Рішення

від 31.07.2019 по справі 120/4046/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 липня 2019 р. Справа № 120/4046/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

представника позивача: адвоката Тепак Л.П.

представника відповідача: Козлачкова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області (21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги, рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги, рішень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 04.04.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 04.04.2016 по 31.12.2017. За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №3857/13/3374203681 від 06.08.2018, в якому встановлено наступні порушення: п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України та визначення суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 525 814,74 грн; п.п. 1.2, 1.3, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму військового збору на суму 43 817,88 грн; п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 583 636 грн., завищено від`ємне значення на загальну суму 14 426 грн; п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого занижено єдиний соціальний внесок, нарахований з чистого оподатковуваного доходу в сумі 87 235,40 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Вінницькій області прийняті податкові повідомлення - рішення: №0039191305 від 23.08.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1667 грн; №0039031305 від 23.08.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, всього в сумі 657 268,43 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 525 814,74 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 131 453,69 грн; №0039041305 від 23.08.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, всього в сумі 54 772, 35 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 43 817,88 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10 954,47 грн; №0040581305 від 23.08.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, всього в сумі 729 545 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 583 636 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 145 909 грн. Крім того, відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0040551305 від 23.08.2018 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від №0040561305 та №0038861305 від 23.08.2018.

Позивач, в свою чергу, оскаржив вказані рішення та вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Вінницькій області в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України). Рішенням ДФС України №15654/М/99-99-11-02-02-25 від 09.10.2018 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0040551305 від 23.08.2018, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від №0040561305 та №0038861305 від 23.08.2018 Головного управління ДФС у Вінницькій області скасовано, а скаргу фізичної особи - підприємця задоволено частково. Разом з тим, зобов`язано відповідача винести на направити нові вимогу та рішення, з урахуванням позиції ДФС України.

За результатами розгляду скарги відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску №Ф-0049841305 від 17.10.2018 в сумі 87235,40 грн, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0049901305 від 17.10.2018 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0049851305 від 17.10.2018.

В подальшому позивач оскаржив податкові повідомлення - рішення №0039191305, №0039031305, №0039041205, №0040581305 від 23.08.2018 Головного управління ДФС у Вінницькій області в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України). Рішенням ДФС України №16580/М/99-99-11-02-01-14 від 25.10.2018 податкові повідомлення - рішення №0039191305, №0039031305, №0039041205, №0040581305 від 23.08.2018 залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_3 - без задоволення.

Вважаючи протиправними прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду. У вказаному позові, позивач звернув увагу на те, що представлені в ході проведення перевірки первинні бухгалтерські документи щодо проведених фінансово-господарських операцій за 2016-2017 з контрагентами TOB САНРІКС , ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ , ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ відповідають вимогам встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підтверджують понесені позивачем витрати, які безпосередньо пов`язані з отриманням доходу. Крім того, право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість виникло на підставі належним чином зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Ухвалою суду від 13.11.2018 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду від 13.11.2018 та відповідно до положень ст. 162 КАС України, стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 протягом 2016-2017 було придбано послуги щодо розробки маршрутів перевезення вантажів автомобільним транспортом у TOB САНРІКС , ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ , ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ та згідно книги обліку доходів і витрат, актів виконаних робіт та довідки про структуру витрат включено до витрат вартість таких товарів (робіт, послуг) на суму 2951583,36 грн, в т.ч. 2016 рік - 1127750 грн, 2017 рік - 1826833,36 грн. Вищевказані послуги було включено до додатку Ф2 податкових декларацій за 2016 - 2017. До перевірки надано акти виконаних робіт, які не містять даних, що підтверджують використання придбаних послуг в господарській діяльності, оскільки маршрутизація полягає в розробці таких маршрутів руху, які забезпечують найкраще використання пробігу, а в актах виконаних робіт наданих до перевірки відсутні відстань перевезення вантажу (від складу до клієнта) за один оберт, схема проходження автомобіля, тип рухомого складу, розмір партії вантажу, сумарний час роботи транспортних засобів на маршруті, добовий обсяг перевезень, можлива кількість обертів на маршруті за добу, вартість обслуговування за 1 км, що унеможливлює дослідити використання даних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Разом з тим, згідно акту перевірки, ФОП ОСОБА_3 заключила з ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ договір про надання послуг № б/н від 12.10.2016. Проаналізувавши попередні ланки придбання встановлено, що ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ придбавалися послуги у ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС та САНРІКС , де на кожній ланці реалізації відсутнє придбання таких послуг у постачальників.

ФОП ОСОБА_3 заключила з ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 40401646) договір про надання послуг № б/н від 09.06.2016. Згідно реєстраційних даних адреса підприємства м. Вінниця, вул. Стеценка, 75-А, засновник ОСОБА_5 , стан платника 28 - триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС), дата прийняття рішення про припинення 20.10.2016. За результатами перегляду інформації з сайту Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України встановлено відсутність зареєстрованого на ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС майна (майнових прав) на рухоме майно. Наймані особи відсутні (форма 1-ДФ та повідомлення про прийняття працівників не подані). Проаналізувавши попередні ланки придбання встановлено, що ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" придбавалися послуги у ТОВ Укронлайн , де на кожній ланці реалізації відсутнє придбання таких товарів у постачальників. Директором TOB УКРОНЛАЙН є ОСОБА_6 , який також є представником по довіреності від ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС .

Крім того, наявна інформація, що по ДЕНАЛІ СЕРВІС 10.02.2017 зареєстровано кримінальне правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №42017020000000057 за фактом придбання юридичної особи ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС з метою прикриття незаконної діяльності. Правова кваліфікація правопорушення ч. 1 ст. 205 КК України.

ФОП ОСОБА_3 заключила з ТОВ САНРІКС (код ЄДРПОУ 40323448) договір про надання послуг №б/н від 09.08.2016. Проаналізувавши попередні ланки придбання встановлено, що ТОВ САНРІКС придбавалися товари (послуги) у ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , та інших контрагентів де на кожній ланці реалізації відсутня націнка, або взагалі відсутнє придбання таких послуг у постачальників.

13.09.2016 ФОП ОСОБА_3 заключила з ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ (код ЄДРПОУ 40602554) договір про надання послуг №б/н. Проаналізувавши попередні ланки придбання встановлено, що ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ придбавалися товари (послуги) у ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , та інших контрагентів, де на кожній ланці реалізації відсутня націнка, або взагалі відсутнє придбання таких послуг у постачальників. Згідно реєстраційних даних адреса м. Київ , Голосіївський р-н ., вул. Володимирська, буд. 76-Б, засновник ОСОБА_7 , стан платника 0. За результатами перегляду інформації з сайту Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України встановлено, відсутність зареєстрованого на ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ майна (майнових прав) на рухоме майно, а також не зареєстровано рухомого майна на засновників, директорів.

Окремо вказано, що згідно Автоматизованої системи співставлення AС Податковий Блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що постачальником ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ , ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ були ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС та TOB САНРІКС , постачальником TOB САНРІКС були ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , постачальником ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС були ТОВ САНРІКС , тощо. Крім того, засновником (учасником) підприємств ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ , ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС була одна особа - ОСОБА_5 .

Враховуючи вказані обставини, встановлено, що операції з надання послуг на кожній ланці вказує на економічну необґрунтованість операцій, не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання та продажу товарів. Отже, правочини укладені між ФОП ОСОБА_3 та TOB САНРІКС , ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ , ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ товарів (робіт, послуг) не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Ухвалою суду від 06.12.2018 клопотання позивача задоволено, допущено участь представника позивача - адвоката Тепак Лілії Петрівни в судовому засіданні в режимі відеоконференції,

22.12.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де вказано, що остання не погоджується з позицією податкового органу. Зокрема, зазначає, що початок досудового розслідування не є підставою для прийняття контролюючим органом висновків про фіктивність даного суб`єкта господарської діяльності, оскільки такі факти згідно ч. 6 ст. 78 КАС України підтверджуються лише вироком суду в кримінальній справі, який на час розгляду даної адміністративної справи відсутній. Крім того, окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), наприклад, протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих тощо не віднесені до такого переліку, відтак, не можуть вважатися належними та допустимими доказами для висновків акту.

Щодо права позивача на податковий кредит за зареєстрованими податковими накладними, остання вказує, що відповідачем не враховано той факт, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Ухвалою суду від 10.01.2019 продовжено процесуальний строк підготовчого провадження на тридцять днів. Витребувано у відповідача додаткові письмові пояснення щодо розрахунку донарахованих податкових зобов`язань та штрафних санкцій по податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військовому зборі, в розрізі контрагентів позивача за перевіряємий період. Також, витребувано відомості щодо проведення перевірки взаєморозрахунків по контрагентах, як ТОВ САНРІКС , ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ , ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ та відомості щодо документальних перевірок вказаних товариств. Одночасно запропоновано відповідачу надати відомості щодо наявності вироку по кримінальному провадженню відносно ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС .

На виконання ухвали суду, представником відповідача 30.01.2019 подано додаткові пояснення щодо розрахунку донарахованих податкових зобов`язань та штрафних санкцій по податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військовому зборі, в розрізі контрагентів позивача за перевіряємий період. Разом з додатковими поясненнями подано лист про дозвіл на розголошення наданих відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017020000000057 в наданих обсягах, пояснення ОСОБА_8 від 29.09.2016, акт про неможливість вручення повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до органів доходів та зборів ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС у зв`язку з незнаходженням платника податків або його законних (уповноважених представників) за податковою адресою №353/1401/40401646 від 11.11.2016, справу №51100/14-01/40401646 (матеріали результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ ДЕНАЛІ СЕРІС за звітні періоди ПДВ червень 2016 року - липень 2016 року), висновок експерта №1.1-0042:18 від 16.04.2018, ілюстративну таблицю до висновку експерта №1.1-0042:18 від 16.04.2018, висновок експерта №1.1-0041:18 від 19.04.2018, ілюстративну таблицю до висновку експерта №1.1-0041:18 від 19.04.2018.

06.02.2019 на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень від позивача, в якому остання зазначила щодо безпідставності посилань відповідача на матеріали кримінального провадження №42017020000000057 від 10.07.2017 та пояснення ОСОБА_8 від 29.09.2016. Також, позивач вказує щодо безпідставності посилання відповідача на матеріали акту про неможливість вручення повідомлення про запрошення платника ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , у зв`язку із незнаходженням платника за податковою адресою та матеріалів зібраної податкової інформації щодо ДЕНАЛІ СЕРВІС , оскільки, відповідачем не враховано, що надані у ході проведення перевірки первинні документи, які згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України є підставою для податкового обліку та містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення. Стосовно посилань відповідача на висновки експертного дослідження підписів, позивач вказує, що експертному висновку не підлягали документи, складені між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , які надавались позивачем у ході проведення перевірки.

Ухвалою суду від 13.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 20.03.2019.

25.04.2019 позивачем подано заяву про виправлення описки в позовній заяві, та вказано вірний номер оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0049851305 від 17.10.2018.

07.06.2019 на адресу суду надійшли письмові пояснення від позивача щодо спростування доводів відповідача та інформації викладеної в акті перевірки.

В подальшому, позивачем подано письмові пояснення, в яких вона звертає увагу суду на те, що в ухвалі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.06.2019 по справі №686/4652/18, слідчий суддя встановив, що 10.02.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017020000000057 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за фактом створення у травні-червні 2016 року суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС з метою прикриття незаконної діяльності, тобто, вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 205 КАС України.

Як вбачається із зазначеної ухвали, допитана як свідок директор підприємства змінила покази та пояснила, що приймала участь у придбані ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС з метою подальшого здійснення господарської діяльності.

Позивач наголошує на тому, що факт проведення фінансово-господарських операцій ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС з підприємствами-контрагентами, та здійснення розрахунків по вказаним операціям підтверджується показами службових осіб низки підприємств. Таким чином, інформація вказана в зазначеній ухвалі спростовує позицію Головного управління ДФС у Вінницькій області про те, що угоди, укладені із ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС є нереальними, а саме підприємство - фіктивним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила суд у їх задоволенні відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області на підставі наказу №3741 від 21.06.2018 та направлення №1727 від 17.07.2018 проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 04.04.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 04.04.2016 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт №3857/13/3374203681 від 06.08.2018 (далі по тексту - Акт).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: 1) п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 525 814,74 грн, в т.ч. за 2016 - 201454,74 грн, за 2017 - 324360,00 грн; 2) п.п. 1.2, 1.3, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму військового збору на суму 43 817,88 грн; п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 583 636 грн., завищено від`ємне значення на загальну суму 14 426 грн; 3) п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого занижено єдиний соціальний внесок, нарахований з чистого оподатковуваного доходу в сумі 87 235,40 грн.

На підставі виявлених порушень, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0039191305 від 23.08.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість 1667 грн;

- №0039031305 від 23.08.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування всього в сумі 657268,43 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 525814,74 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 131453,69 грн;

- №0039041305 від 23.08.2019 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, всього в сумі 54772,35 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 43817,88 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10954,47 грн;

- №0040581305 від 23.08.2019 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) всього в сумі 729545,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 583636,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 145909,00 грн;

Крім того, прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0040551305 від 23.08.2018 на суму 87235,40 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0040561305 від 23.08.2018 в сумі 14154,48 грн та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0038861305 від 23.08.2018 в сумі 470,26 грн.

Не погоджуючись із винесеними рішеннями та вимогою, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до ДФС України .

Рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 09.10.2018, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0040551305 від 23.08.2018, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0040561305 від 23.08.2018 та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0038861305 від 23.08.2018 Головного управління ДФС у Вінницькій області скасовано та вважаються відкликаними з дня прийняття даного рішення, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов`язано Головне управління ДФС у Вінницькій області винести та направити нові вимогу та рішення, з урахуванням вищевикладеного та вимог чинного законодавства.

На виконання рішення ДФС України, 17.10.2018 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0049841305 на суму 87235,40 грн, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0049901305 на суму 470,26 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0049851305 на суму 14154,58 грн.

В подальшому, позивачем оскаржено податкові повідомлення - рішення №0039191305, №0039031305, №0039041205, №0040581305 від 23.08.2018 Головного управління ДФС у Вінницькій області в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Рішенням ДФС України №16580/М/99-99-11-02-01-14 від 25.10.2018 податкові повідомлення-рішення №0039191305, №0039031305, №0039041205, №0040581305 від 23.08.2018 залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_3 - без задоволення.

Позивач вважає протиправними винесені податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно із п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно ізп.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов`язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Приписами п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених в ті.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1 ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. А тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 року № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

Оцінка господарських операціях повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому формальні помилки в первинних документах не повинні бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язки між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю (постанова ВАСУ від 11.02.2015 року в справі № К/800/1217/13).

Згідно із матеріалами справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску слугували висновки контролюючого органу відображені в акті перевірки №3857/13/3374203681 від 06.08.2018, про те, що господарські операції між позивачем та її контрагентами: TOB САНРІКС , ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ , ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв`язку з чим позивачем, на думку відповідача, порушені вимоги чинного законодавства України.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 протягом 2016-2017 було придбано послуги щодо розробки маршрутів перевезення вантажів автомобільним транспортом у TOB САНРІКС , ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС , ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ , ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ .

При досліджені первинних документів, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентом, встановлено, що між позивачем (далі - замовник) та ТОВ ГОЛДЕНТАЙМ (виконавець) укладено договір про надання послуг від 13.09.2016. Предметом даного договору є надання виконавцем послуг: щодо розроблення маршрутів перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України, експедитування яких здійснюється замовником (або його субпідрядниками) в міському та міжміському сполученні; дослідження кон`юктури ринку транспортно-експедиційних послуг на території України. Технічні характеристики кожного маршруту (місце завантаження, вантаж, кількість пунктів навантаження та розвантаження, тощо) визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору. Вартість послуг визначається згідно специфікацій, підставою для оплати є акт про надані послуги.

На підтвердження надання послуг позивачем додано специфікації за 2016 рік, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Судом були досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентом та встановлено, що між позивачем (далі - замовник) та ТОВ САНРІКС (виконавець) укладено договір про надання послуг від 09.08.2016. Предметом даного договору є надання виконавцем послуг щодо консультування з питань інформатизації: послуги із забезпечення технічної підтримки роботи комп`ютерних програм; консультування щодо типу та конфігурації комп`ютерних програм та використання комп`ютерної програми; послуги щодо розроблення за допомогою комп`ютерних програм, наявних у виконавця, маршрутів перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України, експедитування яких здійснюється замовником в міському та міжміському сполученні. Технічні характеристики кожного маршруту визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору. Вартість послуг визначається згідно специфікацій, підставою для оплати є акт про надані послуги.

На підтвердження надання послуг позивачем додано специфікації за 2016-2017 роки, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.

Також, досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентом та встановлено, що між позивачем (далі - замовник) та ТОВ РАДАБУДІНВЕСТ (виконавець) укладено договір про надання послуг від 12.10.2016. Предметом даного договору є надання виконавцем послуг щодо розроблення маршрутів перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України, експедитування яких здійснюється замовником в міському та міжміському сполученні. Технічні характеристики кожного маршруту визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору. Вартість послуг визначається згідно специфікацій, підставою для оплати є акт про надані послуги.

На підтвердження надання послуг позивачем додано специфікації за 2016 рік, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.

Крім того, досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентом та встановлено, що між позивачем (далі - замовник) та ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС (виконавець) укладено договір про надання послуг від 09.06.2016. Предметом даного договору є надання виконавцем послуг щодо розроблення маршрутів перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України, експедитування яких здійснюється замовником в міському та міжміському сполученні. Технічні характеристики кожного маршруту визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору. Вартість послуг визначається згідно специфікацій, підставою для оплати є акт про надані послуги.

На підтвердження надання послуг позивачем додано специфікації за 2016 рік, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.

Суд звертає увагу на те, що підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, яка складена та зареєстрована відповідно до Закону. Натомість, відповідачем не спростовано факт наявності реєстрації в ЄРПН податкових накладних складених контрагентами, якими підтверджено право на податковий кредит.

Оплата за вищевказаними договорами підтверджується звітами про дебетові і кредитові операції за 2016 та 2017 роки.

В матеріалах справи також містяться докази придбання позивачем з метою подальшого використання в господарській діяльності послуг по розробці маршрутів перевезення вантажів, які придбавались в інших суб`єктів господарювання.

Відтак, суд не погоджується з висновками перевіряючого органу стосовно нереальності здійснення операцій з контрагентами, які перевірялись внаслідок відсутності факту підтвердження реалізації по ланцюгу постачання товару між контрагентам, та зазначає наступне.

Позивач, як замовник, не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, придбавши товари (послуги) в особи, що, на думку контролюючого органу, порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

З цього слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності чи сплати податків контрагентом позивача (якщо такі порушення мали місце) та контрагентів по ланцюгу продажу/придбання, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо вказаних контрагентів, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності та підтвердження первинними документами згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосередні.

Платник податку несе самостійну відповідальність за недотримання норм чинного законодавства України. У відповідності до глави 11 Податкового кодексу України зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі і контрагентів. Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 29.09.2006, де зазначено, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Стосовно тверджень відповідача викладених в акті перевірки та відзиві на позовну заяву, а саме, щодо зареєстрованого кримінального правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №42017020000000057 за фактом придбання юридичної особи ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС з метою прикриття незаконної діяльності, правова кваліфікація правопорушення ч. 1 ст. 205 КК України та пояснень директора підприємства - ОСОБА_8 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.06.2019 у справі №686/4652/18 допитана як свідок директор ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС змінила свої покази та пояснила, що погодилась на пропозицію займатися бізнесом та приймала участь у придбанні товариства, з метою подальшого здійснення господарської діяльності.

Разом з тим, в ході розслідування кримінального провадження та з метою встановлення реальності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС та можливих фактів надання податкової вигоди підприємствам реального сектору економіки, в рамках кримінального провадження здійснено тимчасові доступи до оригіналів документів підприємств контрагентів з подальшим їх вилученням. Так, відповідно до отриманих первинних документів встановлено що ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС у період травня-листопада 2016 року здійснило фінансово-господарські операціцї з рядом підприємств. Факт проведення фінансово-господарських операцій ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС з підприємствами-контрагентами, та здійснення розрахунків по вказаним операціям підтверджується показами службових осіб вказаних підприємств.

Крім того, ухвалою суду від 10.01.2019 запропоновано відповідачу надати відомості щодо наявності вироку по кримінальному провадженню відносно ТОВ ДЕНАЛІ СЕРВІС . Станом на 31.07.2019 контролюючим органом не було надано доказів наявності вироку суду відносно позивача та його контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з контрагентом до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Суд вказує, що в акті перевірки не наведено добутих у визначений законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Всі ці факти в сукупності вказують на необґрунтованість тверджень контролюючого органу про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.78 КАС України).

Таким чином, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили. Проте таких рішень відповідачем надано не було.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Разом з тим, суд критично оцінює твердження відповідача про неповноту складення актів виконаних робіт (послуг), оскільки останнім не зазначено нормативно-правового акту, яким затверджується форма актів виконаних робіт (послуг). Крім того, суд враховує наявність таких актів, які за своїм змістом дають змогу зрозуміти, які послуги були проведені та їх вартість.

Дослідивши надані первинні документи, суд зазначає, що вони відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків, натомість, контролюючим органом не доведено відсутність реально вчинених господарських операцій.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Вінницькій області від 23.08.2018 №0039191305, №0039031305, №0039041305, №0040581305 та рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0049851305 від 17.10.2018.

Щодо рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0049901305 від 17.10.2018, то суд зазначає наступне.

Так, перевіркою питань щодо своєчасної сплати єдиного внеску встановлено порушення п. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування", а саме не сплачено єдиний соціальний внесок за 2016 рік в сумі 2339,60 грн. по строку сплати 09.02.2017. Натомість ця сума сплачена 10.02.2017. Відтак, до позивача застосовано штрафну санкцію відповідно до п. п. 11.2 п. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування".

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 1774) внесено низку змін до Закону № 2464, які набувають чинності з 01 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).

Платниками єдиного внеску відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Водночас, згідно із внесеними змінами, з 01.01.2017 фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , пропорційно сплаченому єдиному внеску (абзац другий пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

Фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

Відповідно до приписів ст. 251 ЦК України визначено поняття строку та терміну.

Згідно із ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. В силу приписів ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Відтак, в контексті наведених вище положень, суд приходить до висновку, що останнім днем строку для сплати єдиного внеску, нарахованого за календарний 2016 рік є 10 лютого наступного 2017 року.

За наведеного вище, суд погоджується з аргументами позивача про протиправність рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №0049901305 від 17.10.2018, яке підлягає скасуванню.

Стосовно визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0049841305 від 17.10.2018, суд вказує наступне.

Відповідно до п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. (п. 60.5. ст. 60 ПК України).

З аналізу наведених положень, слід зробити висновок, що спеціальний порядок відкликання податкової вимоги установлений положеннями ПК, а відтак, не є підставою для окремого окреслення судовим рішенням, позаяк податкова вимога вважається відкликаною, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

На підставі наведеного, в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 23.08.2018 №0039191305, №0039031305, №0039041305, №0040581305, рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0049901305 від 17.10.2018, рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0049851305 від 17.10.2018.

В частині вимог щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0049841305 від 17.10.2018 - відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 7937,65 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: фізична особа - підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ); Головне управління ДФС у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7,код ЄДРПОУ - 39402165).

Повний текст рішення складено: 06.08.2019

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна