Постанова

від 05.08.2019 по справі 400/523/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/523/19 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКСЕЛЬ-ГРУПП" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Миколаївській митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA504000/2019/000143/2 від 18 лютого 2019 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року задоволено адміністративний позов.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог, так як подані товариством документи для здійснення митного контролю та митного оформлення вантажу не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності, а тому заявлена митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товару.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 липня 2017 року між ТОВ Іксель-групп (в особі покупця) та SHAN DONG KAIXUAN RUBBER CO.,LTD (в продавця) укладено контракт на поставку шин № SO 1706349.

Пунктом 2.1 контракту передбачено, що загальна вартість контракту складається з сум усіх інвойсів по кожній поставленій партії товару.

Відповідно до комерційного інвойсу від 08 листопада 2018 року, загальна вартість придбаного позивачем товару склала 34 430,00 доларів США.

В свою чергу, 13 лютого 2019 року позивачем задекларовано за електронною митною декларацією № UA 504180/2019/000877 товар, що надійшов від продавця за зазначеним контрактом (загальна сума товару - 34 430,0 доларів США).

Для підтвердження митної вартості позивачем разом із електронним декларуванням надано пакет документів, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 04 липня 2017 року № SOI 706349, додаткову угоду № 3 від 10 жовтня 2017 року, додаткову угоду № 4 від 11 жовтня 2017 року, прайс-лист від 08 листопада 2018 року, комерційний інвойс від 08 листопада 2018 року, витяги з веб-сайту виробника, пакувальний лист від 08 листопада 2018 року, експортну митну декларацію товарів Китайської народної республіки з перекладом, свідоцтво про реєстрацію товарного знаку CONSTANCY (марка шин) з перекладом, лист-дозвіл на використання товарного знаку, угода між виробником і власником товарного знаку, платіжне доручення від 24 січня 2019 року, на суму 24 117,00 доларів США, платіжне доручення від 13 грудня 2018 року, на суму 10 314,00 доларів CШA, страховий поліс, коносамент (Bill of lading), сертифікат про походження товару (Original).

Проте, 15 лютого 2019 року митним органом направлено товариству електронне повідомлення, у якому зазначено, що документи, подані до митниці, містять розбіжності, а саме: розбіжності у сумі платіжного документа з п. 2.4 щодо сплати товару (термін 5днів); прайс-лист від 08 листопада 2018 року без терміну дії та умов поставки товару; відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Крім того, товариству запропоновано надати: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо сплати; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

В свою чергу, 18 лютого 2019 року товариством надано відповідь, що розбіжності по сплаті коштів за товар ніяк не впливають на числові значення складової митної вартості; наявність у прайс-листі терміну дії та умов поставки товару не передбачено законодавством, а їх відсутність не робить такий прайс-лист недійсним. Також позивач повідомив, що виписки з бухгалтерської документації щодо сплати (платіжні доручення) надавалися позивачем в ході процедури митного оформлення (про їх наявність також зазначено у картці відмови, складеної відповідачем) Каталоги, специфікації виробника товару також були надані відповідачу в ході митного оформлення. Надавати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями позивача не зобов`язує чинне законодавство. Більш того, їх відсутність не впливає на визначення цін товару за ціною договору.

Внаслідок чого, 18 лютого 2019 року митним органом прийнято рішення про корегування митної вартості товарів № UA504000/2019/000143/2, якою скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом та визначено іншу вартість товару, на рівні 47 532,50 доларів США.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням митного органу товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, з яким погоджується судова колегія, про задоволення позовних вимог, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товару для здійснення його митного оформлення за заявленим методом, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 МК України, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Згідно ст. 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 вищезазначеної статті зазначається перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості ввезених товариством товарів.

В свою чергу, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення митного органу став факт виявлення розбіжностей у поданих до митного оформлення товару документах, а також недостатність поданих декларантом документів для здійснення митного оформлення товару за першим методом.

В даному випадку, у якості виявлених розбіжностей митним органом зазначено: 1) порушення встановлених у контракті строків передоплати за товар; 2) відсутність у прайс-листі терміну його дії; 3) відсутність документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Між тим, щодо виявлених порушень умов контракту в частині строків сплати передоплати за товар, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, товариством для здійснення митного оформлення ввезеного товару надано контролюючому органу копію інвойсу та платіжних доручень, загальна сума яких відповідає ціні контракту, зазначеній в інвойсі.

При цьому, встановлений митним органом факт порушення встановлено п. 2.4. контракту 5-денного строку сплати передоплати за товар, за умови встановленого факту її сплати, на думку колегії суддів, жодним чином не може ставити під сумнів вартість ввезеного товару.

Крім того, колегія суддів вважає, що відсутність у прайс-листі терміну його дії, за умови відповідності зазначених у ньому цін ціні поставленого товару, жодним чином не може ставити під сумнів вартість ввезеного товару.

В свою чергу, колегія суддів, дослідивши зібрані у справі докази, вважає, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять розбіжностей та наявних ознак підробки, а тому відповідають вимогам митного законодавства.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає безпідставним висновок митного органу про відсутність документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Крім того, колегія суддів вважає, що товариством надано достатню кількість документів для застосування першого методу обчислення митної вартості товару.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу.

В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому подальше витребування додаткових доказів та відмова у митному оформленні товару з коригуванням його вартості за допомогою наступних методів є протиправними.

Такої правової позиції дотримується і Верховний суд України у своїй постанові від 30 червня 2015 року, у справі 814/283/14.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів робить висновок про відсутність підстав для компенсації заявлених витрат позивача на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Миколаївську митницю Державної фіскальної служби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Ю.М. Градовський

А.В. Крусян