Рішення

від 06.08.2019 по справі 926/1312/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06 серпня 2019 року Справа № 926/1312/19 Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/1312/19

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м. Київ,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика» , с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області,

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у сумі 23070,15 грн.,

за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В. ,

представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м. Київ, звернулася з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика» , с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у сумі 23070,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем заборгованості, стягнутої постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. у справі № 926/1190/13, що надає позивачеві підстави для нарахування на залишок боргу компенсаційних платежів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 03.06.2019 р. позовну заяву ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» залишено без руху, заявнику встановлено 10-тиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених у ній недоліків позовної заяви.

Заявою від 11.06.2019 р. за вих. № 31/04-1316 позивач усунув недоліки позовної заяви, з урахуванням чого ухвалою від 24.06.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за участю представників сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 16.07.2019 р. за участю представників сторін.

Цією ж ухвалою зобов`язано позивача до дати першого судового засідання надіслати до суду відповідь на відзив, відповідача зобов`язано в 15-денний строк надіслати до суду відзив на позовну заяву і докази на його підтвердження, докази надіслання відзиву позивачеві, заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні.

Ухвалою від 16.07.2019 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 06.08.2019 р. у зв`язку з неявкою представників сторін і неподанням відзиву на позов.

01.08.2019 р. від позивача супровідним листом від 24.07.2019 р. № 31/04-1590 на вимогу ухвали від 16.07.2019 р. надійшли додаткові документи.

У судове засідання 06.08.2019 р. представники сторін повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відзиву на позов не надійшло.

У матеріалах справи в наявності докази належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання.

За таких обставин, виходячи з положень частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

За відсутності відзиву на позов, про поважні причини неподання якого відповідач суд не повідомив, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 ПК України

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Згідно Статуту Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (нова редакція), позивач - Дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України» , код ЄДРПОУ 31301827, є юридичною особою, одним з видів економічної діяльності якої є організація закупівлі та закупівля, переробка і реалізація природного та скрапленого газу і газового конденсату, в тому числі населенню, бюджетним установам і організаціям, суб`єктам господарювання та іншим споживачам.

Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика» , код ЄДРПОУ 32171745, є суб`єктом господарювання у сферах рослинництва, тваринництва, птахівництва, виробництва м`яса та кормів для тварин та їх реалізації (інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2014 року у справі № 926/1190/13 відмовлено у задоволенні позову Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика» про стягнення заборгованості в сумі 124865,37 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28 травня 2014 року задоволено апеляційну скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» , рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2014 року у справі № 926/1190/13 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика» (код ЄДРПОУ 32171745, 60350, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Тарасівці) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 31301827, 04116, м. Київ, вул. Шолоденка, 1) 101847,23 грн. вартості безпідставно набутого майна.

Також стягнуто з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика» (код ЄДРПОУ 32171745, 60350, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Тарасівці, код ЄДРПОУ 32171745) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 31301827, 04116, м. Київ, вул. Шолоденка, 1) 2036,95 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 1048,48 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку. Доручено Господарському суду Чернівецької області видати наказ.

За змістом названої постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28 травня 2014 року у справі № 926/1190/13 зі СТОВ «Тарасовецька птахофабрика» стягнуто на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 101847,23 грн. вартості безпідставно набутого майна - природного газу, спожитого Товариством у серпні та вересні 2011 року без укладення договору на постачання природного газу.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 статті 75 ПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене факт існування у відповідача станом на дату прийняття постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28 травня 2014 року у справі № 926/1190/13 заборгованості перед позивачем у сумі 101847,23 грн. з відшкодування вартості природного газу, спожитого у серпні та вересні 2011 року без укладення договору на постачання природного газу, не підлягає доказуванню у справі № 926/1312/19.

Зміст позовних вимог позивача полягає у стягненні з відповідача передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України компенсаційних платежів: 4410,42 грн. 3% річних за період з 29.05.2016 року по 28.05.2019 року та 18659,73 грн. інфляційних втрат за період з травня 2016 року по квітень 2019 року, нарахованих на борг у розмірі 49031,23 грн., який є частиною суми, стягнутої постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28 травня 2014 року у справі № 926/1190/13.

Так, відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У пункті 1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 10 липня 2014 року № 6, роз`яснено, що грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Грошове зобов`язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті. Якщо зобов`язання виражене в банківському металі, то відповідне правовідношення не є грошовим зобов`язанням, і до нього не застосовуються норми про відповідальність за порушення такого зобов`язання.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначено статтею 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 5 цієї статті Кодексу у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, грошове зобов`язання відповідача перед позивачем зі сплати 101847,23 грн. за спожитий у серпні та вересні 2011 року природний газ виникло з рішення суду - постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. у справі № 926/1312/19, і на нього поширюються загальні положення цивільного законодавства щодо умов виконання і підстав припинення зобов`язання, а також цивільної відповідальності за неналежне виконання чи невиконання зобов`язання, у тому числі нарахування і стягнення компенсаційних платежів, передбачених статтею 625 ЦК України.

Як слідує з позовної заяви і заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивач зарахував у зменшення стягнутої названою постановою Львівського апеляційного господарського суду заборгованості сплачені відповідачем 25.05.2015 р. та 01.07.2015 р. кошти на загальну суму 40000,00 грн. (два платежі по 20000,00 грн.).

При цьому, з указаних коштів позивач послідовно зарахував 3085,43 грн. в рахунок погашення судового збору та 36914,57 грн. у зменшення основного боргу, що відповідає положенню статті 534 ЦК України, якою визначено черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням.

Заявлені до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат позивач нарахував на суму боргу в розмірі 49031,23 грн.

З`ясовуючи обставини зменшення заборгованості відповідача перед позивачем, суд встановив, що здійснені відповідачем платежі 25.05.2015 р. у сумі 20000,00 грн. та 01.07.2015 р. у сумі 20000,00 грн. мали інше цільове призначення, аніж погашення заборгованості, стягнутої постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. у справі № 926/1312/19.

Так, згідно наявної у справі виписки АБ «Укргазбанк» по особовому рахунку ДК «Газ України» два платежі по 20000,00 грн. від 25.05.2015 р. і 01.07.2015 р. здійснені СТОВ «Тарасовецька птахофабрика» з призначенням: «оплата зг. рішення суду від 13.03.2012 р.»

У доданій до позовної заяви довідці позивача щодо стану заборгованості СТОВ «Тарасовецька птахофабрика» також вказано, що платежі по 20000,00 грн. 25.05.2015 р. та 01.07.2015 р. здійснені як оплата згідно рішення суду від 13.03.2012 р.

Очевидно, що «рішення суду від 13.03.2012 р.» ніяким чином не можна вважати постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. у справі № 926/1190/13. При цьому, вказаною постановою суду апеляційної інстанції скасовано рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2014 року.

У позовній заяві і заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачем не наведено обгрунтованого пояснення, чому кошти в сумі 40000,00 грн., які сплачені відповідачем в рахунок погашення боргу за одним рішенням суду (від 13.03.2012 р.), зараховано в погашення боргу, стягнутого іншим судовим рішенням (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. у справі № 926/1190/13).

Разом з тим, таке зарахування не має юридичного значення для вирішення спору, оскільки існування заборгованості в сумі 49031,23 грн., на яку нараховані заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати у справі № 926/1312/19, відповідач не спростував, не надав доказів, які б підтверджували оплату ним вказаної суми боргу.

Натомість, позивачем подано постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2015 р. ВП № 46280290 про примусове виконання наказу Господарського суду Чернівецької області № 926/1190 від 20.06.2014 р. та інформацію про дане виконавче провадження, з якої видно, що рішення боржником (відповідачем) самостійно не виконано, на даний час виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження.

Таким чином, не виходячи за межі позовних вимог і предмета доказування, судом установлено, що заборгованість у розмірі 49031,23 грн., на яку нараховані заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати у справі № 926/1312/19, відповідачем не сплачена.

У свою чергу, зарахування позивачем платежів відповідача з іншим призначенням у погашення боргу, стягнутого у справі № 926/1190/13, не тягне за собою неправомірного збільшення відповідальності СТОВ «Тарасовецька птахофабрика» за невиконання спірного грошового зобов`язання.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до норм ЦК зобов`язання може припинятися з інших підстав (переданням відступного, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, за домовленістю сторін, новацією, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю його виконання, смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи, ст.ст. 600-609 ЦК).

Жодної з цих підстав, яка б свідчила про припинення зобов`язання відповідача перед позивачем зі сплати коштів у сумі 49031,23 грн., стягнутих постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. у справі № 926/1190/13, суд не встановив.

У пункті 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 10 липня 2014 року № 6, вказано, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - «Загальні положення про зобов`язання» , ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язань.

У вказаній постанові пленуму ВГСУ також роз`яснено, що грошові зобов`язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов`язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України.

У зв`язку з цим господарським судам необхідно мати на увазі таке.

У господарських відносинах грошові зобов`язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов`язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов`язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства (пункт 1.6).

Отже, у позивача існують правові підстави вимагати стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за грошовим зобов`язанням, яке виникло з рішення суду.

Визначаючи дату, з якої починається прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача, суд також виходить з того, що це зобов`язання виникло з рішення суду.

Відповідно до статті 4 5 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов`язкових для виконання на усій території України рішень, ухвал постанов.

Частиною 3 статті 105 ПК України в редакції до 15.12.2017 р. визначено, що постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття.

Отже, обов`язок відповідача сплатити кошти, стягнуті постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. у справі № 926/1190/13, виник у день набрання цією постановою законної сили - 28.05.2014 року.

Відтак, прострочення виконання відповідачем розпочалося з 29.05.2014 року.

Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку інфляційні втрати нараховані позивачем від боргу в розмірі 49031,23 грн. за період з травня 2016 р. по квітень 2019 року і складають 18659,73 грн. Перевіривши зазначений розрахунок, суд встановив, що він є правильним.

Три проценти річних обчислені позивачем від заборгованості в розмірі 49031,23 грн. за період з 29.05.2016 р. по 28.05.2019 р. і становлять 4410,42 грн., що не перевищує суму, нараховану судом (49031,23 грн. х 3% : 365 дн. х 1095 дн. = 4412,81 грн.).

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За результатами розгляду справи суд, встановив, що компенсаційні платежі позивачем нараховані правильно, фактичні обставини, які надають право на їх стягнення, та правові підстави позовних вимог доведено зібраними у справі та дослідженими і оціненими судом за правилами статті 86 ПК України доказами. За такого суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з повним задоволенням позову судовий збір у сумі 1921, 00 грн. належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика» (60350, с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, ідентифікаційний номер 32171745) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний номер 31301827) 18659,73 грн. інфляційних втрат, 4410,42 грн. три проценти річних та 1921,00 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Порядок набрання рішенням законної сили та його апеляційного оскарження

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення підписано 06 серпня 2019 року.

Суддя Т.І. Ковальчук