ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 серпня 2019 року № 826/15857/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомПриватного підприємства Пономарьов доДержавної фіскальної служби України прозобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство Пономарьов (далі-позивач/ПП Пономарьов ) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі-відповідач/ДФС України) про зобов`язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 102 590,55 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2018 р. прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю контролюючого органу щодо не збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення.
Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав про відсутність правових підстав для збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ПП Пономарьов звернулось до відповідача із листом від 03.04.2017 р., яким просило вирішити питання про перенесення суми ПДВ в розмірі 102,6 тис. грн., яка рахується в ДПІ для подальшого зарахування податкових зобов`язань з ПДВ, або перерахування на розрахунковий рахунок підприємства.
Листом від 28.04.2017 р. № 74070/10/26-31-12-01-4 відповідач повідомив підприємство, що сума ПДВ в розмірі 102,6 тис. грн., яка знаходиться на бюджетному рахунку НОМЕР_1 , не підлягає поверненню на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість або на розрахунковий рахунок, оскільки виникла за рахунок суми задекларованої до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 р.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200 1 .1 статті 200 1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 200 1 .2 статті 200 1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
За правилами пункту 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:
SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ,
де:
SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;
SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пункт 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що 01 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали.
Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу. На суму такого збільшення:
зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному періоді;
помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.
29 липня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16 липня 2015 року №643-VIII, яким пункт 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України викладено у новій редакції, а саме встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:
3) протягом 10 календарних днів після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року. На суму такого збільшення одноразово:
а) якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми податку на додану вартість до сплати до бюджету, - зменшується контролюючим органом в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази контролюючого органу така сума, задекларована до сплати до бюджету за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року, з одночасним зменшенням суми податку, що підлягає перерахуванню з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку до бюджету, що зазначається у реєстрі, на підставі якого орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, здійснює таке перерахування;
б) якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми податку на додану вартість до сплати до бюджету в розмірі, що є меншим ніж сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року або задекларовано від`ємне значення податку, - збільшується платником податку сума від`ємного значення, сформована за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року, яка переноситься до податкової звітності з податку звітного (податкового) періоду за серпень 2015 року/IV квартал 2015 року.
Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість вважаються погашеними одночасно із збільшенням суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.
Таким чином, наявні у платника податку на додану вартість суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.
Міністерством фінансів України затверджено нову форму декларації з ПДВ, в якій для сум залишків від`ємного значення, непогашених станом на 01 лютого 2015, передбачено окремий розділ IV. Згідно розділу IX Порядку № 966 передбачено, що суми залишку від`ємного значення податку попередніх податкових періодів обліковуються у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) у розрізі звітних (податкових) періодів, у яких такі суми виникли. Суми від`ємного значення податку попередніх податкових періодів, що обліковуються у (Д2) (додаток 2), до розділу III декларацій 0110 за звітні (податкові) періоди, починаючи з лютого 2015 року / I кварталу 2015 року, не переносяться, а відображаються в розділі IV таких декларацій. Пунктом 5 Порядку № 966 встановлено, що у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) зазначаються: у графах 2 - 6 - суми залишку від`ємного значення податку попередніх податкових періодів станом на початок поточного звітного періоду в розрізі виду такого від`ємного значення; у графах 2 - 6 (Д2) (додаток 2) за лютий 2015 року (I квартал 2015 року) зазначаються суми від`ємного значення, що підлягають зарахуванню до звітного (податкового) кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року.
У графі 6 (Д2) (додаток 2) наступних звітних (податкових) періодів зазначаються дані графи 14 (Д2) (додаток 2) за попередній звітний (податковий) період.
Значення рядка Усього, в т. ч.: графи 6 переноситься до рядка 26 декларації за поточний звітний (податковий) період;
у графі 7 - сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Значення рядка Усього, в т. ч.: переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду. У графі 14 вказується сума залишку непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду. Значення рядка Усього, в т. ч.: графи 14 переноситься до рядка 31 декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, за ПП Пономарьов обліковується сума ПДВ у розмірі 102 590,55 грн.
Відповідачем, на підставу для відмови у збільшенні у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, зазначено про не задекларування підприємством показників у додатку 2 до декларації ПДВ для збільшення реєстраційної суми у 2015 році.
Проте, суд звертає увагу на те, що в Порядку та в інших нормативних документах не вказано, що розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних має зазначатися в Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість, яка подається за наступний період.
Більш того, жодна норма Податкового кодексу України та Порядку не визначає термін, з якого платник податку за власним бажанням буде враховувати залишки від`ємного значення (бюджетного відшкодування) з ПДВ за старими правилами чи враховувати зазначені суми (або їх частину) в складі від`ємного значення розділу III Декларації.
Відтак, враховуючи встановлену переплату за ПП Понамарьов в інтергованій картці платника у розмірі 102 590,55 грн., та з урахуванням того, що платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання, суд доходить висновку про наявність правових підстав для збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 102 590,55 грн.
Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним. Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).
Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.
Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від`ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та пояснення сторін, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій, у зв`язку із чим адміністративний позов ПП Понамарьов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Приватного підприємства Пономарьов (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 3, кв. 11, код ЄДРПОУ 31987617) задовольнити.
Зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство Пономарьов має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 102 590,55 грн.
Присудити на користь Приватного підприємства Пономарьов (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 3, кв. 11, код ЄДРПОУ 31987617) судові витрати в сумі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2019 |
Оприлюднено | 08.08.2019 |
Номер документу | 83493574 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Васильченко І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні