Постанова
від 25.07.2019 по справі 804/7821/15
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2019 року м. Дніпросправа № 804/7821/15

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року (суддя Кальник В. В.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 29.07.2014 року №Ф-7-17-3 відповідно до якої позивачу нарахована сума заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, яка становить 151 061,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для нарахування внеску є сума доходу (прибутку), отриманого підприємством від господарської діяльності. За даними податкових декларацій та звітів, наданих позивачем до контролюючого органу, чистий оподатковуваний дохід склав: у 2011 році - 34 855,00 грн.; у 2012 році - 35 293,00 грн.; у 2013 році - 30 644,92 грн. За даними перевірки сума чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок складає: у 2011 році - 302 452,15 грн.; - у 2012 році - 194 443,36 грн.; - у 2013 році - 208 777,34 грн. Різниця пов`язана з тим, що контролюючим органом не включено до складу валових витрат документально не підтверджені витрати з контрагентами ТОВ Ривс , ТОВ Взлет Ера , оскільки за висновками податкового органу, правочини, укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб навіть за наявності первинних документів. Однак всі валові витрати, щодо закупівлі продукції у ТОВ Ривс , ТОВ Взлет Ера та інших постачальників, підтвердженні первинними бухгалтерськими документами: укладеними між сторонами договорами, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками. Вищевказані документи мають всі необхідні умови та реквізити, що підтверджує спрямованість сторін на настання реальних наслідків від господарських операцій, видані видаткові накладні оплачені позивачем належним чином та підтверджуються відповідними податковими накладними, які надавалися позивачу під час поставки відповідно до статті 201 ПК України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не підтверджено наведені та зазначені в обґрунтування позовних вимог суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок та не надано доказів реальності вчинення спірних правочинів та спрямування таких правочинів на здійснення господарської діяльності.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач повторює доводи, викладені у позові. Також зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не враховані посилання позивача на рішення судів, якими були скасовані податкові повідомлення-рішення з аналогічними підприємствами за той самий період перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року апеляційне провадження в адміністративній справі № 804/7821/15 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 29.07.2014 року № Ф-7-17-3 зупинено до набрання законної сили судовим рішення у справі № 804/10507/15.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року провадження у справі № 804/7821/15 поновлено, оскільки судове рішення в адміністративній справі № 804/10507/15 набрало законної сили.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 07.07.2014 року по 18.07.2014 року Лівобережною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладенні трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства в період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складений акт №2665/17-3/ НОМЕР_1 від 29.07.2014 року.

Згідно висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено, зокрема:

порушення пункту 4 частини 1 статті 4, пункту 2 статті 6, пункту 1 частини 2 статті 7, пункту 11 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування перевіркою встановлено заниження єдиного соціального внеску, що нараховується на суму чистого оподаткованого доходу на суму 151061,74 грн., в тому числі по періодах: 2011 рік - 43197,94 грн.; 2012 року - 50912,08 грн.; 2013 року - 56951,72 грн.:

- 2011 рік. Відповідно до акта перевірки, позивачем за 2011 рік завищено витрати на 166 859,75 грн. (задекларовано витрат на 805241,00 грн., фактично списано з рахунку на 638381,25 грн.). В додаткових поясненнях позивач посилається на методологічну помилку, допущену при визначенні загального оподатковуваного доходу, що призвело до його завищення, однак при визначенні зобов`язань позивача щодо сплати ЄСВ враховувались суми, на які було занижено дохід і таким чином безпідставно зменшено зобов`язання зі сплати ЄСВ. Крім цього, неврахування при визначенні витрат поставок на умовах відстрочки платежу не може впливати на факт заниження витрат, так як такі витрати відображаються по факту їх виникнення в деклараціях за відповідний період.

Списано з рахунку на 638381,25 грн. Задекларовано витрат на 805241,00 грн. (відповідно до пояснень позивача, витрати складають 520 650,11 грн., уточнених декларацій Позивачем не подавалось). Різниця (завищено витрати) на 166859,75 грн.;

- 2012 рік. Відповідно до акта перевірки, позивачем за 2012 рік завищено витрати на 108280,35 грн. (задекларовано витрат на 646511,00 грн., списано з рахунку на 538230,65 грн.). В додаткових поясненнях позивач посилається на методологічну помилку, допущену при визначенні загального оподатковуваного доходу, що призвело до його завищення. Однак при визначенні зобов`язань позивача щодо сплати ЄСВ враховувались суми, на які було занижено дохід і таким чином безпідставно зменшено зобов`язання зі сплати ЄСВ. Втрата первинних документів, на яку посилається позивач, не підтверджується виконанням вимог пункту 44.5 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків зобов`язаний повідомити контролюючий орган про втрату документів та відновити втрачені документи. Крім цього, перевищення даними податкової декларації показників аналітичних розрахунків, складених позивачем з підстав втрати частини документів не впливає на визначення факту заниження доходу/завищення витрат. Неврахування при визначенні витрат поставок на умовах відстрочки платежу також не може впливати на факт заниження витрат, так як такі витрати відображаються по факту їх виникнення в деклараціях за відповідний період.

Списано з рахунку на 538 230,65 грн. Задекларовано витрат на 646 511,00 грн. (відповідно до пояснень позивача, витрати складають 627764,26 грн., уточнених декларацій позивачем не подавалось). Різниця (завищено витрати) на 108280,35 грн.;

- 2013 рік. Відповідно до акта перевірки, позивачем за 2013 рік завищено витрати на 79204,41 грн. (задекларовано витрат на 593884,08 грн., списано з рахунку на 514679,67 грн.) та занижено доходи на 71348,71 грн. (задекларовано доходу на 624529,00 грн., зараховано на рахунок 695877,71 грн.). Втрата первинних документів, на яку посилається Позивач, не підтверджується виконанням вимог пункту 44.5 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків зобов`язаний повідомити контролюючий орган про втрату документів та відновити втрачені документи.

Списано з рахунку на 514679,67 грн. Задекларовано витрат на 593884,08 грн. (відповідно до пояснень позивача, витрати складають 605901,73 грн., уточнених декларацій позивачем не подавалось). Різниця (завищено витрати) на 79204,41 грн.

Надійшло на рахунок на 695877,71 грн. Задекларовано доходу на 624529,00 грн. Різниця (занижено доходи) на 71348,71 грн. Всього за 2013 рік занижено доходу на 150 553,12 грн.

Всього занижено доходу за 2011-2013 роки за рахунок невідповідності показників податкових декларацій показникам банківських виписок на 425 693,22 грн.

Протягом 2011 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ Ривс (ЄДРПОУ 34914473), сума витрат протягом 2011 року склала 203273,61 грн.

Протягом 2012 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ Стандарт-Д (ЄДРПОУ 32694059), ТОВ Ліга (ЄДРПОУ 24609652) сума витрат протягом 2012 року склала 134573,9 грн.

Протягом 2013 року Позивач мав взаємовідносини з ТОВ Взлет-Ера (ЄДРПОУ 32257266), ТОВ Градієнт ТЕК (ЄДРПОУ 36095668), сума витрат протягом 2013 року склала 27579,3 грн.

Всього сформовано витрат на 365 426,81 грн.

Всього занижено доходу за 2011-2013 роки на 791120,03 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем за 2011-2012 роки завищено дохід на 186240,10 грн. Отже, при визначенні суми, на яку донараховано ЄСВ, ДПІ враховувало виявлене під час перевірки завищення доходу: 791120,03 - 186240,10 = 604879,93 грн., що підтверджується повідомленням-розрахунком від 29.07.2014 року, актом перевірки.

29.07.2014 року Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська виставлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7-17-3, якою позивача зобов`язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 151061,74 грн.

Вищевказана вимога направлена на адресу позивача поштою 30.07.2015 року супровідним листом від 29.07.2014 року №24567161/17-3 разом із повідомленням-розрахунком.

Правомірність прийняття податкової вимоги від 29.07.2014 року № Ф-7-17-3 передана на розгляд суду.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.(пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України)

За приписами пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності.

Згідно з частиною 11 статті 8 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, для визначення розміру єдиного внеску необхідно правильно розрахувати суму чистого оподатковуваного доходу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що протягом 2011 року на розрахунковий рахунок платника податків надійшли грошові кошти від здійснення господарської діяльності на загальне суму 737 559,79 грн. без ПДВ, протягом 2012 року - 598 100,11 грн. без ПДВ.

За даними податкових декларацій про майновий стан за 2011 рік позивачем безпідставно завищено валовий дохід у розмірі 102 536,21 грн., у 2012 році - у розмірі 83 703,89 грн.

Протягом 2013 року на розрахунковий рахунок платника податків надійшли грошові кошти у сумі 695877,71 грн. без ПДВ, однак підприємцем у податковій декларації відображено дохід у розмірі 624 529 грн., що призвело до заниження валового доходу за 2013 рік на загальну суму 71 348,71 грн.

