Рішення

від 18.06.2007 по справі 16/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

18.06.2007                                                                                                   

Справа  № 16/93

За позовом

приватного підприємства „Роллтранс-Плюс”,

м. Одеса  

до відповідача

фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_1 район

про

                      стягнення суми 13256,53

грн.

Суддя  О.В. Васьковський

Представники:

Від позивача

не з'явився

Від відповідача

не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

приватне підприємство „Роллтранс-Плюс”, м. Одеса (далі -позивач) звернулося з

позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) з урахуванням

уточнення позовних вимог про стягнення суми 13256,53 грн., в т.ч. 9568,88 грн.

основного боргу, 1816,76 грн. пені, 321,24 грн. три проценти річних та 1549,65

грн. індексу інфляції за договором-поруки НОМЕР_1.

Позивач наполягає на задоволенні

позову, мотивуючи тим, що відповідач 

неналежно  виконав взяті на себе

зобов'язання щодо оплати наданих послуг по перевезенню вантажів, внаслідок чого

в нього виникла та рахується заборгованість.

Відповідач  позовні вимоги визнає.

Повний текст рішення оформлено

відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК

України) та підписано 16.07.07.

Заслухавши пояснення представників

сторін, розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, суд встановив:

07.08.06 між позивачем (експедитор

2 по договору) та відповідачем (експедитор 1) укладено договір-поруки НОМЕР_1

транспортного експедирування (далі -договір), згідно умов якого позивач

зобов'язався за дорученням відповідача надавати останньому послуги з

організації автомобільного (або змішаного) перевезення вантажів та комплекс

послуг, пов'язаних з проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням

вантажів та ін. за рахунок відповідача.

Для організації кожного конкретного

перевезення відповідач зобов'язався направляти на адресу позивача оригінал або

факс-копію заявки на перевезення (яка є невід'ємною частиною договору) із

зазначенням у ній основних та додаткових умов перевезення (до п. 2.1.1

договору).

У договорі сторони узгодили, що

вартість послуг з перевезення, форма та строки оплати наданих послуг

визначається заявкою на перевезення (п. 3.1. договору). Відповідач зобов'язався

сплатити послуги позивача у повному обсязі протягом строку, зазначеного у

заявці на перевезення, але не пізніше 10-ти календарних днів після дати

отримання вантажу отримувачем, яка зазначена у товарно-транспортній накладній

на перевезення. У разі визначення у заявці на перевезення додаткових умов

оплати строк оплати перевезення визначається з дати виконання позивачем цих

умов (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 7.2. договору

факс-копії, які передаються сторонами у рамках дії договору (заявки на

перевезення вантажів, рахунки та інші документи), мають однакову юридичну силу

з оригіналами.                                                                                                                                                                

На підставі договору позивач

отримав від відповідача факс-копії наступних заявок:  заявки від 07.08.06 на перевезення вантажу

автомобільним транспортом (обладнання для птахофабрики, 20 м брутто) за

маршрутом Франція-Україна, згідно якої вартість перевезення склала 3100 Євро.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) НОМЕР_2 загальна

вартість робіт (послуг) склала 20116,67 грн. Відповідач розрахувався за

отримані послуги частково, а саме за платіжним доручення НОМЕР_3 на суму

10000,00 грн. та НОМЕР_4  на суму 9840,00

грн.; заявки від 14.08.06 на перевезення вантажу (харчові добавки, 21 т.

брутто) НОМЕР_5 за маршрутом Франція-Україна, згідно якої вартість перевезення

склала 3600 Євро., у гривневому еквіваленті становить 23292,21 грн.

Заборгованість відповідача за вищевказаною заявкою становила 23292,21 грн.

Як вбачається з матеріалів справи

відповідач надсилав позивачу гарантійний лист від 27.10.06, у якому відповідач

визнав заборгованість згідно заявки на перевезення вантажу НОМЕР_5 за маршрутом

Франція від 14.08.06 у повному обсязі та гарантував повну оплату за надані

послуги з 30.10.06 по 03.11.06

Поданими позивачем матеріалами

доведено, що відповідач свої зобов'язання не виконав, тобто не оплатив надані

йому послуги в розмірі 23568,88 грн.

За несвоєчасну оплату вартості

послуг та відповідно до п. 4.6. договору позивач нарахував відповідачу пеню у

розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми у перерахунку за

період з затримки платежу, що згідно розрахунку становить 1816,76 грн.

Також, позивач, керуючись ч. 2 ст.

625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового

зобов'язання нарахував відповідачу три проценти річних, що згідно розрахунку

становить 321,24 грн. та розрахував 

індекс інфляції за період прострочення сплати боргу  за кожною заявкою на перевезення вантажу, що

згідно розрахунку становить 1549,65 грн.

Відповідач визнав позов у повному

обсязі та в ході розгляду справи частково на суму 14000,00 грн. погасив основну  заборгованість (платіжне доручення НОМЕР_5

від 24.04.07 на суму 14000,00 грн.), у зв'язку з чим позивачем уточнено позовні

вимоги.

Таким чином, беручи до уваги, що

відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та

інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -

відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, суд вважає, що

вимога позивача про стягнення з відповідача суми 13256,53 грн., в т.ч. 9568,88

грн. основного боргу, 1816,76 грн. пені, 321,24 грн. три проценти річних та

1549,65 грн. індексу інфляції, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним

чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК

України.

Згідно із ст. 49 ГПК України з

відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 132,56

грн. державного мита пропорційно розміру задоволених вимог та 118,00 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33,

34, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                     В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_6) на користь приватного

підприємства „Роллтранс-Плюс” (м. Одеса, вул. Комарова, 14, код 34251690):

-  

суму 13256,53 грн., в т.ч. 9568,88 грн.

основного боргу, 1816,76 грн. пені, 321,24 грн. три проценти

річних та 1549,65 грн. індексу інфляції;

- суму 132,56  грн. у відшкодування витрат по сплаті

державного мита та  суму 118,00 грн.

у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили

і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85

Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                       

                            О.В.

Васьковськийї