Рішення

від 05.08.2019 по справі 381/4074/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/124/19

381/4074/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Лисовець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача - адвокат Говоруха М.М. звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за позивачем право власності на рухоме майно автомобіль марки LEXUS, моделі LX 570, 2008 року випуску номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 , колір - сірий, тип легковий (універсал) .

Мотивуючи позовні вимоги тим, що 03 березня 2008 року ОСОБА_1 , за кредитним договором № 014/0399/5/11013 придбав автомобіль марки LEXUS, моделі LX 570, 2008 року випуску номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 , колір - сірий, тип легковий (універсал), який зареєстрував та отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , в м. Луганськ. 05.10.2015 громадянин ОСОБА_3 перебуваючи в районі залізничного вокзалу м. Харків, передав на зберігання належний йому автомобіль разом із зазначеним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 А з 07.11.2015 ОСОБА_4 перестав виходити на зв`язок із ОСОБА_1 . Заява про даний злочин подана ОСОБА_1 до ЧЧ Станично-Луганського ВП ГУ НП в Луганській області 01.04.2016, на підставі чого внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.04.2016 №12016130570000236 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 289 КК України. 24.10.2015 автомобіль незаконно перереєстровано службовими особами Територіальним сервісним центром МВС України м. Києва на ОСОБА_5 , а згодом, 06.11.2015р. зазначений транспортний засіб під новим номерним знаком НОМЕР_3 зареєстрований на ОСОБА_2 . До теперішнього часу осіб, що незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем, не притягнуто до кримінальної відповідальності.

Ухвалою судді від 18 лютого 2019 року відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження.

21 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада України та шляхом направлення копії ухвали з матеріалами позовної заяви за відомим місцем його проживання, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 04 березня 2008 року ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 за кредитним договором № 014/0399/5/11013 придбано автомобіль марки LEXUS, моделі LX 570, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 , колір - сірий, тип легковий (універсал) (а.с.16-19).

04.03.2008 авто на підставі Довідки-рахунку ЦБР020087 від 27.02.2008, виданою ТОВ ГРАН ФАВОРИТ , зареєстроване за власником та видано відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , в м. Луганськ (копія додається, оригінал втрачено) та виданий державний номерний знак НОМЕР_5 (а.с.24-25).

05.10.2015 громадянин ОСОБА_3 перебуваючи в районі залізничного вокзалу м. Харків, передав на зберігання належний йому автомобіль разом із зазначеним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07 листопада 2015 року ОСОБА_4 перестав виходити на зв`язок із ОСОБА_1 .

Представник позивача зазначив, що заява про даний злочин подана 01.04.2016 ОСОБА_1 до ЧЧ Станично-Луганського ВП ГУ НП в Луганській області, на підставі чого внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.04.2016 №12016130570000236 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, що підтверджується копією клопотання про накладення арешту на даний автомобіль (а.с.13).

24 жовтня 2015 року автомобіль незаконно, без присутності ОСОБА_1 та всупереч його волі, перереєстровано службовими особами Територіальним сервісним центром МВС України м. Києва на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_6 , вид. 17.10.2002, і.к. НОМЕР_7 ) на підставі Довідки- рахунку № ААЕ 297254 від 24.10.2015, незаконно виданої ТОВ Т-МЕДІА ГРУП , зареєстрованої у місті Київ, код ЄДРПОУ 38518715. На даний час під зазначеним кодом в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій, установ (ЄДРПОУ) міститься інформація про ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРО ФІРМА "ЗЕРНО" (ТОВ "АГРО ФІРМА "ЗЕРНО"), що зареєстрована за адресою 02091, м.Київ, вул. Тростянецька, будинок 8-В .

Згодом стало відомо про те, що 06.11.2015р. зазначений транспортний засіб під новим номерним знаком НОМЕР_3 зареєстрований на ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 від 06.11.2015р.), останнє відоме місце реєстрації: в АДРЕСА_2 (а.с.28).

Таким чином, було порушено конституційне право громадянина України ОСОБА_1 на вільне володіння своїм майном, а також вимоги п.3.1 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженого Наказом від 11.08.2010 № 379, в якому чітко закріплено, що реєстрація ТЗ здійснюється на підставі заяви власника, документа, що посвідчує його особу, перевірки правомірності придбання ТЗ.

Крім того в п. 3.2 вказаної Інструкції зазначено, що особа власника ТЗ або уповноваженої ним особи встановлюється на підставі паспорта громадянина України.

Після прийняття заяви посадовою особою ТСЦ МВСУ м. Києва мав би бути проведений огляд ТЗ, перевірка документів та транспортного засобу за наявними базами даних АІС. Таким чином, ТЗ було перереєстровано незаконно, так як співробітники ТСЦ МВСУ зобов`язані були знати про наявність зазначених обтяжень.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Спори, пов`язані із захистом права власності та інших речових прав, розглядаються судами відповідно до визначеної процесуальним законом юрисдикції.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

До вибуття майна з володіння власника, не з його волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисно домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всі: випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Підставою виникнення права власності відповідачем - ОСОБА_6 є нікчемний правочин і відсутні інші підстави виникнення права власності. Так, ОСОБА_5 на дату укладання відповідної угоди, що є підставою права власності ОСОБА_6 , не мав статусу правомірного власника, так як перереєстрація ТЗ відбулася у незаконний спосіб, порушуючи права дійсного власника - Позивача. Відтак, не зважаючи на те, що ОСОБА_5 продав ТЗ Відповідачу в незаконний спосіб, ОСОБА_6 є добросовісним набувачем, який незаконно володіє витребуваним майном, оскільки придбав його у особи, яка не мала права його відчужувати.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним незалежно від визнання його таким судом.

У відповідності із положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Така небезпека щодо майна ОСОБА_1 існує, оскільки його майно вибуло із вільного володіння внаслідок кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, а потім майно було незаконно перереєстроване спочатку на ОСОБА_5 , а згодом на ОСОБА_2 .

Оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316 - 319 ЦК), то власник на підставі статті 391 ЦК не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд вважає надані позивачем докази, в частині задоволення позовних вимог, достатніми та переконливими.

Також, відповідно до ч. 1, ч. 2, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Небажання відповідача надавати докази зокрема з причин ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Крім цього, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в розмірі 8810 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 133, 280, 263-265 ЦПК України, ст.. 215, 321, 328, 388, 391, 392, 396 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_10 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 про встановлення права власності - задовольнити .

Визнатиза ОСОБА_1 право власності нарухоме майно - автомобіль марки LEXUS, моделі LX 570, 2008 року випуску номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 , колір - сірий, тип легковий (універсал) , що був придбаний за кредитним договором №014/0399/5/11013 від 04.03.2008.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 8810 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М.Ковалевська