Рішення

від 05.08.2019 по справі 915/1575/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року Справа № 915/1575/19

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс",

юридична адреса: 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Енергобудівників, 15, кв. 9 (код ЄДРПОУ 40812723),

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Респект Бізнес",

юридична адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19/3 (код ЄДРПОУ 30083568),

про: стягнення 90228,57 грн.,

СУТЬ СПОРУ.

12.06.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом б/н б/д (вх. №9817/19 від 12.06.2019 року) до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Респект Бізнес" про стягнення грошових коштів у сумі 90228,57 грн., з яких:

- 80000,00 грн. - основний борг,

- 1527,20 грн. - інфляційні втрати,

- 677,26 грн. - 3% річних,

- 8024,11 грн. - пеня.

Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 1921,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 7500,00 грн.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі, розгляд справи по суті вирішено розпочати з 12.07.2019 року, який завершити 12.08.2019 року, без проведення судового засідання та виклику сторін, запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України.

Копію ухвали суду від 18.06.2019 року відповідач отримав 21.06.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, встановлений судом 15-денний строк на подання відзиву закінчився 08.07.2019 року (включно).

10.07.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив.

Відповідно до частин 8, 9 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив долучено до матеріалів справи, проте його не буде прийнято судом до уваги, оскільки поданий з порушенням встановленого судом процесуального строку.

Копія ухвали суду від 18.06.2019 року, надіслана на адресу позивача, повернута поштовою установою до суду з поміткою "адресат відсутній".

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є одним із видів судового рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу свого позову позивач посилається в тому числі на неналежне виконання відповідачем умов договору безвідсоткового займу від 13.11.2018 року щодо повернення грошових коштів у визначений договором строк.

Відповідач відзив у встановлений судом строк не подав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

13.11.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" як позикодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Респект Бізнес" як позичальником укладено договір безвідсоткового займу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позикодавець керуючись ст. 1046 Цивільного кодексу України надає позичальнику грошові кошти для розвиту виробництва підприємства у розмірі 80000,00 грн. (далі - сума позики), а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю суму позики у строк до 28.02.2019 року (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 1.2 Договору відсотки за користування позикою не стягуються.

Відповідно до п. 3.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами.

Відповідно до п. 3.2 Договору сума позики передається позикодавцем позичальнику шляхом безготівкового розрахунку, можлива передача частинами.

Відповідно до п. 4.1 Договору позичальник зобов`язується повністю повернути суму позики у строк до 28.02.2019 року.

Відповідно до п. 5.1 Договору у випадку не повернення суми позики або її частини у строк, встановлений п. 4.1 Договору позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповернутої суми позики за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.1 Договору Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором.

На виконання умов Договору позивач відповідно до платіжного доручення №450 від 13.11.2018 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 80000,00 грн. (а.с. 12), що також підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с. 13).

У визначений Договором строк відповідач не повернув позивачу суму позики, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

ВИСНОВКИ СУДУ.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 80000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1527,20 грн. - інфляційних втрат та 677,26 грн. - 3% річних, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано інфляційні втрати за період з березня по квітень 2019 року включно в сумі 1527,20 грн. та 3% річних за період з 01.03.2019 року по 11.06.2019 року включно (103 дні прострочення) в сумі 677,26 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 14-15) є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 1527,20 грн. - інфляційних втрат та 677,26 грн. - 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 8024,11 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1 Договору у випадку не повернення суми позики або її частини у строк, встановлений п. 4.1 Договору позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповернутої суми позики за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок розміру пені (а.с. 14-15), судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.03.2019 року по 11.06.2019 року в сумі 8024,11 грн.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір в сумі 1921,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 7500,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката позивачем надано наступні документи:

- договір про надання правової допомоги №24/1-2019 від 23.05.2019 року, укладений між позивачем та адвокатом Смірновим О.О., відповідно до умов якого адвокат зобов`язався надати позивачу професійну правничу допомогу щодо стягнення в судовому порядку заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Респект Бізнес" (код ЄДРПОУ 30083568) по договору безвідсоткового займу від 13.11.2018 року (п. 1.1). Розмір гонорару адвоката визначається у вигляді фіксованої суми у розмірі 7500,00 грн. і вноситься клієнтом у повному обсязі на умовах попередньої оплати (п. 4.2.1). Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до виконання доручення або 365 днів з дня укладення, в залежності від того, яка з цих обставин настане раніше (п.п. 8.1, 8.2) (а.с. 16-20);

- акт виконаних робіт №1 від 07.06.2019 року до договору про надання правової допомоги №24/1-2019 від 23.05.2019 року (а.с. 21);

- рахунок №1 від 23.05.2019 року на суму 7500,00 грн. (а.с. 22)

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 7500,00 грн., оскільки позивачем не надано доказу оплати послуг адвоката (квитанція, платіжне доручення, фіскальний чек тощо).

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Респект Бізнес" (юридична адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19/3, код ЄДРПОУ 30083568,р/р НОМЕР_1 в ПАО "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, ІПН 346570204631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Південьбудресурс" (юридична адреса: 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Енергобудівників, 15, кв. 9, код ЄДРПОУ 40812723, р/р НОМЕР_2 в Южноукраїнському відділенні АТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805):

- 80000,00 грн. - основний борг за договором безвідсоткового займу від 13.11.2018 року,

- 1527,20 грн. - інфляційні втрати,

- 677,26 грн. - 3% річних,

- 8024,11 грн. - пеня,

- 1921,00 грн. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Суддя А.П. Алексєєв