Ухвала

від 08.07.2019 по справі 755/6268/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6268/18

1-кп/755/944/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2019 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001216 від 01.02.2018 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

перекладача ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001216 від 01.02.2018 року, відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року відносно ОСОБА_5 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_5 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зникли, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який відсутні.

Захисник ОСОБА_7 заперечував щодо продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведені ризики, підстав для тримання під вартою його підзахисного немає, а тому, просив змінити даний запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, що стосується питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних інтересів та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Itali), [GC], № 26772/95, п. 153, ЕСНR 2000-IV.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, підвищену суспільну їх небезпечність та відсутність достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені судом при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу та його продовженні, колегія суддів вважає, що заявлені раніше стороною обвинувачення ризики не зменшилися та існують на даний час, тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченому, відсутні.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 ,обвинувачується увчиненні йособливо тяжкогозлочину,знаючи проможливу мірупокарання,може переховуватисьвід суду,офіційно нідене працює,може впливатина потерпілогота свідків,що свідчитьпро наявністьризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,а такождає підставидля збереженняобраного обвинуваченомузапобіжного заходуу видітримання підвартою тапродовження строкутримання останньомупід вартою. Зокрема, стан йогоздоров`я неперешкоджає перебуваннюу місцяхпопереднього ув`язнення., у зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Зокрема, на даний час, докази, передбачені ст. 84 КПК України, у цей період, у повному обсязі не досліджені, тому з урахуванням наведених даних, колегія суддів вважає, що обставини, регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком не більше двох місяців - до 04 вересня 2019 року включно.

Колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Копію ухваливручити обвинуваченому,прокурору танаправити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: