України, натомість спосіб захисту можливий тільки шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст.388 ЦК України.

Таким чином, позивачем не правильно обраний спосіб захисту та заявлені до ТОВ ВПП Рибний світ вимоги не відповідають ст. 16 ЦК України.

8.10. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковими висновки суду першої інстанції про застосування наслідків недійсності вказаних правочинів шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 ЦК України. Тобто, за своєю правовою природою наслідки недійсності правочину зводяться до того, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Заявлені позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності є похідними вимоги від основних вимог про визнання недійсним договору, водночас, скасування державної реєстрації права власності не є наслідками в розумінні ст. 216 ЦК України у разі визнання правочину недійсним.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. За вказаних обставин, апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Український професійний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Український професійний банк у даній справі задоволенню не підлягають, а рішення місцевого суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-переробне підприємство Рибний світ на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 у справі №904/1939/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 у справі №904/1939/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Український професійний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Український професійний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Космо плаза , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-переробне підприємство Рибний світ про визнання недійсним нікчемного правочину, визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - відмовити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Український професійний банк (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 15, ідентифікаційний код - 19019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-переробне підприємство Рибний світ (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6, ідентифікаційний код - 39542005) 10 572,00 (десять тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Матеріали справи №904/1939/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 01.08.2019

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді В.В. Сулім

М.А. Дідиченко