Постанова

від 01.08.2019 по справі 520/2128/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 р.Справа № 520/2128/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Чалого І.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства охорони здоров`я України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 08.05.19 року по справі № 520/2128/19

за позовом Приватного підприємства "Лабораторія "Міллениум"

до Міністерства охорони здоров`я України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство "Лабораторія "Миллениум" (далі по тексту - ПП "Лабораторія "Миллениум", позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства охорони здоров`я України (далі по тексту - МОЗ України, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров`я України № 1581 від 31.08.2018 Про ліцензування медичної практики в частині анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики Приватного підприємства "Лабораторія "Миллениум" (пункт 31 Переліку ліцензіатів, щодо яких прийнято рішення про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики).

В обґрунтування позовних вимог послався на прийняття оскаржуваного наказу з порушенням вимог діючого законодавства (посадовими особами відповідача не перевірено дійсність документів, доданих до заяви, яка покладена в основу прийнятого рішення, не повідомлено позивача про прийняте рішення, зміст рішення не відповідає вимогам закону), що є підставою для його скасування в цій частині.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 по справі № 520/2128/19 адміністративний позов Приватного підприємства "Лабораторія "Миллениум" (61024, м. Харків, вул. Гуданова, буд. 9/11, код ЄДРПОУ 32132962) до Міністерства охорони здоров`я України (01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд.7, код ЄДРПОУ 00012925) про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено.

Скасовано Наказ Міністерства охорони здоров`я України №1581 від 31.08.2018 року "Про ліцензування медичної практики" в частині анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики Приватного підприємства "Лабораторія "Миллениум" (п. 31 переліку ліцензіатів, щодо яких прийнято рішення про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з медичної практики).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства охорони здоров`я України (01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд.7, код ЄДРПОУ 00012925) на користь Приватного підприємства "Лабораторія "Миллениум" (61024, м. Харків, вул. Гуданова, буд. 9/11, код ЄДРПОУ 32132962) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921 грн. ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Міністерство охорони здоров`я України, приймаючи оскаржуваний наказ від 31.08.2018 № 1581 Про ліцензування медичної практики , яким затверджено рішення про анулювання ліцензії від 05.08.2010 серія АВ № 554717 на провадження господарської діяльності з медичної практики, виданої ПП Лабораторія Миллениум , діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законом України Про ліцензування видів господарської діяльності , статтею 16 якого в якості підстави для анулювання ліцензії передбачено подання заяви ліцензіатом без будь-яких доданих до неї документів.

Отже, МОЗ України, отримавши заяву ПП Лабораторія Миллениум про анулювання ліцензії, не маючи повноважень вимагати від власника ліцензії будь-яких інших документів чи пояснень, окрім самої заяви, у відповідності до вимог діючого законодавства, наказом від 31.08.2018 № 1581 Про ліцензування медичної практики цілком правомірно затвердило рішення про анулювання ліцензії від 05.08.2010 серія АВ № 554717, виданої МОЗ України на провадження господарської діяльності з медичної практики ПП Лабораторія Миллениум .

Вказує, що станом на дату прийняття Міністерством охорони здоров`я України рішення про анулювання ліцензії позивача, законом не було визначено обов`язку повідомляти власника ліцензії про прийняте рішення, а тому ненадання ліцензіату витягу зі спірного рішення не є порушенням ч.5 ст.16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності .

Звертає увагу суду, що Законом України Про ліцензування видів господарської діяльності не передбачено порядку скасування рішення органу ліцензування про анулювання ліцензії на підставі заяви суб`єкта господарювання. Крім того, з 07.03.2019 у позивача вже наявна ліцензія на провадження медичної практики, що свідчить про відсутність предмету спору. З огляду на це, на думку апелянта, задоволення позову призведе до ситуації, за якої у підприємства буде одразу дві дійсні ліцензії на один вид діяльності Медична практика , що є порушенням вимог законодавства у сфері ліцензування.

Вищенаведеному не було надано належної оцінки під час розгляду справи у суді першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи відповідача не доводять правомірності його дій у правовідносинах, з приводу яких подано позов, оскільки відповідач залишив поза увагою той факт, що предметом спору у даній справі по суті, є правомірність провадження господарської діяльності позивача у період відсутності у нього ліцензії в обставинах необізнаності щодо такої події. Анулювання ліцензії внаслідок неправомірних дій МОЗ України у формі видання оскаржуваного наказу, неповідомлення про це позивача створило передумови для притягнення керівництва підприємства до відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності за відсутності фактично обґрунтованих для цього підстав (вини).

Розгляд справи проведено без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Лабораторія "Миллениум" зареєстроване 09.08.2002 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 32132962 (далі - код ЄДРПОУ), основний вид економічної діяльності юридичної особи: код КВЕД 86.21 загальна медична практика.

Керівником та підписантом ПП "Лабораторія "Миллениум є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.96-100).

29.09.2010 на підставі рішення про видачу ліцензії №23 від 05.08.2010 Приватне підприємство "Лабораторія "Миллениум" отримало ліцензію Міністерства охорони здоров`я України серії АВ №554717 на здійснення медичної практики.

До Міністерства охорони здоров`я України надійшла заява керівника ПП "Лабораторія "Миллениум" (ідентифікаційний код 32132962) про анулювання ліцензії на медичну практику від 25.07.2018.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України №1581 від 31.08.2018 анульовано, зокрема, ліцензію від 05.08.2010 серії АВ №554717, видану на провадження господарської діяльності та медичної практики за заявою ліцензіата ПП "Лабораторія "Миллениум".

Не погодившись із зазначеним наказом, ПП Лабораторія Миллениум звернулось до суду з цим позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного наказу, оскільки при його прийнятті відповідачем, всупереч ч.6 ст. 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , належним чином не встановлено особу заявника, та порушено порядок оприлюднення вказаного рішення, що суперечить приписам абзацу 2 ч.1 ст. 16 вказаного Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є заява ліцензіата про анулювання власної ліцензії.

За визначенням пп. 3 п.1 ст.1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензіат - суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності.

Таким чином, ліцензіатом у даному випадку є не фізична особа, а юридична особа - суб`єкт господарювання - Приватне підприємство Лабораторія Милленіум , права та обов`язки якого здійснюються через уповноважених осіб.

Статтею 92 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Статтею 99 ЦК України закріплено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 65 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи (ч.5 ст.65 ГК України).

За приписами ч.5 ст.65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Отже, керівник підприємства є підписантом в силу закону, на що вказують також ст.ст. 48, 62 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 59, 60 Закону України "Про акціонерні товариства", якими закріплено право голови виконавчого органу без довіреності здійснювати будь-які дії від імені товариства.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності документи, що складаються здобувачем ліцензії відповідно до цілей цього Закону, повинні бути викладені державною мовою та підписані здобувачем ліцензії або іншою уповноваженою на це особою.

Вказана норма покладає на відповідача обов`язок пересвідчитись, чи є особа, яка подає документи від імені здобувача ліцензії, уповноваженою на вчинення відповідних дій.

Системний аналіз наведених вище норм свідчить про те, що підставою для анулювання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності є лише та заява ліцензіата, яка подана імені останнього уповноваженою особою (керівником чи уповноваженим представником).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття Міністерством охорони здоров`я України оскаржуваного рішення про анулювання ліцензії ПП "Лабораторія "Миллениум" стала заява про анулювання ліцензії на медичну практику, підписана від директора підприємства імені ОСОБА_1 , до якої було надано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 у формі книжечки.

Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або інших доказів того, що Міністерством охорони здоров`я України перед прийняттям оскаржуваного рішення перевірялась наявність повноважень особи, від імені якої підписано заяву - ОСОБА_1 , зокрема, того, що остання є керівником підприємства, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Колегія суддів зауважує, що порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів", затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Однак, слід відмітити, що надана копія паспорту ОСОБА_1 не завірена жодною особою, оскільки не містить обов`язкових реквізитів засвідчення копій документів згідно із встановленим стандартом - назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Такий висновок суду першої та апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2019 року по справі №760/3686/17.

Колегія суддів зауважує, що 03.05.2017 керівнику та підписанту ПП "Лабораторія "Миллениум ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 45 років.

Пунктом 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 N 2503-XII (далі по тексту - Положення № 2503) передбачено, що до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не уклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

За приписами п. 18 Положення № 2503 для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, на дату підписання заяви про анулювання ліцензії - 25.07.2018, яку отримав відповідач, заявнику - директору позивача ОСОБА_2 вже виповнилось 45 років, тридцятиденний строк, визначений діючим законодавством для вклеювання громадянином нової фотокартки до паспорту, - сплив.

Враховуючи положення п.8 Положення № 2503, копія паспорту ОСОБА_2 без вклеювання фотокартки при досягненні власником паспорту 45-річного віку, яка була надана до відповідача разом з заявою від 25.07.2018, була неналежним документом (оригінал не мав статусу документа, який посвідчує особу) на підтвердження повноважень особи, від імені якої подано заяву, що не було враховано МОЗ України

У свою чергу, ОСОБА_2 заперечила факт подачі заяви 25.07.2018 від імені ПП Лабораторія Миленниум про анулювання ліцензії на здійснення медичної практики, про що свідчить подане нею повідомлення до Київського відділу поліції ГУ НП у Харківській області про ймовірне підроблення вказаної заяви (а.с.84).

При цьому, колегія суддів відмічає, що 23.08.2017 ОСОБА_2 було видано паспорт громадянина України у формі ID-картки (а.с.22), а відтак, станом на дату подачі заяви від імені ПП Лабораторія Миленниум належним паспортним документом, що посвідчує вказану особу, був саме цей паспорт, а не паспорт у формі книжечки, копія якого була прийнята відповідачем.

Враховуючи викладене, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем прийнято оскаржуване рішення на підставі документу, який очевидно не відповідає вимогам законодавства.

Посилання апелянта на те, що Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" не визначений перелік документів, які додаються до заяви ліцензіата про анулювання власної ліцензії, колегія суддів відхиляє, оскільки відсутність такого переліку не спростовує очевидних ознак невідповідності поданих документів вимогам законодавства.

Як зазначалось вище, при прийнятті рішення за заявою ліцензіата, тим більше, рішення про анулювання цьому ліцензіату ліцензії на провадження господарської діяльності, відповідач повинен належним чином пересвідчитися, чи є подана заява саме заявою ліцензіата, для чого упевнитися у повноваженнях особи, яка підписала заяву, незалежно від того, документами яких видів це буде підтверджено (паспорт або водійське посвідчення, та статут або витяг ЄДРПОУ).

Разом з тим, відповідач такого обов`язку не виконав, формально поставився до своїх обов`язків, не надав належної оцінки доданій до заяви копії паспорту особи, якою подано заяву від імені ліцензіата, не врахував факту недійсності цього паспорту, внаслідок чого прийняв оскаржуваний наказ №1581 від 31.08.2018, яким анульовано ліцензію на провадження медичної практики позивача, що потягло за собою порушення права позивача.

З приводу доводів відповідача про те, що наявність печатки підприємства не є обов`язковою в силу ст.58-1 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає, що відсутність печатки підприємства на заяві, поданій від його імені, додатково зобов`язує відповідача більш ретельно перевіряти повноваження особи, яка звернулася від імені підприємства з цією заявою.

Так, згідно з ч.2 ст.58-1 ГК України відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

Зміст наведеної норми додатково свідчить про те, що документи від імені підприємства подаються лише уповноваженою посадовою особою, що не було перевірено відповідачем у спірних відносинах.

Частиною 6 статті 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності передбачено, що рішення про анулювання ліцензії повинно містити: 1) реквізити рішення про видачу ліцензії; 2) вид господарської діяльності, на провадження якого анулюється ліцензія; 3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті); 4) підстави анулювання ліцензії.

Так, в пункті 31 переліку ліцензіатів, щодо яких прийнято рішення про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з медичної практики, затвердженого оскаржуваним наказом Міністерства охорони здоров`я України №1581 "Про ліцензування медичної практики" вказане наступне:

" 31 Приватне підприємство "Лабораторія "Миллениум"

Місцезнаходження: м.Харків, вул. Героїв Праці, буд.4, кв.160

Ідентифікаційний код 32132962

Анулювати ліцензію від 05.08.2010 АВ №5547117, видану на провадження господарської діяльності з медичної практики за заявою ліцензіата".

З викладеного вбачається, що оскаржуване рішення МОЗ України № 1581 від 31.08.2018 не відповідає вищевказаним вимогам ч.6 ст.16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", оскільки не містить необхідних реквізитів рішення про видачу ліцензії.

Твердження відповідача про відсутність обов`язку повідомляти власника ліцензії про прийняте рішення, з огляду на скасування приписів ч.5 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", якими раніше було передбачено такий обов`язок, на думку колегії суддів, не свідчать про правомірність прийнятого відповідачем рішення. При цьому, посилання на норму, яка втратила чинність (ч.5 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") в оскаржуваному рішенні суду відсутнє.

Разом з тим, колегія суддів відмічає, що в силу абз.2 ч.1 ст.16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності дата анулювання ліцензії пов`язується з датою, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії.

Виходячи зі змісту наведеної норми, орган ліцензування повинен повідомити ліцензіата про анулювання ліцензії у той чи інший спосіб, зокрема, шляхом оприлюднення відповідного рішення на сайті органу ліцензування, що прямо передбачено п.8 ч.2 ст.6 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , або в інший спосіб.

Враховуючи викладене, є хибним твердження відповідача про те, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення законом не було встановлено обов`язку повідомляти власника ліцензії про прийняте рішення.

Однак, розміщення на сайті органу ліцензування вказаної інформації не призвело до своєчасного доведення до відома позивача певної інформації про прийняте рішення, чим саме і порушені права ПП "Лабораторія "Миллениум".

Таким чином, висновок суду першої інстанції про неповідомлення ліцензіата про прийняте відповідачем рішення належним чином відповідає встановленим у справі фактичним обставинам.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що МОЗ України при прийнятті наказу № 1581 від 31.08.2018 Про ліцензування медичної практики в частині анулювання ліцензії на провадження медичної практики ПП "Лабораторія "Миллениум", діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України Про ліцензування видів господарської діяльності , необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, недобросовісно, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування даного рішення.

З приводу доводів відповідача про те, що зазначений наказ не порушує прав позивача, оскільки наразі ПП "Лабораторія "Миллениум" видано іншу ліцензію на провадження медичної практики, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 28.02.2019 (в день звернення позивача з даним позовом до суду) ПП "Лабораторія "Миллениум" звернулось до МОЗ України із заявою про отримання ліцензії, за результатами розгляду якої відповідачем наказом від 07.03.2019 № 512 Про ліцензування медичної практики затверджено рішення про видачу ліцензії позивачу.

Разом з тим, факт видачі ліцензії від 07.03.2019 (після звернення з цим позовом до суду) не спростовує того, що позивач в період з вересня 2018 року до 07.03.2019 вважався таким, що не мав ліцензії, однак, внаслідок необізнаності з наказом МОЗ №1581 від 31.08.2018, здійснював господарську діяльність.

Зазначена обставина потягла за собою певну зацікавленість з боку громадськості, про що свідчать надані до матеріалів справи копії листа Київського ВП ГУНП в Харківській області, з якого вбачається реєстрація Київським відділом поліції заяви щодо можливих протиправних дій з боку керівництва ПП Лабораторія Миллениум в частині провадження господарської діяльності без наявності, зокрема, дозвільних документів, а також заяв громадського активіста ОСОБА_3 на ім`я головних лікарів лікувальних закладів м. Харкова (а.с.62-71).

З огляду на необізнаність позивача про існування оскаржуваного наказу про анулювання ліцензії, фактично створено передумови для притягнення керівництва підприємства до відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності, передбаченої статтею 20 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

З метою уникнення порушення законодавства, дізнавшись про анулювання йому ліцензії серії НОМЕР_1 від 05.08.2010, директор ПП Лабораторія Миллениум ОСОБА_2 звернулась до Міністерства охорони здоров`я України із заявою, в якій заперечила факт підписання нею заяви про анулювання ліцензії до МОЗ України, повідомила про подачу заяви про вчинення кримінального правопорушення за цим фактом та засвідчила відсутність у позивача наміру на анулювання ліцензії. У зв`язку з викладеним, просила вилучити з сайту МОЗ України інформацію про анулювання ліцензії на провадження медичної практики ПП Лабораторія Миллениум (а.с.72).

Однак, як вбачається з листів МОЗ України від 11.01.2019 № 17/53/16-19/845 та від 13.02.2019 № 17/58/278-193879, позивачу було фактично відмовлено у задоволенні її вимог про скасування рішення щодо анулювання ліцензії.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Москаль проти Польщі , принцип належного урядування не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , пункт 58, Ґаші проти Хорватії, заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії , заява № 35298/04, пункт 67).

Разом з тим, відповідачем за зверненням позивача не було виправлено власної помилки, не скасовано наказу № 1581 від 31.03.2018 та не поновлено дії ліцензії позивача самостійно, у зв`язку з чим позивачем і було подано заяву про видачу ліцензії від 28.02.2019, за наслідками розгляду якої видано ліцензію від 07.03.2019.

Отже, ситуація, коли у позивача одночасно наявні дві ліцензії одночасно, утворилася внаслідок дій самого відповідача.

Разом з тим, слід відмітити, що до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування оскаржуваного наказу МОЗ України № 1581 від 31.08.2018 ліцензія, видана ПП Лабораторія Миллениум серії АВ № 554717 від 05.08.2010, не може вважатися чинною, оскільки була анульована.

Враховуючи викладене, твердження відповідача про наявність у позивача нової ліцензії від 07.03.2019 не свідчить про відсутність порушення прав позивача у спірних відносинах та не є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 року по справі № 520/2128/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) І.С. Чалий С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 06.08.2019 року