Постанова

від 01.08.2019 по справі 910/8425/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/8425/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Інтершина УА" - Бараш М.Я. -представник за довіреністю від 01.04.2019,

відповідача - Антимонопольного комітету України - Кондрашова А.О. - представник за довіреністю від 16.07.2019,

третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Шинні технології" - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтершина УА"

на рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2018 (суддя Князьков В.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 (головуючий суддя: Смірнова Л.Г., судді: Дідиченко М.А., Сулім В.В. )

у справі № 910/8425/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтершина УА" (далі -ТОВ "Інтершина УА")

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Шинні технології" (далі - ТОВ"Шинні технології"),

про визнання частково недійсним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Інтершина УА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсними та скасування пунктів 1 та 2 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 16.04.2018 №1-р/тк у справі № 46/49-р-02-05-17 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) в частині, що стосується ТОВ "Інтершина УА".

Позовні вимоги мотивовано тим, що Рішення АМК підлягає визнанню недійсним та скасуванню з огляду на: недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнані встановленими, зокрема щодо наявності в діях позивача та третьої особи антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів; невідповідність висновків, викладених у Рішенні АМК обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.11.2018 , залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 910/8425/18, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Інтершина УА" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 зі справи № 910/8425/18, в якій просить суд скасувати вищевказані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Інтершина УА" посилається на те, що суди попередніх судових інстанцій при розгляді справи:

- допустили неправильне застосування норм матеріального права, а саме: неправильне тлумачення абзаців четвертого і дванадцятого статті 1, пункту 4 частини другої статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не застосували статті 7, 8, 11 Закону України "Про захист економічної конкуренції", частину третю статті 55 ГК України, пункти 2.1, 2.2, 2.4 Типових вимог до узгоджених дій суб`єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів АМКУ на узгоджені дії суб`єктів господарювання, які затверджені Розпорядженням АМКУ 12.02.2002 №27-р.;

- не застосували абзац четвертий і дванадцятий статті 1 Закону №2210 та не надали мотивованої оцінки відносинам між ТОВ "Інтершина УА" і ТОВ "Шинні технології";

- оцінили докази в їх сукупності, замість надання мотивованої оцінки кожному аргументу позивача, що, на його думку, є порушенням принципу рівності сторін перед законом та потягло за собою порушення вимог статей 2, 86 та 238 ГПК України;

- посилалися виключно на твердження, викладені в оскаржуваному Рішенні АМК, не звернувши увагу на доводи ТОВ "Інтершина УА";

- суд першої інстанції виходив з того, що докази надані АМК є заздалегідь достовірними та такими, що не підлягають оцінці, що означає застосування до дій ТОВ "Інтершина УА" презумпції вини, яка не передбачена пунктом 4 частини другої статті 6 Закону №2210.

Доводи відповідача

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про законність та обґрунтованість судових актів попередніх інстанцій.

Від третьої особи відзив на касаційну скаргу не надходив.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням АМК:

- визнано, що ТОВ "Інтершина УА" і ТОВ "Шинні Технології" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у конкурсній процедурі закупівлі "Шини та камери гумові нові (шини пневматичні, камери гумові, стрічки ободові)", яку проводило Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" [оголошення про проведення процедури закупівлі №145085, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 05.06.2015 №266/1/1 (05.06.2015)].

- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Інтершина УА" штраф у розмірі 1 797 855 гривень.

- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Шинні технології" штраф у розмірі 1 500 000 гривень.

Рішенням АМК встановлено, зокрема, що:

- сторонами у справі в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є суб`єкти господарювання: ТОВ "Інтершина УА", ТОВ "Шинні технології" та ТОВ "Інтергума-2010";

- у 2015 році Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" (замовник) проведено процедуру закупівлі шин та камер гумових нових: шин пневматичних, камер гумових, стрічок ободових (оголошення № 145085, оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу) (Процедура закупівлі-1 );

- відповідно до протоколу № 4 розкриття пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій) для участі у Процедурі закупівлі-1 свої пропозиції конкурсних торгів надали такі суб`єкти господарювання:

1) ТОВ "Інтершина УА" з ціновою пропозицією 13 182 318,43 грн;

2) ТОВ "Шинні Технології" з ціновою пропозицією 14 147 057,10 грн;

3) ТОВ "Асканія Авто" з ціновою пропозицією 11 682 323,89 грн;

4) ТОВ "Імеко ЛТД" з ціновою пропозицією 12 032 804,68 грн.

- пропозиції конкурсних торгів , подані ТОВ "Асканія Авто" та ТОВ "Імеко ЛТД", були відхилені замовником на підставі пункту 3 частини першої статті 29 Закону України Про здійснення державних закупівель як такі, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів;

- до процедури оцінки допущено пропозиції конкурсних торгів ТОВ "Інтершина УА"т і ТОВ "Шинні Технології";

- для оцінки пропозицій конкурсних торгів використовувалась методика оцінки: найменша ціна. За результатами проведеної оцінки найбільш економічно вигідною визнано пропозицію ТОВ "Інтершина УА", яке обрано переможцем процедури закупівлі;

- з ТОВ "Інтершина УА" замовник уклав договір від 12.08.2015 № 015-155 на загальну суму 13 182 318,43 грн;

- у 2015 році Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" (замовник) проведено процедуру закупівлі шин та камер гумових нових: шин пневматичних, камер гумових, стрічок ободових (оголошення № 237492, оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу) (Процедура закупівлі-2 );

- відповідно до протоколу № 3 розкриття пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій) для участі у Процедурі закупівлі-2 свої пропозиції конкурсних торгів надали такі суб`єкти господарювання:

1) ТОВ "СК Шина" з ціновою пропозицією 9 672 205,20 грн;

2) ТОВ "Шинні Технології" з ціновою пропозицією 13 603 930,80 грн;

3) ТОВ "Інтергума-2010" з ціновою пропозицією 13 263 251,72 грн;

- пропозиція конкурсних торгів , подана ТОВ "СК Шина" була відхилена замовником на підставі пункту 3 частини першої статті 29 Закону України Про здійснення державних закупівель як такі, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів.

- до процедури оцінки допущено пропозиції конкурсних торгів ТОВ"Шинні Технології" і ТОВ "Інтергума-2010" ;

- для оцінки пропозицій конкурсних торгів використовувалась методика оцінки: найменша ціна. За результатами проведеної оцінки найбільш економічно вигідною визнано пропозицію ТОВ "Інтергума-2010", яке обрано переможцем процедури закупівлі.

- з ТОВ "Інтергума-2010" замовник уклав договір від 23.02.2016 № 015-23 на загальну суму 13 263 251,72 грн.

Рішення АМК мотивовано, зокрема, тим що:

- АМК в результаті аналізу змісту конкурсних форм учасників та дослідження іншої документації було виявлено, що способи оформлення документів, складених ТОВ Інтершина УА та ТОВ Шинні технології , та їх зміст мають спільні риси та особливості, а в поведінці вбачається узгодженість дій. Зокрема, відповідачем було встановлено:

взаємозв`язок та спільні інтереси ТОВ Інтершина УА та ТОВ Шинні технології (оскільки вказані господарські товариства пов`язані через фізичних осіб-засновників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживають однією сім`єю та мають спільних дітей, а також існували трудові відносини засновника ТОВ Шинні технології ОСОБА_2 з ТОВ Інтершина УА , директором якого є ОСОБА_1 ) (пункти 34-41 рішення);

використання однакових засобів зв`язку (оскільки в заявах для отримання довідок, поданих до органу ДПІ, зазначено одну адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1) (пункти 51-58 рішення);

наявність опосередкованих господарських відносин між товариствами, зокрема, ТОВ Інтершина УА зазначало ТОВ Шинні Технології у розділі Основні котрагенти (згідно з інформацією НАБУ та виписками по рахунках в АТ ОТП Банк ) (пункти 59-63 рішення);

наявність спільних інтересів (оскільки ТОВ Шинні технології надало сертифікати відповідності УкрСЕПРО на товар, які видані ТОВ Інтершина УА ) (пункти 64-70 рішення);

виконання рукописних записів однією особою (оскільки за результатами проведення почеркознавчої експертизи встановлено, що рукописні посвідчувальні записи, дати на номери на документах, поданих ТОВ Інтершина УА та ТОВ Шинні технології виконані однією особою) (пункти 71-75 рішення);

синхронність дій господарських товариств (оскільки ТОВ Шинні технології та ТОВ Інтершина УА надано висновки ТОВ ВЕС Укрекспертиза , які видані в один та день та мають послідовну нумерацію; надані сертифікати відповідності та сертифікати якості посвідчені одними нотаріусами та мають практично послідовні реєстраційні номери, подано аналогічні документи (листи), надання яких документацією конкурсних торгів не вимагалось) (пункти 81-97 рішення);

подання відповідачами у складі пропозицій конкурсних торгів документів, які були отримані однією особою (згідно з листом приватного нотаріуса Трач Г. М. за посвідченням копій документів з послідовними реєстраційними номерами зверталась одна особа - ОСОБА_3 ) (пункти 98-100 рішення);

схожість в оформленні документів, пов`язаних з підготовкою документів, наданих у пропозиціях конкурсних торгів (послідовність документів та їх назви в реєстрах є тотожними, однаково змінено назву третього стовпчика табличної форми та замість Заг. Кількість, одиниць вказано Заг. Кількість, шт. , однакові граматичні та орфографічні помилки, однаково розставлені пунктуаційні знаки тощо) (пункт 101 рішення);

- зазначене, за висновком АМК, свідчить про спільну підготовку ТОВ Шинні технології та ТОВ Інтершина УА до участі у Процедурі закупівлі-1; ТОВ Шинні технології та ТОВ "Інтергума-2010" - до участі у Процедурі закупівлі-2 з метою забезпечення перемоги ТОВ Інтершина УА (Процедура закупівлі-1) та ТОВ "Інтергума-2010" (Процедура закупівлі-2);

- така координація економічної поведінки відповідачів призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення процедури закупівлі-1 та процедури закупівлі-2 .

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон № 2210:

стаття 1:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;

- контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;

абзац перший статті 5:

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання;

частина перша статті 6:

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;

пункт 4 частини другої статті 6:

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

частина четверта статті 6:

- вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом;

пункт 1 статті 50:

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії;

частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права;

Закон України "Про Антимонопольний комітет України":

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

пункти 1 та 2 частини першої статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

частина перша статті 19:

- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частина перша, друга статті 79:

-достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

- питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

частина перша, друга, третя статті 86:

-суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

-жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

-суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.

Отже, для визнання АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

У свою чергу, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Місцевий та апеляційний господарські суди дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, дослідивши доводи АМК, які покладені в обґрунтування висновків щодо узгодження позивачем своєї конкурентної поведінки під час участі у процедурах закупівель, яку проводило Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" [оголошення про проведення процедури закупівлі №145085, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 05.06.2015 № 266/1/1 (05.06.2015)], з урахуванням повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши те, що доводи АМК стосовно протиправної узгодженої поведінки позивача не спростовано Товариством, - дійшли обґрунтованих висновків про прийняття відповідачем оспорюваного Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та про відсутність підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Доводи касаційної скарги спростовуються тим, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону № 2210 передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; така змагальність виключає встановлені АМК обставини, що свідчать про узгоджену поведінку позивача, що призвело до спотворення результатів торгів.

Аргументи скаржника про безпідставне незастосування судами абзацу четвертого і дванадцятого статті 1 Закону № 2210 не беруться Судом до уваги, з огляду на неправильне тлумачення скаржником приписів вказаної норми Закону, зокрема, в контексті помилкового заперечення ним наявності у суб`єктів господарювання в спірних правовідносинах відносин контролю через відсутність зареєстрованого шлюбу між фізичними особами (пункти 34-41 Рішення АМК). Так, сама по собі державна реєстрація шлюбу лише встановлює цивільні права та обов`язки осіб та їх юридичний статус як подружжя, але відсутність такої реєстрації не визначає неможливість спільно або узгоджено впливати на господарську діяльність суб`єктів господарювання, яка, у даному випадку, була встановлена органом АМК. Крім того, структура вказаної норми Закону не свідчить про виключність переліку наведених в ній осіб, які вважаються пов`язаними.

Доводи ТОВ "Інтершина УА" щодо оцінки судами доказів в їх сукупності, замість надання мотивованої оцінки кожному аргументу позивача та порушення, внаслідок цього принципу рівності сторін перед законом і вимог статей 2, 86 та 238 ГПК України, відхиляються Судом з підстав наявності у суду повноважень, передбачених статтею 86 ГПК України, надавати оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, з мотивуванням відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно суди першої та апеляційної інстанції, після здійснення ними за своїм внутрішнім переконанням оцінки кожного доказу окремо та дослідивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, можуть надавати мотивацію відхилення як кожного окремого доказу так і групи доказів. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Водночас, у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).

Суд також враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Таким чином, суди не повинні ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі, але не зобов`язані надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони.

Зі змісту судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій належним чином дослідили як окремі докази у справі, так і докази в їх сукупності.

Крім того, Суд, аналізуючи зміст оскаржуваних рішень та матеріалів справи, не знайшов також і підтвердження доводам скаржника про упередженість судів першої та апеляційної інстанції по відношенню до оцінки доказів, зокрема, надання доказам АМК заздалегідь встановленої сили чи визнання їх наперед достовірними і такими, що не підлягають оцінці. Відповідно зазначений аргумент не береться до уваги Судом при ухвалені рішення.

Аргументи скаржника, наведені у касаційній скарзі стосовно того, що: у Рішенні АМК не доведено наявності необхідних фактів, не встановлено належного причинно-наслідкового зв`язку, не досліджено всіх питань, що входять до предмета доказування; щодо неналежності такого доказу, як експертний висновок від 25.09.2017 Київського науково-дослідного інституту судових експертизи, складеного за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, що була призначена Національним антикорупційним бюро України тощо, - не можуть братися до уваги, оскільки спростовуються встановленими та дослідженими фактичними даними, які наведені як у Рішенні АМК, так і в судових рішеннях попередніх інстанцій.

Посилання ж скаржника у касаційній скарзі на зміст пункту 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства") є безпідставним, оскільки АМК кваліфікувало порушення, вчинене позивачем за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, а не за частиною третьою статті 6 зазначеного Закону.

Не може бути прийнято й посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, викладені ним у постановах при розгляді касаційних скарг у інших справах. Такі постанови прийнято за іншої фактично - доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями у кожній з наведених справ, і за інших поданих сторонами та оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийняті відповідні судові рішення.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного Касаційний господарський суд вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін, як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає оскаржувані рішення без змін, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 910/8425/18 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтершина УА" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова