Рішення

від 29.07.2019 по справі 912/1145/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 рокуСправа № 912/1145/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1145/19

за позовом: Фермерського господарство "Письмак Анатолія Олександровича", 26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Йосипівка, вул. Леніна, 197

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор", 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45

про зобов`язання повернути майно

Представники:

від позивача - Шепеленко А.О., посвідчення №92 видано 30.06.2015 року, ордер серія КР №141805 від 11.06.2019 року;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фермерське господарство "Письмак Анатолія Олександровича" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до яка містить вимогу до Приватного акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" про наступне:

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" повернути Фермерському господарству "Письмак Анатолія Олександровича" зерно кукурудзи 3 класу в кількості 88,140 тони та насіння соняшника н/кл в кількості 40,880 тони, врожаю 2018 року, що обліковується за Фермерським господарством "Письмак Анатолія Олександровича" та знаходиться у Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор", оціночною вартістю 527 160,00 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення на вимогу позивача кукурудзи та насіння соняшника, переданого ПрАТ "Новомиргородський елеватор" на зберігання згідно договору складського зберігання № 50 від 18.09.2018.

До подання позову 24.04.2019 Фермерським господарством "Письмак Анатолія Олександровича" подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на зерно кукурудзи 3 класу в кількості 88,140 тони та насіння соняшника н/кл в кількості 40,880 тони, врожаю 2018 року, що обліковується за Фермерським господарством "Письмак Анатолія Олександровича " (ідентифікаційний код юридичної особи 20644124; 26000 , Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Йосипівка, вул. Леніна, 197 ) та знаходиться у Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (ідентифікаційний код 00954685, 26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45);

- передати зерно кукурудзи 3 класу в кількості 88,140 тони та насіння соняшника н/кл в кількості 40,880 тони, врожаю 2018 року, що обліковується за Фермерським господарством "Письмак Анатолія Олександровича " (ідентифікаційний код юридичної особи 20644124; 26000 , Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Йосипівка, вул. Леніна, 197 ) та знаходиться у Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (ідентифікаційний код 00954685, 26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45), на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Маловисківський елеватор" (код ЄДР 38087769, 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Центральна, 161), шляхом здійснення його перевезення Фермерським господарством "Письмак Анатолія Олександровича " у будь-який спосіб та з правом вивезення з елеватору, що знаходиться за адресою: 26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45 та з інших місць зберігання.

Ухвалою від 25.04.2019 вказану заяву задоволено частково та накладено арешт на зерно кукурудзи 3 класу в кількості 88,140 тони та насіння соняшника н/кл в кількості 40,880 тони, врожаю 2018 року, що обліковується за Фермерським господарством "Письмак Анатолія Олександровича" та знаходиться у Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор".

Ухвалою від 13.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1145/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2019 о 10:15 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

11.06.2019 господарський суд розпочав підготовче провадження.

Відповідач участь повноважного представника в підготовчому засіданні 11.06.2019 не забезпечив.

24.05.2019 на адресу суду органом поштового зв`язку повернуто конверт з вкладенням (ухвала від 13.05.2019 про відкриття провадження у справі), який направлявся за юридичною адресою Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (яка також зазначена в Договорі складського зберігання № 50 від 18.09.2018), з відміткою відділення поштового зв`язку "відсутність адресата".

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

Ухвалою від 11.06.2019 закрито підготовче провадження у справі №912/1145/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2019. Крім того, даною ухвалою зобов`язано позивача надати до суду додаткові письмові пояснення щодо оформлення складських квитанцій на прийняття на зберігання зерна.

10.07.2019 господарським судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судове засідання 10.07.2019 не з`явився.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Органом поштового зв`язку повернуто конверти з вкладенням (ухвала від 11.06.2019) з відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться", яка направлялась на адресу відповідача.

Протокольною ухвалою від 10.07.2019 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи №912/1145/19 до 11:30 год. 29.07.2019.

29.07.2019 суд продовжив розгляд справи по суті.

Відповідач в судове засідання знову не з`явився.

Разом з цим, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, оскільки господарським судом ухвали направлено на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, б.45.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Представником позивача в судовому засіданні 29.07.2019 позовні вимоги підтримано повністю.

В судовому засіданні 29.07.2019 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.2019 між Приватним акціонерним товариством "Новомиргородський елеватор" (Зерновий склад) та Фермерським господарством "Письмак Анатолія Олександровича" (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання зерна № 50 (далі - Договір) (а.с. 11-13).

Відповідно до п. 1.1. Договору Поклажодавець зобов`язується передати Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (далі - Зерно) за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов`язується прийняти таке Зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.

Згідно п. 3.1. Договору Зерновий склад зобов`язаний, зокрема: прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск Поклажодавцеві; прийняти зерно на зберігання за фізичною вагою та провести перевірку його якості; повідомити Поклажодавця про умови зберігання зерна; видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання; надати додаткові послуги по сушінню та очистці зерна у разі невідповідності поставленого на зберігання зерна вимогам базисних кондицій для зберігання; зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі; забезпечити доступ Поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.

Відповідно до п. 3.3. Договору Поклажодавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити доставку зерна за власний рахунок; своєчасно розрахуватися за надані послуги з приймання, зберігання відвантаження, а також додаткові послуги; своєчасно, не пізніше ніж за 7 робочих днів повідомити Зерновий склад про необхідність відпуску чи відвантаження зерна, яке знаходиться на зберіганні та вид транспорту, на який буде відвантажуватись зерно.

Згідно п. 4.1. Договору, Поклажодавець сплачує Зерновому складу вартість наданих послуг за діючими у Зерновому складі тарифами, встановлених згідно з Додатком 2 до цього Договору.

Оплата здійснюється щомісячно не пізніше трьох робочих днів з дня пред`явлення Зерновим складом рахунку за надані послуги (п. 4.3. Договору).

Відвантаження зерна Поклажодавцеві здійснюється після відшкодування витрат Зернового складу у повному обсязі (п. 4.5. Договору).

Згідно з пунктом 7.1. Договору строк зберігання зерна становить до 30.04.2019.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі (п. 8.1. Договору).

У додатку № 2 сторони погодили тарифи на послуги зернового складу (а.с. 14).

Договір № 50 від 18.09.2018 та Додатки до нього підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вказує позивач, на підстав Договору, Поклажодавець передав зерновому складу на зберігання зерно кукурудзи 3 класу в кількості 138 140 кілограм нетто, при базових показниках з вологості 14 % і смітної домішки 2 % та соняшнику некласний 40 880 кілограм нетто, при базових показниках вологості 8 % і смітної домішки 3 %, що підтверджується наступними документами:

- реєстр ТТН № НМЕ00000234 від 10.10.2018 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку;

- реєстр ТТН № НМЕ00000238 від 11.10.2018 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку;

- реєстр ТТН № НМЕ00000305 від 18.10.2018 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку;

- Акт №НМЕ00000105 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2018 (а.с. 82-85).

В подальшому, Фермерським господарством "Письмак Анатолія Олександровича" було реалізовано 50,00 тони кукурудзи 3 класу Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСТ ОІЛС Україна", про що свідчить акт приймання - передачі №НМЕ00000076 від 12.10.2018, що підтверджено зерновим складом ПрАТ "Новомиргородський елеватор" (а.с. 86).

Тобто, протягом вересня - листопада 2018 ПрАТ "Новомиргородський елеватор" виконував умови вищезазначеного договору, а ФГ "Письмак А.О." сплачувало послуги по зберіганню, сушінню, очищенню зерна соняшника, що підтверджується рахунком на оплату послуг з приймання, аналізу, зберігання, очищення, сушіння зерна та насіння, оформлення складських квитанцій, переоформлення № НМЕ00000105 від 31.10.2018, актом № НМЕ00000219 від 30.11.2018 (а.с. 87-88).

Позивачем повідомлено, що складські квитанції на підтвердження передачі зерна на зберігання йому не видавались та ПрАТ "Новомиргородський елеватор" було повідомлено позивачу, що складські квитанції будуть видані пізніше.

Згідно довідки ФГ "Письмак А.О." № 1 балансова вартість зерна кукурудзи, яке зберігається на ПрАТ "Новомиргородський елеватор" в кількості 88 140 кг становить 235 092,00 грн, балансова вартість зерна соняшника, яке зберігається на ПрАТ "Новомиргородський елеватор" в кількості 40 880 кг становить 292 068,00грн (а.с. 89).

13.04.2019 року Фермерським господарством "Письмак Анатолія Олександровича" було направлено ПрАТ "Новомиргородський елеватор" заяву-вимогу про відвантаження кукурудзи в кількості 88 140 кг та насіння соняшника в кількості 40,880 тонн для потреб ФГ "Письмак А.О.", що знаходиться на відповідальному зберіганні ПрАТ "Новомиргородський елеватор", відповідно до договору складського зберігання зерна № 50 від 18.09.2018 та на праві власності належить позивачу (а.с.90).

Проте, на теперішній час, зазначені відвантаження кукурудзи та соняшника ПрАТ "Новомиргородський елеватор" не здійснені.

Крім того, було з`ясовано, що представники або працівники ПрАТ "Новомиргородський елеватор" за місцем зберігання майна ФГ "Письмак А.О." відсутні, частина приміщень замкнена, складські приміщення опломбовані, доступу до них відсутній, особи, які здійснюють видачу зерна (бухгалтера або інші працівники) відсутні.

Вказане підтверджується Актом від 27.03.2019 складеним представниками ФГ "Письмак А.О.", а також письмовим заявами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які складені відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України і додані до позовної заяви (а.с. 92-93).

Крім того, представником ТОВ "ТД "Творець", який був присутній під час складання вищевказаного акту, повідомлено, що здійснити відвантаження кукурудзи та соняшника не має можливості, оскільки на складські приміщення та будівлю елеватора накладено арешт та опломбовано згідно ухвали суду від 08.02.2019 року в рамках кримінального провадження №22019000000000026, досудове розслідування в якому здійснюють працівники головного слідчого управління СБ України.

До того ж, як зазначено вище, умовами укладеного Договору складського зберігання зерна визначено, що Зерновий склад зобов`язаний забезпечити доступ Поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання (п. 3.1.Договору).

Однак, у період з 01 лютого 2019 року по 20 березня 2019 року представники ФГ "Письмак А.О." не змогли провести такий огляд у зв`язку з відсутністю представників ПрАТ "Новомиргородський елеватор" за місцем зберігання майна.

За зазначеними фактами ФГ "Письмак А.О." неодноразово зверталося до правоохоронних органів, про що свідчать відповіді Управління захисту економіки в Кіровоградській області від 13.02.2019 року №1192/39/110/03-18, відповіді т.в.о. начальника Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 19.02.2019 року №402, від 26.02.2019 року №460/126-2019, від 18.02.2019 року №380, від 18.02.2019 року №374, відповіді Головного слідчого управління СБУ від 15.02.2019 року №6/П-358-сг/38 (а.с. 112-118)

На теперішній час відвантаження зерна кукурудзи 3 класу в кількості 88,140 тони та насіння соняшника н/кл в кількості 40,880 тони, врожаю 2018 року відповідачем не здійснено.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено умови укладено Договору складського зберігання зерна № 50 від 18.09.2018 в частині повернення майна на вимогу позивача, що і стало підставою для звернення останнім до суду за захистом свого порушеного права.

Як слідує з викладеного, спір у даній справі виник з приводу повернення відповідачем (як Зерновим складом) прийнятого зерна на користь його володільця, а відтак спірні правовідносини підпадають під правове регулювання Глави 66 Цивільного кодексу України та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

За змістом ч. 1 ст. 961 Цивільного кодексу України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Статтею 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов`язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.

Згідно пункту 24 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Отже, положеннями Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено чіткий перелік документів, якими підтверджується факт прийняття зерна зерновим складом. До них належать: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складська квитанція. При цьому, з положень ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" слідує, що після повернення зерна володільцям складських документів на зерно обов`язок погашення прийнятих складських документів на зерно (шляхом відмітки на складському документі - "погашено") покладається саме на зерновий склад.

Позивачем вказано, що складські квитанції на зерно йому не видавались.

Разом з тим, згідно витягів з Реєстру складських документів на зерно №14415 від 10.06.2019, № 14416 від 10.06.2019 та14 417 від 10.06.2019, виданих Державним підприємством "Держреєстри України", засвідчено, що за даними основного реєстру ФГ "Письмак Анатолія Олександровича", станом на 10.06.2019 зберігає на ПрАТ "Новомиргородський елеватор" за адресою: 26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд.45, зерно згідно договору складського зберігання від 18.09.2018 № 50. У витягах зазначено наступну інформацію про зерно: кукурудза в заліковій вазі 13 460 кг, кукурудза в заліковій вазі 73 377 кг та соняшник в заліковій вазі 39 39 997 кг, відповідно з терміном зберігання - до запитання. На зерно видано наступні документи, власниками яких зазначено ФГ "Письмак Анатолія Олександровича": складські квитанції: АЧ179528 поточний номер у реєстрі зернового складу 279, АЧ179903 поточний номер у реєстрі зернового складу 649, АЧ179575 поточний номер у реєстрі зернового складу 325 (а.с. 147-149).

Досліджуючи докази, на які позивач посилається як на підтвердження зберігання відповідачем зерна кукурудзи та насіння соняшника, суд зазначає, що за приписами ст. 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно. Вимоги до реєстру складських документів на зерно та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 1.2. Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 №1569 (надалі - Порядок), основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (далі - Реєстр), - електронна база даних, що формується на основі реєстрів, які ведуться на зернових складах, що містить відомості про зерно (заставне зерно), прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, та про видані ними складські документи на зерно та про держателів таких документів; адміністратор Реєстру - державне підприємство "Держреєстри України", що здійснює створення Реєстру, забезпечує його функціонування, технічне, технологічне та програмне забезпечення ведення Реєстру, відповідає за збереження відомостей та захист від несанкціонованого доступу до Реєстру та від руйнування, має повний прямий доступ до структури єдиної комп`ютерної бази Реєстру, здійснює замовлення, облік, постачання і контроль за використанням реєстраторами бланків складських документів на зерно, бланків витягів з Реєстру, технічне навчання реєстраторів, здійснює інформаційно-довідкове обслуговування Реєстру та виконує інші функції, передбачені цим Порядком; реєстр зернового складу - база даних, що містить відомості про зерно (заставне зерно), що прийняте зерновим складом на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, про видані ним складські документи на зерно та про володарів таких документів. Реєстр зернового складу ведеться у двох формах: електронна база даних, яка є складовою частиною Реєстру, та на паперових носіях (Книга реєстрації).

Відповідно до п. 2.2. Порядку, при заповненні обов`язкових реквізитів складського документа на зерно (заставне зерно) (далі - складський документ) у реєстр зернового складу (в електронному вигляді) вносяться відомості з присвоєнням їм порядкового номера про складський документ та зерно, на яке такий документ було виписано.

Підпунктом 2.5.4 розділу 2 Положення визначено, що зерновий склад щоденно надсилає державному підприємству "Держреєстри України" дані в електронному вигляді в порядку, визначеному Міністерством аграрної політики України, відомості про видані та погашені зерновим складом протягом попереднього робочого дня складські документи на зерно.

Відомості про погашення складських квитанцій АЧ179528, АЧ179903, АЧ179575 у Реєстрі складських документів на зерно відсутні.

Оскільки Реєстр складських документів на зерно є електронною базою даних, що формується на основі інформації реєстрів, які ведуться на зернових складах, і у згаданому реєстрі міститься інформація про наявність непогашених складських квитанцій, виданих відповідачем позивачу на підтвердження прийняття зерна кукурудзи 3 класу в кількості 86,837 тонн та насіння соняшника н/кл в кількості 39,997 тонн, врожаю 2018 року, суд вважає доведеними твердження позивача про те, що станом на момент розгляду справи передане зерно вагою 86,837 тонн та 39,997 тонн повернуто позивачу не було.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Одночасно положення ст. 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За приписами ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.

Отже, згідно наведених законодавчих норм у відповідача наявний обов`язок повернути зерно зі зберігання за вимогою позивача, навіть якщо строк зберігання такого зерна не закінчився.

Як свідчать обставини справи, позивачем звертався до відповідача з проханням про відвантаження зерна кукурудзи та насіння соняшника, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 90).

Проте, як зазначає позивач. на теперішній час відвантаження відповідачем не здійснено.

Крім того, як зазначено вище, умовами укладеного Договору складського зберігання зерна визначено, що Зерновий склад зобов`язаний забезпечити доступ Поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання (п. 3.1.Договору).

Однак, у період з01.02.2019 по 20.03.2019 представники позивача не змогли провести такий огляд у зв`язку з відсутністю представників відповідача за місцем зберігання майна (а.с. 91-93).

В силу положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов`язань за Договором складського зберігання зерна дає позивачу право на захист порушених прав позивача шляхом спонукання відповідача до виконання обов`язку відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором складського зберігання зерна та приписів ст. 953 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна" на момент розгляду справи не повернув належного позивачу зерна кукурудзи 3 класу в кількості 86,837 тонн та насіння соняшника н/кл в кількості 39,997 тонн, врожаю 2018 року. Дана обставина відповідачем не заперечена, будь-яких доказів в спростування вищевикладеного відповідач до суду не надав.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку щодо підтвердження наявності обов`язку відповідача повернути позивачеві в натурі зерна кукурудзи 3 класу в кількості 86,837 тонн та насіння соняшника н/кл в кількості 39,997 тонн, врожаю 2018 року.

З підстав викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, однак частково у кількості, яка підтверджується витягами з реєстру складських документів (а.с.147-149).

Стосовно вжитих згідно ухвали суду від 25.04.2019 заходів забезпечення позову, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем за подання позову та за подання заяви про забезпечення позову, покладається на відповідача повністю.

При визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви судом враховано, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

В ухвалі від 12.09.2018 у справі № 916/540/17 Верховним Судом зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, притому незалежно від того, чи є зобов`язання, які виникли між сторонами, позадоговірними або договірними.

Отже, позовні вимоги про вилучення та передачу майна мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Згідно довідки ФГ "Письмак Анатолія Олександровича" № 1 балансова вартість зерна кукурудзи, яке зберігається на ПрАТ "Новомиргородський елеватор" в кількості 88 140 кг становить 235 092,00 грн, балансова вартість зерна соняшника, яке зберігається на ПрАТ "Новомиргородський елеватор" в кількості 40 880 кг становить 292 068,00 грн (а.с. 89).

Здійснивши розрахунок балансової вартості зерна кукурудзи та насіння соняшника пропорційно задоволеним позовним вимогам, суд встановив, що розмір судового збору за позовною вимогою у даній справі становить 7 761,50 грн (1,5% від 517 433,37 грн).

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45, ідентифікаційний код 00954685) повернути Фермерському господарству "Письмак Анатолія Олександровича" (26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Йосипівка, вул. Леніна, 197, ідентифікаційний код 20644124) зерно кукурудзи 3 класу в кількості 86,837 тонн та насіння соняшника н/кл в кількості 39,997 тонн, врожаю 2018 року, що обліковується за Фермерським господарством "Письмак Анатолія Олександровича" та знаходиться у Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор", балансовою вартістю 517 433,37 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45, ідентифікаційний код 00954685) на користь Фермерського господарства "Письмак Анатолія Олександровича" (26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Йосипівка, вул. Леніна, 197, ідентифікаційний код 20644124) 7 761,50 грн судового збору за подання позовної заяви, 960,50 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення Фермерському господарству "Письмак Анатолія Олександровича" за адресою: 26000, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Йосипівка, вул. Леніна, 197 та Приватному акціонерному товариству "Новомиргородський елеватор" за адресою: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45.

Повне рішення складено 05.08.2019.

Суддя В.В.Тимошевська