Рішення

від 09.07.2019 по справі 922/1600/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1600/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, м. Харків, вул. Нетіченська Набережна, 8, ідентифікаційний код ВП 25614660) до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРД" (61060, м. Харків, вул. Танкопія, буд.7/2, кв.62, ідентифікаційний код 19468711) про стягнення 21485,28 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРД" суми основного боргу в розмірі 19868,31 грн., пені в розмірі 1282,06 грн., інфляційних втрат в розмірі 228,26 грн. та 106,65 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди комерційної нерухомості № 63Е100-3198/18 від 01.10.2018, внаслідок чого за період жовтень 2018 року - лютий 2019 року виникла заборгованість по орендній платі в сумі 19868,31 грн. та за порушення грошового зобов`язання позивачем нараховано заявлену до стягнення пеню, передбачену договором, а також інфляційні втрати в розмірі 228,26 грн. та 106,65 грн. 3% річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 травня 2019 року залишено позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду Харківської області відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства копій додатків до позову.

06.06.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №13896), у якій останній надає відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1600/19. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено судом на "09" липня 2019 р. о 11:20.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, свого повноважного представника не направив.

Представник відповідача у судове засідання 09.07.2019р. не з`явився. До господарського суду Харківської області 21.06.2019 повернулась ухвала від 10.06.2019р. про відкриття провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: м. Харків, вул. Танкопія б.7/2, кв. 62 , з відміткою пошти: адресат відсутній.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил).

Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Виходячи зі змісту наведених вище норм Правил, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не вручені адресату під час доставки з причин відсутності адресата, не пізніше п`яти календарних днів підлягають поверненню на адресу суду з відповідною відміткою про відсутність особи за адресою.

Отже, відповідач є повідомленим про дату та час судового засідання 09.07.2019р. належним чином, проте не забезпечив прибуття у судове засідання свого повноважного представника та не надав до суду відзиву на позовну заяву із викладенням своєї позиції та доказів на спростування доводів викладених позивачем у позові.

Також, ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2019 р. про відкриття провадження у справі №922/1600/19 внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.10.2018р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди комерційної нерухомості №63Е100-3198/18 (далі по тексту - договір), за яким позивач передав, а відповідач прийняв в платне строкове користування комерційну нерухомість визначену п.1.1. договору: загальною площею 64,3 кв.м.,:

- кімнату №4 площею 5,4 кв.м., кімнату №5, площею 11,6 кв.м. та площі загального користування, які розраховуються виходячи з 10% коефіцієнту площ переданих в оренду і становлять 1,7 кв.м. для розміщення офісу орендаря;

- склад - кімнату №2, площею 27,5 кв.м. та склад - кімнату №3, площею 18,1 кв.м. для розміщення складу орендаря; 1.2. 2 парко - місця для розміщення автотранспорту орендаря.

Вказане приміщення знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Лопатинський, 9 .

Згідно п.1.3. договору сторони домовились, що справедлива вартість майна, яке передається в оренду, на дату укладення договору становить 164 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно п.2.1. договору сторони погодили, що передача майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акту приймання - передачі майна (форма якого наведена у додатку №1 до цього договору) за умови попереднього внесення грошової суми застави визначеної в п.3.1. договору до підписання акту приймання - передачі майна, якщо обов`язок її внесення передбачений договором. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання такого акту.

Строком дії договору є період з 01.10.2018р. по 30.09.2019р. включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п.3.1. договору, сторони погодили, що орендна плата складається:

3.1.1. плати за приміщення:

- орендна плата за один місяць оренди офісного приміщення становить 46,20 грн. без урахування ПДВ за 1 кв.м орендованої площі. Орендна плата за базовий місяць оренди за 18,7 кв.м всієї орендованої офісної площі становить 863,94 грн., без урахування ПДВ (додаток 2);

- орендна плата за один місяць оренди складського приміщення становить 27,50 грн. без урахування ПДВ за 1 кв.м орендованої площі. Орендна плата за базовий місяць оренди за 45,6 кв.м всієї орендованої складської площі становить 1254,00 грн., без урахування ПДВ (додаток 2);

3.1.2.орендна плата за один місяць за парко - місце становить 110,00 грн. без урахування ПДВ. Орендна плата за базовий місяць оренди за 2 парко - місця становить 220,00 грн., без урахування ПДВ (додаток 2);

3.1.3.послуги з утримання комерційної нерухомості становлять 496,46 грн. за 64,3 м без ПДВ за місяць (додаток 3);

3.1.4. відшкодування витрат на теплопостачання сплачується орендарем окремо, пропорційно орендованій площі у відсотках від фактичних витрат, що становить 0,69%;

У п.3.2. договору сторони визначили, що у випадку подовження або переукладення з Орендарем Договору оренди комерційні нерухомості на новий термін, розмір орендної плати збільшується на 10% (десять відсотків) за кожен рік оренди від ціни за попередній рік оренди. При цьому розмір орендної платі змінюватиметься без внесення будь-яких змін та доповнень до Договору оренди, якщо інше пряме не передбачено умовами договору або чинним законодавством України.

Також п.3.3. договору визначено, що Орендодавець має право не частіше ніж один раз на рік в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати шляхом направлення орендарю письмового повідомлення ж пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до дати запровадження нової орендної плати.

Згідно п.3.7. договору, оплата орендної плати за перший місяць оренди здійснюється Орендарем після підписання Акту приймання-передачі майна на підставі виставленого рахунку, але не пізніше ніж протягом 10 робочих днів від підписання Акту приймання - передачі.

Відповідно п.3.8. договору сторони визначили, що щомісяця не пізніше 10 числа поточного місяця Орендодавець надає Орендарю Акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг і вартість послуг за попередній місяць. Орендар зобов`язаний підписати та повернути його Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

У п.3.9. договору сторони погодили порядок оплати орендарем, а саме, Орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Невиставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за договором.

