Рішення

від 31.07.2019 по справі 826/2861/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2019 року № 826/2861/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у склад судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Веон Плюс

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення - рішення

представники позивача - Гончар М.О.;

сторін: відповідача - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Веон Плюс (04070, м. Київ, вул. Братська, 17-19, код ЄДРПОУ 34619544) (далі - ТОВ Веон Плюс або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) (надалі - ГУ ДФС у м. Києві або відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017 № 0023604203 (по тексту альтернативно - Рішення або Спірне рішення або Оскаржуване рішення) .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали суду подати відзив на позовну заяву та наявні докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Ухвалено призначити справу для розгляду у підготовчому засіданні на 03.04.2018.

У судовому засіданні 03.04.2018 отримано від відповідача відзив на позовну заяву та долучено до матеріалів справи письмові докази.

Ухвалою від 03.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22.05.2018.

В судовому засіданні 22.05.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Окрім того, представник ТОВ Веон Плюс звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до частини третьої статті 194 та частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (нижче - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

В якості підстави позову позивач зазначив, що Спірне рішення є незаконним та безпідставним, а тому підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки висновки акту про результати проведення камеральної перевірки від 10 жовтня 2017 року № 2061/26-15-42-03/34619544, який був складений за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати ТОВ Веон Плюс до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не відповідають дійсності та суперечать вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України). Стверджує, що вказаний податок сплачений ним до бюджету вчасно і в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач з позовними вимогами не погоджується та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Пояснює, що позивач подав податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (реєстраційний № 9003243664 від 21.01.2016) за 2016 рік, у якій задекларував суму податкового зобов`язання з даного податку у розмірі 43 978,26 грн. з граничним строком сплати - 29.04.2016, який фактично погасив шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (реєстраційний № 9108770221 від 01.07.2016). Відповідно, на момент погашення в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі розрахувався штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, тому відповідач вважає, що обґрунтовано прийняв Оскаржуване рішення про накладення на позивача штрафу на суму 8 795,65 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач є власником готелю, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19 , що є нежитловою нерухомістю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 265 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі підпункту19-1.1.1 та 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1; підпункту 20.1.4 п. 20.1 статті 20, пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати позивачем до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За результатами перевірки було зроблено висновок про порушення ТОВ Веон Плюс вимог підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, а саме - несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, про що складено відповідний акт про результати камеральної перевірки від 10.10.2017 № 2061/26-15-42-03/34619544.

Не погодившись із висновками акту, ТОВ Веон Плюс подав до ГУ ДФС у м. Києві заперечення, які було розглянуто відповідачем 02.11.2017 за участю представника позивача, та залишено без змін висновки акту про результати камеральної перевірки від 10.10.2017 № 2061/26-15-42-03/34619544.

На підставі висновків акту винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017 № 0023604203.

Спірним рішенням за затримку сплати на 63 календарні дні 43 978 грн. 25 коп. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, на позивача накладено штраф в розмірі 20%, що у грошовому еквіваленті склало 8 795 грн. 65 коп.

ТОВ Веон Плюс 25.11.2017 отримав Рішення про накладення на нього штрафу у розмірі 8 795 грн. 65 коп. та не погодившись із ним, оскаржив його в адміністративному порядку відповідно до статті 56 ПК України шляхом подання 04.12.2017 до Державної фіскальної служби України скарги на податкове повідомлення-рішення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 31.01.2018 № 3204/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017 № 0023604203 було залишено без змін, а скарга ТОВ Веон Плюс - без задоволення, що зумовило звернення позивача до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Згідно з пунктом 111.2. статті 111 ПК України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пунктом 116.1. статті 116 ПК України встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Таким чином, граничними строками сплати даного податку у 2016 році були відповідно: 30 квітня 2016 року за перший квартал, 30 липня 2016 року за другий квартал, 30 жовтня 2016 року за третій квартал та 30 січня 2017 року за четвертий квартал.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з платіжним дорученням № 1266 від 05 квітня 2016 року, позивач сплатив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 1 квартал 2016 року у сумі 43978,26 гривень відповідно до поданої ним декларації; згідно з платіжним дорученням № 2420 від 01 липня 2016 року, позивач сплатив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2 квартал 2016 року у сумі 43978,26 гривень відповідно до поданої ним декларації; згідно з платіжним дорученням № 3710 від 03 жовтня 2016 року, позивач сплатив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 3 квартал 2016 року у сумі 43978,26 гривень відповідно до поданої ним декларації та згідно з платіжним дорученням № 5049 від 03 січня 2017 року, позивач сплатив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 4 квартал 2016 року у сумі 43978,26 гривень відповідно до поданої ним декларації, що підтверджується копіями платіжних доручень та витягом з картки рахунку 6415 за 2016 рік.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Позивач 21.01.2016 своєчасно подав податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, однак при її заповненні помилково зазначив у колонці 2 Тип нерухомості код 3, що відповідає типу нерухомості інший тип нерухомості . Враховуючи невірне вказання типу нерухомості, позивач 01.07.2016 подав уточнюючу декларацію, в якій виправив цю технічну помилку. Водночас платіжним дорученням № 1266 від 05 квітня 2016 року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1 квартал 2016 року у сумі 43978,26 гривень був сплачений позивачем.

Відповідно до положень пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас таких обставин, на думку суду, в діях позивача не вбачається. Матеріали справи свідчать про належне виконання позивачем податкового обов`язку - сплату податку вчасно та в повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач - ГУ ДФС у м. Києві, який є суб`єктом владних повноважень, не довів, що позивачем допущено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов`язання. Суд критично оцінює посилання відповідача на помилкове зазначення позивачем у податковій декларації 21.01.2016 № 9003243664 іншого коду типу нерухомості як на підставу для накладення на нього штрафних санкцій, оскільки такої підстави для притягнення позивача до фінансової відповідальності податкове повідомлення - рішення від 07.11.2017 № 0023604203 не містить. Посилання відповідача на те, що на момент подання позивачем уточнюючої декларації від 01.07.2016 в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі розрахувався штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, суперечить вимогами податкового законодавства, а тому також не може бути взято до уваги в якості пояснення правомірності накладення на платника податків фінансових санкцій за порушення законів з питань оподаткування.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, зокрема ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Веон Плюс - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.11.2017 № 0023604203 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Веон Плюс штрафних санкцій за порушення строків сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 8 795 грн. 65 коп.(вісім тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 65 копійок).

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Веон Плюс (адреса: 04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 17-19, ідентифікаційний код - 34619544) понесені ТОВ Веон Плюст судові витрати у сумі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко