Постанова

від 12.11.2019 по справі 826/12667/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12667/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Лічевецького І.О., Собківа Я.М.,

за участю секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Астрафарм до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Астрафарм звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2017 № 0011731406.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2019 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017 № 0011731406, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, також при розгляді справи не враховано всіх доводів відповідача та не дано оцінки відповідним посиланням на норми закону у взаємозв`язку з обставинами справи. Крім того, вказано, що платник податків зобов`язаний під час перевірки надати контролюючому органу первинні документи на підтвердження задекларованих даних.

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не заважає розгляду справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС у Київській області, на підставі п/п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ Астрафарм щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, результати якої оформлено актом від 20.03.2017 № 146/10-36-14-01/31364232, яким встановлено, зокрема, що працівнику ТОВ Астрафарм ОСОБА_3 , 03.01.2014 видано під звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 22 500,00 грн. (ВКО №А-00000002), які були повернуті 08.01.2014 (ПКО №А-00000002).

Як зазначено в акті перевірки звіт про використання коштів виданих в підзвіт та/або на відрядження не подавався.

Також встановлено, що 31.12.2014 працівнику ОСОБА_3 видано під звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 80 000,00 грн. (ВКО №А-00000017), які були повернуті 05.01.2015 (ПКО №А- 00000001).

В акті перевірки зазначено, що звіт про використання коштів виданих в підзвіт та/або на відрядження не подавався.

Відтак, за результатами перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку про встановлення факту видачі в під звіт готівкових коштів ОСОБА_3 на суму 80 000,00 грн. без звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми, у зв`язку з чим ТОВ Астрафарм порушено вимоги п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

На підставі акта перевірки від 20.03.2017 № 146/10-36-14-01/31364232 та встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017 № 0011731406, яким до ТОВ Астрафарм застосовано штрафні санкції у розмірі 20 000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними висновками та рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем у відповідності до п. 44.6 ст. 44 ПК України та у строк, визначений абз. 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України були надані документи, що підтверджують повернення працівником ТОВ Астрафарм використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, що свідчить про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 2.12. Положення № 637 фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Відповідно до п/п 170.9.2. п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно п/п 170.9.3. п. 170.9 ст. 170 ПК України дія цього пункту поширюється також на витрати, пов`язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з`ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

У відповідності до п. 2 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України від 24.12.2013 № 845 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2014 за № 104/24881, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Відтак, видача коштів під звіт з каси підприємства здійснюється у ході та для забезпечення їх діяльності, з метою контролю за виконанням певних господарських операцій, тобто, окремих цивільно-правових дій.

При цьому, обов`язковою, законодавчо закріпленою умовою видачі коштів з каси підприємств є подання підзвітною особою звіту про використання виданих коштів у термін до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 03.01.2014 працівнику TOB Астрафарм ОСОБА_3 видано під звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 22 500,00 грн.

Вказана сума була повернута ОСОБА_3 08.01.2014, що підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1 від 08.01.2014 (а.с.77-78). Вказаний звіт було перевірено бухгалтером товариства 08.01.2014, про що свідчить підпис останнього на звіті.

Також, 31.12.2014 ОСОБА_3 видано під звіт на господарські потреби готівкові кошти в сумі 80 000,00 грн., які були повернуті 05.01.2015.

При цьому, кошти на потреби окремих цивільно-правових дій були повернуті ОСОБА_3 05.01.2015, що підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1 від 05.01.2015 (а.с.79-80). Вказаний звіт було перевірено бухгалтером товариства 05.01.2015, про що свідчить підпис останнього на звіті.

Зазначене підтверджує факт повернення підзвітною особою коштів, взятих під звіт для виконання цивільно-правової дії. При цьому, як в першому випадку, так і в другому випадку, підзвітною особою подано звіти від 08.01.2014 № 1 та від 05.01.2015 № 1 про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та які відповідають формі, затвердженій наказом Міністерством доходів і зборів України від 24.12.2013 № 845 та подані у строк, передбачений п. 2 Порядку № 845. Зазначені обставини спростовують посилання апелянта на ненадання відповідних звітів.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта, які аналогічні викладеним у запереченнях на позовну заяву, стосовно того, що під час перевірки не було подано жодних доказів (звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт) на підтвердження правомірності видачі під звіт готівкових коштів, позаяк відповідно до абз. 1 та 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Астрафарм з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 складений податковим органом 20.03.2017 та того ж дня отриманий посадовими особами позивача, тобто 20.03.2017.

Разом з тим, в акті перевірки посадовими особами позивача здійснено запис про те, що з висновками акта перевірки не погоджуються та зазначено, що протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки будуть подані до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки (том 1 а.с. 65).

21.03.2017 позивачем подано до ГУ ДФС у Київській області заперечення № 21.03 на акт перевірки від 20.03.2017 за № 146/10-36-14-01/31364232 (а.с.66-67). При цьому, відповідно до зазначених додатків, які додані до заперечень додано копію звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 08.01.2014 № 1 на одному аркуші та копію звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 05.01.2015№ 1 на одному аркуші.

Відтак, суд першої інстанції вірно вказав, що ТОВ Астрафарм відповідно до абз. 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України до контролюючого органу було подано документи, що підтверджують повернення працівником ТОВ Астрафарм використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.

Відповідно до абз. 4 п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

В свою чергу, контролюючим органом не надано жодної оцінки наданим документам, не вказано про їх невідповідність встановленим вимогам, а також не зазначено, що останнім у встановленому порядку було запитано такі документи, а позивач відмовився від їх надання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене нормативне регулювання та обставини справи, судом першої інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017 № 0011731406 за недоведеністю обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк зводяться лише до констатації того, що позивачем не надано документів під час проведення перевірки.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2019 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 18.11.2019)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя І.О. Лічевецький

Суддя Я.М. Собків