Також, перевіркою було встановлено, що згідно з наданими банківськими виписками за 2011 рік підприємцем за отриманий товар було перераховано з розрахункового рахунку 638381,25 грн. До складу валових витрат включено витрати на загальну суму 805241,00 грн., що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 166 859,75 грн.

Згідно з наданими банківськими виписками за 2012 рік, позивачем за отриманий товар було перераховано з розрахункового рахунку 538 230,65 грн. До складу валових витрат включено витрати на загальну суму 646511,00 грн., що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 108280,35 грн.

Згідно з наданими банківськими виписками за 2013 рік позивачем за отриманий товар було перераховано з розрахункового рахунку 514679,67грн. До складу валових витрат включено витрати на загальну суму 593 884,08грн, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 79 204,41 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок контролюючого органу, що завищення позивачем валового доходу та валових витрат, призвело до невірного обрахунку суми доходу підприємця, який підлягає оподаткуванню.

При цьому, колегія суддів критично оцінює висновок контролюючого органу та суду першої інстанції щодо недоведеності реальності вчинення спірних правочинів, з огляду на наступне.

Контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем доходів, з урахуванням отриманого від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акту №376/223/36095668 від 26.09.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ ГРАДІЄНТ ТЕК з контрагентами за період січень-липень 2013 року, акту №7211/224/34914473 від 21.12.2012 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Ривс (ЄДРПОУ 34914473) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ Пасіфік (ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, ТОВ Будівництво та реконструкція (ЄДРПОУ 36274510) за листопад 2011 року, ТОВ Олимп (ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ПП СВ Гермес (ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, БПП Сура (ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ Хімагросервіс (ЄДРПОУ 37237904) за листопад 2011 року, ТОВ Кафепродакшн (ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, ТОВ Інфотерм (ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ПВП Форест (ЄДРПОУ 25158846) за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дані податкової інформації відносно контрагентів позивача не можуть слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, і як, наслідок, порушення позивачем норм податкового законодавства.

Податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на наявну у нього інформацію щодо контрагентів позивача, яка не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні статті 72 КАС України.

Крім того, слід зазначити, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Позивач, як сторона за відповідними господарськими договорами, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Невиконання контрагентом своїх зобов`язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Враховуючи положення частини 2статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов`язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб`єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того, не передбачає обов`язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, порушення допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Отже, висновки контролюючого органу про недоведеність реальності вчинення правочинів між позивачем та контрагентами призвели до зменшення валових витрат за правочинами, укладеними між позивачем та його контрагентами, та збільшення доходу підприємця, що і слугувало підставою для донарахування єдиного внеску.

Такий висновок колегії суддів підтверджується також судовими рішеннями у справі № 804/1873/13-а, наданими відповідачем, яким визнано дії Держановї податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Ривс , за результатами якої був складений акт від 21 грудня 2012 року № 7211/224/34914473, та з огляду на який, відповідачем було відкриговано доходи позивача.

Оскільки в частині збільшення доходу позивача внаслідок недоведеності реальності вчинення правочинів контролюючий орган діяв з порушенням чинного законодавства, тому розрахунок доходу позивача з 2011, 2012, 2013 роки є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, розмір єдиного внеску є невірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, відповідно є протиправним збільшення чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, донарахування єдиного внеску та, як наслідок винесення вимоги від 29.07.2014 року №Ф-7-17-3, що свідчить про наявність підстав для її скасування.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до матеріалів справи, позивач при зверненні до суду першої інстанції з адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 302,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 480 від 16.06.2015 року та за подання апеляційної скарги 332,20 грн. відповідно до квитанції від 30.09.2015.

Таким чином, враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, сплачені позивачем та документально підтверджені в розмірі 634,20 грн. (302,00 + 332,20 = 634,20) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень на користь позивача.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року - скасувати.

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 29.07.2014 року №Ф-7-17-3 відповідно до якої позивачу нарахована сума заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, яка становить 151 061,74 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 634,20 грн.

Постанова набирає законної сили з 25.07.2019 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

Дата ухвалення рішення25.07.2019
Оприлюднено07.08.2019

Судовий реєстр по справі —804/7821/15

Постанова від 25.07.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Постанова від 25.07.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 28.02.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 27.12.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 07.12.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 23.11.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Чумак С.Ю.

Ухвала від 19.10.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Проценко О.А.

Ухвала від 19.10.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Проценко О.А.

Постанова від 04.09.2015

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кальник Віталій Валерійович

Ухвала від 14.07.2015

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кальник Віталій Валерійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні