Постанова

від 02.09.2020 по справі 904/1939/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1939/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 червня 2019 року (головуючий - Смірнова Л.Г., судді - Сулім В.В., Дідиченко М.А.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк"

до: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо-Плаза", (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-переробне підприємство "Рибний світ",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни,

про визнання недійсним нікчемного правочину, визнання недійсним договору і застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

(у судовому засіданні взяли участь представники: Позивача - Гудова О.В., Відповідача 2 - Слуцька Н.С.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" (далі - Позивач, ПАТ "УПБ", Банк) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плаза" (далі - Відповідач 1, ТОВ "Космо Плаза") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-переробне підприємство "Рибний світ" (далі - Відповідач 2, ТОВ "ВПП "Рибний світ") про:

1) визнання недійсним нікчемного правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "Космо Плаза", нотаріально посвідченого 05.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., реєстровий номер № 902;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Космо Плаза" та ТОВ "ВПП "Рибний світ", нотаріально посвідченого 05.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарицькою О.В. за реєстровим № 904;

3) застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом:

- скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ВПП "Рибний світ" на будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4080,2 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. № 31-д та розташована на земельній ділянці площею 4080,2 кв.м, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 (номер запису про право власності 9569525, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21104647 від 05.05.2015, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарицька О.В.);

- скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Космо Плаза" на будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4080,2 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. № 31-д , та розташована на земельній ділянці площею 4080,2 кв.м, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 (номер запису про право власності 9569525, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21104647 від 05.05.2015, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарицька О.В.).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір від 05.05.2015 купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "Космо Плаза" є нікчемним з підстав, визначених у пунктах 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки уклавши цей договір у межах річного терміну до дня введення тимчасової адміністрації в ПАТ "УПБ", Банк: у порушення вимог, наведених у постанові Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 30.04.2015 № 293/БТ "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних та запровадження особливого контролю за діяльністю банку" (далі - постанова НБУ № 293/БТ), провів розрахунок за договором не через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, що призвело до ненадходження коштів до Банку і свідчить про безоплатність правочину; здійснив відчуження власних активів, що не призвело до підвищення ліквідності чи платоспроможності Банка, натомість стало безпосередньою причиною приведення останнього до неплатоспроможності, а також унеможливило виконання Позивачем своїх зобов`язань перед іншими кредиторами; уклав спірний договір з пов`язаною особою. Позивач також зазначив, що оскільки спірний договір укладено з порушенням вимог нормативно-правового акта НБУ (у цьому випадку постанови НБУ № 293/БТ), згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) такий договір є недійсним.

1.3. Далі Позивач зазначив про те, що оскільки договір від 05.05.2015, укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "Космо Плаза" є нікчемним, то у ТОВ "Космо Плаза" не було правових підстав на відчуження придбаної за таким правочином нерухомості на користь ТОВ "ВПП "Рибний світ", у зв`язку з чим, договір купівлі-продажу від 05.05.2015, який укладено між Відповідачами також має бути визнаний недійсним і як наслідок мають бути застосовані відповідні наслідки такої недійсності (нікчемності).

Короткий зміст і мотиви судових рішень

2 . Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 позов задоволено повністю.

2.1. Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості заявлених Позивачем вимог та підстав. Так, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку щодо договору від 05.05.2015, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "Космо Плаза" наявні усі заявлені ознаки нікчемності згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", адже, на думку суду, продаж нерухомості відбувся з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки такий продаж був здійснений Позивачем після того, як НБУ було видано постанову № 293/БТ, розрахунки здійснювались не через кореспондентський рахунок, існувала заборона на відчуження будь-яких будівель і споруд.

2.2. При цьому, позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, місцевий господарський суд, також задовольнив, як похідні вимоги від основного позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

3. За наслідками перегляду даної справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019, рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог повністю відмовлено.

3.1. Приймаючи вказану постанову апеляційний господарський суд, зокрема, мотивував її таким чином.

3.1.1. Постанова НБУ № 293/БТ є нормативно-правовим актом з обмеженим доступом і є обов`язковою для виконання.

3.1.2. Кореспондентський рахунок може відкрити лише банківська установа. Кошти на такий рахунок може вносити лише банківська установа. Юридична або фізична особа не можуть напряму зараховувати кошти на кореспондентський рахунок. Постановою НБУ № 293/БТ було заборонено Позивачу здійснювати міжбанківські перекази через прямі кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках та зобов`язано здійснювати міжбанківські розрахунки через кореспондентський рахунок відкритий в НБУ. Така заборона розповсюджувалась лише на Позивача та лише щодо міжбанківських переказів. Банк сам підтверджує, що ним було отримано від ТОВ "Космо Плаза" кошти за оспорюваним договором. Дана транзакція була внутрішньобанківською, тобто проведена в межах одного і того самого банку, що не потребує використання кореспондентського рахунку, оскільки кореспондентський рахунок використовується лише у випадку проведення міжбанківських розрахунків.

3.1.3. Відповідно до п. 3 постанови НБУ № 293/БТ, обмеження в діяльності ПАТ "УПБ" стосуються відчуження будівель і споруд, крім відчуження майна, що перейшло у власність ПАТ "УПБ" на підставі реалізації прав заставодержателя, за вартістю не нижчою ніж визначена за результатами оцінки. Як вбачається з п. 2 оспорюваного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем 1, відчужувана будівля належить продавцю на підставі Іпотечного договору. Тобто, відчужене нерухоме майно було набуто Позивачем в результаті реалізації свого права, як іпотекодержателя. Таким чином, укладаючи оспорюваний договір, сторонами не було порушено вимоги постанови Правління НБУ № 293/БТ.

3.1.4. У ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на яку посилається Позивач, як на підставу позову, дійсно містяться норми відносно заборони проблемному банку використовувати прямі кореспондентські рахунки для здійснення розрахунків. Разом з тим, здійснення або нездійснення таких розрахунків проблемним банком за тим чи іншим договором (в даному випадку договором купівлі-продажу) не може мати наслідком недійсність (нікчемність) такого договору, адже стосується не стадії укладення такого договору, коли сторони погоджують його умови та положення, а фактично стадії виконання сторонами цього договору і правомірність якої (стадії виконання) ніяким чином не може бути підставою для визнання такого договору недійсним (нікчемним). Питання належного чи неналежного виконання сторонами договірних зобов`язань не входить до предмету доказування у даній справі.

3.1.5. Договір купівлі-продажу не передбачав безоплатної передачі майна. Банк за продаж майна отримав грошові кошти. Посилання Позивача на п. 2 ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки останнім не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів і доказів того, що продане відповідачу нежитлове приміщення було єдиними активом останнього.

3.1.6. ПАТ "УПБ" віднесено до категорії проблемних 30.04.2015, тобто за п`ять днів до укладення оспорюваного правочину. В даному випадку оспорюваний правочин укладено 05.05.2015, коли Банк був уже проблемним, а тому його укладення не могло вплинути на визнання банку неплатоспроможним або спричинити неможливість виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами. Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між укладенням оспорюваного договору та визнання ПАТ "УПБ" неплатоспроможним.

3.1.7. Твердження суду першої інстанції, що Відповідачі є пов`язаними особами з ПАТ "УПБ" не підтверджуються належними доказами, а ґрунтуються лише на витязі з переліку пов`язаних з банком осіб станом на 01.05.2015, що є додатком до постанови правління НБУ № 315 від 12.05.2015, який є неналежним доказом у справі.

3.1.8. Коли відчужене майно було перепродано третій особі, виключним видом захисту прав є віндикація. Таким чином, Позивачем не правильно обраний спосіб захисту та заявлені до ТОВ "ВПП "Рибний світ" вимоги не відповідають ст. 16 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Банк звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

5. Підставами для скасування оскаржуваного рішення ПАТ "УПБ" вважає порушення норм матеріального і процесуального права. Скаржник наголошує, зокрема, що апеляційний господарський суд безпідставно, на його думку, відхилив доводи Банку щодо нікчемності спірного договору, укладеного з ТОВ "Космо Плаза" з підстави, визначеної у пункті 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за змістом якої правочин є нікчемним, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, оскільки ПАТ "УПБ" не мало можливості виконати платіжне доручення від 14.05.2015 № 2940 із перерахування коштів і власне перерахувати такі кошти, а отже реально кошти до банку не надходили, натомість відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що свідчить про безоплатність такого правочину та зумовлену цим його нікчемність.

5.1. Скаржник також вважає необґрунтованим відхилення його доводів щодо нікчемності договору, укладеного з ТОВ "Космо Плаза" з підстави, визначеної у пункті 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки, на його думку, наслідком укладення спірного правочину стало зниження обсягу високоліквідних коштів, що унеможливило виконання зобов`язань банку перед його кредиторами.

5.2. Крім того, скаржник акцентує, що Банк уклав спірний договір із пов`язаною особою банку та на заздалегідь невигідних умовах, що апеляційним судом проігноровано.

5.3. Неправомірним, на думку скаржника, є також висновок апеляційного суду про те, що Позивачем неправильно обрано спосіб захисту, оскільки ТОВ "ВПП "рибний світ" не є добросовісним набувачем відчуженого майна.

5.4. Водночас скаржник наголошує, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, та зауважує про порушення апеляційним господарським судом статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Доводи відзиву Відповідача-2 (узагальнено)

6. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ВПП "Рибний світ" просить відмовити у її задоволенні у повному обсязі, акцентуючи, зокрема, що постанова НБУ № 293/БТ є актом індивідуальної дії, документом з обмеженим доступом, про її наявність Відповідачеві не було та не могло бути відомо, до того ж невідповідність договорів постановам НБУ згідно з вимогами чинного законодавства не є окремою підставою для визнання їх недійсними чи нікчемними; у цьому випадку банк отримав кошти за спіним договором і така транзакція була внутрішньобанківською, тобто проведеною у межах одного і того самого банку, що не потребує застосування кореспондентського рахунку, оскільки такий рахунок використовується лише у разі проведення міжбанківських розрахунків; майно за спірним договором набуто Позивачем на підставі реалізації своїх прав як заставодержателем, а отже заборона на відчуження будівель і споруд у цьому разі не діє; твердження Позивача, що ТОВ "Космо Плаза" є особою, пов`язаною із ПАТ "УПБ", не доведені та ґрунтуються на припущеннях; спірний договір укладено із дотриманням вимог законодавства та його виконано.

Доводи, наведені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у поясненнях

7. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повністю підтримує касаційну скаргу з наведених у ній мотивів та просить скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. Постановою НБУ № 293/БТ від 30.04.2015 ПАТ "УПБ" віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку. Відповідно до цієї постанови ПАТ "УПБ" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. На період віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку та призначено куратором ПАТ "УПБ" службовця Національного банку України Хаснуліна В`ячеслава Альбертовича. Зокрема, заборонено ПАТ "УПБ" використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки. Зобов`язано ПАТ "УПБ" під час здійснення особливого режиму контролю здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами, Українською міжбанківською платіжною системою (УкрКарт) згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ "Розрахунковий центр".

8.1. 05.05.2015 між ПАТ "УПБ" (продавець) та ТОВ "Космо Плаза" (покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., зареєстрований в реєстрі за № 902, умовами якого передбачено, що продавець продає та передає у власність покупця, а покупець купує та приймає у власність від продавця будівлю комерційно-торгівельного комплексу (літера В-2, В'-2), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, буд. 31-д та сплачує за неї обговорену грошову суму.

Будівля має загальну площу 4 080,2 кв.м.

Будівля розташована на земельній ділянці, загальною площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 .

8.1.1. Відповідно до п. 2 договору, відчужувана будівля належить продавцю на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 28.09.2007 за реєстровим № 10055, договору про внесення змін та доповнень до іпотечнго договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 09.10.2007 за реєстровим № 10304, договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 29.05.2008 за реєстровим №3891, зареєстрованого Комунальним підприємством "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпровської обласної ради" 19.01.2010, реєстраційний номер: 32900848.

8.1.2. Право власності на будівлю зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 629745212101, номер запису про право власності 9560293, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності під індексним номером 37096044, виданим 05.05.2015 державним реєстратором на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В.

8.1.3. Згідно п. 3 договору, продаж вчинено за 48 000 000,00 грн, які покупець сплатить продавцю повністю до 29.05.2015, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця № НОМЕР_1 у ПАТ "УПБ", ідентифікаційний код - 19019775. Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін.

8.2. В свою чергу, ТОВ "Космо Плаза" відчужило нерухоме майно на користь ТОВ "ВПП "Рибний світ" (покупець) шляхом укладення договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 904, відповідно до якого продавець продає та передає у власність покупця, а покупець купує та приймає у власність від продавця будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, буд. 31-д та сплачує за неї обговорену грошову суму.

Будівля має загальну площу 4 080,2 кв.м.

Будівля розташована на земельній ділянці, загальною площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 .

8.2.1. Відповідно до п. 2 договору, відчужувана будівля належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу будівлі, посвідченого Комарницькою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.05.2015, зареєстровано в реєстрі за № 902. Право власності на будівлю зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 29745212101, номер запису про право власності 9561107, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності під індексним номером 37099569, виданим 05.05.2015 Державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В.

8.2.2. Згідно п. 3 договору, продаж вчинено за 20 836 000,00 грн, які покупець сплатить продавцю повністю до 08.05.2015, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця № НОМЕР_2 у ПАТ "УПБ", ідентифікаційний код - 19019775. Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін.

8.3. 28.05.2015 постановою Правління НБУ № 348 ПАТ "УПБ" віднесено до категорії неплатоспроможних, внаслідок чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015, яким розпочато з 29.05.2015 процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

8.4. На виконання наказу тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ" № 26/ТА від 29.05.2015 "Про перевірку договорів в ПАТ "УПБ" уповноваженою комісією здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, за наслідками якої виявлено вчинені банком нікчемні правочини (договору).

8.5. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) № 55 від 28.08.2015 до нікчемних правочинів віднесено - договір купівлі-продажу будівлі, укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "Космо Плаза" та нотаріально посвідчений 05.05.2015, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., за реєстровим № 902, предметом якого є: будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4 080,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, буд. 31-д та розташована на земельній ділянці площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086.

8.5.1. Так, перевіркою встановлено, що за договором встановлена відстрочка платежу тривалістю майже один місяць, на рахунок № НОМЕР_1 на який покупець мав здійснити переказ коштів за купівлю нерухомості не надходили. 14.05.2015 на балансі ПАТ "УПБ" було відображено транзакції зі штучного перерахування ТОВ "Космо Плаза" коштів за договором купівлі-продажу у розмірі 40 000 000, 00 грн (що на 8 000 000, 00 грн менше від суми, зазначеної в самому договорі купівлі-продажу) із свого поточного рахунку, відкритого також у ПАТ "УПБ". Кошти на рахунок покупця акумульовані за наслідком оформлення штучних транзакцій з "надання фінансової допомоги" від юридичних осіб - кредиторів банку, зокрема: ТОВ "Сіті Стейт" у розмірі 13 100 000, 00 грн, ТОВ "ПРОМБУДСЕРВІС 2012" у розмірі 11 900 000, 00 грн, ДП "Аромат" у розмірі 7 500 000, 00 грн, ДП "МІЛКІЛЕНД Україна" у розмірі 7 500 000, 00 грн з рахунків, відкритих також у ПАТ "УПБ". Крім того зазначено, що на внутрішні рахунки банку, належні ТОВ "Сіті Стейт" та ТОВ "ПРОМБУДСЕРВІС 2012" кошти були зараховані від ДП "Аромат" та ДП "МІЛКІЛЕНД Україна" з призначенням платежу: "надання фінансової допомоги", тобто фактично саме ДП "Аромат" та ДП "МІЛКІЛЕНД Україна" були ініціаторами проведення таких розрахунків.

Також перевіркою зазначено, що договір укладено з порушенням вимог постанови НБУ № 293/БТ від 30.04.2015, відповідно до якої під час здійснення особливого режиму контролю всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному банку України; за договором купівлі-продажу не проведено публічного конкурсу (тендеру) щодо продажу належного банку об`єкту нерухомості, відсутні будь-які звернення ТОВ "Космо Плаза" щодо наміру придбати належний банку об`єкт нерухомості, вибір покупців банком не здійснювався та визначені контролером банку - ОСОБА_1 , який також є кінцевим бенефіціаром (контролерем) ДП "Аромат" та ДП "МІЛКІЛЕНД Україна".

8.6. Повідомленням вих. № 01-10/925 від 29.04.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "УПБ" Пантіною Л.О. повідомлено ТОВ "Космо Плаза" про нікчемність договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015 згідно з положеннями ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та заявлено вимогу протягом десяти днів повернути у власність ПАТ "УПБ" будівлю комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4 080,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, буд. 31-д та розташована на земельній ділянці площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086; звільнити добровільно вказане приміщення, розірвати усі укладені договори оренди, суборенди , тощо, протягом 10 днів повернути (за актом приймання-передачі) приміщення, усі ключі, пульти та всю технічну документацію, а також документи, пов`язані з правом володіння та користування вказаною будівлею.

8.7. Вказане, повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "УПБ" залишено Відповідачем-1 без задоволення та виконання.

8.8. 28.08.2015 Правлінням НБУ винесено постанову № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УПБ", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з рішенням № 158 від 28.08.2015, розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації банку Пантіну Л.О.

8.9. Як вже зазначалося, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що уклавши з ТОВ "Космо Плаза" договір купівлі-продажу, Банк здійснив відчуження власних активів, що призвело до неплатоспроможності і неможливості виконання останнім грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, що свідчить про наявність ознак нікчемності такого правочину визначеної п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

9. Статтею 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права

10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

11. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

12. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

13. Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на які послався Позивач в обґрунтування підстав нікчемності договору від 05.05.2015, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

14. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. У разі виявлення таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

15. Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 ЦК України та частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16).

16. Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такі способи захисту, як встановлення нікчемності правочину і визнання недійсним нікчемного правочину, не є способами захисту прав та інтересів, установленими законом (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

17. При цьому згідно з частиною 2 статті 5 ГПК України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

18. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

19. З огляду на зазначене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав Позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

20. Отже, позовна вимога Банку у даній справі про визнання недійсним нікчемного правочину - договору від 05.05.2015 (укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "Космо Плаза") не може бути задоволена, оскільки Позивач просив застосувати неналежний спосіб захисту.

21. У цій частині Верховний Суд констатує, що вказане не було враховано апеляційним господарським судом, але, оскільки у цьому спорі, окрім визнання недійсним нікчемного правочину, заявлено також вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, господарський суд апеляційної інстанції правомірно досліджував обставини нікчемності спірного правочину, позаяк за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц).

22. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у цьому випадку передбачених законом підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного договору від 05.05.2015, з чим погоджується і колегія суддів Касаційного господарського суду.

23. Так, за змістом частини 5 статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

24. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

25. У розумінні положень зазначеного Закону уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов`язку встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків.

26. Під час вирішення цього спору апеляційний господарський суд визнав недоведеними Позивачем обставини, які за змістом пунктів 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (на які послався Позивач в обґрунтування підстав нікчемності договору від 05.05.2015) могли би свідчити про нікчемність спірного договору.

27. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

28. Доводи Позивача стосовно безоплатності відчуження майна за спірним договором купівлі-продажу (пункт 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), а отже і безоплатності самого правочину через те, що банк провів розрахунок за договором не через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, апеляційний суд відхилив, як такі, що не підтверджені матеріалами справи.

29. Здійснюючи судовий розгляд, суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Космо Плаза" було оформлено платіжне доручення № 2940 від 14.05.2015 з перерахування коштів із свого поточного рахунку (відкритого в ПАТ "УПБ") на рахунок Позивача на суму 40 000 000 грн, а отже зазначений договір не передбачав безоплатної передачі майна і Банк, передавши у власність Відповідача-1 нерухоме майно, отримав за нього плату.

30. Як вже зазначалося, апеляційний господарський суд наголосив, що вимога щодо проведення розрахунків через кореспондентські рахунки спрямована лише на Позивача, оскільки за змістом пункту 1 глави 1 Інструкції "Про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління НБУ від 16.08.2006 № 320, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за № 1035, у редакції, чинній на час укладення спірного договору, кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку, філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів; згідно з підпунктом 7.1.3 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кореспондентським є рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Тобто, як правомірно вирішив апеляційний суд, кореспондентський рахунок може відкрити лише банківська установа, тому вимога щодо відкриття кореспондентського рахунку Відповідачем-1 і проведення ним розрахунків через кореспондентський рахунок не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

31. У цій частині Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду і про необґрунтованість твердження Позивача про те, що за відсутності коштів на кореспондентському рахунку ПАТ "УПБ" не мало можливості виконати платіжне доручення із перерахування коштів, тому реально кошти до банка не надходили, натомість відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що нібито свідчить про безоплатність такого правочину та зумовлену цим його нікчемність.

32. Так, як правильно зазначив господарський суд апеляційної інстанції, укладення договору і спосіб його виконання не є тотожним. Правочин є нікчемним згідно з пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у разі, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

33. Проведення Банком платіжної операції із перерахування коштів із поточного рахунку Відповідача-1 в ПАТ "УПБ" не є правочином у розумінні положень статей 202, 626 ЦК та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а є його виконанням, оскільки здійснюючи операції із перерахування коштів, банк не вчиняє окремих правочинів, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банку - резидентів і нерезидентів, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493.

34. Отже, наведені обґрунтування нікчемності договору купівлі-продажу у зазначеному випадку не отримали підтвердження.

35. Далі, колегія суддів вважає необхідним звернутися до висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що були викладені у постанові від 05.06.2020 у справі № 920/653/18 і зазначає, що до діяльності банку, який визнано проблемним, не застосовуються норми, які регулюють діяльність банку, до якого введено тимчасову адміністрацію. Правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різними. При цьому ні Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902, не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

36. Постанова НБУ № 293/БТ згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності Відповідача про встановлені для банку обмеження Позивач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами банку наведених у постанові НБУ приписів про віднесення банку до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність договору купівлі-продажу.

37. Крім того, у постанові НБУ № 293/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів із поточних рахунків юридичних осіб, відкритих у такому банку.

38. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду апеляційної інстанції про недоведеність у цьому випадку безоплатності вчиненого сторонами спірного договору купівлі-продажу.

39. Разом із тим апеляційний господарський суд під час вирішення спору встановив, що укладення договору від 05.05.2015 не призвело до неможливості виконання банком грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, у зв`язку з чим відхилив як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, твердження Позивача про нікчемність спірного договору з підстави, зазначеної у пункті 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

40. Апеляційний суд установив, що ПАТ "УПБ" було віднесено до категорії проблемних 30.04.2015, тобто за п`ять днів до укладення спірного договору банк уже був проблемним, а тому укладення такого договору вже не могло вплинути на визнання банку неплатоспроможним або унеможливити виконання ним грошових зобов`язань перед іншими кредиторами. Причинно-наслідкового зв`язку між укладенням договору купівлі-продажу та визнанням ПАТ УПБ" неплатоспроможним Позивач не довів, а суди не установили.

41. Крім цього, господарський суд апеляційної інстанцій відхилив твердження скаржника про обмеження господарської компетенції ПАТ "УПБ", а саме заборону відчуження будь-яких будівель і споруд, про що зазначено у постанові НБУ № 293/БТ.

42. Суд встановив, що у постанові НБУ № 293/БТ наведено обмеження, зокрема щодо здійснення будь-якого відчуження будівель і споруд банку, крім відчуження майна, що перейшло у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя, за вартістю, не нижчою від визначеної за результатами оцінки; у пункті 2 спірного договору сторони зазначили, що відчужувана будівля належить продавцю на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л. 28.09.2007 за реєстровим № 10055, договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 09.10.2007 за реєстровим № 10304, договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 29.05.2008 за реєстровим № 3891, зареєстрованого КП "Дніпропетровське міжміське БТІ Дніпропетровської обласної ради" 19.01.2010, реєстраційний № 32900848, а отже майно за оспорюваним договором Позивач набув на підставі реалізації своїх прав іпотекодержателя, тому дія заборони на відчуження будівель і споруд на цей випадок не поширюється, а отже спірний договір не суперечить і зазначеному обмеженню.

Слід констатувати, що тексті касаційної скарги Банк не наводить протилежних доводів і не ставить під сумнів висновки апеляційного суду у цій частині.

43. Судом апеляційної інстанції також надано оцінку аргументам Позивача про порушення положень пункту 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо укладення банком правочину з пов`язаною особою банку і невідповідність його вимогам законодавства та відхилено їх за недоведеністю і необґрунтованістю.

44. Так, апеляційний господарський суд установив, що ТОВ "Космо Плаза" не є пов`язаною з банком особою в розумінні положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Суд зазначив, що твердження Позивача та місцевого господарського суду про те, що Відповідачі є пов`язаними з банком особами не підтверджується належними доказами, а ґрунтуються лише на витязі з переліку пов`язаних з банком осіб. Верховний Суд не може вважати такий висновок апеляційного суду неправильним чи неправомірним, позаяк доводи касаційної скарги Позивача у цій частині фактично зводяться до переоцінки вказаного витягу та є проханням про встановлення нових обставин, що в силу вказаного вище положення статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень касаційного суду. Крім цього, варто вказати, що пункт 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для віднесення правочину до категорії нікчемних поряд із укладенням такого правочину з пов`язаною особою визначає також невідповідність такого правочину вимогам законодавства України, чого апеляційним судом встановлено не було.

45. Далі слід звернути увагу на тому, Позивач вважав, що спірний договір купівлі-продажу є не лише нікчемним, а й має бути визнано недійсним судом як оспорюваний правочин, оскільки він не відповідає положенням постанови НБУ № 293/БТ.

46. В цій частині колегія суддів вважає необхідним знову звернутися до висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що були викладені у постанові 05.06.2020 у справі № 920/653/18 і зв`язку з цим зазначає таке.

47. Відповідно до статті 2 Закону України "Про Національний банк України" НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

48. За змістом статті 1 зазначеного Закону банківське регулювання - це одна із функцій НБУ, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства; банківський нагляд - це система контролю та активних впорядкованих дій НБУ, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких НБУ здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

49. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Національний банк України" НБУ встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

50. У статті 56 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

51. Нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління НБУ. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом`якшують або скасовують відповідальність.

52. Нормативно-правові акти НБУ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

53. Нормативно-правові акти НБУ набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачений у такому акті. Офіційним опублікуванням нормативно-правового акта НБУ вважається перше опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань - "Офіційному віснику України", газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" або перше розміщення на сторінці Офіційного інтернет-представництва НБУ.

54. Нормативно-правові акти НБУ можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.

55. Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" державне регулювання діяльності банків здійснюється НБУ в тому числі у формі адміністративного регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.

56. Водночас, за владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

57. У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

58. Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

59. Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), натомість акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, у свою чергу, акт застосування норм права адресований конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, акт застосування норм права - конкретну ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, на той час як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку із припиненням існування конкретних правовідносин.

60. Згідно з постановою НБУ № 293/БТ, про недотримання положень якої зазначає Позивач також як про підставу недійсності спірного договору, ПАТ "УПБ" було віднесено до категорії проблемних. При цьому віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності банку, наведені у цій постанові.

61. Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ "УПБ", а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.

62. Отже, така постанова НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства у розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв`язку з чим підстав для застосування норм статей 203, 215 ЦК до спірного правочину в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ як акта законодавства немає.

63. Щодо доводів скаржника про правильність обрання ним способу захисту за вимогами до ТОВ "ВПП "Рибний світ", то у цій частині колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду України (постанова від 17.02.2016 (провадження № 6-2407цс15), постанова від 17.12.2014 (провадження № 6-140цс14) та зазначає таке.

64. Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

65. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України.

66. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

67. Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

68. Таким чином, доводи скаржника і у цій частині не підтверджують та визнаються колегією суддів необґрунтованими, а висновки апеляційного господарського суду навпаки є правомірними. Посилання на те, що ТОВ "ВПП "Рибний світ" не є добросовісним набувачем в ході розгляду цієї справи не знайшли свого підтвердження, а тому не приймаються і на стадії касаційного перегляду.

69. Отже, з огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про необґрунтованість позовних вимог ПАТ "УПБ" у цій справі, а тому підтримує висновок суду про відмову у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

71. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

72. В ході здійснення касаційного провадження Верховним Судом не встановлено неправильного застосування чи порушення правових норм апеляційним господарським судом. Зауваження до здійсненого судом апеляційної інстанції правозастосування носять скоріше формальний характер і не є підставою для зміни чи скасування правильної по суті і законної постанови. Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне застосувати своїх повноваження, передбачені саме наведеними вище положеннями ГПК України та залишити касаційну скаргу ПАТ "УПБ" без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.

Щодо процесуальних питань

73. 18.08.2020 до Верховного Суду було подано клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі також - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") про заміну сторони правонаступником, у якому заявник просить замінити учасника справи № 904/1939/18 (Позивача) - ПАТ "УПБ" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

74. Вказане клопотання мотивовано тим, що 15.01.2020 на платформі електронної торгової системи ProZorro.Продажі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відкритих торгах (аукціоні) з продажу пулу активів ПАТ "УПБ", що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю, нерухомості, майнових прав на нерухомість, бланків простих векселів, бланків переказних векселів та основних засобів (№ лоту: GL18N614755), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" було придбано, зокрема, майнові права щодо нерухомого майна: будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4080,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 31-д, та розташована на земельній ділянці площею 4080,2 кв.м., кадастровий номер 1210100000:02:267:0086, яке є відмінним від права власності, та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому.

75. Результати відкритих торгів аукціону з продажу пулу активів ПАТ "УПБ" (№ лоту: GL18N614755), зокрема, оформлені протоколом № UA-EA-2020-01-09-000001-b від 15.01.2020 та договором № 80/7-2 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, за яким передано у власність ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" майнові права щодо будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4080,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 31-д, та розташована на земельній ділянці площею 4080,2 кв.м., кадастровий номер 1210100000:02:267:0086.

76. За викладених обставин заявник вважає, що він є правонаступником ПАТ "УПБ" та новим власником прав вимоги, зокрема, і до Відповідача 2 щодо будівлі комерційно-торговельного комплексу (літера В-2, В'-2), загальною площею 4080,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 31-д, яка розташована на земельній ділянці площею 4080,2 кв.м., кадастровий номер 1210100000:02:267:0086, а тому наразі є усі підстави для здійснення процесуального правонаступництва у даній справі.

77. Так, у статті 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

78. Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального.

79. Предметом спору у цій справі є визнання недійсним нікчемного правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "Космо Плаза", нотаріально посвідченого 05.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., реєстровий номер № 902; визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Космо Плаза" та ТОВ "ВПП "Рибний світ", нотаріально посвідченого 05.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарицькою О.В. за реєстровим № 904; застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності Відповідачів на спірний об`єкт нерухомості.

80. Спірні правовідносини у цій справі з огляду на предмет спору мають немайновий характер, фактично стосуються обов`язку сторін під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна (між ПАТ "УПБ" та ТОВ "Космо Плаза") дотримуватися вимог закону, необхідних для чинності правочину.

81. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 У даній справі, у позові було відмовлено через його необґрунтованість і недоведеність.

82. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

83. У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

84. Установлені судами у цій справі обставини не свідчать, що на час звернення із заявою про заміну Позивача його правонаступником ПАТ "УПБ" мало відповідні правові вимоги, спір у цій справі не був вирішений на користь Позивача, і підстав для скасування оскаржуваної постанови суд касаційної інстанції не виявив, що виключає можливість правонаступництва ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у цьому випадку, а отже підстав для задоволення заяви про заміну позивача правонаступником немає.

Щодо судових витрат

85. За змістом статті 315 ГПК України у резолютивній частині має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

86. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної постанови та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 червня 2019 року у справі № 904/1939/18 залишити без змін.

3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну позивача його правонаступником відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.