Позивач у позові зазначає, що на виконання умов договору передав у користування відповідачу комерційне приміщення визначене у п.1.1. договору, про що свідчить акт приймання - передавання майна від 01.10.2018р., проте відповідач орендну плату не оплачував, у зв`язку із чим у відповідача наявна заборгованість по оплаті орендної плати за період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року включно у розмірі 19 868,31 грн., що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Також у зв`язку із простроченням відповідачем оплати орендної плати позивачем нараховано: пеню у розмірі 1282,00 грн. за кожний місяць окремо починаючи в момент прострочення оплати відповідачем, а саме з 21 числа кожного з місяців у вказаний період по 31.03.2019р.; 3% річних у розмірі 106,65 грн. за періоди, які вказані по нарахуванню пені; та інфляційні у розмірі 228,26 грн. за період з 01.12.2018р. по 30.04.2019р.

Відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався та відзиву щодо своєї позиції у справі до суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди) згідно якого в силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 01.10.2018 р.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем виставлялись відповідачу рахунки - акти для оплати, що містяться у матеріалах справи (арк. спр. №70-72), а саме: №63УЛА-18-00001097 від 31.10.2018р. на суму 3528,95 грн.; №63-КІВ-18-568 від 30.11.2018р. на суму на суму 3528,95 грн.; №63-КІВ-18628 від 31.12.2018р. на суму 3528,95 грн.; №63 РУС-19-23 від 31.01.2019р. на суму 4715,33 грн.; № 63УЛА-19-000332 від 28.02.2019р.

Проте вищевказані рахунки-акти відповідачем не підписані та не оплачені.

Згідно п.6.1.3. договору сторони погодили, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Як вбачається із умов договору, передача майна визначеного у п.1.1. договору передбачає зокрема виставлення позивачем рахунку не пізніше 10 числа кожного місяця відповідачу на оплату за користування майном (п.3.8 договору) та обов`язок відповідача визначений вказаним пунктом договору по підписанню вказаного рахунку не пізніше 20-го числа кожного місяця та повернення його позивачу, як орендодавцю, а також безумовний обов`язок відповідача по оплаті кожного місяця користування майном не пізніше 20-го місяця кожного місяця в межах строків вищезазначених договором, а саме 30.09.2019р.

Також, у п.3.9. договору сторони визначили, що навіть невиставлення рахунку орендарем не звільняє відповідача від сплати орендної плати.

Проте відповідач орендну плату за користування комерційним майном не сплачував, а отже є таким, що прострочив зобов`язання, у зв`язку із чим виникла заборгованість перед позивачем за період з жовтня 2018р. по лютий 2019р. включно у розмірі 19868,31 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано, отже суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 19868,31 грн., а отже позовні вимоги в цій частині підтверджені матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1282,06 грн., 3% річних у розмірі 106,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 228,26 грн.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230, ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.2. договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, ознайомившись із розрахунком позивача, щодо нарахування заявлених з відповідача суми інфляційних втрат приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Суд ознайомившись із розрахунком позивача щодо нарахування пені та 3% річних, ознайомившись із періодами нарахування встановлено, що останній нараховує пеню та 3% річних за кожний місяць окремо починаючи з моменту прострочення оплати відповідачем, а саме з 21 числа кожного з місяців у вказаний період, проте з урахуванням вихідних днів у січні місяці 2019 року - 20.01.2019р. вихідний день (неділя), то останній день для оплати орендної плати згідно строків погоджених сторонами у п. 3.9. договору за січень 2019р. припадає на наступний робочий день, тобто на 21.01.2019р., а отже прострочення виникло з 22.01.2019р., а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині пені та 3% річних.

Судом здійснено перерахування суми пені та 3% річних за допомогою системи "Ліга Закон" та встановлено правомірність пені в розмірі 1278,58 грн. та 3% річних в розмірі 106,36 грн. Врешті частини позовних вимог в розмірі 3,77 грн., з яких пеня у розмірі 3,48 грн. та 3% річних в розмірі 0,29 грн. у задоволенні позову слід відмовити, оскільки заявлені позивачем безпідставно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 1920,67 грн. покладаються на відповідача та витрати зі сплати судового збору в сумі 0,33 грн. покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 623-629, 759 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково у розмірі 21481,51 грн.

2. Стягнути з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРД" (61060, м. Харків, вул. Танкопія, буд.7/2, кв.62, ідентифікаційний код 19468711) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, м. Харків, вул. Нетіченська Набережна, 8, ідентифікаційний код ВП 25614660) суму основного боргу в розмірі 19868,31 грн., пеню в розмірі 1278,58 грн., інфляційні втрати в розмірі 228,26 грн. та 3% річних в розмірі 106,36 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Врешті частини позовних вимог в розмірі 3,77 грн. (пеня у розмірі 3,48 грн. та 3% річних в розмірі 0,29 грн.) - у задоволенні позову відмовити.

3. Судові витрати покласти пропорційно на сторони, а саме на позивача покладається судовий збір у розмірі 0,33 грн., а на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1920,67 грн.

4. Стягнути з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРД" (61060, м. Харків, вул. Танкопія, буд.7/2, кв.62, ідентифікаційний код 19468711) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, м. Харків, вул. Нетіченська Набережна, 8, ідентифікаційний код ВП 25614660) судовий збір у розмірі 1920,67 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, м. Харків, вул. Нетіченська Набережна, 8, ідентифікаційний код ВП 25614660).

Відповідач: Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРД" (61060, м. Харків, вул. Танкопія, буд.7/2, кв.62, ідентифікаційний код 19468711).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "15" липня 2019 р.

Суддя І.О. Чистякова