Рішення

від 05.08.2019 по справі 640/7463/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2019 року № 640/7463/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сатурн - Логістік доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сатурн - Логістік (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форма Р ) від 30.01.2019 року №01022615140105 Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно зроблено висновок, що позивачем, в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , не включено до складу доходу розмір грошових коштів у сумі 5 499 505 грн. за період 2016 року, що надійшли на банківські рахунки ТОВ Сатурн-Логістік від ТОВ Мелк Трейд на загальну суму 3 641 243 грн. та від ТОВ Беталінк на загальну суму 1 858 262 грн., в наслідок чого, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення (форма Р ) від 30.01.2019 року про донарахування позивачу податку на прибуток у розмірі 989 911,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 247 478,00 грн.

Позивач вважає, що не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них за умови необізнаності щодо неї.

Крім іншого, позивачем зазначено, що під час проведення перевірки контролюючим органом, ТОВ Сатурн-Логістік подано усі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між контрагентами ТОВ Мелк Трейд та ТОВ Беталінк .

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через канцелярію суду 30.05.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що перевіркою встановлено наявність вироку від 16.11.2017 року у справі 3357/7411/17 стосовно ТОВ Беталінк за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України. Крім іншого, відповідачем не встановлено підтвердження реалізації придбаних у ТОВ Сатурн-Логістік алкогольних напоїв, як і не підтверджено реалізації ТОВ Мелк Трейд по ланцюгу постачання товарів із номенклатурою, яка відповідає номенклатурі товару, придбаного у ТОВ Сатурн-Логістік .

На підставі вищевикладеного, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним та винесеним у межах повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року постановлено перейти до розгляду справи №640/7463/19 у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.06.2019 року.

Через канцелярію суду 06.06.2019 року позивачем подано відповідь на відзив.

У підготовче засідання 19.06.2019 року прибули представники сторін.

Під час підготовчого засідання судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження.

Присутні представники сторін проти закриття підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 року закрито підготовче провадження. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 17.07.2019 року.

Відповідно до Довідки від 17.07.2019 року представники сторін у судове засідання не прибули.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 30.11.2018 року №17620 призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Сатурн-Логістік (код 40208901).

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 20.12.2018 року №18432 продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Сатурн-Логістік (код 40208901).

За результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ Сатурн-Логістік податкового законодавства за період з 30.12.2015 року по 30.09.2018 року, валютного - за період з 30.12.2015 року по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 30.12.2015 року по 30.09.2018 року ГУ ДФС у м. Києві складено Акт від 04.01.2019 року №6/26-15-14-01-05/40208901 (далі також - Акт перевірки), відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення ТОВ Сатурн-Логістік : підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункт 5, пункт 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, в результаті чого, ТОВ САТУРН-ЛОГІСТІК занижено податок на прибуток у розмірі 989911 грн., в т.ч. по періодах: 2016 рік - 989911 грн.; підпункту 14.1.156, підпункту 14.1.179. пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1. статті 187, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.2, пункту 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ САТУРН-ЛОПСТІК , занижено податок на додану вартість на загальну суму 25 548 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2017 року - 25 548 грн.; пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН; пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, в частині порушення граничного строку сплатити сум податкового зобов`язання, зазначених у поданих ним податкових деклараціях; пункту 51.1 статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176.2 б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та розділ 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, щодо подання з помилками податкових розрахунків (форма №1-ДФ) за II, III квартали 2018 року; пункту 4 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VІ щодо несвоєчасного подання звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2016 року.

ТОВ Сатурн-Логістік складено та направлено до ГУ ДФС у м. Києві заперечення до Акту перевірки від 18.01.2019 року №18-01/19 (одержано ГУ ДФС у м. Києві 18.01.2019 року).

Відповідно до листа ГУ ДФС у м. Києві від 29.01.2019 року №13863/10/26-15-14-01-05 про розгляд заперечення, висновки Акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

30.01.2019 року ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №01022615140105 форми Р на суму 1 237 389 грн. 00 коп., з якої збільшено за податковими зобов`язаннями у розмірі 989 911 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 247 478 грн.

ТОВ Сатурн-Логістік 12.02.2019 року подано скаргу до Державної фіскальної служби України №12-02/19-2 (одержано ДФС України 12.02.2019 року вх.№5477/16) на податкове повідомлення-рішення (форма Р ) від 30.01.2019 року №01022615140105.

Рішенням ДФС України від 25.02.2019 року №9041/6/99-99-11-04-01-25 продовжено строк розгляду скарги.

Рішенням ДФС України від 25.03.2019 року №13863/6/99-99-11-04-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення (форма Р ) від 30.01.2019 року №01022615140105, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення (форма Р ) від 30.01.2019 року №01022615140105 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до пунктів 77.4. - 77.9 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 82.1 статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 85.1. та абзацу 1 пункту 85.2, пунктів 85.4, 85.8 статті 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до пункту 86.1, абзацу 1 пункту 86.3 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до абзацу 1 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 86.8. та 86.10 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача складено Акт перевірки.

Відповідно до змісту Акту перевірки, контролюючим органом досліджено взаємовідносини позивача із наступними контрагентами: ТОВ Мелк Трейд (код ЄДРПОУ 40208035), в результаті якої не встановлено подальшу реалізацію придбаних товарів (напоїв), встановлено відсутність реалізації по ланцюгу постачання товарів із номенклатурою, яка відповідає номенклатурі товару, придбаного у ТОВ Сатурн-Логістік , та ТОВ Бателінк (код ЄДРПОУ 40618056), в результаті якої не встановлено подальшу реалізацію придбаних товарів (напоїв).

Так, як на одну з підстав нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами, відповідач посилається на наявність вироків у справах №357/7411/17 та №760/11921/17 за фактом вчинення ТОВ Мелк Трейд та ТОВ Сатурн кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Щодо викладеного, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ Сатурн-Логістік та ТОВ Мелк Трейд укладено договір поставки від 04.03.2015 року №40208035, відповідно до якого, позивач (Постачальник) зобов`язується поставляти у власність ТОВ Мелк Трейд (Покупець) товар (алкогольні напої). Покупець, в свою чергу, зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених даним Договором.

Отже, слід дійти висновку, що умови Договору вважаються виконаними з боку позивача, коли ним вказаний товар поставлено Покупцю - ТОВ Мелк Трейд .

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами і доповненнями) (в редакції, чинній на момент здійснення господарський операцій між позивачем та ТОВ Мелк Трейд ) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363 (із змінами і доповненнями) (в редакції, чинній на момент здійснення господарський операцій між позивачем та ТОВ Мелк Трейд ) товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, слід дійти висновку, що видаткова накладна та товарно-транспортна накладна належать до первинної транспортної документації.

Відповідно до матеріалів справи, про фактичне постачання товару позивачем контрагенту свідчать копії: товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв форми 1-ТН (далі також - ТТН) від 18.03.2016 року, видаткова накладна (ВН) від 18.03.2016 року №РН!-16592 на суму 50 000 грн. 40 коп. (акцизний збір сплачено 750 грн. 01 коп.); ТТН від 18.03.2016 року, ВН від 22.03.2016 року №РН!-18384 на суму 203 689 грн. 20 коп. (акцизний збір сплачено 2 674 грн. 94 коп.), ТТН від 22.03.2016 року, ВН від 22.03.2016 року №РН!-18842 на суму 88 964 грн. 04 коп. (акцизний збір сплачено 952 грн. 91 коп.), ТТН від 22.03.2016 року, ВН від 22.03.2016 року №РН!-18847 на суму 63 346 грн. 80 коп. (акцизний збір сплачено 352 грн. 89 коп.), ТТН від 22.03.2016 року, ВЕ від 25.03.2016 року №РН!-18875 на суму 23 604 грн. 60 коп. (акцизний збір сплачено 294 грн. 91 коп.), ТТН від 25.03.2016 року, ВН від 25.03.2016 року №РН!-18876 на суму 78 755 грн. 40 коп. (акцизний збір сплачено 31 грн. 96 коп.), ТТН від 25.03.2016 року, ВН від 25.03.2016 року №РН!-18878 на суму 99 640 грн. 02 коп. (акцизний збір сплачено 1 316 грн. 14 коп.), ТТН від 25.03.2016 року, ВН від 05.04.2016 року №РН!-19885 на суму 235 432 грн. 80 коп., ТТН від 08.04.2016 року, ВН від 06.04.2016 року №РН!-22956 на суму 251 320 грн. 20 коп. (акцизний збір сплачено 3 537 грн. 40 коп.), ТТН від 06.04.2016 року, ВН від 05.04.2016 року №РН!-19886 на суму 172 576 грн. 20 коп. (акцизний збір сплачено 2 545 грн. 52 коп.), ТТН від 05.04.2016 року, ВН від 05.04.2016 року №РН!-22949 на суму 14 128 грн. 70 коп. (акцизний збір сплачено 11 грн. 91 коп.), ТТН від 05.04.2016 року, ВН від 05.04.2016 року №РН!-22950 на суму 62 154 грн. 60 коп. (акцизний збір сплачено 172 грн. 68 коп.), ТТН від 05.04.2016 року, ВН від 05.04.2016 року №РН!-22951 на суму 79 117 грн. 20 коп. (акцизний збір сплачено 36 грн. 09 коп.), ТТН від 05.04.2016 року, ВЕ від 05.04.2016 року №РН!-22957 на суму 117 981 грн. 40 коп. (акцизний збір сплачено 159 грн. 56 коп.), ТТН від 06.04.2016 року, ВН від 06.04.2016 року №РН!-22958 на суму 38 708 грн. 40 коп. (акцизний збір сплачено 370 грн. 93 коп.), ТТН від 06.04.2016 року, ВН від 16.04.206 року №РН!-26058 на суму 46 915 грн. 80 коп. (акцизний збір сплачено 522 грн. 17 коп.), ТТН від 16.04.2016 року, ВН від 16.04.2016 року №РН!-26059 на суму 149 824 грн. 80 коп. (акцизний збір сплачено 1 024 грн. 07 коп.), ТТН від 16.04.2016 року, ВН від 16.04.2016 року №РН!-26060 на суму 69 877 грн. 20 коп. (акцизний збір сплачено 14 грн. 58 коп.), ТТН від 16.04.2016 року, ВН від 16.04.2016 року №РН!-26062 на суму 135 582 грн. 20 коп. (акцизний збір сплачено 2 048 грн. 73 коп.), ТТН від 16.04.20116 року, ВН від 26.04.2016 року №РН!-28955 на суму 298 999 грн. 00 коп., ТТН від 26.04.2016 року, ВН від 26.04.2016 року №РН!-29031 на суму 225 228 грн. 60 коп., ТТН від 26.04.2016 року, ВН від 26.04.2016 року №РН!-29062 на суму 175 772 грн. 40 коп., ТТН від 26.04.2016 року, ВН від 10.05.2016 року №РН!-32917 на суму 111 249 грн. 58 коп., ТТН від 10.05.2016 року, ВН від 17.05.2016 року №РН!-35039 на суму 107 741 грн. 40 коп., ТТН від 17.05.2016 року, ВН від 10.05.2016 року №РН!-32919 на суму 197 762 грн. 50 коп., ТТН від 16.05.2016 року, ВН від 10.05.2016 року №РН!-32918 на суму 109 987 грн. 92 коп., ТТН від 10.05.2016 року, ВН від 17.05.2016 року №РН!-35342 на суму 75 360 грн. 60 коп., ТТН від 17.05.2016 року.

Загальна сума товару та отриманих коштів становить 1 858 261 грн. 74 коп.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено відповідні виписки по рахунках (Банк ВТБ Банк (код Банку 321 767)).

Вказані ТТН та ВН відповідають вимогам до оформлення первинних документів, встановлених Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та були надані відповідачу під час перевірки, що останнім не заперечується.

Вказані первинні документи свідчать про здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ Мелк Трейд у період 2016 року.

Також, з матеріалів справи встановлено, що між ТОВ Сатурн-Логістік та ТОВ Беталінк укладено договір поставки від 15.11.2016 року №40618056, відповідно до якого позивач (Постачальник) зобов`язується поставляти і передавати у власність ТОВ Беталінк (Покупець) товари (алкогольні напої). Покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених даним Договором.

Про фактичне постачання позивачем контрагенту ТОВ Беталінк товару свідчать копії: ВН від 17.11.2016 року №РО!-14319 на суму 233 760 грн. 00 коп., ТТН від 17.11.2016 року, ВН від 17.11.2016 року №РО!-14343 на суму 142 937 грн. 28 коп., ТТН від 17.11.2016 року, ВН від 17.11.2016 року №РО!-14344 на суму 127 737 грн. 00 коп., ТТН від 17.11.2016 року, ВН від 17.11.2016 року №РО!-14345 на суму 99 497 грн. 24 коп., ТТН від 17.11.2016 року, ВН від 17.11.2016 року №РО!-14316 на суму 71 232 грн. 00 коп., ТТН від 17.11.2016 року, ВН від 17.11.2016 року №РО!-14347 на суму 124 836 грн. 48 коп., ТТН від 17.11.2016 року, ВН від 22.11.2016 року №РО!-17715 на суму 134 174 грн. 11 коп., ТТН від 22.11.2016 року, ВН від 22.11.2016 року №РО!-17716 на суму 120 676 грн. 60 коп., ТТН від 22.11.2016 року, ВН від 22.11.2016 року №РО!-17718 на суму 125 160 грн. 00 коп., ТТН від 22.11.2016 року, ВН від 22.11.2016 року №РО!-17720 на суму 120 526 грн. 20 коп., ТТН від 22.11.2016 року, ВН від 24.11.2016 року №РО!-17721 на суму 84 062 грн. 40 коп., ТТН від 24.11.2016 року, ВН від 24.11.2016 року №РО!-17722 на суму 52 914 грн. 60 коп., ТТН від 24.11.2016 року, ВН від 34.11.2016 року №РО!-17723 на суму 112 485 грн. 59 коп., ТТН від 24.11.2016 року, ВН від 29.11.2016 року №РО!-22384 на суму 63 268 грн. 22 коп., ТТН від 29.11.2016 року, ВН від 29.11.2016 року №РО!-22386 на суму 66 842 грн. 40 коп., ТТН від 29.11.2016 року, ВН від 29.11.2016 року №РО!-22387 на суму 119 889 грн. 38 коп., ТТН від 29.11.2016 року, ВН від 02.12.2016 року №РО!-18919 на суму 58 216 грн. 74 коп., ТТН від 02.12.2016 року.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено відповідні виписки по рахунках (Банк ВТБ Банк (код Банку 321 767)).

Вказані ТТН та ВН відповідають вимогам до оформлення первинних документів, встановлених Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та були надані відповідачу під час перевірки, що останнім не заперечується.

Вказані первинні документи свідчать про здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ Беталінк у період 2016 року.

З матеріалів справи також встановлено, що розрахунки на товар проведено повністю та станом на 05.12.2016 року заборгованість за Договором відсутня.

З долучених відповідачем 26.04.2019 року до матеріалів справи документів встановлено, що вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 26.10.2017 року у справі №760/11921/17 (кримінальне провадження №32017100090000046 від 22.06.2017 року) визнано ОСОБА_1 (із змісту вироку вбачається, що останній є засновником та директором ТОВ Мелк Тред ) винуватим за частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців) та призначено покарання у виді штрафу.

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київській області від 16.11.2017 року у справі №357/7411/17 (номер та дату кримінального провадження не вказано) визнано ОСОБА_3 (із змісту вироку вбачається, що остання є співзасновником ТОВ Беталінк ) винуватим за частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців) та призначено покарання у виді штрафу.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що провадження у справах відкрито та вироки щодо засновників контрагентів позивача винесено у 2017 році.

Разом з тим, судом встановлено, що взаємовідносини між позивачем та контрагентами існували у період 2015-2016 років, що унеможливлювало обізнаність позивача про недобросовісність контрагентів.

Водночас, факт реалізації продукції, поставленою ТОВ Сатурн-Логістік , підтверджено матеріалами справи, а саме даними бухгалтерського обліку: оборотно-сальдовими відомостями, журналами, ордерами, регістрами бухгалтерського обліку тощо, які, зокрема, надано позивачем відповідачу під час перевірки.

Суд звертає увагу відповідача на наступне.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 811/2154/13-а зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними .

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.02.2018 року у справі №816/166/15-а.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, посилання відповідача на зазначені вироки судів, як на підтвердження нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами, є безпідставними та не обґрунтованими.

Щодо посилань відповідача у Акті перевірки на інші обставини, що, на думку останнього, доводять нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, а саме: відсутність трудових ресурсів, транспортних та інших основних засобів, необхідних для ведення господарської діяльності, суд зазначає наступне.

Дослідивши зміст Акту перевірки в цій частині, судом встановлено, що відповідачем не надано жодного документального підтвердження не тільки недостатньої кількості зазначених ресурсів, але й будь-якого підтвердження аналізу їх кількості взагалі, що свідчить про те, що таку інформацію контролюючим органом не перевірено, а висновки є лише припущеннями відповідача.

Суд зауважує, що основні та транспортні засоби необов`язково повинні перебувати у власності суб`єкта господарювання, позаяк можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб; можуть залучатися за договорами із спеціалізованими організаціями, що здійснюють перевезення та транспортування товарів тощо. Так само і особи, необхідні для виконання поставок послуг з перевезення вантажу, можуть бути залучені на умовах найму.

При цьому, слід звернути увагу на предмет спірних договорів - це договори поставки, а не виконання робіт чи надання послуг, які безпосередньо пов`язані з особами виконавців та потребують від них наявності певних знань, кваліфікації тощо.

Висновок контролюючого органу щодо відсутності транспортування не підтверджено жодним документом. Крім того, відповідачем не перевірено, чи бралися Покупцями транспортні засоби в оренду, лізинг, чи укладалися ним договори перевезення з відповідними спеціалізованими організаціями, тобто висновки відповідача у Акті перевірки в цій частині не мають доказового підґрунтя.

Так, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а- 15124/11/2670 (К/9901/612/18), від 06.02.2018 року у справі №816/166/15-а: …відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. .

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року по справі №820/4648/13-а /№К/9901/873/18): ...Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ... . Більш того, законодавство не ставить у обов`язок суб`єкту господарювання наявності працівників саме у штаті такого суб`єкту для можливості здійснення ним господарської діяльності. Так, працівники можуть працювати на умовах найму, аутсорсингу, на підставі цивільно-правових та інших договорів тощо. Зазначені факти також не перевірялися Податковим органом, отже не є підтвердженою їх відсутність. При цьому, необхідно звернути увагу на специфіку самих договорів, адже вони за своїх предметом не є договорами надання послуг чи виконання робіт, які безпосередньо пов`язані з особами, які такі послуг надають/роботи виконують. Договори постачання за своєю природою не потребують великої кількості працівників, адже у процесі постачання не задіяно великої кількості осіб та виконання договорів з таким предметом напряму чи опосередковано не пов`язане з конкретними особами, їх професійними якостями тощо, тобто поставка може у будь-який час виконана залученою для цього особою. .

Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у контрагентів платника податків необхідних трудових та виробничих ресурсів не знаходять свого правового обґрунтування у відповідності до норм чинного законодавства та у відповідності із вже усталеною практикою Верховного Суду, позаяк не можуть бути основою висновку щодо нереальності господарських операцій.

Щодо юридичної дефектності документів та формального підходу до їх оформлення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у Акті перевірки контролюючим органом не вказано, які саме помилки чи недоліки у документах виявлено, які саме документи позивачем оформлено формально, неякісно тощо, яким чином такі недоліки/помилки можуть ставити під сумнів реальність господарських операцій, які саме факти неможливо встановити, дослідити на підставі наданих документів.

Крім того, важливим для визнання реальності господарської операції є сам первинний документ, який підтверджує її здійснення, його наявність та факт здійснення такої господарської операції як такої. Недоліки форми документу не можуть ніяким чином нівелювати факту реалізації господарської операції та поставити під сумнів її реальність.

Щодо переваги суті документу над формою існує численна судова практика.

У Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податків належно оформленої податкової накладної. Отже, коли на момент перевірки платника податку, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають сумам у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, доту здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість. Тобто, недоліки форми в заповненні податкової накладної, зокрема, не зазначення виду цивільно-правового договору та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу та не впливає на розмір податкового кредиту покупця.

Такої позиції дотримуються Львівський апеляційний адміністративний суд в постанові від 18.06.2013 року по справі №813/718/13-а, Київський апеляційний адміністративний суд в постанові від 19.11.2013 року по справі №826/5770/13-а, яке залишено в силі Вищим адміністративним судом України ухвалою від 14.01.2014 року.

Отже, надаючи перевагу змісту господарської операції над формою її фіксації, недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені в результаті перевірки контролюючим органом, не свідчать про її недостовірність, недійсність та не свідчать про недопустимість її використання як доказу сплати податку на додану вартість у ціні придбання.

Так, в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 29.03.2016 року у справі №К/800/30242/15 також зазначено, що: ... наявність окремих недоліків форми в заповненні податкової накладної не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу, не впливає на розмір податкових зобов`язань продавця та податковий кредит покупця. .

Зазначену правову позицію підтримано, зокрема, Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 19.11.2013 року по справі №826/5770/13-а, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 14.01.2014 року по справі №К/800/62768/13 відмовлено податковому органу у відкритті касаційного провадження з підстав невбачання порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки обґрунтовані посиланнями на норми, тлумачення яких у межах встановлених судами обставин є очевидними та іншими.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судова практика свідчить про те, що сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язання платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, усі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій - договори, рахунки на оплату продукції, податкові накладні, документи, що підтверджують якість продукції, документи, що підтверджують отримання та використання продукції надані податковому органу.

Так, під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що контролюючим органом отримано від позивача під час перевірки усі необхідні та достатні документи на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що не заперечується самим відповідачем у Акті перевірки, але, відповідачем залишено їх без належної уваги такі первинні документи платника податків, не надавши їм оцінки чи аналізу.

Таким чином, судом встановлено, що доводи та висновки відповідача базуються лише на припущеннях та не мають під собою жодного документального підґрунтя або мотивування.

Отже, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем підтверджено первинними документами реальність спірних господарських операцій за взаємовідносинами із контрагентами ТОВ Мелк Трейд та ТОВ Беталінк та підтверджено прояв належної обачності при виборі контрагентів.

Щодо Акту перевірки слід підкреслити, пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки Фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, висновки контролюючого органу мають базуватися за результатами проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження наданих первинних документів, тим паче, що платником податку були пред`явлені необхідні первинні документи, які є підставою для належного формування складу податкового кредиту.

Натомість, податковий орган не посилається навіть на результати перевірки контрагентів, а наводить, як докази нереальності операцій лише податкову інформацію, повністю ігноруючи первинні документи платника податку у їх сукупності та взаємозв`язку.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, відповідач на виконання наведених вимог Кодексу, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності винесеного на підставі Акту перевірки від 04.01.2019 року №6/26-15-14-01-05/40208901 оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке, згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними та таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року №01022615140105, винесене ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення від 24.04.2019 року №1199, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 18 560,84 грн.

З огляду на задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, суд дійшов висновку про стягнення сплаченої суми судового збору з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь ТОВ Сатурн-Логістік .

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-Логістік задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року №01022615140105.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-Логістік (код ЄДРПОУ 40208901) сплачену суму судового збору у розмірі 18 560,84 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят грн. 84 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 294, 296, 297 КАС України.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Сатурн-Логістік (код ЄДРПОУ 40208901, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 102);

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19).

Повне рішення складено 05.08.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна