Постанова

від 06.11.2019 по справі 260/1384/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10151/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Довгополова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року (головуючого судді Плеханова З.Б., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 15 год. 27 хв. в м. Ужгород повний текст рішення складено 08.08.2019) у справі №260/1384/18 за позовом ОСОБА_1 до Берегівської міської ради Закарпатської області треті особи Закарпатська обласна державна адміністрація, Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.12.2018 звернулася в суд з позовом до Берегівської міської ради треті особи Закарпатська обласна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, судом залучено Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове , визнати незаконним та скасувати рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 06 травня 2018 року № 1206 Про затвердження містобудівної документації Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове - залишено без розгляду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просить скасувати рішення суду та задовольнити позов. А саме вказує, що відмовляючи в задоволенні заявленого позову в частині визнання незаконним та скасування рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове суд першої інстанції взагалі не навів мотивів, з яких він дійшов такого висновку, оскільки на час прийняття Берегівською міською радою Закарпатської області рішення від 12 жовтня 2007 року № 405 Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове , Генеральний план міста Берегова всупереч вимогам пункту 5.11. ДБН Б. 1-3-97 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів не був погоджений відповідними органами державної влади (місцевою державною адміністрацією, місцевим органам державного пожежного нагляду, ДАІ МВС України, штабами цивільної оборони та надзвичайних ситуацій та іншими) та органами місцевого самоврядування (суміжними сільськими радами, районною та обласною радами). Генеральний план міста Берегова було погоджено Закарпатською обласною радою (рішенням від 08 жовтня 2008 року № 667) лише через рік після його нібито затвердження рішенням Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405, що підтверджує її доводи про те, що рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове було прийняте з грубими порушеннями вимог чинного на той час законодавства, без врахування державних, регіональних та громадських інтересів та без погодження з відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування. З рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове вбачається, що його пунктом 1 вирішено затвердити картографічні матеріали та генеральний план забудови територіальної громади міста Берегове; його пунктом 2 - вирішено подати затверджені картографічні матеріали та генеральний план забудови територіальної громади міста Берегове на погодження Верховної Ради України. Виходячи з аналізу змісту вищевказаного рішення можна зробити висновок, що зазначеним рішенням генеральний план міста Берегове не затверджувався. Відмовляючи в задоволенні заявленого позову в частині визнання незаконним та скасування рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 06 вересня 2018 року № 1206 Про затвердження містобудівної документації Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області суд першої інстанції обмежився констатуванням того, що зазначене рішення було прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства. Рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 06 вересня 2018 року № 1206 Про затвердження містобудівної документації Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області порушує її право на безоплатне одержання у власність спірної земельної ділянки, оскільки таким затверджено містобудівну документацію, якою внесено зміни до не затвердженого у встановленому законом порядку (фактично неіснуючого) генерального плану міста Берегове, якому не відповідає місце розташування спірної земельної ділянки, що унеможливлює надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у її власність. Судом першої інстанції встановлено, що на час прийняття Берегівською міською радою Закарпатської області рішення від 11 травня 2018 року № 1140 Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 не був затверджений у встановленому законом порядку, а відповідні зміни до нього, якими передбачено заїзд до багатоповерхової житлової забудови на місці земельної ділянки, яку вона бажає отримати у власність, були внесені пізніше - на підставі рішення Берегівської міської ради Закарпатської області прийняла рішення від 06 вересня 2018 року № 1206 Про затвердження містобудівної документації Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області , яким затверджено містобудівну документацію Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області , розроблену Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст ДІПРОМІСТО імені Ю. М. Білоконя. Також посилається на норми Цивільного кодексу України, постанову Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 826/23192/15, рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 1996 року в справі Чахал проти Об`єднаного Королівства , рішення від 05 квітня 2005 року в справі Афанасьєв проти України .

Закарпатська обласна державна адміністрація, Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації подано до суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких викладено заперечення щодо змісту та вимог апеляційної скарги.

ОСОБА_1 подала до апеляційного суду клопотання про розгляд справи за її відсутністю, також на адресу суду надійшло клопотання представника Закарпатської обласної державної адміністрації про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника у цій справі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Колегія суддів зазначає, що згідно частини 2 статті 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу, оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається, а тому щодо частини вимог позову ОСОБА_1 та апеляційної скарги про визнання незаконним та скасування рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове такі залишено без розгляду - ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та апелянтом не оскаржено.

Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 24 січня 2018 року позивач звернулася до Берегівської міської ради Закарпатської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви були додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

26 квітня 2018 року на розгляд постійної комісії Берегівської міської ради із земельних питань, управління майном та містобудування винесено питання про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з тим, що бажана земельна ділянка передбачена як заїзд до багатоповерхової житлової забудови.

Рішенням 32 сесії сьомого скликання Берегівської міської ради №1140 від 11 травня 2018 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,10 га, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відмовлено у зв`язку з невідповідністю генеральному плану міста Берегове (містобудівній документації).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду 21 грудня 2018 року № 807/521/18 позов ОСОБА_1 до Берегівської міської ради Закарпатської області задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 11 травня 2018 року №1140 Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 . Зобов`язано Берегівську міську раду Закарпатської області повторно розглянути на пленарному засіданні найближчої сесії Берегівської міської ради Закарпатської області в порядку та строки, передбачені Земельний кодексом України, заяву ОСОБА_1 зареєстровану в загальному відділі організаційної роботи та звернень громадян Берегівської міської ради Закарпатської області 24 січня 2018 року за №П-62, про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

30 травня 2007 року на містобудівній раді при управлінні містобудування, архітектури, координації будівництва та відновлюваних робіт головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Закарпатської обласної державної адміністрації відбувся попередній розгляд генерального плану міста Берегове.

Рішенням Закарпатської обласної ради від 08.10.2008 №667 був погоджений Генеральний план міста Берегова.

Також, судом першої інстанції встановлено, що Генеральний план міста Берегове, затверджений в 2007 році пройшов експертизу містобудівної документації, яка була проведена експертною комісією Державного підприємства Науково-дослідний і проектний інститут містобудування (далі - ДП НДПІ містобудування ) Мінрегіонбуду України за дорученням Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської області та згідно з договором з Берегівською міською радою.

Згідно експертизи містобудівна документація Генеральний план міста Берегово в Закарпатській області , яка розглянута експертною комісією ДП НДПІ містобудування , за її оцінками виконана на професійному рівні, відповідає вимогам містобудівного законодавства, ДБН 360-92**, ДБН Б. 1-3-97, Державним санітарним правилам планування і забудови населених пунктів, нормативним документам з інженерних і екологічних питань та має необхідні погоджувальні висновки.

Відповідно рішенням Берегівської міської ради Закарпатської області №405 від 12.10.2007 затверджено генеральний план забудови територіальної громади міста Берегове, який був розроблений Українським Державним науково-дослідним інститутом Діпромісто (м. Київ).

Проект містобудівної документації Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області , відповідно до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555, оприлюднювався в рамках оголошення в міській газеті Берегово в №6 (898) від 23.02.2018, а також на офіційному сайті Берегівської міської ради у розділі Оголошення .

22.03.2018 у відділі містобудування та архітектури Берегівської міської ради відбулися громадські слухання щодо врахування громадських інтересів містобудівної документації Внесення змін до генерального плану м. Берегове, Закарпатської області .

Згідно експертного звіту щодо розгляду містобудівної документації від 20.07.2018 Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області : встановлено, що зміст зазначеної містобудівної документації відповідає законодавству, будівельним нормам, державним стандартам та правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови території, а також вимогам завдання на розроблення містобудівної документації. Даний проект містобудівної документації може бути рекомендований до затвердження .

Рішенням Берегівської міської ради Закарпатської області від 06 вересня 2018 року № 1206 Про затвердження містобудівної документації Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області , затверджено містобудівну документацію Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області , розроблену Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст ДІПРОМІСТО імені Ю. М. Білоконя.

21.09.2018 в міській газеті Берегово №32 (924) було опубліковано оголошення про прийняття рішення №1206 від 06.09.2018 Про затвердження містобудівної документації Внесення змін до генерального плану м. Берегове Закарпатської області .

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Частиною 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон 280/97-ВР), сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин (пункт 34).

Частинами першою та другою статті 59 Закону 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 12 ЗК України, повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, до яких відносяться, зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; є) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (стаття 38 ЗК України).

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (стаття 39 ЗК України).

Генеральний план, концепція розвитку міста, селища, проект розміщення першої черги будівництва затверджуються рішенням сесії селищної, міської ради за наявності всіх необхідних висновків і державних експертиз, проведених згідно з чинним законодавством (пункт 5.13 ДБН Б. 1-3-97 в редакції чинній на час ухвалення рішення про затвердження генерального плану міста Берегове 12.10.2007).

Згідно пунктів 6.1-6.4 ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.07.2012 № 358 зміни до генерального плану населеного пункту вносять шляхом розроблення проекту зміни до генерального плану населеного пункту (далі - зміна до генерального плану). Зміни до генерального плану населеного пункту можуть стосуватися всієї території населеного пункту або його окремих частин і пов`язані із: - необхідністю розроблення нових розділів генерального плану відповідно до законодавства; - зміною параметрів територіального розвитку населеного пункту; - зміною показників розрахункової чисельності населення; - зміною функціонального призначення територій; - необхідністю зміни магістральної вулично-дорожньої мережі, червоних ліній; - необхідністю змін межі населеного пункту; - необхідністю врахування державних інтересів; - зміною основних видів економічної діяльності; - зміною планувальних обмежень; - занесенням населеного пункту до Списку історичних населених місць України; - необхідністю розвитку інженерної інфраструктури; - при розробленні історико-архітектурного опорного плану, визначенні меж історичних ареалів, нововиявлених пам`яток; - занесенням населеного пункту до переліку курортів. Обсяги та зміст зміни до генерального плану визначають у завданні на розроблення (додаток Б). До складу проекту змін до генерального плану обов`язково включають наступні текстові та графічні матеріали: а) пояснювальну записку з обґрунтуванням запропонованих змін; б) схеми розташування територій, щодо яких вносяться зміни, у функціонально-планувальній структурі населеного пункту; ДБН Б.1.1-15:2012 19 г) план існуючого використання території, щодо якої вносяться зміни; д) схему планувальних обмежень території, щодо якої вносяться зміни; є) основне креслення (відображає зміну і вплив цієї зміни на прилеглі території). У залежності від змісту зміни до генерального плану виконують відповідні коригування розділів генерального плану. Для проведення експертизи проекту зміни до генерального плану подаються графічні та текстові матеріали, що визначені завданням на розроблення (додаток Б) та відповідно до Порядку проведення експертизи містобудівної документації. 6.4 Графічні матеріали зміни до генерального плану виконують згідно з таблицею 1.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду 21 грудня 2018 року № 807/521/18 позов ОСОБА_1 до Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 11 травня 2018 року №1140 Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 . Зобов`язано Берегівську міську раду Закарпатської області повторно розглянути на пленарному засіданні найближчої сесії Берегівської міської ради Закарпатської області в порядку та строки, передбачені Земельний кодексом України, заяву ОСОБА_1 зареєстровану в загальному відділі організаційної роботи та звернень громадян Берегівської міської ради Закарпатської області 24 січня 2018 року за №П-62, про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України), що відповідно спростовує доводи позивача в частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.12.2018, виконання якого не впливає на оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038 -VI) проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва; планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин.

Частиною першою статті 16 Закону № 3038-VІ передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яка складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частина 2 статті 17 Закону № 3038-VІ встановлює, що Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону № 3038-VІ виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (частина 6 статті 17 Закону № 3038-VІ).

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк: 1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації; 2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування; 3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; 4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; 5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня; 6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах; 7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки (частина 7 статті 17 Закону № 3038-VІ).

Частиною 8 статті 17 Закону № 3038-VІ передбачено, що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 17 Закону № 3038-VІ).

Згідно з вимогами частини 10 статті 17 Закону № 3038-VІ генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування (частина 11 статті 17 Закону № 3038-VІ).

Частиною 12 статті 17 Закону № 3038-VІ передбачено, що експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст. Порядок проведення експертизи визначається Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-4 статті 21 Закону № 3038-VI передбачено, що громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу Охорона навколишнього природного середовища або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.

У відповідності до вимог розділу 4 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації від 16.11.2011 № 290, рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Як встановлено судом, проект містобудівної документації Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області , відповідно до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затверджений постановою Кабінету Міністрів України 25 травня 2011 року № 555, оприлюднювався у міській газеті Берегово №6 (898) від 23.02.2018, а також на офіційному сайті Берегівської міської ради у розділі Оголошення .

22.03.2018 у відділі містобудування та архітектури Берегівської міської ради відбулися громадські слухання щодо врахування громадських інтересів містобудівної документації Внесення змін до генерального плану м. Берегове, Закарпатської області .

Порядок проведення експертизи містобудівної документації затверджено постановою Кабінету Міністрів України 25 травня 2011 року № 548.

Експертиза проекту змін до Генерального плану міста Берегове проводилася Державним підприємством Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ від 20.07.2018 №784/е/18 із додатком до експертного звіту щодо розгляду містобудівної документації (позитивний).

Згідно експертного звіту щодо розгляду містобудівної документації від 20.07.2018 Внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області : встановлено, що зміст зазначеної містобудівної документації відповідає законодавству, будівельним нормам, державним стандартам та правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови території, а також вимогам завдання на розроблення містобудівної документації. Даний проект містобудівної документації може бути рекомендований до затвердження .

Доводи в апеляційній скарзі в частині визнання незаконним та скасування рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 12 жовтня 2007 року № 405 Про затвердження генерального плану забудови територіальної громади міста Берегове , що суд першої інстанції не навів мотивів є необґрунтованими, оскільки ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року такі вимоги залишені без розгляду та ухвала не оскаржена згідно статті 293 КАС України, а тому Генеральний план міста Берегово та рішення про його затвердження від 12.10.2007 є чинними.

Згідно пункту 4.11 розділу 4 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації від 16.11.2011 № 290 Генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Колегія суддів відповідно до наведених норм Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації від 16.11.2011 № 290, норм ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.07.2012 № 358 вважає, що рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 06 вересня 2018 року № 1206 Про затвердження містобудівної документації внесення змін до генерального плану міста Берегове Закарпатської області є правомірним та прийняте з додержанням відповідних нормативних актів регулювання, мотивація наведена у апеляційній скарзі, не дає адміністративному суду апеляційної інстанції підстави для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції, яким ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді та не стосуються меж перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі №260/1384/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

О.М. Довгополов

Повний текст постанови складено 11.11.2019