Рішення

від 24.07.2019 по справі 921/234/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 липня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/234/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Ярославська З.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс", вул. Федьковича, 1А, м. Борщів Тернопільської області, 48702.

до відповідача: Приватного підприємства "Золотий Лев 777", вул. С.Бандери, 96/6, м. Заліщики Тернопільської області, 48600.

про: - стягнення 326700 грн. 00 коп. неустойки;

- зобов`язання Приватного підприємста "Золотий Лев 777" (48600, м.Заліщики Тернопільської області, вул.С.Бандери,96/6, ідент. код 35955222) звільнити займані приміщення, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Федьковича, 1А , а саме: площадку для промислових потреб площею 400 кв.м.; складське приміщення площею 400 кв.м.; офісне приміщення площею 66,8 кв.м.; площадку площею 400 кв.м.; приміщення площею 75 кв.м.; офісні приміщення (спарені) 64,3 кв.м.; офісне приміщення площею 9,5 кв.м.; площадку площею 200 кв.м.; приміщення площею 200 кв.м.; площадку для паркування автомобілів площею 250 кв.м.; офісне приміщення площею 43,4 кв. м.; офісне приміщення площею 13,8 кв.м.; площадку для встановлення підстанції площею 20 кв.м.; та передати їх в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили по акту приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (48702, м.Борщів Тернопільської області, вул. Федьковича, 1 А, ідент. код 04361686);

-стягнення судових витрат по розгляду справи

(із врахуванням Заяви про збільшення позовних вимог вих. №2019/06-03/01 від 03.06.2019 (вх. №9641 )).

За участю представників сторін, які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:

-позивача: Новохацька Н.Б. - керівник, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит: від 27.03.2019 за №1005174507, Лучко Р.М. - за довіреністю №10 від 08.04.2019 адвокату.

-відповідача: Голоден О.М. - адвокат, ордер на надання правової допомоги серія ТР №047849 виданий 05.03.2019

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" звернулось з позовом до Приватного підприємства "Золотий Лев 777" про стягнення 196020 грн. 00 коп. неустойки та зобов`язання Приватного підприємста "Золотий Лев 777" звільнити займані приміщення, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Федьковича, 1А , а саме: площадку для промислових потреб площею 400 кв.м.; складське приміщення площею 400 кв.м.; офісне приміщення площею 66,8 кв.м.; площадку площею 400 кв.м.; приміщення площею 75 кв.м.; офісні приміщення (спарені) 64,3 кв.м.; офісне приміщення площею 9,5 кв.м.; площадку площею 200 кв.м.; приміщення площею 200 кв.м.; площадку для паркування автомобілів площею 250 кв.м.; офісне приміщення площею 43,4 кв. м.; офісне приміщення площею 13,8 кв.м.; площадку для встановлення підстанції площею 20 кв.м.; та передати їх в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросервіс"; стягнення судових витрат по розгляду справи.

Ухвалою від 15.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 15.05.2019 на 10:00 год.

Ухвалою від 15.05.2019 відкладено підготовче засідання на 31.05.2019 на 09 год. 30 хв.

Ухвалою від 31.05.2019 відкладено підготовче засідання на 07.06.2019 на 14 год. 00 хв.

Ухвалою від 07.06.2019 в задоволенні усного клопотання представника відповідача щодо продовження строку для подання відзиву відмовлено та відкладено підготовче засідання на 13.06.2019 на 16 год. 15 хв.

Іншою ухвалою від 07.06.2019 судом прийнято до розгляду Заяву про збільшення позовних вимог вих. №2019/06-03/01 від 03.06.2019 (вх №9641) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" та Уточнення прохальної частини позовної заяви , викладені у Заяві про збільшення позовних вимог вих. №2019/06-03/01 від 03.06.2019 (вх. №9641) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс".

Таким чином, з врахуванням Заяви про збільшення позовних вимог вих. №2019/06-03/01 від 03.06.2019 (вх. №9641), предмет спору по даній справі є наступним:

- стягнення 326 700,00 грн. неустойки;

- зобов`язання Приватного підприємства "Золотий Лев 777" (48600, м. Заліщики, Тернопільської області, вул. С.Бандери, 96/6, ідент. код 35955222) звільнити займані приміщення, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Федьковича, 1А , а саме: площадку для промислових потреб площею 400 кв.м.; складське приміщення площею 400 кв.м.; офісне приміщення площею 66,8 кв.м.; площадку площею 400 кв.м.; приміщення площею 75 кв.м.; офісні приміщення (спарені) 64,3 кв.м.; офісне приміщення площею 9,5 кв.м.; площадку площею 200 кв.м.; приміщення площею 200 кв.м.; площадку для паркування автомобілів площею 250 кв.м.; офісне приміщення площею 43,4 кв. м.; офісне приміщення площею 13,8 кв.м.; площадку для встановлення підстанції площею 20 кв.м.; та передати їх в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили по акту приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (48702, м. Борщів Тернопільської області, вул. Федьковича, 1А, ідент. код 04361686.,

- покладення судових витрат на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що строк дії Договору оренди від 01.05.2016 припинив свою дію з 31.12.2018, але відповідач у порушення п.п.2.3, 2.4, 4.5 договору, ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України не повернув до теперішнього часу орендоване майно. Відтак, згідно ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, позивачем відповідачу нарахована неустойка за період з січня 2019 року по травень 2019 року включно на суму 326 700,00 грн.

Крім того, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019 у справі №921/1/19 позовні вимоги ТОВ "Агросервіс" задоволені частково та стягнуто з ПП "Золотий Лев 777" на користь позивача 285 725 грн. 56 коп. основного боргу, 2185 грн. 50 коп. пені, 5052 грн. 28 коп. - 3% річних, 17143 грн. 89 коп. інфляційних нарахувань та 4651 грн. 56 коп. судових витрат. Вказане рішення набрало законної сили 17.04.2019 та станом на момент підготовки позовної заяви не виконано, зазначеної заборгованості відповідачем у встановленому порядку не сплачено.

07.06.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшла Зустрічна позовна заява №без номера від 07.06.2019 (вх. №444 від 07.06.2019) Приватного підприємства "Золотий Лев 777" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" про визнання недійсним договору оренди від 01.05.2016, укладеного між ТОВ "Агросервіс" в особі директора Новохацької Надії Богданівни та Приватного підприємства "Золотий Лев 777" в особі директора Федика Ігоря Васильовича , який доповнено шляхом підписання між сторонами додаткових угод до договору від 01.05.2016, а саме: додаткова угода №1 від 01.07.2016 на 75 м.кв. складського приміщення; додаткова угода №2 від 01.09.2016 на 64,3 м.кв. офісного приміщення; додаткова угода №3 від 01.12.2016 на 200 м.кв. складського приміщення та 250 м.кв. площадки для паркування автомобілів; додаткова угода №4 від 01.01.2017 на 57,2 м.кв. офісного приміщення; додаткова угода №5 від 0102.2017 на 20 м.кв. площадки для підстанції.

Ухвалою від 11.06.2019 Зустрічну позовну заяву №без номера від 07.06.2019 (вх. №444 від 07.06.2019) Приватного підприємства "Золотий Лев 777", вул. С.Бандери, 96/6, м.Заліщики Тернопільської області, 48600 (відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс", вул. Федьковича, 1А, м. Борщів Тернопільської області, 48702 (позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним договору оренди від 01.05.2016 та додані до неї матеріали повернуто Приватному підприємству "Золотий Лев 777" на підставі ч. 6 ст.180 ГПК України (як таку, що подана з порушенням строку передбаченого ч.1 ст. 180 ГПК України).

Ухвалою суду від 13.06.2019 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу №921/234/19 до судового розгляду по суті на 11.07.2019 на 14 год. 00 хв.

Ухвалою від 11.07.2019 відкладено розгляд справи на 24.07.2019 на 14 год. 00 хв.

В судове засідання 24.07.2019 з`явилися представник Приватного підприємства "Золотий Лев 777" та керівник підприємства, позовні вимоги підтримали повністю.

29.05.2019 від позивача через канцелярію суду надійшли письмові Пояснення вих.№2019/02-01 від 27.05.2019 , в яких зазначає, зокрема, що підставою позовних вимог в частині зобов`язання звільнити займане приміщення є закінчення укладеного 01.05.2016 між сторонами договору оренди. Даний договір оренди відповідно до його п. 9.1. діє з 01.04.2016 по 31.12.2016. У випадку, якщо жодна із сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про його розірвання, він вважається автоматично продовженим ще на 1 календарний рік. У визначеному даним пунктом договору порядку, враховуючи відсутність заперечень сторін щодо його продовження, договір автоматично був пролонгований на період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та в подальшому - з 01.01.2018 по 31.12.2018. У зв`язку з неналежним виконанням Орендарем договору оренди, а також з огляду на закінчення передбаченого п. 9.1 Договору оренди строку дії даного договору на адресу ПП "Золотий Лев 777" 22.11.2018 надіслано листа №11, згідно якого повідомлено, що 31.12.2018 Договір оренди від 01.05.2016 буде припинено за закінченням строку, на який його укладено та запропоновано Орендарю в п`ятиденний термін з моменту закінчення строку дії договору оренди звільнити орендовані приміщення за Договором оренди від 01.05.2016, додаткової угоди №1 від 01.07.2016, додаткової угоди №2 від 01.09.2016, додаткової угоди №3 від 01.12.2016, додаткової угоди №4 від 01.01.2017, додаткової угоди №5 від 01.02.2017, передавши його за актом приймання-передачі Орендодавцю. Даний лист-повідомлення отримано відповідачем 22.11.2018 (докази додані до позовної заяви). Також, 11.01.2019 та 11.02.2019 аналогічні за змістом листи-вимоги щодо повернення орендованого майна (№3 від 10.01.2019 та №8 від 11.02.2019 відповідно) повторно надіслано Орендарю (копії листів №3 від 10.01.2019 та №8 від 11.02.2019 з доказами надіслання та вручення Орендарю додані до позовної заяви). Вказані листи отримано Орендарем 16.01.2019 та 11.02.2019 відповідно, проте всі листи-вимоги щодо повернення орендованого нерухомого майна залишені Орендарем без відповіді та задоволення.

В судове засідання 24.07.2019 з`явився представник відповідача, по суті позовних вимог заперечив в усному порядку, з тих підстав, що орендар - ПП "Золотий Лев 777" вважав, що Договір оренди від 01.05.2016 був укладений лише на один календарний рік, тобто з 01.01.2017 по 31.12.2017, оскільки в договорі не вказана умова продовження договору на той самий строк. Стверджує, що на виконання Договору оренди від 01.05.2016 не було здійснено передачу майна, оскільки акт приймання-передачі майна - по договору від 01.04.2016, а Договір оренди датований 01.05.2016. Одночасно до акту приймання-передачі майна не укладався Договір оренди від 01.04.2016.

Також, представник відповідача усно пояснив, що відповідач - ПП "Золотий Лев 777" користується спірними приміщеннями на підставі договору дарування (як власник частки в акціонерному капіталі), а не на підставі Договору оренди від 01.05.2016, який станом на даний час, за словами відповідача, є неукладеним.

Жодних письмових доказів на підтвердження зазначених вище аргументів відповідачем суду не надано.

Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні пояснив, при оформленні акту приймання-передачі допущено описку та помилково зазначено квітневу дату - 01.04.2016, при цьому між сторонами - ТОВ "Агросервіс" та ПП "Золотий Лев 777" немає жодного правочину датованого 01.04.2016, а тому такий акт приймання-передачі майна був укладений на виконання саме Договору оренди від 01.05.2016.

В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про об`єднання справи №921/234/19 в одне провадження із справою, яка перебуває в провадженні Господарського суду Тернопільської області за позовом ПП "Золотий Лев 777" до ТОВ "Агросервіс" про визнання Договору оренди від 01.05.2016 недійсним, оскільки такі справи, як він вважає, є поданими з однакових підстав (зустрічну позовну заяву про визнання договору оренди недійсним у справі №921/234/19 повернуто ухвалою суду 11.06.2019, а тому ПП "Золотий Лев 777" подав окремий позов до господарського суду на загальних підставах.

Представник позивача проти усно заявленого клопотання про об`єднання справ в одне провадження відповідача заперечив, зокрема вказавши, що такі дії представника спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи. І саме в інтересах відповідача поцікавитись щодо провадження у справі за позовом ПП "Золотий Лев 777" до ТОВ "Агросервіс" про визнання Договору оренди від 01.05.2016 недійсним, оскільки виступає позивачем у цій справі.

Суд відмовив в задоволенні зазначеного вище усного клопотання про об`єднання справ в одне провадження, оскільки суд вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Приписами частини 2 статті 173 ГПК України передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3)різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Згідно ч.3 ст.173 ГПК України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ .

Проте, ухвалою суду від 13.06.2019 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу №921/234/19 до судового розгляду по суті на 11.07.2019.

Крім того, представник відповідача не повідомив суду номера справи, із якою просить об`єднати справу №921/234/19 в одне провадження та не надав суду копії ухвали про порушення провадження по справі за позовом ПП "Золотий Лев 777" до ТОВ "Агросервіс" про визнання Договору оренди від 01.05.2016 недійсним, а лише вказав, що він дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень про те, що зазначену позовну заяву залишено без руху, проте будь-яких процесуальних документів по цій справі відповідач не отримував.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження .

В судовому засіданні 24.07.2019 суд оглянув оригінали Договору оренди від 01.05.2016, Додаткових угод №1 від 01.07.2016, №2 від 01.09.2016, №3 від 01.12.2016, №4 від 01.01.2017, №5 від 01.02.2017 до договору оренди та оригінали Актів приймання-передачі до цих Додаткових угод на відповідність копіям доданим до справи та встановив відповідність копій зазначених документів їх оригіналам.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, судом встановлено наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс", як Орендодавцем, з одної сторони, та Приватним підприємством "Золотий Лев 777", як Орендарем, з другої сторони, укладено Договір оренди , згідно п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно: площадка для промислових потреб площею 400 кв.м., складське приміщення площею 400 кв.м., офісне приміщення площею 66,8 кв.м., яке знаходиться на території Орендодавця з 01.05.2016. Дане майно розташоване за адресою: Тернопільска область , м . Борщів, вул. Федьковича, 1 а .

Вказане майно Орендодавець передає Орендарю в користування для здійснення господарської діяльності (п.1.2. Договору).

Передача майна в оренду здійснюється на підставі акта приймання-передачі майна. Майно вважається переданим Орендарю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.1. Договору).

У відповідності до п.2.3. Договору. передача майна в оренду не тягне за особою в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Орендодавець, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Умовами п. 2.4 Договору визначено, що Орендар повертає майно Орендодавцю аналогічного порядку, встановленому при передачі майна Орендарю за цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Пунктом 3.1. Договору Сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі домовленості сторін та становить за 1 повний місяць оренди 10500 грн.

Орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним (п.3.2. Договору).

Згідно п. 4.5. Договору у разі припинення або розірвання Договору на протязі 5-ти днів повернути Орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення (п. 8.3 Договору).

Пунктом 9.1. Договору сторони погодили, що останній діє 01.04.2016 по 31.12.2016. У випадку якщо жодна із сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про його розірвання, він вважається автоматично продовженим ще на 1 календарний рік.

Чинність цього Договору припиняється внаслідок: - закінчення строку, на який його було укладено, - загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, - в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України (п. 9.7 Договору).

Додатковою угодою №1 від 01.07.2016 Орендодавець додатково передав у тимчасове користування Орендарю площадку 400 кв.м. за ціною 2000 грн., приміщення площею 75 кв.м. за ціною 1800 грн. в місяць (копія Акту приймання-передачі майна від 01.07.2017 по Угоді №1 до Договору від 01.05.2016 підписаний сторонами у справі та містить відтиски печаток юридичних осіб знаходиться в матеріалах справи).

Додатковою угодою №2 від 01.09.2016 Орендодавець додатково передав у тимчасове користування Орендарю 3 офісних приміщення загальною площею 64,3 кв.м. за загальною ціною 3200 грн. в місяць (копія Акту приймання-передачі майна від 01.09.2016 по Угоді №2 до Договору оренди від 01.05.2016 підписаний сторонами у справі та містить відтиски печаток юридичних осіб знаходиться в матеріалах справи).

Додатковою угодою №3 від 01.12.2016 Орендодавець додатково передав у тимчасове користування Орендарю площадку 200 кв.м. за ціною 1000 грн, приміщення площею 200 кв.м. за ціною 4000 грн. в місяць, площадку для паркування автомобілів площею 250 кв.м. за ціною 500 грн. (копія Акту приймання-передачі майна від 01.12.2016 по Угоді №3 до Договору оренди від 01.05.2016 підписаний сторонами у справі та містить відтиски печаток юридичних осіб знаходиться в матеріалах справи).

Додатковою угодою №4 від 01.01.2017 Орендодавець додатково передав у тимчасове користування Орендарю офісне спарене приміщення площею 57,2 кв.м. з місячною платою 2800 грн. (Акт приймання-передачі майна від 01.01.2017 по Угоді №4 до Договору від 01.05.2016 підписаний сторонами у справі та містить відтиски печаток юридичних осіб знаходиться в матеріалах справи).

Сторони також погодили внести зміни до п. 3.1. Договору та викласти його в наступній редакції "Орендна плата визначається на підставі домовленості сторін та становить за 1 повний місяць оренди: - вартість оренди приміщення 200 кв.м. - 4500 грн; - вартість оренди приміщення 75 кв.м. - 2000 грн; вартість оренди площадки для паркування 1000 грн; вартість оренди площадки промислового призначення - 700 кв.м. - 4000 грн; вартість оренди площадки для підстанції - 1000 грн.; - вартість оренди офісних приміщень - 188,3 кв.м. - 9200 грн.

Додатковою угодою №5 від 01.02.2017 Орендодавець передав у тимчасове користування Орендарю площадку для встановлення підстанції площею 20 кв.м. за ціною 2000 грн. в місяць (копія Акту приймання-передачі майна від 01.02.2017 по Угоді №5 до Договору від 01.05.2016 підписаний сторонами у справі та містить відтиски печаток юридичних осіб знаходиться в матеріалах справи).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" відповідно до Листа №4 від 08.12.2017, який адресований директору ПП "Золотий Лев 777" (Федик І.В. ) та вручений 11.12.2017, повідомляло про те, що у зв`язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня 2018 року, що призвело до збільшення за 1 кв.м. бази оподаткування для об`єктів нежитлової нерухомості ТОВ "Агросервіс" змушене підняти орендну плату з 01.01.2018 на орендовані ПП "Золотий Лев 777" складські і офісні приміщення на 10%.

Заперечення щодо зазначених змін в матеріалах справи відсутні.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019 у справі №921/1/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" задоволено частково та стягнуто з Приватного підприємства "Золотий Лев 777" на користь позивача 285 725 грн. 56 коп. основного боргу (який виник за період з 31.05.2016 по 16.12.2018) , 2185 грн. 50 коп. пені, 5 052 грн. 28 коп. 3% річних, 17 143 грн. 89 коп. інфляційних нарахувань і 4651 грн. 56 коп. судових витрат.

Зазначеним вище рішенням суду, яке набрало законної сили 17.04.2019, встановлено:

"Факт передачі позивачем та отримання відповідачем орендованого майна підтверджується копіями актів приймання - передачі, наявними в матеріалах справи, підписаним представниками сторін та скріплений печатками.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору оренди від 01.05.2016.

Судом встановлено, що Орендарем порушено встановлений розділом 3 Договору строк сплати орендної плати та станом на день звернення до суду з позовом його заборгованість перед Орендодавцем становить 285725,56 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (міститься в матеріалах справи).

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 285725,56 грн заборгованості по орендній платі є правомірними, документально підтвердженими доказами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення".

Також, в зазначеному рішенні встановлено обставини щодо укладення між ТОВ "Агросервіс" та ПП "Золотий Лев 777" Додаткових угод №1 від 01.07.2016, №2 від 01.09.2016, №3 від 01.12.2016, №4 від 01.01.2017, №5 від 01.02.2017.

Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є участь тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України, а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Враховуючи, що під час розгляду справи № 921/1/19 приймали участь ті самі особи, які приймають участь під час розгляду даної позовної заяви, обставини встановлені рішеннями суду у зазначеній справі мають преюдиційне значення.

Отже, обставини щодо факту передачі позивачем та отримання відповідачем орендованого майна, порушення Орендарем зобов`язань, встановлених розділом 3 Договору від 01.05.2016, п. 1 Додаткової угоди №1 від 01.07.2016, п. 1 Додаткової угоди №2 від 01.09.2016, п. 1 Додаткової угоди №3 від 01.12.2016, п.п. 3, 4 Додаткової угоди №4 від 01.01.2017, п. 1 Додаткової угоди №5 від 01.02.2017, внаслідок чого ПП "Золотий Лев 777" допущено заборгованість перед ТОВ "Агросервіс" по сплаті орендної плати (за період з 31.05.2016 по 16.12.2018) за користування нерухомим майном на суму 285 725 грн. 56 коп., не потребують доказування .

Нормами статті 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Аналогічні положення містить частина перша статті 283 ГК України.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається (ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України).

Договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (ч. 2 ст. 291 Господарського Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 3 ст.291 Господарського Кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 651 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, пунктом 9.1. Договору сторони узгодили, що останній діє 01.04.2016 по 31.12.2016. У випадку якщо жодна із сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про його розірвання, він вважається автоматично продовженим ще на 1 календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2018 ТОВ "Агросервіс" зверталося до ПП "Золотий Лев 777" із Завою № 11 від 22.11.2018 про припинення (розірвання дії Договору оренди №б/н від 01 травня 2016 року, яку отримано адресатом 22.11.2018 (копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копія фіскального чеку знаходяться в матеріалах справи), в якій повідомляло, що 31.12.2018 Договір оренди від 01.05.2016 буде припинено за закінченням строку, на який його укладено та запропоновано Орендарю в п`ятиденний термін з моменту закінчення строку дії договору оренди звільнити орендовані приміщення за Договором оренди від 01.05.2016, додаткової угоди №1 від 01.07.2016, додаткової угоди №2 від 01.09.2016, додаткової угоди №3 від 01.12.2016, додаткової угоди №4 від 01.01.2017, додаткової угоди №5 від 01.02.2017, передавши його за актом приймання-передачі Орендодавцю.

Крім того, 11.01.2019 позивач звертався до ПП "Золотий Лев 777" із Листом №3 від 10.01.2019 (про передачу майна) з проханням повернути майно згідно акту-передачі (про отримання адресатом 16.01.2019 зазначеного листа свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копія фіскального чеку, які знаходяться в матеріалах справи).

Також, 11.02.2019 позивач повторно надсилав на адресу ПП "Золотий Лев 777" Листа №8 від 11.02.2019 (про передачу майна по акту передачі), в якому просив у зв`язку із припиненням (розривом) дії Договору оренди №бн від 01 травня 2016 та угоди №1, угоди №2, угоди №3, угоди №4, угоди №5 між ТОВ "Агросервіс" і ПП "Золотий Лев 777", повернути майно згідно акту-передачі до 21.02.2019 та нагадував, що згідно п. 8.3 договору оренди №бн від 01.05.2016, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна, орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення (про отримання адресатом 11.02.2019 зазначеного листа свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія поштової накладної та копія фіскального чеку, які знаходяться в матеріалах справи).

Всі листи-вимоги щодо повернення орендованого нерухомого майна залишені Орендарем без відповіді та у передбачений п. 4.5 Договору строк відповідачем орендоване майно повернуто не було.

Заявлені позовні вимоги по суті полягають у примусовому зобов`язанні відповідача до повернення орендованого майна у зв`язку із припиненням орендних правовідносин та у примусовому зобов`язання відповідача до сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користуванням річчю за час прострочення (за період з січня 2019 року по травень 2019 року включно) в сумі 326 700,00 грн.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов`язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов`язків його учасників, припинення зобов`язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема для подальшого перебування у відповідача майна, отриманого за спірним договором .

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналіз вказаної норми закону свідчить, що обов`язок з повернення речі виникає у наймача після припинення договору оренди.

Так, умовами п.п. 2.4, 4.5 Договору сторони погодили відповідно, що у разі припинення або розірвання Договору на протязі 5-ти днів повернути Орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу; Орендар повертає майно Орендодавцю аналогічного порядку, встановленому при передачі майна Орендарю за цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Стаття 764 Цивільного кодексу України визначає, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця , договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У п. 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найму) майна" вказано, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець .

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється .

Враховуючи наявність у ТОВ "Агросервіс" (Орендодавець) заперечень на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку щодо поновлення Договору оренди на новий строк, а тому дія цього Договору припинилась з 31.12.2018 за закінченням строку на який його було укладено та продовжено.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Незважаючи на припинення з 31.12.2018 Договору оренди від 01.05.2016 відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення об`єкта оренди упродовж 5-ти робочих днів з дня припинення дії договору оренди та станом на дату подання даного позову орендовані приміщення з оренди не повернуті, а тому відповідач продовжує користуватись орендованим майном за відсутності будь-яких правових підстав.

Відповідно до частини другої ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч.6 п.1 ст.238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується, зокрема, про строк виконання рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача звільнити займані приміщення, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Федьковича, 1А та передати їх в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили по акту приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Умовами п. 8.3 Договору оренди сторони визначили, що якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Вказана норма є імперативною та не передбачає розсуду сторін щодо врегулювання наслідків неповернення речі після припинення договору оренди в інший спосіб.

Отже, на рівні чинного законодавства передбачений єдиний правовий наслідок неповернення майна за договором найму після його припинення - право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Обов`язковою і необхідною умовою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12949/16. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов`язку. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Суд не приймає до уваги усні заперечення представника відповідача щодо того, що ПП "Золотий Лев 777" користується спірними орендованими приміщеннями не на підставі Договору оренди від 01.05.2016, а на підставі договору дарування, оскільки відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження своїх заперечень. А користування відповідачем орендованим майном саме згідно договору оренди від 01.05.2016 та сам факт передачі такого майна в оренду встановлено рішенням суду від 20 березня 2019 року у справі №921/1/19, яке набрало законної сили. Також на підтвердження інших договірних відносин між цими сторонами відповідачем не подано жодних письмових доказів.

Неповернення об`єкту оренди за договором у період після закінчення строку дії договору по травень 2019 року, відбулося виключно з вини самого Орендаря (відповідача), який не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном.

Відтак, відповідачем не доведено обставин щодо вжиття всіх залежних від ПП "Золотий Лев 777" заходів, пов`язаних із добровільною передачею орендованого майна після припинення дії договору, що свідчить про наявність вини відповідача щодо неповернення предмета договору оренди.

Таким чином, загальний розмір орендної плати за користування відповідачем нерухомим майном відповідно до умов п. 3.1 Договору оренди, п. 1 Додаткової угоди №1 від 01.07.2016, п. 1 Додаткової угоди №2 від 01.09.2016, п. 1 Додаткової угоди №3 від 01.12.2016, п.п.3, 4 Додаткової угоди №4 від 01.01.2017, п.1 Додаткової угоди №5 від 01.02.2017 та з врахуванням зміни розміру орендної плати відповідно до Листа №4 від 08.12.2017 - становить 32 670,00 грн. на календарний місяць (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

У зв`язку із неповерненням об`єкта оренди після припинення дії договору оренди від 01.05.2016, відповідачу щомісячно починаючи з січня 2019 року виставлялися рахунки на оплату неустойки за фактичне користування орендованими приміщеннями, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Федьковича, 1А , а саме: рахунок №2 від 31.01.2019, №5 від 26.02.2019, №8 від 28.03.2019 в розмірі 65 340,00 грн. за календарний місяць, а всього за період з січня 2019 року по березень 2019 року включно (3 календарні місяці) в розмірі 196 020,00 грн. (відповідачем не спростовано зазначеного жодними доказами).

Крім того, станом на 03.06.2019 року - за період з квітня 2019 року по травень 2019 року включно (2 календарні місяці) позивачем нарахована неустойка в сумі 130680,00 грн., а всього сума неустойки за період з січня 2019 року по травень 2019 року включно складає 326 700,00 грн.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, неустойка в розмірі 326 700,00 грн. несплачена, жодних доказів на спростування цього відповідачем всупереч вимог ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Отже, здійснивши перевірку нарахування заявленої до стягнення з відповідача суми неустойки, суд встановив її обґрунтованість та відповідність обставинам справи, а тому задовольняє вимоги позивача про стягнення неустойки в сумі 326 700,00 грн. у повному обсязі.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з того, що позовні вимоги доведені позивачем і обґрунтовані матеріалами справи та відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання даної позовної заяви до господарського суду позивачем згідно квитанції №0.0.1319695267.1 від 09.04.2019 сплачено судовий збір у сумі 4861, 31 грн., а за подання під час розгляду справи Заяви про збільшення позовних вимог згідно квитанції №0.0. 1371261215.1 від 03.06.2019 сплачено судовий збір у сумі 1960,21 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 194, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Золотий Лев 777" (48600, м. Заліщики Тернопільської області, вул. С. Бандери, 96/6, ідентифікаційний код 35955222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (48702, м. Борщів Тернопільської області, вул. Федьковича, 1 А, ідентифікаційний код 04361686):

- 326 700 грн. 00 коп. неустойки;

- 6 821 грн. 52 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3.Зобов`язати Приватне підприємство "Золотий Лев 777" (48600, м. Заліщики, Тернопільської області, вул. С. Бандери, 96/6, ідентифікаційний код 35955222) звільнити займані приміщення, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Федьковича, 1А , а саме: площадку для промислових потреб площею 400 кв.м.; складське приміщення площею 400 кв.м.; офісне приміщення площею 66,8 кв.м.; площадку площею 400 кв.м.; приміщення площею 75 кв.м.; офісні приміщення (спарені) 64,3 кв.м.; офісне приміщення площею 9,5 кв.м.; площадку площею 200 кв.м.; приміщення площею 200 кв.м.; площадку для паркування автомобілів площею 250 кв.м.; офісне приміщення площею 43,4 кв. м.; офісне приміщення площею 13,8 кв.м.; площадку для встановлення підстанції площею 20 кв.м.; та передати їх в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили по акту приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (48702, м. Борщів Тернопільської області, вул. Федьковича, 1А, ідентифікаційний код 04361686).

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення направити сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 05 серпня 2019 року

Суддя С.О. Хома