Ухвала

від 21.10.2019 по справі 755/6268/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6268/18

1-кп/755/944/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2019 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001216 від 01.02.2018 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

перекладача ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001216 від 01.02.2018 року, відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року відносно ОСОБА_5 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_5 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зникли, останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення відносно інших осіб, може переховуватись від суду, може впливати на потерпілого та свідків, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який відсутні.

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_5 затриманий 03.02.2018 року і за рішенням суду від 05.02.2018 року перебуває під вартою. Зазначив, що його підзахисний не винен, що судове слідство тривало так довго і вирок було скасовано Апеляційним судом м. Києва та направлено на новий судовий розгляд, а відповідно до практики Європейського суду з прав людини, кожен місяць тримання під вартою автоматично зменшує ризики. Крім того, якщо вироком суду обвинувачений буде визнаний невинним, то держава повинна буде відшкодувати йому моральні збитки і тому, просив суд на це звернути увагу. Зауважив, що прокурор не вказав, чому більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Крім того, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, можливо дійсно й існують і тому, не заперечує щодо продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але з урахуванням того, що останній вже тривалий час знаходиться під вартою, дивлячись на практику Європейського суду з прав людини, прохав визначити його підзахисному заставу, розмір якої покладає на розсуд суду. Вважає, що застава забезпечить належну процесуальну поведінку його підзахисного та в подальшому, останній буде з`являтися до суду. Вину його підзахисного ще не доведено, а судове слідство буде тривати ще тривалий час.

Захисник ОСОБА_7 підтримав думку захисника ОСОБА_8 та зазначив, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки та з урахуванням того, що останній вже тривалий час знаходиться під вартою, також просив визначити йому заставу.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисників.

Заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно зі ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

При вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегією суддів враховується, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не встановлено, а тому, існування зазначених ризиків виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_5 , колегія суддів своїм рішенням забезпечує не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Отже, з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, можливої міри покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винуватим, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що є обґрунтовані підстави для продовження останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У той же час, враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_5 тривалий час перебуває під вартою, колегія суддів вважає за можливе одночасно з продовженням обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вирішити питання про обрання відносно останнього такого запобіжного заходу, як застава.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частина 4 ст.183КПК України передбачає, що в окремих випадках суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в тому числі і щодо злочину, який спричинив загибель людини, має право не визначати розмір застави.

Дана норма закону не містить прямої заборони визначати розмір застави у такому випадку, а лише надає суду таке право, при цьому, суд, повинен вирішувати питання щодо наявності підстав для визначення розміру застави поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кожному конкретному випадку окремо, виходячи з обставин справи і даних про особу обвинуваченого.

При визначенні застави обвинуваченому ОСОБА_5 колегія суддів, крім вищевикладених обставин, встановлених у ході судового засідання, та ризиків, враховує особу обвинуваченого і приходить до висновку про застосування застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576300 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком не більше двох місяців - до 19 грудня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576 300 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ГУК у місті Києві/м.Київ/22030200, ЄДРПОУ: 37993783, МФО:899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р№ 31217205026001), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 та суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинуваченого ОСОБА_5 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: