Постанова

від 06.08.2019 по справі 911/1106/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1106/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2018 у справі

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Базюка М. А. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" про стягнення 349 808,19 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" до Фізичної особи-підприємця Базюка М. А. про стягнення 347 916,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Фізична особа-підприємець Базюк Микола Андрійович (далі - ФОП Базюк М. А., позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" (далі - ТОВ "Епона", відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про стягнення 284 868,48 грн, з яких 235 312,00 грн основного боргу, 14 080,04 грн пені, 1 509,00 грн 3% річних, 4 967,44 грн інфляційних втрат, 29 000,00 грн збитків (упущеної вигоди).

1.2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання ремонтних робіт від 15.06.2016 № 10 щодо своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

1.3. Щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач зазначив, що у додатку 1 до договору сторони погодили виконання ФОП Базюком М. А. робіт у котельні, проте відповідач без погодження із позивачем, на виконання цих робіт уклав договір з третьою особою.

1.4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2017 прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ТОВ "Епона" до ФОП Базюка М. А. про стягнення 347 916,20 грн збитків, завданих простроченням та неналежним виконанням робіт за договором, з яких 250 068,10 грн переплати вартості робіт, 62 848,10 грн штрафу за прострочення робіт та 35 000,00 грн витрат на проведення експертизи.

1.5. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ФОП Базюком М. А. були подані заяви про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до останньої позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом 349 808,19 грн, з яких 235 312,00 грн основного боргу, 32 131,65 грн неустойки, 9 516,00 грн 3% річних, 43 848,54 грн інфляційних втрат, 29 000,00 грн збитків (упущеної вигоди).

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 15.06.2016 між ФОП Базюком М. А. (підрядник) та ТОВ "Епона" (замовник) укладено договір на виконання ремонтних робіт № 10, за умовами якого (пункт 2.1) підрядник зобов`язується виконати об`єм робіт по даному договору на об`єкті згідно додатку № 1 до даного договору, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи.

2.2. Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 договору склад і об`єм ремонтних робіт встановлюється в додатку № 1 до цього договору. перелік матеріалів встановлюється в додатку № 2 до цього договору.

2.3. Підрядник зобов`язаний передати виконані роботи замовнику в порядку, передбаченому умовами цього договору (пункт 3.1.7 договору).

2.4. Згідно з пунктом 5.1 договору приймання виконаних робіт за договором проводиться замовником протягом 3 робочих днів з моменту отримання від підрядника повідомлення про готовність предмету договору до передачі. Разом з повідомленням, підрядник передає замовнику підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт у 2 екземплярах.

2.5. Відповідно до пункту 5.2 договору замовник протягом терміну, вказаного у пункті 5.1 договору, перевіряє якість і об`єм виконаних робіт за договором, що підтверджується підписанням замовником акту приймання-передачі виконаних робіт і в ті ж терміни передає підряднику акт приймання-передачі виконаних робіт в 1 екземплярі або у разі виявлення недоліків, без підписання акту приймання-виконаних робіт, передає підряднику перелік недоліків, викладений у письмовій формі.

2.6. Згідно з пунктом 5.3. договору у разі необґрунтованого непідписання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт, роботи за договором вважаються прийнятими замовником у повному об`ємі і з належною якістю і підлягають оплаті у повному обсязі протягом 3 робочих днів з моменту закінчення терміну вказаного в пункті 5.1. договору або з моменту усунення підрядником викладених в акті недоліків і/або недоробок.

2.7. Ціна договору встановлюється в додатку № 1 та додатку № 2 та складає 1 256 962,06 грн без ПДВ. Ціна договору є фіксованою та підлягає зміні після укладання договору лише згідно з умовами, визначеними даним договором (пункти 6.1., 6.2. договору).

2.8. Відповідно до пункту 6.3.1 договору перша частина у розмірі 50 % кошторисної вартості робіт та матеріалів, сплачується на підставі виставленого підрядником рахунку протягом 3 банківських днів.

2.9. Пунктом 6.3.2 договору встановлено, що друга частина, у розмірі 30 % кошторисної вартості робіт та матеріалів, сплачується замовником після прийняття виконаних робіт згідно з пунктом 6.3.1. договору на підставі виставленого рахунку-фактури.

2.10. Згідно з пунктом 6.3.3. договору після виконання робіт в повному обсязі, проводиться повний розрахунок.

2.11.Пунктом 6.5. договору визначено, що строк виконання робіт складає 90 робочих днів і обчислюється з моменту виконання замовником умов пункту 6.3.1 договору.

2.12. Договір набирає чинності з дня його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань та повних розрахунків по цьому договору до 31.12.2016.

2.13. На виконання умов договору, ТОВ "Епона" перерахувало на рахунок ФОП Базюка М. А. 1 010 000,00 грн, а саме, 15.06.2016 - 630 000,00 грн та 13.08.2018 - 380 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку останнього.

2.14. Як встановлено судами, 30.12.2016 ФОП Базюк М. А. направив на адресу ТОВ "Епона" акт виконаних робіт, додаткову угоду з доповненнями, довідку про вартість виконаних робіт та додатки: №№ 1/1, 1/2, 2/1, 2/2.

2.15. Відповідач за первісним позовом відповіді не надав, вказані акт виконаних робіт та додаткову угоду з доповненнями не підписав, виконані роботи не оплатив.

2.16. 30.01.2017 ФОП Базюк М.А. направив на адресу ТОВ "Епона" претензію з вимогою негайно сплатити заборгованість за договором у розмірі 235 312,00 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

2.17. 09.02.2017 ТОВ "Епона" надіслало на адресу ФОП Базюка М.А. відповідь на претензію вих. № 25, згідно з якою заявлено зустрічні претензії щодо невиконання робіт у визначений договором строк та щодо якості виконаних робіт.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 18.10.2018 (суддя Саванчук С. О.) первісний та зустрічний позови задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Епона" на користь ФОП Базюка М. А. 235 312,00 грн основного боргу, 32 131,65 грн пені, 9 516,00 грн 3 % річних, 40 811,19 грн інфляційних втрат, 4 766,56 грн судового збору, 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині первісного позову відмовлено; стягнуто з ФОП Базюка М. А. на користь ТОВ "Епона" 6 264,20 грн пені, 93,96 грн судового збору, в іншій частині зустрічного позову відмовлено; проведено зустрічне зарахування сум 32 131,65 грн первісного позову та 6 264,20 грн зустрічного позову (пені) та сум 4 766,56 грн та 93,96 грн (судового збору), стягнуто різницю між ними на користь позивача за первісним позовом - ФОП Базюка М. А.; після зустрічного зарахування сум, остаточно за рішенням у справі: стягнуто з ТОВ "Епона" на користь ФОП Базюка М. А. 235 312,00 грн основного боргу, 25 867,45 грн пені, 9 516,00 грн 3 % річних, 40 811,19 грн інфляційних втрат, 4 669,60 грн судового збору, 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.2. Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги ФОП Базюка М. А. частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за первісним позовом виконав покладені на нього договором зобов`язання з передачі виконаних ремонтних робіт замовнику у визначений Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України) та умовами договору спосіб - шляхом направлення замовнику акта приймання виконаних робіт; з огляду на відсутність мотивованої відмови замовника від підписання акта та заперечень щодо виконаних робіт, останні вважаються прийнятими відповідачем за первісним позовом в обсязі, вказаному в акті; враховуючи вартість виконаних позивачем за первісним позовом робіт та розмір сплачених відповідачем за первісним позовом грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність в останнього заборгованості з оплати за виконані роботи у визначеному ФОП Базюком М. А. розмірі, а тому наявності підстав для її стягнення разом із нарахованими на неї пенею, 3% річних та інфляційними втратами.

3.3. Водночас, оскільки відповідач за первісним позовом уклав договір на виконання спірних робіт з третьою особою після спливу строку, визначеного договором від 15.06.2016 № 10 для проведення цих робіт позивачем за первісним позовом, суд дійшов висновку про відсутність протиправної поведінки замовника та безпідставність вимоги про стягнення збитків.

3.4. При цьому, задовольняючи частково зустрічний позов ТОВ "Епона", суд посилаючись на порушення відповідачем за зустрічним позовом строку виконання робіт за договором визнав правомірною вимогу позивача за зустрічним позовом про стягнення пені. Разом з цим, встановивши відсутність взаємозв`язку між протиправною поведінкою і розміром завданої шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування збитків, завданих простроченням та неналежним виконанням робіт за договором.

3.5. Постановою колегії суддів Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 (колегія суддів у складі: Мальченко А. О., Жук Г. А., Дикунська С. Я.) рішення суду першої інстанції скасовано частково, резолютивну частину викладено в іншій редакції.

Первісний позов задоволено частково.

Зустрічний позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Епона" 235 312,00 грн основного боргу, 9 516,00 грн 3 % річних, 40 811,19 грн інфляційних втрат, 7 918,25 грн судових витрат.

В задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Епона" 3 037,35 грн інфляційних втрат та 29 000,00 грн збитків відмовлено.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Епона" в частині стягнення збитків у сумі 315 784,55 грн, з яких 250 068,10 грн переплати від вартості робіт, 35 000,00 грн витрат на проведення експертизи та 30 716,45 грн штрафу відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Епона" на користь ФОП Базюка М.А. 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ТОВ "Епона" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, а також нез`ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

4.3. Скаржник наголошує, що судами надано неповну юридичну оцінку доводам та запереченням сторін, не досліджено в повній мірі правову природу спору та правовідносини сторін.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. ФОП Базюк М. А. у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Заявник наголошує, що у скарзі зазначено загальне посилання на порушення судами норм права, проте обґрунтування такого порушення відсутнє.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

6.4. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

6.5. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

6.6. Згідно з частиною 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 цього Кодексу).

6.7. За змістом частин 1, 2 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

6.8. Згідно зі статтею 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

6.9. За змістом частин 1-3 статті 858 цього Кодексу якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

6.10. Згідно зі статтею 859 ЦК України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

6.11. За змістом статті 860 ЦК України перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

6.12. Як зазначалося вище, пунктом 5.1 договору сторони погодили, що приймання виконаних робіт за договором проводиться замовником протягом 3 робочих днів з моменту отримання від підрядника повідомлення про готовність предмету договору до передачі. Разом з повідомленням, підрядник передає замовнику підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт у 2 екземплярах.

Відповідно до пункту 5.2 договору замовник протягом терміну, вказаного у пункті 5.1 договору, перевіряє якість і об`єм виконаних робіт за договором, що підтверджується підписанням замовником акту приймання-передачі виконаних робіт і в ті ж терміни передає підряднику акт приймання-передачі виконаних робіт в 1 екземплярі або у разі виявлення недоліків, без підписання акту приймання-виконаних робіт, передає підряднику перелік недоліків, викладений у письмовій формі.

6.13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2016 ФОП Базюк М. А. направив на адресу ТОВ "Епона" акт виконаних робіт, додаткову угоду з доповненнями, довідку про вартість виконаних робіт та додатки: №№ 1/1, 1/2, 2/1, 2/2, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

У встановлений пунктом 5.2 договору строк відповідач за первісним позовом відповіді не надав, акт виконаних робіт та додаткову угоду з доповненнями не підписав.

6.14. Таким чином, судами обох інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивач направив на адресу замовника акт виконаних робіт, який не було підписано ТОВ "Епона" без зазначення причин відмови від вчинення відповідних дій. Тому, виходячи з вимог закону та умов укладеного між сторонами договору, попередні судові інстанції мотивовано стягнули з відповідача визначену суму заборгованості за виконану позивачем роботу, яка вважається прийнятою за відсутності у матеріалах справи вмотивованої відмови ТОВ "Епона" від підписання акту приймання-передачі.

6.15. Твердження ТОВ "Епона" про неотримання ним актів виконаних робіт, додаткової угоди, довідки про вартість виконаних робіт, про відсутність в матеріалах справи зворотного повідомлення про вручення листа та взагалі, що це поштове відправлення не ідентифіковане та містило не ідентифіковані документи не може бути прийнято до уваги, оскільки у відзиві на позов та апеляційній скарзі ТОВ "Епона" не заперечував отримання цих документів, не висловлював сумнівів щодо ідентифікації документів, які містились у поштовому відправленні, а також не оспорював докази, надані ФОП Базюком М. А. на підтвердження направлення поштової кореспонденції на адресу відповідача за первісним позовом (копії фіскального чеку та опису вкладення в цінний лист), а в силу статті 300 ГПК України касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.16. Не може бути прийнято до уваги аргумент скаржника про те, що акт виконаних робіт містить неузгоджений перелік, обсяги та вартість робіт, оскільки в матеріалах справи відсутня вмотивована відмова ТОВ "Епона" від підписання акту приймання-передачі та відповідно будь-які зауваження до цього акту. При цьому у відзиві на позов та апеляційній скарзі ТОВ "Епона" не наголошувало на тому, що акт виконаних робіт містить неузгоджений перелік, обсяги та вартість робіт.

6.17. Щодо аргументу скаржника про те, що суди помилково ототожнили направлення акту виконаних робіт з повідомлення підрядника про готовність до передання робіт слід зазначити, що заявник вдався до власного тлумачення висновків судів, які відхилили доводи відповідача за первісним позовом про відсутність при переданні спірного акту приймання робіт такого документу як повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, з огляду на те, що умовами договору його форми не визначено, а за змістом документів, що були направлені ТОВ "Епона", зокрема, акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, вбачається настання умов, визначених пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору.

6.18. З огляду на викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову щодо стягнення заборгованості за виконану роботу та відповідно річних і інфляційних. Розрахунки суду першої інстанції перевірені апеляційною інстанцією.

6.19. Що стосується зустрічного позову колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій про наявність підстав для його задоволення в частині стягнення пені за прострочення виконання ФОП Базюком М. А. своїх зобов`язань за договором на виконання ремонтних робіт та відмову у стягненні збитків у зв`язку із необґрунтуванням і не доведенням ТОВ "Епона": складу цивільного (господарського правопорушення) та наявності обставин, з якими законодавство пов`язує можливість відшкодування збитків. Розрахунки суду першої інстанції перевірені апеляційною інстанцією, а у відповідній частині здійснено власний розрахунок.

6.20 . Твердження скаржника про те, що суди необґрунтовано не взяли до уваги висновок експерта від 08.06.2017 № 1-08/06 є помилковим, оскільки на момент прийняття судових рішень у справі ГПК України, а саме статтею 98, якою визначено вимоги до висновку експерта, зокрема, передбачено, що експерт має бути попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Посилання ТОВ "Епона" на статтю 77 ГПК України ґрунтується на хибному розумінні скаржником поняття допустимості доказів. При цьому згадана стаття не зобов`язує суд оцінювати кожний поданий сторонами доказ та виносити з цього приводу процесуальний документ - ухвалу.

Крім того слід зауважити, що ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2017 було призначено у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, однак, від останнього надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи (вх. № 257/17 від 01.02.2018).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2018 повторно призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, проте від останнього також надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи (вх. № 19811/18 від 26.09.2018).

Згідно вказаного повідомлення неможливість проведення експертизи викликана відсутністю в судового експерта вихідних даних для її проведення у зв`язку з тим, що клопотання експерта про надання необхідних документів та вихідних даних для проведення судової будівельно-технічної експертизи не було задоволено ініціатором її проведення - ТОВ "Епона".

6.21. Посилання заявника на добросовісність дій ТОВ "Епона" в контексті наміру узгодження з позивачем за первісним позовом переліку недоліків, які необхідно було усунути, не може бути підставою для відмови у первісному позові, оскільки це не позбавляє сторону обов`язку дотримання норм чинного законодавства та виконання умов договору.

6.22. Посилання скаржника на невідповідність резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду вимогам статті 238 ГПК України є неправомірним, оскільки резолютивна частина постанови від 22.04.2019 у цій справі містить: висновок суду про задоволення позову та відмову в позові частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; повне найменування сторін, їх місцезнаходження; ідентифікаційні коди в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

6.23. Щодо аргументу скаржника про відсутність у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції результату розгляду зустрічних позовних вимог, колегія суддів зазначає, що у резолютивній частині постанови зазначено про часткове задоволення зустрічного позову ТОВ "Епона". Далі відображено стягнення грошових коштів із урахуванням проведеного судом зустрічного зарахування детально висвітленого у мотивувальній частині постанови.

6.24. Посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах № 911/205/18, № 910/16011/17, №916/3726/14 є неправомірним, оскільки:

предметом позову у справі № 911/205/18 є стягнення вартості не облікованої електричної енергії;

предметом позову у справі № 910/16011/17 є стягнення боргу з оплати товару, отриманого від позивача за договором поставки; предметом позову у справі № 916/3726/14 є стягнення заборгованості за поставлену електроенергію;

тобто у цих справах інші обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права.

Висновки Верховного Суду у справі № 904/4641/17 (предметом позову є стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання будівельно-монтажних робіт), у постанові Верховного Суду у справі № 912/4364/16 (предметом позову є стягнення збитків, завданих недоліками виконання робіт з капітального ремонту адміністративних будівель), у постанові Верховного Суду у справі № 910/22058/17 (предметом позову є стягнення штрафу за прострочення виконання робіт і поставки обладнання за договором будівельного підряду), у справі № 910/11195/17 (предметом позову є стягнення пені та штрафу у зв`язку з неналежним виконанням умов договору будівельного підряду), на які також міститься посилання у касаційній скарзі, не протирічать висновкам судів у справі № 911/1106/17.

Посилання у касаційній скарзі на ухвалу Верховного Суду від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16 є недоречним тим більше, що це ухвала про виправлення описки.

6.25. Посилання скаржника на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини в контексті права особи мирно володіти своїм майном, дотримання справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами прав окремої особи, важливості принципу належного урядування, є недоречним, оскільки предметом позову у справі, що переглядається в касаційному порядку є стягнення коштів за неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором на виконання ремонтних робіт.

6.26. Аргумент касаційної скарги щодо застосування частини 5 статті 863 ЦК України до даних правовідносин є помилковим, оскільки цією статтею регулюється право продажу підрядником результату роботи. Суди правильно застосували до спірних правовідносин частини 1, 2 цієї статті.

6.27. Твердження скаржника про помилкове застосування судами частини 8 статті 269 Господарського кодексу України не приймається до уваги, оскільки ні у рішенні суду першої інстанції, ні у постанові апеляційної інстанції не міститься посилання на цю статтю.

6.28. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, зокрема щодо особливості вручення поштових відправлень, щодо дослідження умов додаткової угоди та переліку виконаних робіт не можуть бути підставами для скасування оскаржених у справі судових рішень, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарських судів, покладених в основу оскаржених судових рішень про наявність правових підстав для задоволення позову, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених господарськими судами.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд касаційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

6.29. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Оскільки фундаментальних порушень не встановлено та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення первісних і зустрічних позовних вимог, у зв`язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.2. Постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 911/1106/17 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 911/1106/17.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір