Ухвала

від 06.08.2019 по справі 612/556/19

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/556/19

1-кс/612/236/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2019 року смт Близнюки

Слідчий суддя Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника СТОВ «Самара», адвокат ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження № 12019220730000105 від 28 травня 2019 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України про арешт майна,-

встановив :

До Близнюківського районного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, про накладення арешту на врожай соняшника, що вирощується на земельних ділянках з кадастровими номерами 6320682000:01:001:0001; 6320682000:01:001:0002; 6320682000:01:001:0004; 6320682000:01:001:0005; 6320682000:01:001:0007; 6320682000:01:001:0010, загальна площа яких становить 26,6622 га, право оренди на які зареєстровано за СТОВ «Самара», що розташовані на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області, шляхом встановлення заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам псувати, знищувати, відчужувати, а також здійснювати збір врожаю із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки.

Забезпечення організації збору, зберігання та контроль за кількістю та якістю арештованого врожаю соняшника покласти на орган досудового розслідування Близнюківське відділення поліції Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області відповідно до вимог КПК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 27.05.2019 до Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява від голови СТОВ «Самара» ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 самовільно зайняв орендовані СТОВ «Самара» земельні ділянки (паї) та самовільно здійснив на них посів сільськогосподарської культури соняшника, площею 26,6622 га на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що СТОВ «Самара» здійснює вирощування різноманітних сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що розташовані на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області на підставі відповідних документів, в тому числі й договорів оренди земельних ділянок укладених між СТОВ «Самара» та власникам земельних ділянок (паїв).

Допитаний потерпілий ОСОБА_5 пояснив,що приблизно15-17травня 2019року об`їжджаючиорендовані підприємствомземельні ділянкипомітив,що на полі № 7, що розташоване неподалік від с. Павлівна Близнюківського району Харківської області, котре відповідно до укладених договорів оренди земельних ділянок між ОСОБА_7 к.н. 6320682000:01:001:0001; ОСОБА_8 к.н. 6320682000:01:001:0002; ОСОБА_9 к.н. 6320682000:01:001:0004; ОСОБА_10 к.н. 6320682000:01:001:0005; ОСОБА_11 к.н. 6320682000:01:001:0007; ОСОБА_12 к.н. 6320682000:01:001:0010 та СТОВ «Самара», загальною площею 26,6622 га, обробляє СТОВ «Самара», знаходилась сільськогосподарська техніка, котра не належить даному підприємству та за допомогою якої проводилась культивація та посів соняшника. Під`їхавши ближче, ОСОБА_5 помітив, що там знаходився трактор МТЗ 1025, а також ще один трактор МТЗ, але його модифікацію повідомити не може, оскільки він знаходився на значній відстані. Підійшовши до трактора котрий стояв, в ньому знаходився раніше невідомий чоловік, та на запитання до нього, що вони роблять на земельній ділянці, яка перебуває в оренді в СТОВ «Самара», та на підставі яких документів останні здійснюють сільськогосподарські роботи на вказаному полі, чоловік відповів, що на дану земельну ділянку їх відправив ОСОБА_6 , та більше ніякої інформації їм не відомо. Крім того той чоловік сказав, що їм за вказівкою ОСОБА_6 необхідно здійснити обробіток та посів вказаної земельної ділянки, площею 26,6622 га. Відразу до правоохоронних органів ОСОБА_5 не звертався, оскільки гадав, що йому вдасться самостійно владнати дану ситуацію з ОСОБА_6 . Під час розмови з ОСОБА_6 , він не зміг надати жодні документи, які б надали йому право здійснювати обробіток вказаних земельних ділянок, та вирішити питання мирним шляхом останній категорично відмовився.

Крім того під час допиту ОСОБА_5 зазначив, що на підставі документів, котрі маються в наявності в СТОВ «Самара» можна стверджувати, що ОСОБА_6 самовільно зайняв земельні ділянки, загальною площею 26,6622 га та здійснює їх обробіток без наявності жодних документів, котрі б підтверджували право власності або користування вказаних земельних ділянок.

Відповідно до проведено огляду місця події від 27.05.2019 вказаних земельних ділянок встановлено, що земельні ділянки 6320682000:01:001:0001; 6320682000:01:001:0002; 6320682000:01:001:0004; 6320682000:01:001:0005; 6320682000:01:001:0007; 6320682000:01:001:0010 засіяні та забороновані, а також маються сходи сільськогосподарської культури соняшника, висота рослин в середньому складає близько 2 см, та маються рівномірні рядки посівів.

В клопотанні зазначено, що згідно з ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав , яке оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Однак, всупереч вищевказаним вимогам чинного законодавства за ОСОБА_6 право власності або право оренди на вищевказані земельні ділянки не зареєстровано, та останній їх самовільно використовує шляхом засівання їх насінням соняшника, чим завдає майнової шкоди СТОВ «Самара».

В тойже часдокументи,що підтверджуютьправо власностіна вказанемайно,тобто соняшник,органом досудовогорозслідування неможуть бутизазначені уданому клопотанніта наданіслідчому суддіу зв`язкуз тим,що правовласності навказане майнонеможливо підтвердитидокументально (п.19листа Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ від 05.04.2013 року № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового^ контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження»).

Метою арешту майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, є тимчасове позбавлення будь-яких фізичних чи юридичних осіб можливості збору врожаю соняшника до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку, а також розпорядження будь-яким чином цим майном та його використання.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з викладеного, слідчий вважає, що врожай соняшника, що знаходиться на зазначених вище земельних ділянках, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, та набутий кримінально протиправним шляхом. У зв`язку з цим просить клопотання задовольнити.

Старший слідчий та представник СТОВ «Самара», адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні клопотання слідчого підтримали та просили його задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання розглянуте без їх участі.

Вислухавши пояснення слідчого, представника СТОВ «Самара», адвоката ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Частина друга ст. 131 КПК України передбачає, що одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи отриманої неправомірно вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст.170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Слідчим суддеювстановлено,що 28травня 2019року внесенівідомості доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12019220730000105за ознакамискоєння злочину,передбаченого ч.1ст.197-1КК Україниза фактомсамовільного зайняттяземельних ділянок,що розташованінеподалік відс.Павлівка Близнюківськогорайону Харківськоїобласті, з кадастровими номерами 6320682000:01:001:0001; 6320682000:01:001:0002; 6320682000:01:001:0004; 6320682000:01:001:0005; 6320682000:01:001:0007; 6320682000:01:001:0010, загальна площа яких становить 26,6622 га та знаходяться в оренді СТОВ «Самара».

Диспозицією ч. 1 ст. 197-1 КК України передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди власнику або законному володільцю.

Враховуючи це, доказове значення арешту врожаю соняшника для доведення факту вчинення зазначених у диспозиції статті дій, є сумнівним.

У відповідність ч. 4ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 5ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, санкція ч. 1ст. 197-1 КК Українипередбачає покарання лише у виді штрафу або арешту на певний строк і не передбачає покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, а також спеціальної конфіскації.

Згідно ч. 6 ст.170КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Всупереч цьому в матеріалах клопотання відсутній обґрунтований розмір цивільного позову у кримінальному провадженні, обґрунтований розмір неправомірної вигоди або матеріальної шкоди.

До того ж, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співрозмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. А вартість майна, яке зазначене в клопотанні слідчого, фактично не з`ясовано.

Також, слідчій суддя, відповідно до п. 6 ч. 2ст. 173 КПК Українивраховує наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Так, майно на яке за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, необхідно накласти арешт, а саме: врожай соняшника, що вирощується на земельних ділянках з кадастровими номерами 6320682000:01:001:0001; 6320682000:01:001:0002; 6320682000:01:001:0004; 6320682000:01:001:0005; 6320682000:01:001:0007; 6320682000:01:001:0010, загальна площа яких становить 26,6622 га, право оренди на які зареєстровано за СТОВ «Самара», що розташовані на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області, має ваду псуватися та врожай повинен бути зібраний у відповідний термін із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки.

За таких обставин слід дійти висновку про недоведеність слідчим, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Слід також зауважити, що пропонуючи накласти арешт на врожай, слідчий не обґрунтував, яким чином вказаний урожай можна зберегти і не допустити його псування, якщо не буде здійснено певних обробок необхідними добривами чи гербицидами, або інші сільхозроботи пов`язані з вирощуванням культури і які збитки будуть завдані інтересам держави та Державному бюджету України у разі, якщо усі посіви, арешт на які просить накласти слідчий, не будуть зібрані своєчасно або взагалі.

Крім того, суд вважає, що ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, а саме на посів соняшнику, в даному випадку, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літтоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрог проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

З урахуванням вищевикладеного, в даному конкретному випадку, застосування арешту на врожай сільськогосподарських культур, може завдати суттєвих збитків та свідчити про порушення вимог статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції з захисту прав людини, що є неприпустимим.

Таким чином, з огляду на викладене слідчим не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.132,170,172,173,309 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на врожай соняшника, що вирощується на земельних ділянках з кадастровими номерами 6320682000:01:001:0001; 6320682000:01:001:0002; 6320682000:01:001:0004; 6320682000:01:001:0005; 6320682000:01:001:0007; 6320682000:01:001:0010, загальна площа яких становить 26,6622 га, право оренди на які зареєстровано за СТОВ «Самара», що розташовані на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області, шляхом встановлення заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам псувати, знищувати, відчужувати, а також здійснювати збір врожаю із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1