Ухвала

від 29.07.2019 по справі 8/250-05-6481

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 8/250-05-6481 Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників сторін:

заявника (позивача): не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши заяву Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" від 17.07.2019р. за вх.№2-3372/19 про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №8/250-05-6481

за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс"

до відповідача: Приватного підприємства „Фаворит"

про стягнення 55 343,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2005 року у справі № 8/250-05-6481 позов Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс" задоволено, стягнуто з Приватного підприємства „Фаворит" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс" основний борг у розмірі 51 137,93 грн., пеню у сумі 408,60 грн., державне мито у розмірі 515,46 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118 грн.

05.08.2005 року на виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2005 року у справі № 8/250-05-6481 виданий відповідний наказ.

17.07.2019р. за вх.№2-3372/19 від Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" до суду надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №8/250-05-6481.

В обґрунтування своєї заяви від 17.07.2019р. за вх.№2-3372/19 Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" посилається на те, що у період з 2005р. до 2010р. за судовим наказом №8/250-05-6481 державним виконавцем неодноразово відкривалось та закривалось виконавче провадження, але кошти стягнуті не були, у зв?язку з чим у 2010р. до Господарського суду Одеської області було подано скаргу щодо визнання дій державного виконавця неправомірними. Протягом 2010р. - початок 2011р. відбувся розгляд скарги №8/250-05-6481 (суддя Щавинська Ю.М.) з приводу неправомірного повернення виконавчого документу стягувача та зобов`язання Другого Суворівського міського управління юстиції виконати рішення суду в результаті чого 24.01.2011р. Вищий господарський суд України виніс постанову, якою залишив в силі постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції про визнання дій ВДВС неправомірними і скасування постанов державного виконавця.

Так, як вказує заявник, 05.03.2014р. за результатами розгляду заяви про примусове виконання рішення у справі №8/250-05-6481 відповідною постановою державним виконавцем Міньковською Я.О. відкрито виконавче провадження №42366347 про стягнення зазначеної суми.

Заявник зазначає, що 27.06.2014р. згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, державним виконавцем закінчено виконавче провадження №42366347 та повернуто виконавчий документ стягувачу з наступних підстав: В результаті неодноразового виходу за адресою, вказаною у виконавчому документі, до боржника потрапити не вдалось, так як двері даного підприємства були зачинені, державним виконавцем встановлено, що у боржника ліквідованого майна, на яке може бути звернено стягнення, в рахунок погашення боргу, не виявлено, про що був складений акт державного виконавця . Згідно довідки ДАІ за боржником рухоме майно не зареєстровано. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нерухоме майно у боржника відсутнє. Згідно довідки ДПІ у боржника є відкриті рахунки в установах банків, але згідно відповідей, що надійшли від банків, на рахунках боржника кошти відсутні.

Між тим, за твердженнями заявника, вказані обставини останньому тривалий час не були відомі.

Так, заявник 20.02.2019р. на адресу Другого Суворівського ВДВС Одеського міського управління юстиції направив лист №658/ЮВ щодо надання інформації, в якому просив надати докази направлення судового наказу та відповідної постанови про закінчення виконавчого провадження №42366347, які мали бути надіслані позивачу. Даний лист було отримано 26.02.2019р. адресатом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте з моменту отримання листа (26.02.2019р.) понад трьох місяців не було жодного реагування з боку виконавчої служби.

Як стверджує заявник, 06.06.2019р. позивач направив іншого листа з аналогічним запитом №2088/ЮВ щодо надання інформації, на який 26.06.2019р. надійшла відповідь №21724 від 20.06.2019р. в якій вказувалась, що перевіркою бази Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що станом на 19.06.2019р. наказ №8/250-05-6481 про стягнення боргу з ПП Фаворит на користь ДП Міністерства оборони України Одеське авіаційно-ремонтне підприємство Одесавіаремсервіс у розмірі 52 179,99грн. на виконання до Відділу не надходив. Додатково було повідомлено, що підтвердити відправку виконавчого документу на адресу стягувача, у зв`язку із спливом часу, неможливо.

А тому, заявник вказує, що відзначені обставини свідчать про те, що оригінал судового наказу №8/250-05-6481 було втрачено під час надсилання постанови про закриття виконавчого провадження від державного виконавця на адресу стягувача або під час його виконання чи з інших невідомих підстав, але у будь-якому разі не з вини позивача.

Враховуючи викладене, ДП "Одеський авіаційний завод" просить задовольнити заяву та поновити пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання по справі №8/250-05-6481.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2019р. прийнято до провадження заяву Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" від 17.07.2019р. за вх.№2-3372/19, призначено заяву до розгляду у засіданні суду на "29" липня 2019р. о 11год.00хв.

В судове засідання призначене на 29.07.2019р. представники сторін не з`явилися, при цьому, неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши заяву Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі №8/250-05-6481, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено право стягувача, у разі пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, на звернення із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Водночас можливість відновлення судом пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання безпосередньо пов`язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2005 року у справі № 8/250-05-6481 позов Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс" задоволено, стягнуто з Приватного підприємства „Фаворит" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс" основний борг у розмірі 51 137,93 грн., пеню у сумі 408,60 грн., державне мито у розмірі 515,46 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118 грн.

05.08.2005 року на виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2005 року у справі № 8/250-05-6481 виданий відповідний наказ.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, яка була чинною станом на дату видачі судового наказу, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років, 3) посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; 4) постанови органів (посадови осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 5) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).

Частиною 1 ст.12 чинного Закону України ,,Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у раз, зокрема пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як встановлено судом наказ господарського суду Одеської області був пред`явлений до виконання та постановою від 27.06.2014р. повернуто стягувачу без виконання.

Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного Закону України ,,Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження , у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

А тому, з наступного дня, після повернення виконавчого документу стягувачу, а саме 28.06.2014р. строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлений до 28.06.2017р.

Відповідно до заяви ДП "Одеський авіаційний завод", оригінал наказу №8/250-05-6481 від 05.08.2005, що видав Господарський суд Одеської області був втрачений при пересилці та від ДВС на адресу стягувача не надходив.

Між тим, як встановлено судом, стягувачем за наказом суду від 05.08.2005р. у справі №8/250-05-6481 є Державне підприємство Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс", однак заяву подано ДП "Одеський авіаційний завод", при цьому, судом встановлено реєстрацію в установчих документах останнього, зокрема щодо зміни найменування стягувача з ДП МОУ „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс" на ДП "Одеський авіаційний завод", при цьому, код ЄДРПОУ залишено той самий, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, виходячи з того, що причиною пропущення позивачем строку пред`явлення наказу до виконання є фактичне неотримання оригіналу цього наказу позивачем (заявником), відсутність наказу в органах виконавчої служби, що підтверджується листом №21724 від 20.06.2019р., а також з того, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист, господарський суд дійшов висновку про поновлення ДП "Одеський авіаційний завод" пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду Одеської області від 05.08.2005р. у справі №8/250-0596481 до виконання.

Керуючись ст. 234, ст. 329 Господарсько процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" від 17.07.2019р. за вх.№2-3372/19 про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №8/250-05-6481 - задовольнити.

2.Поновити строк для пред`явлення наказу суду від 05.08.2005р. до виконання по справі №8/250-05-6481.

Ухвала набрала законної сили 05.08.2019р. та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.08.2019р.

Суддя О.В. Цісельський