Рішення

від 05.08.2019 по справі 826/12667/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2019 року № 826/12667/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Астрафарм до Головного управління ДФС у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Астрафарм (08132, Київська область, місто Вишневе, вул. Київська, 6, код ЄДР: 31364232) (далі - позивач, ТОВ Астрафарм ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) (далі - відповідач, податковий орган, ГУ ДФС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017 № 0011731406.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що оскаржуване рішення є протиправним, з огляду на наступне.

Представник позивача пояснює, що оскаржуваним рішення до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 20000,00 грн. за видачу під звіт готівкових коштів ОСОБА_1 на суму 80000,00 грн. без звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Проте, на думку позивача, податковим органом зроблено хибні висновки про встановлені порушення, оскільки працівнику TOB Астрафарм ОСОБА_1 03.01.2014 видано під звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 22 500,00 грн. (ВКО №А- 00000002), які були повернуті 08.01.2014 (ПКО №А-00000002).

Зазначає, що про використання зазначених коштів ОСОБА_1 08.01.2014 було надано Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1 08.01.2014 на одному аркуші, відповідно до якого ОСОБА_1 до каси підприємства внесено залишок в сумі 22 500,00грн.

Представник позивача також додає, що працівнику TOB Астрафарм ОСОБА_1 31.12.2014 видано під звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 80 000,00 грн. (ВКО №А-00000017), які були повернуті 05.01.2015 (ПКО №А- 00000001).

Звертає увагу суду на те, що про використання зазначених коштів ОСОБА_1 05.01.2015 було надано Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №1 від 05.01.2015 на одному аркуші, відповідно до якого ОСОБА_1 до каси підприємства внесено залишок в сумі 80 000,00 грн.

Відтак, як стверджує представник позивача, звіти про використання коштів та невикористані кошти подавалися (вносилися) ОСОБА_1 в порядку та в терміни, що відповідають вимогам постанові Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та Податкового кодексу України.

При цьому, представник позивача додає, що на момент видачі під звіт готівкових коштів ОСОБА_1 на суму 80 000,00 грн. звіт за раніше отримані під звіт суми нею був поданий. Такий звіт надавався посадовим особам ГУ ДФС в період проведення перевірки та додавався до заперечення до акту перевірки, проте безпідставно не врахований, а тому застосування ГУ ДФС у Київській області штрафних санкцій, зазначених в податковому повідомленні-рішенні від 03.04.2017 № 0011731406, є безпідставне.

Відтак представник позивача просив задовольнити позов та скасувати спірне повідомлення-рішення.

Позиція відповідача.

Представник відповідача надав суду заперечення проти позову, в якому зазначив, що ГУ ДФС у Київській області проведена документальна планова виїзна перевірка TOB Астрафарм з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016. За результатами перевірки складено акт від 20.03.2017 № 146/10-36-14-01-13/31364232.

Зазначає, що перевіркою встановлено, що працівнику TOB Астрафарм ОСОБА_1 03.01.2014 видано під звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 22 500,00 грн. (ВКО №А-00000002), які були повернуті 08.01.2014 (ПКО №А-00000002), при чому звіт про використання коштів виданих в підзвіт та/або на відрядження не подавався.

Також, 31.12.2014 ОСОБА_1 видано в під звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 80 000,00 грн. (ВКО №А-00000017), які були повернуті 05.01.2015 (ПКО №А- 00000001), при чому звіт про використання коштів виданих в підзвіт та/або на відрядження не подавався.

Відтак, як стверджує представник податкового органу, встановлено факт видачі під звіт готівкових коштів ОСОБА_1 на суму 80 000,00 грн. без звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми, чим порушено вимоги п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.

Зазначає, що вищевказані порушення підтверджуються наданою до перевірки карткою рахунку 3721 по TOB Астрафарм по ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також поясненнями працівників підприємства ОСОБА_3 , про те, що по ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по касі подано один авансовий звіт за 23.11.2015 на суму 276,18 грн.

При цьому, представник податкового органу пояснює, що на підтвердження задекларованих даних платник податків зобов`язаний під час перевірки надати контролюючому органу первинні документи на підтвердження задекларованих даних.

У той же час, посилаючись на приписи п. 44.6 ст. 44 ПК України, представник ГУ ДФС у Київській області зазначив, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У запереченнях на позовну заяву зазначено, що як вбачається з обставин перевірки та підставі відомостей, наведених у п. 3.7.2. акту перевірки (перелік документів, які були використані під час перевірки), на стор. 53-54 акту перевірки, позивачем під час перевірки не було надано жодних документів (звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт) на підтвердження правомірності видачі в під-звіт готівкових коштів).

З огляду на що, за висновком представника податкового органу, позивачем не доведено наявності непереборних обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачу у наданні цих документів податковому органу під час проведення перевірки на підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод, а відтак вважається, що вказані документи були відсутні.

Додає, що надання представник позивача документів згодом, у т.ч. під час розгляду справи у суді, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час складання звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Підсумовуючи викладене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, наголосивши на правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

У судовому засіданні 06.12.2017 ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4 та ст. 264 КАС України.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, у період з 30.01.2017 по 13.03.2017, на підставі направлень від 30.01.2017 № 157, № 158, № 159, № 160, № 161 та № 162 посадовими особами ГУ ДФС у Київській області, на підставі п/п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ Астрафарм щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, відповідно до затвердженого плату перевірок.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 20.03.2017 № 146/10-36-14-01/31364232, яким встановлено, зокрема, що працівнику ТОВ Астрафарм ОСОБА_1 , 03.01.2014 видано в під-звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 22 500,00 грн. (ВКО №А-00000002), які були повернуті 08.01.2014 (ПКО №А-00000002).

Як зазначено в акті перевірки звіт про використання коштів виданих в підзвіт та/або на відрядження не подавався.

Також встановлено, що 31.12.2014 працівнику ОСОБА_1 видано в під-звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 80 000,00 грн. (ВКО №А-00000017), які були повернуті 05.01.2015 (ПКО №А- 00000001).

В акті перевірки зазначено, що звіт про використання коштів виданих в підзвіт та/або на відрядження не подавався.

Відтак, за результатами перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку про встановлення факту видачі в під звіт готівкових коштів ОСОБА_1 на суму 80 000,00 грн. без звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми, у зв`язку з чим ТОВ Астрафарм порушено вимоги п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

На підставі акта перевірки від 20.03.2017 № 146/10-36-14-01/31364232 та встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017 № 0011731406, яким до ТОВ Астрафарм застосовано штрафні санкції у розмірі 20 000,00 грн.

Не погоджуючись прийнятим рішенням, позивач 14.04.2017 звернувся зі скаргою № 14.04 до ДФС України, однак рішенням ДФС України від 19.06.2017 № 13039/6/99-99-11-05-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017 № 0011731406, без змін.

Натомість, позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення таким, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами, установами та організаціями, а також окремі питання організації роботи з готівкою, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення № 637).

Відповідно до п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 2.12. Положення № 637 фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Відповідно до п/п 170.9.2. п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно п/п 170.9.3. п. 170.9 ст. 170 ПК України дія цього пункту поширюється також на витрати, пов`язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з`ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

У відповідності до п. 2 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України від 24.12.2013 № 845 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2014 за № 104/24881, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Отже, зміст вищенаведених норм законодавства у сфері обігу готівки та їх аналіз, вказує на те, що видача коштів під звіт з каси підприємства здійснюється у ході та для забезпечення їх діяльності, з метою контролю за виконанням певних господарських операцій, тобто, окремих цивільно-правових дій.

При цьому, обов`язковою, законодавчо закріпленою умовою видачі коштів з каси підприємств є подання підзвітною особою звіту про використання виданих коштів у термін до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії.

У ході розгляду справи судом встановлено, що 03.01.2014 працівнику TOB Астрафарм ОСОБА_1 видано під звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 22 500,00 грн.

Вказана сума була повернута ОСОБА_1 08.01.2014, що підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1 від 08.01.2014 (том 1 а.с. 77-78). Вказаний звіт було перевірено бухгалтером товариства 08.01.2014, про що свідчить підпис останнього на звіті.

Також, 31.12.2014 ОСОБА_1 видано під звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 80 000,00 грн., які були повернуті 05.01.2015.

При цьому, кошти на потреби окремих цивільно-правових дій були повернуті ОСОБА_1 05.01.2015, що підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1 від 05.01.2015 (том 1 а.с. 79-80). Вказаний звіт було перевірено бухгалтером товариства 05.01.2015, про що свідчить підпис останнього на звіті.

Таким чином, надані позивачем письмові докази підтверджують та доводять факт повернення підзвітною особою коштів, взятих під звіт для виконання цивільно-правової дії. При цьому, як в першому випадку, так і в другому випадку, підзвітною особою подано звіти від 08.01.2014 № 1 та від 05.01.2015 № 1 про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Суд звертає увагу на те, що такі звіти відповідають формі, затвердженої наказом Міністерством доходів і зборів України від 24.12.2013 № 845 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2014 за № 104/24881 (у редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та подані у строк, передбачений п. 2 Порядку № 845).

Відтак, доводи податкового органу, викладені в акті перевірки спростовуються наявними у справах доказами, а саме: звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 08.01.2014 № 1 та від 05.01.2015 № 1.

Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача у запереченнях на позовну заяву те, що під час перевірки не було подано жодних доказів (звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт) на підтвердження правомірності видачі в під звіт готівкових коштів, з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається , що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому, відповідно до абз. 1 та 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Як видно з матеріалів справи, акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Астрафарм з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 складений податковим органом 20.03.2017 за № 146/10-36-14-01/31364232. Вказаний акт перевірки того ж дня отриманий посадовими особами позивача, тобто 20.03.2017 .

Разом з тим, в акті перевірки посадовими особами позивача здійснено запис про те, що з висновками акта перевірки не погоджуються та зазначено, що протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки будуть подані до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки (том 1 а.с. 65).

Так, 21.03.2017 позивачем подано до ГУ ДФС у Київській області заперечення № 21.03 на акт перевірки від 20.03.2017 за № 146/10-36-14-01/31364232 (том 1 а.с. 66-67). При цьому, відповідно до зазначених додатків, які додані до заперечень додано копію звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 08.01.2014 № 1 на одному аркуші та копію звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 05.01.2015№ 1 на одному аркуші.

Тобто, позивачем, у відповідності до абз 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України до контролюючого органу було подано документи, що підтверджують повернення працівником ТОВ Астрафарм використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.

Відповідно до абз. 4 п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми, а також зважаючи на те, що позивачем у відповідності до п. 44.6 ст. 44 ПК України та у строк, визначений абз. 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України були надані документи що підтверджують повернення працівником ТОВ Астрафарм використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, суд приходить до висновку, що такі документи були наявні у платника податків на час складення звітності та проведення перевірки.

Між тим, відповідачем не надано жодної оцінки вказаним документам, які мають визначальне значення для прийняття оскаржуваного рішення.

По-друге, відповідно до п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з п. 85.7. ст. 85 ПК України отримання копій документів оформляється описом . Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Пунктом 85.6. статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Разом з тим , суд зазначає, що відповідачем на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки, зокрема, щодо не надання звіту про використання коштів виданих в під звіт та/або на відрядження, як і обставин відмови у підписанні опису чи ненадання витребуваних звітів, їх переліку, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України (щодо обов`язку доказування) та ст. 73 КАС України (щодо належності доказів), не надано жодних доказів, які б підтверджували такі обставини. Зокрема, не надано: вимоги про надання документів, опису документів з відміткою про відмову у підписанні опису, засвідченні документів чи передачі документів, як і акту про відмову надати певні документи.

Відтак, як наслідок, відповідачем не доведено обставин, визначених в акті перевірки щодо відсутності звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, що стало підставою для формування висновків акту перевірки та підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем також не надано доказів того, що звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт які зазначені у додатку до заперечень на акт перевірки не надсилалися контролюючому органу та не отримувалися податковим органом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволенню позовних вимог, та, як наслідок визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2017 № 0011731406 за недоведеністю обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Астрафарм (08132, Київська область, місто Вишневе, вул. Київська, 6, код ЄДР: 31364232) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017 № 0011731406, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Астрафарм (08132, Київська область, місто Вишневе, вул. Київська, 6, код ЄДР: 31364232) сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (три тисячі чотириста десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДР: 39393260)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін