Ухвала

від 02.08.2019 по справі 236/2174/19

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/2174/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2019 р. суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Саржевська І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Лиманської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Краснолиманського міського суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Головуючим суддею у вищезазначеній справі, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ був призначений суддя Ткачов О.М.

Справу призначено до підготовчого засідання на 05.08.2019.

09.07.2019 відповідно до Розпорядження про призначення повторного автоматичного розподілу справи, яка перебувала у провадженні судді Ткачова О.М., № 155 від 05 липня 2019 року цивільна справа № 236/2174/19 (провадження № 2/236/669/19) за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, розподілена судді Саржевській І.В. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи

Ухвалою судді від 10.07.2019 цивільну справу прийнято до провадження.

Ухвалою судді від 11.07.2019 позовна заява була залишена без руху та позивачці надано строк для усунення недоліків даної позовної заяви, протягом п`яти днів з дня отримання її копії, а саме щодо визначення ціни позову та надання доказу щодо оцінки спірних земельних ділянок.

02.08.2019 на електронну адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 щодо призначення справи до розгляду в загальному порядку, оскільки підстави залишення позовної заяви без руху, на думку позивача не передбачені жодною нормою права. При цьому позивачкою визначено ціну позову в сумі 76 000 грн., що на її думку відповідає вартості спадкового майна.

Перевіривши матеріали позовної заяви, приходжу до наступного.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.02.2019 у справі № 907/9/17 (ЄДРСРУ № 80522389) наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України Про судовий збір , виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Позивачка не належить до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, а відтак за подання позову судовий збір має справлятися на загальних підставах.

Згідно ст. 4 Закону України Про судовий збір розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, вказане передбачає подання позивачем відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна (зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна), які використовувалися ним для розрахунку судового збору.

За приписами статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями частини 2 статті 76 ЦПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення (стаття 77 ЦПК України).

Проте, в позовній заяві відсутні посилання на будь-які докази, які б давали змогу визначити вартість нерухомого майна. За відсутності таких даних неможливо встановити правильність визначення позивачкою ціни позову та переконатися в правильності сплати судового збору (оскільки позивачкою сплачений судовий збір в мінімальному розмірі 768,40 грн.).

Також не є обґрунтованими доводи позивачки про те, що у зв`язку з тим, що продаж землі на сьогоднішній день прямо заборонено, такій критерій як ринкова вартість земельної ділянки сільськогосподарського призначення взагалі відсутній, оскільки, такі доводи суперечать Закону України Про оцінку земель , яким передбачено такі поняття як: вартість земельної ділянки, ціна земельної ділянки, тощо.

Слід відмітити, що будь-яке майно має вартість. У випадку відсутності дійсної вартості, майно втрачає свою цінність і спір про право на це майно є безпідставним.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Відповідно до вимог частини 3 статті 9 Закону України Про судовий збір , кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.

Основу справедливого і неупередженого правосуддя складає важливість сплати судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади.

Таким чином, станом на 06.08.2019 позивачка не усунула недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду, а тому відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтею 187, 353 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лиманської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування- залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя -