Постанова

від 30.07.2019 по справі 480/73/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 р.Справа № 480/73/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2019, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, м. Суми, повний текст складено 02.05.19 по справі № 480/73/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Аквітан", звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.12.2018 № 0006981402 та № 0007001402.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржувані податкові повідомлення- рішення були прийняті позивачем у зв`язку з тим, що за наслідками проведеної перевірки, відповідач встановив безтоварність господарських операції з придбання товарів у двох контрагентів - ТОВ Еверест 2017 та ТОВ Інфірал - Інвест . Вказаний висновок відповідач обґрунтовує наявністю незначних недоліків в товарно-транспортних накладних, відсутністю сертифікатів якості та наявністю податкової інформації щодо вказаних контрагентів, у тому числі і кримінального провадження.

На переконання позивача, вказані доводи відповідача є помилковими, оскільки згідно діючого законодавства України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, який несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Позивач зазначає, що придбаний ним товар був фактично отриманий та використаний у власній господарській діяльності, а відповідачу під час проведення перевірки були надані відповідні підтверджуючі первинні документи.

У зв`язку з чим, позивач вважає, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення базуються виключно на припущеннях відповідача, а тому є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 22.12.2018 № 0006981402.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 22.12.2018 № 0007001402.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 39456414) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан" (вул. Кузнєчна, 5, м. Суми, Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 34013185) судовий збір у розмірі 25930,28 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що Головним управлінням ДФС у Сумській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Аквітан , код ЄДРПОУ 34013185, за результатами якої, складено акт від 04.12.2018 № 7364/18-28-14-02/34013185/110 (т.2 а.с.9-39).

Перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ Аквітан :

1. п. 185.1 ст. 185 п. 188.1 ст. 188 , п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1075557 грн., в тому числі: за липень 2016 року на суму 3407,00 грн.; серпень 2016 року на суму 2998,00 грн.; червень 2018 року на суму 47442,00 грн.; липень 2018 року на суму 155223,00 грн.; серпень 2018 року на суму 866487,00 грн.

2. п. 188.1 ст. 188 , п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від`ємного значення по податку на додану вартість в сумі 115350,0 грн., в т.ч. за вересень 2018 року на суму 115350,00 грн.

3. абз. "е" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п. б п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі - 560,47 грн., військового збору 46,70 грн.

4. п.п. 295.9.2 п.295.9 статті 295 Податкового кодексу України порушено граничні терміни сплати податкового зобов`язання щодо плати єдиного податку четвертої групи визначене у податковій декларації.

5. п. 201,1 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подавались письмові заперечення до акта вказаної документальної планової перевірки від 10 грудня 2018 року, а Головним управлінням ДФС у Сумській області - відповідь на заперечення до акта перевірки від 19.12.2018.

На підставі акта перевірки та документів з розгляду заперечень, Головним управлінням ДФС у Сумській області прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2018 року № 0007001402 про збільшення ТОВ Аквітан грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1613335,50 грн., у тому числі 1075557 грн. - за рахунок збільшення податкових зобов`язань і 537778,50 грн. - штрафних санкцій, застосованих на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, а також № 0006981402 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 115350,00 грн.

В послідуючому позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з наявності законних підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами відносин із контрагентами ТОВ Еверест 2017 та ТОВ Інфірал-Інвест , що мали реальний характер та повністю підтверджені первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається із змісту акту перевірки від 04.12.2018 № 7364/18-28-14-02/34013185/110, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, стало порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв`язку із заниженням податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку із завищенням податкового кредиту по операціях з придбання товарів у ТОВ Еверест 2017 та ТОВ Інфірал - Інвест .

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ Аквітан за період липень - серпень 2018 року по операціям з контрагентом ТОВ Еверест 2017 , встановлено проведення операцій з придбання комбікорму для власної господарської діяльності, на підставі Договору поставки №3 від 08.05.2018.

На виконання вказаного договору, ТОВ Еверест 2017 на адресу ТОВ Аквітан було поставлено комбікорм в кількості 481 т. на загальну суму 5648066,40 грн., в т.ч. ПДВ 941344,40 грн., а саме: за липень 2018 року на суму 1999548,00 грн., в т.ч. ПДВ 333258,00 грн.; за серпень 2018 року на суму 3648518,40 грн., в т. ч. ПДВ 608086,40 грн.

На постачання комбікорму ТОВ Еверест 2017 на адресу ТОВ Аквітан були випасанні податкові накладні з найменуванням товару на підставі видаткових накладних в загальній кількості 13 шт.

Суму податку на додану вартість за липень - серпень 2018 року за зазначеними податковими накладними у сумі 941344,40 грн., ТОВ Аквітан включено до податкового кредиту відповідного періоду, та відображено у Додатку 5 (№9174711814 від 17.08.2018) до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року в сумі 333258,00 грн., та у Додатку 5 (№ 9200722898 від 18.09.2018) до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року в сумі 608086,40 грн.,

Вищезазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки з ТОВ Еверест 2017 проведено у безготівковій формі на загальну суму 1738000,00 грн., згідно платіжних доручень:

№2578 від 07.08.2018 на суму 350000,00 грн.;

№2624 від 13.08.2018. на суму 250000,00 грн.;

№2615 від 13.08.2018 на суму 800000,00 грн.;

№2644 від 16.08.2018 на суму 100000,00 грн.;

№2838 від 31.08.2018 на суму 50000,00 грн.;

№2922 від 13.09.2018 на суму 100000,00 грн.;

№2971 від 20.09.2018 на суму 38000,00 грн.;

№876 від 18.09.2018 на суму 50000,00 грн.

Також позивачем були надані товарно-транспортні накладні, відповідно до яких, транспортування комбікорму від ТОВ Еверест 2017 відбувалося: автомобілем - КАМАЗ НОМЕР_7, причіп/напівпричіп НОМЕР_1 , Вид перевезень - вантажні, Автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_1 , Водій - ОСОБА_1 , Замовник - ТОВ Аквітан ІПН 340131818195, Сумська обл. Буринський р-н, с . Хустянка, Вантажовідправник - ТОВ Еверест 2017 , ІНП НОМЕР_3 , Вантажоодержувач - ТОВ Аквітан , ІПН 340131818195, Сумська обл., Буринський р-н, с.Хустянка, Пункт навантаження - м.Суми, Пункт розвантаження - Сумська обл., Буринський р-н, с.Хустянка.

На підставі договору купівлі - продажу №31/05 від 31.05.2018 року (м.Суми) ТОВ Аквітан було здійснено операцію з придбання соняшника у ТОВ Еверест 2017 .

На виконання умов Договору купівлі-продажу №31/05 від 31.05.2018 року, ТОВ Еверест 2017 на адресу ТОВ Аквітан було поставлено соняшник в кількості 57,3 т. на загальну суму 658949,86 грн., в т.ч. ПДВ 109824,97 грн., а саме: за травень 2018 року на суму 279450,00 грн., в т.ч. ПДВ 46575,0 грн., за червень 2018 року на суму 379499,86 грн., в т. ч. ПДВ 63249,97 грн.

На постачання соняшнику ТОВ Еверест 2017 на адресу ТОВ Аквітан були виписані податкові накладні з найменуванням товару на підставі видаткових накладних в кількості 3 шт.

Суму податку на додану вартість за травень-червень 2018 року за зазначеними податковими накладними у сумі 109824,97 грн., ТОВ Аквітан включено до податкового кредиту відповідного періоду, та відображено у Додатку 5 (№9122632320 від 19.06.2018) до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року сумі 46575,00 грн., та у Додатку 5 (№ 9149952498 від 20.07.2018) до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року в сумі 63249,97 грн.

Вищезазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки з ТОВ Еверест 2017 проведено у безготівковій формі на загальну суму 256450,00 грн.

Відповідно до наданих до перевірки первинних документів, транспортування соняшнику від ТОВ Еверест 2017 відбувалося відповідно до товарно-транспортних накладних, згідно яких, вказаний товар транспортувався автомобілем - MAN DF НОМЕР_8 , причіп/напівпричіп ВА 53-56 НОМЕР_5 , Вид перевезень - автомобільний, Автомобільний перевізник - ОСОБА_2 , Водій - ОСОБА_2 , Замовник - ТОВ Еверест 2017 , ІПН 355556118022, Сумська обл., Буринський р- н, с.Хустянка , Вантажовідправник - ТОВ Еверест 2017 , ІНП НОМЕР_3 , Вантажоодержувач - ТОВ Аквітан , ІПН 340131818195, Сумська обл., Буринський р-н, с.Хустянка, Пункт навантаження - м.Суми, Пункт розвантаження - Сумська обл., Буринський р-н, с.Хустянка.

ТОВ Аквітан у квітні 2018 року проводило операції з ТОВ Інфірал - Інвест (код 41648783) по придбанню добрив мінеральних фракції NPK 16-16-16 для використання у власній господарській діяльності в кількості 73,2 т. на загальну суму 799999,20 грн., в тому числі ПДВ 133333,20 грн.

Для перевірки взаємовідносин з ТОВ Інфірал - Інвест були надані: видаткова накладна №1 від 06.04.2018 на загальну суму 7999999,20 грн., в т.ч. ПДВ 133333,20 грн. та податкова накладна №5 від 06.04.2018 на загальну суму 7999999,20 грн., в т.ч. ПДВ 133333,20 грн. Рахунок на оплату №06/18 від 06.04.2018 на загальну суму 1999999,20 грн., в т.ч. ПДВ 133333,20 грн. Транспортування проводилось власним транспортом ТОВ Аквітан .

Відповідачем було встановлено, що вищезазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згадані вище документи за формою, змістом, підставами походження не містять явних та нездоланних дефектів, котрі б однозначно зумовлювали втрату юридичної сили і доказовості.

Оскільки укладені з контрагентами правочини не визнані владним суб`єктом нікчемними чи недійсними у судовому порядку, а з огляду на сукупність добутих судом доказів ці правочини явно та однозначно не відповідають ознакам нікчемних правочинів згідно з ст. 228 Цивільного кодексу України та відповідно до ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, то суд вважає, що у силу ст.ст. 215, 216, 234, 235, 236 Цивільного кодексу України контролюючий орган не мав управлінських повноважень для іншої кваліфікації проведених у межах цих правочинів операцій до набрання законної сили судовим рішенням про визнання цих правочинів фіктивними або удаваними.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Фактично Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквітан" притягнуто до відповідальності за порушення ведення власної господарської діяльності його контрагентами.

Так, фіскальною службою в акті перевірки зроблений висновок щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами на підставі даних відносно господарської діяльності контрагентів, які зазначені в податкових інформаціях, які отриманих від органів державної фіскальної служби на обліку в яких рахуються контрагенти позивача.

Між тим, посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Також, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Контролюючим органом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що позивачу було відомо про порушення його контрагентів або, що метою здійснення господарських операцій було одержання необґрунтованої вигоди чи здійснення нікчемного правочину.

Стосовно доводів апелянта про дефектність первинних документів слід вказати, що на виконання умов вчинених правочинів і за результатами придбання робіт (послуг) складені відповідні підтверджуючі їх вчинення податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання - передачі і надання послуг, наряди - завдання. Вартість отриманих робіт (послуг) позивачем сплачена у повному обсязі, як і податок на додану вартість в їх ціні. Результати цих господарських операцій підтверджуються податковим та бухгалтерським обліком підприємства.

Крім того, щодо недоліків заповнення первинної документації по оформленню господарських операцій, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 27.11.2018 по справі № 5603/11/2070.

Приписами п.п. 14.1.36. п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Стосовно доводів податкового органу про існування досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, інформація щодо контрагента позивача про наявність зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвал в рамках кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

При цьому, на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, а також станом на час розгляду даної справи, вироку щодо контрагентів позивача не було, а тому матеріали розслідувань за вказаними кримінальними провадженнями не можуть враховуватись як докази у даній справі, тоді як належним доказом, в даному випадку, могли би бути виключно вироки суду щодо недійсності (нікчемності) правочинів, первинних документів, визначення правомірності формування податкового кредиту та щодо порушення ним податкового законодавства, що набули законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень.

Отже, факт порушення кримінальних справ відносно контрагентів позивача не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту отримання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 по справі № 826/6280/13-а, від 20.02.2018 по справі №813/4931/13-а та від 06.02.2018 по справі №802/4940/14.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачу, як платнику податку було відомо про можливі порушення з боку його контрагентів, а також те, що метою позивача було здійснення господарських операцій з даним підприємством для одержання податкової вигоди.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів щодо недійсності первинних документів, на підставі яких позивачем відображено в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з ТОВ Еверест 2017 та ТОВ Інфірал-Інвест , а тому нарахування позивачу грошових зобов`язань згідно прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 22.12.2018 № 0006981402 та № 0007001402 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Щодо доводів апеляційної скарги про невірно визначену суму судового збору яка стягнена рішенням суду, колегія судів зазначає наступне.

В разі задоволення позовних вимог сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ст. 139 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року адміністративний позов було задоволено та визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 22.12.2018 № 0006981402 та від 22.12.2018 № 0007001402, тобто ціна позову склала 1728685,50 грн.

Відповідно до пп. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року - 1921,00 грн.

Таким чином, в даному випадку, беручи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі та те, що сума судового збору повинна бути не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, гранична сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області становить 19210.00 грн.

Тобто стягуючи 25930,28 грн. судового збору, суд першої інстанції допустив очевидну арифметичну помилку, яка не призвела до невірного вирішення справи по суті та підлягає виправленню судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року по справі № 480/73/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді (підпис) (підпис) Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 05.08.2019 року