Постанова

від 05.08.2019 по справі 911/1619/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1619/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коробенко Г.П., Козир Т.П., Кравчук Г.А.

від 14.05.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельної фірми "Монолітбуд"

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України

про стягнення 360 607,18 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "Монолітбуд" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 111481,86 грн, 3% річних у розмірі 29647,01 грн, інфляційних втрат у розмірі 219478,31 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.10.2018 у справі №911/1619/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельної фірми "Монолітбуд" 111481,86 грн основного боргу, 29630,20 грн 3% річних, 217609,51 грн інфляційних втрат, 5380,82 грн судового збору, 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти вимог відмовлено.

3. Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва залишено без руху, та встановлено скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання в строк, визначений ухвалою, обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.10.2018 у справі № 911/1619/18.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що останнім днем строку подання апеляційної скарги є 13.11.2018, однак, апеляційна скарга була подана Державним підприємством Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва до місцевого господарського суду 27.02.2019, про що свідчить поштовий конверт, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку. При цьому, у клопотанні відсутні посилання на докази, які свідчили б про отримання 08.02.2019 скаржником оскаржуваного рішення, в зв`язку з чим твердження апелянта є необґрунтованими.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" на рішення Господарського суду Київської області від 16.10.2018 у справі № 911/1619/18.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 апелянту було вручено 24.04.2019, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення поштового відправлення, відтак скаржник мав усунути недоліки у строк до 02.05.2019 включно. Однак, станом на 14.05.2019 до суду належним чином оформлених заяв про усунення недоліків від апелянта не надходило;

- заява Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва", яка надійшла 10.05.2019 на виконання вимог ухвали від 15.04.2019, про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.10.2018 у справі № 911/1619/18, не прийнята судом апеляційної інстанції як належний доказ, оскільки дана заява не підписана взагалі.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Державне підприємство Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 скасувати, та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

- суд апеляційної інстанції, залишаючи без руху апеляційну скаргу, не врахував, що статтею 119 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок і підстави поновлення строку для учасників справи, в той час як Державне підприємство Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" подало апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі у справі, при цьому частиною 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України фактично зобов`язано суд апеляційної інстанції відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі;

- незаконні вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 15.04.2019 стали наслідком прийняття 14.05.2019 судом апеляційної інстанції незаконної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження;

- право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист.

6. Доводи інших учасників справи

Учасники даної справи відзив на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 16.10.2018 у справі № 911/1619/18, Державне підприємство Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва , як особа, яка не брала участі у справі, 27.02.2019 подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.10.2018 у справі № 911/1619/18 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі Державне підприємство Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва просило поновити строк на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку, скаржник зазначив, що:

- відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 151 від 05.04.2018 Державне підприємство Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва є правонаступником відповідача;

- оскаржуване рішення від 16.10.2018 винесено після прийняття скаржником прав та обов`язків відповідача відповідно до передавального акту, затвердженого 04.09.2018 Міністерством оборони України;

- про оскаржуване рішення суду скаржник дізнався лише 08.02.2019.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Апеляційним господарським судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції був складений 24.10.2018, отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 13.11.2018.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга подана 27.02.2019, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Згідно із частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Апеляційний господарський суд визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне провадження, зазначені скаржником, оскільки Державне підприємство Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва не надало доказів на підтвердження того, що останнє отримало (дізналося - як скаржник зазначав у апеляційній скарзі) оскаржуване рішення 08.02.2019. При цьому, судом надано можливість усунути зазначені недоліки шляхом поданя у строк, визначений ухвалою від 15.04.2019, обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 апелянту було вручено 24.04.2019, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення поштового відправлення, відтак скаржник мав усунути недоліки у строк до 02.05.2019 включно.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, Державне підприємство Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва станом на 14.05.2019 до суду належним чином оформлених заяв про усунення недоліків не надало.

В свою чергу, заява Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва", яка надійшла 10.05.2019 на виконання вимог ухвали від 15.04.2019, про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.10.2018 у справі № 911/1619/18, правомірно не прийнята судом апеляційної інстанції, оскільки дана заява представником скаржника не підписана взагалі.

Пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Отже, враховуючи наведене, доводи скаржника щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли підтвердження під час касаційного провадження.

Державне підприємство Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва у контексті рішень Конституційного Суду України і практики Європейського суду з прав людини посилається на порушення судом апеляційної інстанції основних засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи і рівності усіх учасників судового процесу.

Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).

Посилання скаржника, у касаційній скарзі, на те, що частиною 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України фактично зобов`язано суд апеляційної інстанції відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, відхиляються колегією суддів, оскільки з приписів наведеної процесуальної норми не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Верховний Суд констатує, що судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" на рішення Господарського суду Київської області від 16.10.2018 у справі № 911/1619/18, тому підстави для зміни чи скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

10. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 911/1619/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець