Ухвала

від 29.07.2019 по справі 260/1384/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення частини позовних вимог без розгляду

29 липня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1384/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Копосович Е.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2

відповідача: Берегівська міська рада Закарпатської області , представник - не зявився

третіх осіб: Закарпатська обласна державна адміністрація Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації , представник- не зявився

третьої особи: Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, представник - Павлей М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Берегівська міська рада Закарпатської області за участю третіх осіб про визнання незаконними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Берегівської міської ради Закарпатської області, треті особи на стороні позивача: Закарпатська обласна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове ; визнати незаконним та скасувати рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 06 травня 2018 року № 1206 Про затвердження містобудівної документації Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та зауважив , що позивачем в частині оскарження рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 "Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове" пропущені строки звернення до суду.

Представник - Закарпатської обласної державної адміністрації Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації в дане судове засідання не зявився, про дату час та місце повідомлявся належним чином.

В позовних вимогах позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове .

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Як зазначено у ч.3 ст.123 КАС України , якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з адміністративного позову та обставин справи встановлених судом під час розгляду даної справи, позивач оскаржує рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 "Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове". Вказане рішення було прийнято ще в 2007 році та інформація про це була опублікована в засобах масової інформації, зокрема в газеті "Берегово" № 43(337) від 19.10.2007 року в рубриці "Сесія", про що було повідомлено представнику позивача у листі від 04.10.2018 року, що позивач не заперечував та не спростував.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся 11 грудня 2018 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду встановленого ст.122 КАС України.

При цьому, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами за вказаний вище період позивач не надав, підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлений КАС України строк не зазначив.

Суд також враховує те, що одним з визначальних критеріїв для прийняття рішення про недопуск особи до правосуддя та залишення позовної заяви без розгляду, зокрема, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Affaire prez de Rada Cavanilles c. Espagne, заява №116/1997/900/1112).

У справі Дія 97 проти України (заява № 19164/04, пункт 47) суд також постановляв, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах: Каньєте де Хоньї проти Іспанії (Kanye de Honji v. Spain) заява № 55782/00, пункт 36; Гору проти Греції (№ 3) (Gorou v. Greece (no. 3)), заява №21845/03, пункт 27; Михолапа проти Латвії (Miholapa v. Latvia), заява № 61655/00, пункт 24 та Андрєєва проти Латвії (Andrejeva v. Latvia), заява № 55707/00, пункт 99).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Ілхан проти Туреччини зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey, заява № 22277/93).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі Мельник проти України № 23436/03).

У рішенні Стагно проти Бельгії Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що строки позовної давності мають декілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (Stagno v. Belgium, заява № 1062/07). Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача у частині визнання незаконним та скасування рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 "Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове" - підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись статтями п.8 ч.1 ст.240 КАС України , суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Берегівська міська рада Закарпатської області в частині визнання незаконним та скасування рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 "Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове" - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом пятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення через Закарпатський окружний адмінсуд до Львівського апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б. Плеханова

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05 серпня 2019 року.