Рішення

від 06.08.2019 по справі 823/1830/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2019 року № 823/1830/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовомПриватного підприємства "Архбуд" доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2017 року ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Архбуд" з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. відкрито провадження по справі та призначено попереднє судове засідання.

Протокольною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017р. замінено первинного відповідача, а саме Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2018р. справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018р. прийнято справу до провадження та призначено попереднє судове засідання.

Так, Приватне підприємство Архбуд в адміністративному позові просить:

- визнати неправомірною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровною Катериною Василівною від 21 серпня 2017 року № 28/1023-5.5/910 про визнання Приватного підприємства Архбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення штрафу в розмірі 151569 гривень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача стверджує, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем безпідставно та без урахування всіх обставин справи, оскільки планова перевірка проведена відповідачем без повідомлення ПП Архбуд та без участі його представника, що унеможливило надати пояснення, заперечення та представити всю необхідну документацію на відсутність якої послався інспектор. За таких обставин, на думку позивача. Наведені в оскаржуваній постанові недоліки не відповідають дійсності, штраф накладено не уповноваженою на те особою, застосовано закон, який не підлягає застосуванню та порушена сама процедура перевірки, що призвело до безпідставного накладення штрафу.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 відкрито провадження по справі та призначено попереднє судове засідання.

Протокольною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017р. замінено первинного відповідача, а саме Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018 прийнято адміністративну справу № 823/182017 до провадження.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю перевірка була проведена за умови суворого дотримання вимог законодавства в присутності замовника будівництва, матеріали також складені у відповідності до вимог, акт підписано замовником , а відтак оскаржувана постанова прийняті за обґрунтованих підстав.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

13 липня 2017 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області направлено повідомлення №1023-5.8/719 про проведення планового заходу, а саме у період з 27.07.2017 року по 09.08.2017 року здійснення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкти будівництва за адресою: Будівництво магазину промислових товарів Олімп , вул. Свободи, 22,м . Корсунь- Шевченківський , Черкаська область (а.с.83-84, 85).

Згідно з направленням від 27 липня 2017 року №260, строк дії направлення чинний з 27 липня по 09 серпня 2017 року (а.с.86).

З метою проведення перевірки інспектори державного архітектурно-будівельного контролю 09 серпня 2018 року прибули на об`єкт перевірки.

Водночас, 09 серпня 2018 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Держархбудінспекції у Черкаській області Безкровною Катериною Василівною та Товкес Наталією Василівною за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 260 (а.с.87-91).

За результатами планового контрольного заходу було виявлено ряд суттєвих порушень зазначених вище нормативних актів з боку проектної організації:

- в Декларації зазначений наказ ПП Архбуд від 28.04.2017 № 3 Про проектування та призначення особи відповідальної за авторський нагляд , проте на перевірку наданий наказ ПП Архбуд від 28.04.2017 №3 про призначення головного інженера проекту;

- в Декларації особою, відповідальною за здійснення авторського нагляду, зазначено ОСОБА_2 , проте на перевірку надано наказ від 05.06.2017 №7 про призначення особи, відповідальної за здійснення авторського нагляду, ОСОБА_3 .

- -договір підряду з ТОВ Торговий дім СОМ від 30.05.2017, договір на надання послуг по авторському нагляду з ПП Архбуд від 30.05.2017, наказ ПП Архбуд №7 від 05.06.2017 складені після подання та реєстрації Декларації;

- В Декларації зазначено, що загальна площа складає 350,1 кв.м., корисна площа складає 325, 4 кв.м., проте за наданим на перевірку робочим проектом загальна площа складає 389,4 кв.м., площа торгівельної зали (корисної площі) складає 347, 1 кв.м.

Робочий проект розроблений без врахування вихідних даних, а саме:

- завдання на проектування не визначає обгрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва, вимог щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

- завдання на проектування затверджене як додаток №1 до договору від 26.05.2017 № 44.5 (даний договір на перевірку не надано), тобто після розробки проекту та подання і реєстрації Декларації;

- згідно технічних умов № 74-12/2016 від 29.08.2016 стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок необхідно запроектувати та встановити ГРП-0,4 кВ, запроектувати та побудувати ЛЕП-0,4 кВ, проте на перевірку надано проект без розроблення розділу електропостачання.

Робочий проект розроблений без дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а саме:

-склад проектної документації не є достатнім для оцінки проектних рішень та їх реалізації - відсутні розділи проекту генеральний план, опалення-вентиляції, водопостачання-каналізації, пожежогасіння, проект організації будівництва, у специфікаціях відсутнє маркування бетону, конструктивні рішення з влаштування залізобетонних монолітних конструкцій;

-в пояснювальній записці відсутнє підтвердження ГІПа про відповідність чинним нормам, правилам та стандартам;

-титульний аркуш загальної пояснювальної записки та титульний аркуш робочого проекту (альбому з робочими кресленнями) не завірені персональною печаткою ГІПа;

-зміни до проекту здійснюються не у відповідності до вимог розділу 8 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації ;

- не забезпечено розроблення в проекті заходів щодо доступності будинку для маломобільних груп населення (відсутній пандус у вхідній групі).

Від підписання акту відмовився представник позивача, про що міститься відмітка в Акті №260.

09 серпня 2017 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Держархбудінспекції у Черкаській області Безкровною Катериною Василівною та Товкес Наталією Василівною складено відносно позивача протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №151, 152, яким представнику позивача, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, повідомлення, як зазначає відповідач, було направлено ПАТ Укрпошта (а.с.94-98).

Крім того, 09 серпня 2017 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Держархбудінспекції у Черкаській області Безкровною Катериною Василівною та Товкес Наталією Василівною виставлено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №136, яким від позивача вимагалось розробити проектну документацію згідно вимог державних будівельних стандартів до 09.09.2017р. (а.с.92-93).

В подальшому, 21 серпня 2017 року відповідачем відносно позивача прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №28/1023-5.5/910, якою на приватне підприємство Архбуд накладено штраф у розмірі по 151 560 грн за порушення вимог абз.2 ч.1 ст.2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.99-100).

При цьому, 21 серпня 2017 року відповідачем відносно головного інженера проекту - ОСОБА_2 прийнято постанову №124 по справі про адміністративне правопорушення, накладено штраф у розмірі 42500 гривень за порушення вимог ч.1 ст.96-1 КУпАП (а.с.101-102).

Незгода позивача із постановою №28/1023-5.5910 зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі по тексту - Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Частиною 3 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, пунктом 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

При цьому, відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 17 Порядку №533 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно пункту 19 Порядку №533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Пунктом 20 Порядку №533 встановлено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку №533).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку №533).

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

За приписами пункту 2 частини 6 статті 2 зазначеного Закону, суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Розглядаючи вказану справу та підсумовуючи наведене суд зазначає, що до відповідальності за оскаржуваною постановою позивача було притягнуто за правопорушення - ст.7, ст.9, абз. 2 ч.1 ст.26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч.10 ст.29, ч.1 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.4.2, п.9, п.10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Мінрегіонбуду від 16.05.2011р. № 45; п.5.1.2, п.10.3.1 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації , п.12.1.1, ДБН В.2.2-9-2009 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення ; п.4.1, п. 6.1.1 ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення .

Водночас, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, саме надавати документи (без деталізації у якій формі - оригінали чи належним чином засвідчені копії), пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а не забезпечення доступу у приміщення, де такі документи знаходяться.

З наведених вище обставин та положень діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позивач допустив порушення пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI та підпункту 4 пункту 14 Порядку №553.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі №822/895/17 (адміністративне провадження №К/9901/45540/18).

Щодо доводів про надумані підстави для проведення перевірки, суд зазначає, що позивачем не було оскаржено у судовому порядку дії відповідача щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням порядку призначення такої перевірки.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваних позивачем приписів та постанов.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем доведено правомірність його дій під час прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Архбуд" - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська