Рішення

від 02.08.2019 по справі 539/1142/19

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1142/19

Провадження № 2/539/599/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Алтухової О.С.,

за участю секретаря - Ануфрієвої Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Антіховича В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Криниця про визнання договору оренди землі недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Селянського фермерського господарства Криниця про визнання договору оренди землі недійсним.

В позові вказав, що він являється власником земельної ділянки(паю) сільськогосподарського призначення, розташованої на території Вовчанської сільради, Лубенського району, Полтавської області кадастровим номером: НОМЕР_1 , площею 2,9204 га, яку він успадкував.

При оформленні спадщини він дізнався, що вказана ділянка орендується відповідачем і питань з приводу даної оренди не виникало. Однак останній 2018 рік показав, що орендар порушує умови договору і він вирішив повернути свою земельну ділянку. Коли він звернувся з даного приводу до орендаря, то йому стало відомо, що від його імені було укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 03 жовтня 2016 року, який він не підписував, та про існування якого йому не було відомо.

Відповідно до прикінцевих положень вказаного договору 03.10.2016 року зобов`язання по первісному договору були припинені і фактично укладений новий договір на сім років.

Вказаний договір не містить його підпису, орендна плата складає 7 процентів від грошової оцінки, на що він не може погодитись, та вказаний договір містить ряд розділів, з якими він також не може погодитись. Він не підписував вказаного договору та не приймав по ньому жодних зобов`язань . Для нього взагалі невідома природа вказаного договору. Це також стосується і акту приймання-передачі земельної ділянки від 3.10.2016 року, який він теж не підписував.

Він повідомив про це відповідача та попросив вирішити даний спір без суду, та повернути йому належну йому земельну ділянку з межовими знаками, яку він використовує незаконно, однак відповідач, а саме керівник СФГ Криниця , відмовив у цьому.

Згідно заяви про зміну предмету позову від 01.04.2019 року просив визнати недійсним договір про внесення змін до договору оренди землі від 03.10.2016 року, земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , розміром 2,9204 га., розташованої на території Вовчанської сільської ради, Лубенського району, Полтавської області та акт приймання-передачі до нього.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі, зауважили, що відповідачем не надано жодного доказу того, що оспорюваний договір був підписаний позивачем. Крім того, в зв`язку із ненаданням відповідачем оригіналу договору, неможливо провести почеркознавчу експертизу. Позивач ОСОБА_1 , допитаний за його згодою як свідок в порядку, передбаченому ст. 92 ЦПК України, пояснив, що договір про внесення змін до договору оренди землі від 03.10.2016 року та акт приймання-передачі до нього він не підписував, наміру продовжувати договірні відносини із СФГ Криниця після закінчення строку договору, який укладався померлою ОСОБА_4 , спадкоємцем якої він є, він не мав. Копію оспорюваного договору йому дав співробітник відповідача, оригіналу у нього ніколи не було. Під час підписання договору його не було вдома, він був на заробітках у м. Гостомель.

Представник відповідача Антіхович В.В. заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що доказів того, що позивач не підписував договір не надано. Натомість, згідно показів свідка ОСОБА_5 вона особисто їздила до ОСОБА_1 для підписання оспорюваного договору. Надати оригінал договору для проведення експертизи не уявляється можливим, так як 27.12.2017 року в будинку, належному ОСОБА_6 , який є керівником СФГ Криниця , було вчинено крадіжку металевого сейфу, в якому зокрема знаходились оригінали договорів. Просив критично ставиться до показів свідків з боку позивача, оскільки ОСОБА_7 , яка є дружиною позивача, надала суперечливі покази щодо того, який саме документ вона підписувала, а покази інших свідків ані підтверджують, ані спростовують факт підписання договору позивачем. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_8 , допитаний в судовому засіданні, пояснив, що є сусідом позивача, знає його приблизно 10 років. Він пам`ятає, що у вересні-жовтні 2016 року він будував гараж і хотів щоб ОСОБА_1 йому допоміг підвезти матеріали, але ОСОБА_1 не було вдома, його жінка сказала, що він на заробітках.

Свідок ОСОБА_11 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що є сусідкою позивача та його дружини. Вона пам`ятає як в кінці вересня - на початку жовтня 2016 року жінка позивача просила її допомагати по господарству, так як її чоловік був на заробітках. Вона добре запам`ятала місяці і рік, оскільки інший сусід якраз будував гараж у дворі.

Свідок ОСОБА_7 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що є дружиною позивача. В 2016 році її чоловік оформив на себе пай в порядку спадкування. Вона пам`ятає, що до неї на роботу в магазин приходила ОСОБА_12 і вона підписала якийсь документ, вона як бухгалтер може стверджувати, що це був договір. Вона його підписала так як була впевнена, що підписує тільки в частині зміни власника паю через оформлення спадщини. Тільки через рік вони з чоловіком дізналися, що продовжений строк оренди. Копію договору їм дав працівник Криниці на ім`я ОСОБА_13 . На час підписання договору її чоловік був на заробітках або в Ірпені, або в Гостомелі. Свідок ОСОБА_7 під час пред`явлення підпису в оспорюваному договорі стверджувала, що це її підпис.

Свідок ОСОБА_5 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що в 2015-2016 роках працювала в СФГ Криниця . Вона видавала заробітну плату, пайові кошти, підписувала договори. Особисто їздила до позивача підписувати договір приблизно в серпні-жовтні 2016 року. Необхідність підписання договору була викликана смертю матері позивача, яка була орендодавцем. Підписував договір ОСОБА_1 не вдома, вона їздила до нього на роботу до котельні. Договори зберігалися в офісі, були розкладені по текам. Дружині позивача вона можливо привозила пайові кошти або продукти в рахунок паю.

Свідок ОСОБА_15 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що в 2016 році працювала разом з дружиною позивача в магазині. Вона пам`ятає як приходила ОСОБА_12 і ОСОБА_7 підписувала якісь документи.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення, що розташована на території Вовчанської сільської ради Лубенського району, Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_1 , розміром 2,9204 га, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 10.08.2016 р. приватним нотаріусом Карпець О.М.

03.10.2016 приватним нотаріусом Карпець О.М. зареєстрований договір оренди, укладений між СФГ Криниця та ОСОБА_4 .

Вказані обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, виданої 12.08.2016 року (а.с. 5-6).

Позивачем до позову долучені не засвідчені належним чином копії договору про внесення змін до договору оренди землі від 03.10.2016 року та акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СФГ "Криниця" в особі голови ОСОБА_6 укладений договір про внесення змін до договору оренди землі, при цьому згідно змісту договору ним не вносяться зміни до попереднього договору, а фактично укладається новий договір строком на 7 років (а.с. 7-9).

Згідно відповіді завідувача сектору державної реєстрації-державного реєстратора Лубенської райдержадміністрації Іващук О.Г. від 03.07.2019 р. № 01-10/3 оспорюваний договір зареєстрований на підставі заяви про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (зміна орендодавця, строк дії договору та орендна плата) № 19091973 (а.с. 57).

Позивачем ОСОБА_1 заявлялося клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та витребування доказів, а саме позивач просив витребувати від Селянського фермерського господарства Криниця оригінал оспорюваного договору та акт приймання-передачі земельної ділянки.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 15.04.2019 клопотання про витребування доказів задоволено.

25.04.2019 року представник відповідача надав суду заяву, в якій повідомив про неможливість виконання ухвали суду в зв`язку з відсутністю вказаних документів.

На підтвердження відсутності витребуваних доказів представником відповідача надано Витяг з ЄРДР, відповідно до якого 28.12.2017 року зареєстроване кримінальне провадження № 12017170240001926 за заявою ОСОБА_6 . Як убачається з даного Витягу, 27.12.2017 року в будинку по АДРЕСА_1 , було викрадено металевий сейф, у якому знаходились грошові кошти, рушниці, а з кімнати будинку викрадено ліхтарик та відеореєстратор (а.с.50).

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнання, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Суд вважає, що Витяг з ЄРДР не доводить факту викрадення у голови СФГ Криниця ОСОБА_6 будь-якої документації, в тому числі і договорів, актів приймання-передачі тощо. Згідно показів свідка ОСОБА_5 договори зберігалися у кабінеті у теках, а не у сейфі.

Ненадання відповідачем оригіналів договору та акту приймання передачі земельної ділянки унеможливило призначення та проведення почеркознавчої експертизи, а висновок цієї експертизи мав би вирішальне значення при вирішенні питання наявності волевиявлення ОСОБА_1 на укладання оспорюваного договору.

Єдиним доказом, наданим відповідачем в якості обґрунтування своїх заперечень, є покази свідка ОСОБА_5 , однак, ці покази протирічать показам свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 .

В зв`язку з викладеним, на підставі приписів ст. 84 ЦПК України, суд вважає за необхідне визнати ту обставину, що позивачем ОСОБА_1 не підписувався договір про внесення змін до договору оренди землі від 03.10.2016 р. та акт приймання-передачі земельної ділянки до нього, в зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. За частиною першою вищевказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в якому вказані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, а саме: детального опису робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги (розрахунок вартості складових наданих відповідних послуг).

Відсутність відповідних документів не дають можливість суду зробити належну оцінку понесених витрат на правову допомогу, а тому стягненню з відповідача ці витрати не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2,10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Криниця про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір про внесення змін до договору оренди землі від 03.10.2016 року, земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , розміром 2,9204 га., розташованої на території Вовчанської сільської ради, Лубенського району, Полтавської області та акт приймання-передачі до нього.

Стягнути з Селянського фермерського господарства Криниця на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання/реєстрації: Полтавська область, Лубенський район, с.Вовчик .

Відповідач - Селянське фермерське господарство "Криниця" , код ЄДРПОУ 30827466, адреса місця знаходження: Полтавська область, Лубенський район, с.Кремянка;

Текст повного судового рішення складено та підписано 06 серпня 2019 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду О.С. Алтухова