Рішення

від 05.08.2019 по справі 910/6626/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2019Справа № 910/6626/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом фізичної особи-підприємця Половінкіної Ірини Ігорівни ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКОПРОДУКТ (вул. Братиславська, буд. 52, оф. 315, м. Київ, 02660) про стягнення заборгованості у розмірі 10408,37 грн.,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - фізична особа-підприємець Половінкіна Ірина Ігорівна , звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКОПРОДУКТ , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКОПРОДУКТ на її користь суму основного боргу у розмірі 10378,37 грн., 3% річних у розмірі 30,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 06.03.2019 між відповідачем та нею укладено публічний договір поставки за допомогою мережі Інтернет через сайт www.eco-ptoduct.kiev.ua. Цього ж дня постачальником виставлено покупцеві рахунок на оплату № 102 від 06.03.2019. Покупцем 06.03.2019 на розрахунковий рахунок постачальника в повному обсязі перераховано кошти за поставку згідно вказаного рахунку. Станом на 07.05.2019 постачальником не було виконано умови договору поставки та відповідно не поставлено для покупця товар на загальну суму 10378,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано не було, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового відділення повернення .

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 6 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 судом витребувано у позивача оригінал рахунку на оплату № 102 від 06.03.2019 (із зазначенням найменування покупця та засвідчення сторін договору) та оригінал платіжного доручення № 135 від 06.03.2019 із зазначенням підпису представника банківської установи про зарахування 10378,37 грн. на рахунок ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКОПРОДУКТ .

22.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи платіжного доручення № 135 від 06.03.2019, засвідченого представником банківської установи, а також листа Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРНЕ ГРУП б/н від 19.07.2019.

В період часу з 19.07.2019 до 02.08.2019 включно суддя Демидов В.О. перебував у щорічній основній відпустці.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем фізичною особою-підприємцем Половінкіною Іриною Ігорівною 06.03.2019 проведено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКОПРОДУКТ оплату грошових коштів у розмірі 10378,37 грн. згідно рахунку на оплату № 102 від 06.03.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 135 від 06.03.2019 (а.с. 15, 42).

Відповідно до рахунку на оплату № 102 від 06.03.2019 постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКОПРОДУКТ виставлено рахунок на оплату № 102 від 06.03.2019 щодо придбання товару (стрічки поліпроп. з липким шаром, без логототипу, 48*200, 45 мкм, зеленого кольору у кількості 144 штуки, синього кольору у кількості 144 штуки та жовтого кольору у кількості 216 штук) на загальну суму 10378,37 грн. з ПДВ (а.с. 14).

02.04.2019 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 10378,37 грн. (а.с. 16).

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем не здійснено поставку товару, обумовленого у рахунку на оплату у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Статтею 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з рахунку на оплату № 102 від 06.03.2019, сформованого відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКОПРОДУКТ , покупцем у вказаному рахунку значиться - Гарне (а.с. 14).

Згідно платіжного доручення № 135 від 06.03.2019 платіж на оплату товару згідно рахунку № 102 від 06.03.2019 здійснено позивачем фізичною особою-підприємцем Половінкіною Іриною Ігорівною (а.с. 15, 42).

Відповідно до листа-повідомлення № б/н від 19.07.2019, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю ГАРНЕ ГРУП , між фізичною особою-підприємцем Половінкіною Іриною Ігорівною та Товариством з обмеженою відповідальністю ГАРНЕ ГРУП укладено агентський договір № 1 від 26.12.2018 та договір про спільну діяльність від 26.12.2018, за яким фізична особа-підприємець Половінкіна Ірина Ігорівна з метою забезпечення організованості поставок кінцевому споживачеві продукції ТОВ ГАРНЕ ГРУП та одержання доходу фізичною особою-підприємцем Половінкіною Іриною Ігорівною за виконання зобов`язань щодо організації господарських потреб ТОВ ГАРНЕ ГРУП зобов`язана забезпечити наявність матеріалів для пакування продукції ТОВ ГАРНЕ ГРУП тощо.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач здійснювала агентські (посередницькі) послуги щодо забезпечення умов придбання ТОВ ГАРНЕ ГРУП відповідної продукції (товарів), в тому числі продаж якої здійснював відповідач.

Частиною 1, 2 статті 295 Господарського кодексу України передбачено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб`єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Згідно із ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 Господарського кодексу України не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Статтею 305 Господарського кодексу України відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Згідно із ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

З огляду на вказані норми чинного законодавства України позивач при здійсненні посередницьких послуг під час укладення відповідного публічного договору поставки мала діяти в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРНЕ ГРУП , укладення договору в інтересах даного товариства створює відповідні права та обов`язки саме для ТОВ ГАРНЕ ГРУП .

В той же час згідно платіжного доручення № 135 від 06.03.2019 оплату товару позивачем здійснено від власного імені, в той час як покупцем у рахунку на оплату зазначено саме Товариство з обмеженою відповідальністю ГАРНЕ ГРУП , що підтверджено позивачем та свідчить про укладення публічного договору саме на користь ТОВ ГАРНЕ ГРУП .

Крім того, суд у розрізі даного спору не досліджує умови агентського договору та договору про спільну діяльність, укладених між позивачем та ТОВ ГАРНЕ ГРУП , оскільки останні не являються предметом позову та не були надані суду для дослідження.

При цьому, якщо брати до уваги зазначені позивачем відомості про укладений агентський договір з ТОВ ГАРНЕ ГРУП , позивач за умовами договору та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 301 Господарського кодексу України отримує за власні посередницькі послуги агентську винагороду, в той час як звертається до суду із позовними вимогами про стягнення оплати за договором, укладеного в інтересах ТОВ ГАРНЕ ГРУП .

Таким чином, під час оцінки наданих суду доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог позивача щодо стягнення боргу за умовами договору поставки, укладеного в інтересах ТОВ ГАРНЕ ГРУП , як покупця та стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Половінкіної Ірини Ігорівни ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКОПРОДУКТ (вул. Братиславська, буд. 52, оф. 315, м. Київ, 02660) про стягнення заборгованості у розмірі 10408,37 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Половінкіної Ірини Ігорівни ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЕКОПРОДУКТ (вул. Братиславська, буд. 52, оф. 315, м. Київ, 02660) про стягнення заборгованості у розмірі 10408,37 грн. у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2019.

Суддя В.О. Демидов