Рішення

від 12.06.2007 по справі 4/824-26/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

12.06.07                                                                                          

Справа № 4/824-26/153

За позовом: Приватного

підприємства „Капітал-Авто”, м. Київ

до відповідача:

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,                м. Городок Львівської області

Про стягнення

54 211,47 грн.

Суддя Деркач

Ю.Б.

при

секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача Гринчук

А.М. -представник              

від відповідача ОСОБА_2.

-представник 

Представникам сторін роз'яснено їх

права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК

України.

Повний текст рішення виготовлено та

підписано 11.07.2007 р.

Суть спору: Приватне

підприємство „Капітал-Авто”, м. Київ звернулося до господарського суду з

позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,            м. Городок Львівської області про

стягнення 54 211,47 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2007 р.

порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на

22.05.2007 р. В судовому засіданні 22.05.2007 р. оголошувалась перерва до

12.06.2007 р.

Представник позивача в судове

засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на те, що рішенням господарського суду м. Києва у справі № 14/413

від 24 жовтня 2006 року вирішено стягнути з ПП «Капітал-Авто»54 211,47 грн.

збитків на користь ЗАТ «Олейна». Вказана сума була сплачена ПП «Капітал-Авто».

Однак зазначених збитків ПП «Капітал-Авто»зазнало внаслідок неналежного

виконання ФО-П ОСОБА_1. обов'язків за Угодою № НОМЕР_1 на транспортно

експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у

міжнародному та міжміському сполучені. Статтею 228 ГК України прямо

передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має

право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Окрім того, для

належного захисту порушених прав, ПП «Капітал Авто»звернулося за правовою

допомогою до адвоката. 06 березня 2007 року ПП «Капітал -Авто»сплатило адвокату

ОСОБА_3. частину гонорару в сумі 3 000,00 грн.

Представник відповідача в судове

засідання з'явився, подав відзив від 22.05.2007 р. на позовну заяву, проти

позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві.

Відповідачем подано клопотання №

НОМЕР_2. про зупинення провадження по справі № 4/824-26/153 до закінчення

розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ФО-П ОСОБА_1. на

рішення господарського суду м. Києва 24.10.2006 р. по справі № 14/413.

Клопотання відповідача про

зупинення провадження по справі судом до уваги не приймається у зв'язку з

наступним:

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК

України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості

розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що

розглядається іншим судом.

З приписів ст. 79 ГПК України

вбачається, що розгляд справи зупиняється до вирішення пов'язаної з нею іншої

справи, однак відповідачем до клопотання долучено лише касаційну скаргу на

рішення господарського суду м. Києва, а не процесуальний документ суду

касаційної інстанції про прийняття касаційної скарги до провадження, що не дає

підстав для зупинення провадження по справі № 4/824-26/153 з мотивів наведених

відповідачем у клопотанні про зупинення провадження по справі.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив

наступне:

01 листопада 2005 року між

Приватним підприємством «Капітал-Авто»(надалі -позивач, Експедитор) та Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі -відповідач, Перевізник) було укладено Угоду

№ НОМЕР_1 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів

автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні (надалі

-Угода). Відповідно до умов цієї Угоди Перевізник зобов'язувався перевозити

вантаж, що вказувався в накладних та був ввірений йому Експедитором, а

Експедитор зобов'язувався оплачувати послуги Перевізника (п. 1.2 Угоди). Згідно

п. 2.3 Угоди вимоги до перевезення зазначаються у разовій заявці, яку

Експедитор надає Перевізнику після узгодження на кожне перевезення окремо. На

виконання умов Угоди 24 листопада 2005 року Експедитором було надано

Перевізнику Заявку б/н на здійснення перевезення вантажу (стійки для скла,

скло) за маршрутом Україна -Чеська Республіка -Україна (надалі -Заявка).

Перевізником було прийнято Заявку до виконання.

Вантаж, що підлягав перевезенню

відповідно до Угоди та Заявки, на праві власності належав Закритому

акціонерному товариству «Олейна»(надалі -ЗАТ «Олейна», Замовник), з яким

Експедитором 18 листопада 2004 року було укладено Договір № НОМЕР_3 на

перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі -Договір). Відповідно до

умов Договору (розділ 1) Експедитор, діючи за дорученням і за рахунок коштів

Замовника, здійснює експедиторські послуги по перевезенню вантажів в міжміських

та міжнародних сполученнях посередництвом послуг перевізника, тобто організовує

перевезення найманим транспортом за маршрутом, вказаним у разовій заявці, яка є

невід'ємною частиною даного Договору і факсова копія якої має юридичну силу.

Відповідно до Заявок (транспортного замовлення) № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5

Експедитор взяв на себе обов'язок організувати перевезення вантажу (стійок і

скла) за маршрутом Україна -Чехія -Україна.

Відповідно до положень Конвенції

про договір міжнародного автомобільного перевезення 1956 року договір

перевезення підтверджується випискою міжнародної товарно-транспортної накладної

(CMR). Згідно статті 9 конвенції КДПВ накладна є доказом укладання договору

перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Крім того,

відповідно до КДПВ додатковим документом до міжнародної товарно-транспортної

накладної (CMR) є рахунок-фактура (invoice), де зазначається, зокрема,

кількість вантажу, ціна одиниці вантажу і загальна ціна вантажу.

Згідно Заявки № НОМЕР_5 вантаж

(пункт 8 Заявки: скло в ящиках, 20 700 кг, 12 ящиків; стійки для перевезення

скла, 400 кг, 4 шт.) перевозився з Чехії (постачальник і вантажовідправник -

фірма "Glaverbel CZECH a.s.", Чеська республіка,                м. Тепліце) в Україну

(вантажоодержувач -ЗАТ "Олейна", м. Київ) належним відповідачу

транспортним засобом з д.н.з. НОМЕР_6 (водій -ОСОБА_4.) відповідно до

документів: 8 ящиків скла по CMR 01234, invoice № НОМЕР_7, 4 ящики скла по CMR

0017337, invoice № НОМЕР_8.

По invoice № НОМЕР_7 перевозилося 8

ящиків скла, в яких знаходилися наступні види скла: Planibel Bronze 6mm -613,90

м, за ціною 5,85 Євро за м2; Planibel Bronze 4mm - 187,79 м2,

за ціною 4,05 Євро за м2; Stratobel Clear - 260,02 м2, за

ціною 6,20 Євро за м2.

По invoice № НОМЕР_8 перевозилося 4

ящики скла, в яких знаходився наступний вид скла: Glamatt Clear 2mm -1 129,76 м2,

за ціною 2,60 Євро за м2.

11 грудня 2005 року о 2200

год. на 265,5 км. автомобільної траси Київ -Чоп сталася дорожньо-транспортна

пригода, на підтвердження чого водію ОСОБА_4. старшим інспектором ДПС

Рівненської області ОСОБА_7. було видано довідку. За наслідками ДТП старшим

інспектором Рівненської митниці ОСОБА_8., виконавчим директором ЗАТ

«Олейна»ОСОБА_9. та водієм відповідача ОСОБА_10 було складено Акт про огляд та

перевантаження вантажу, в якому встановлено, що «внаслідок ДТП виник бій скла,

пошкодження упаковки («т»-подібні стійки) з частковим випаданням вантажу за

борт автомобіля; скло листове, яке випало із кузова автомобіля розбите на

дрібні шматки і для використання по призначенню непридатне, підрахувати його

кількість немає можливості». У зв'язку з неможливістю подальшого руху автомобіля

державний № НОМЕР_6, решта вантажу, що залишився після ДТП загальною кількістю

4 ящики перевантажено в автомобіль державний № НОМЕР_9. Про заміну автомобіля

державний № НОМЕР_6 на автомобіль державний № НОМЕР_10 Рівненською митницею

15.12.2005 р. зроблено в CMR відповідні відмітки.

14 грудня 2005 р. експертом

Рівненської торгово-промислової палати складено Акт експертизи № НОМЕР_11 в

експертному висновку якого зазначено, що пред'явлені для експертизи пачки із

склом (1 пачка, 187,78 кв.м., 4 мм., «бронза»2,25х3.21 м по 26 листів в пачці

-ВН374113-04-502) (3 пачки, 368,34 кв.м. 6 мм. «бронза»2.25хЗ,21 м. по 17

листів в пачці: ВН3741 13-04-503, ВН374113-04-504, ВН374113-04-501) мають

пошкоджену упаковку (тріщини), скло має пошкодження (сколи, тріщини, викривлення

форми). Встановити якість скла по дефектах зовнішнього вигляду, кількість

пошкоджень (бій) на даний момент в пред'явлених чотирьох пачках не має

можливості. Скло листове, яке випало із кузова автомобіля розбите на дрібні

куски, для використання по призначенню не придатне, підрахувати його кількість

не має можливості. Три стійки «Т»-подібні мають пошкодження (вигини у основі).

Три стійки -«Т»-подібні не мають пошкоджень. Чотири пачки скла з 6-ма стійками

перевантажені в інший автомобіль НОМЕР_10 для подальшого транспортування.

14 грудня 2005 p. з посиланням на

Акт експертизи № НОМЕР_11 ст. інспектором ВВ № 1 Рівненської митниціОСОБА_8.

виконавчим директором ЗАТ „Олейна" ОСОБА_9. водієм відповідача ОСОБА_10

складено Акт б/н про невідповідність товарів відомостям, зазначених у потрібних

для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх

упаковки або маркування, в п. 10.2 якого зазначено, що після ДТП в наявності

залишилося скло Planbel Bronze 4 mm -187,79 кв.м. скло Planbel Bronze 6 mm

-368.34 кв.м. яке знаходилося в 4 ящиках.

В п. 10.3 зазначеного Акту вказано,

що вантаж не відповідає відомостям документів (Invoice НОМЕР_7 та Invoice

НОМЕР_8), оскільки частина скла, крім наявних, була розбита на дрібні шматки,

що сталося внаслідок ДТП.

23 грудня 2005 р. експертом

Київської торгово-промислової палати проведено перевірку якості скла по

дефектах механічного характеру, у висновках якого зазначено, що в 3 ящиках,

згідно маркуванню «Бронза»за номерами місць ВН374113-04-503, ВН374113-04-504,

ВН374113-04-501 -51 лист скла товщиною 6 мм. загальною площею 368,3475 кв.м., в

тому числі: 42 листа -303,345 кв.м. без пошкоджень: 7 листів - 50,5575 кв.м.

розбиті на частини неправильної герметичної форми; 2 листи -14,445 кв.м. цілі з

наявністю чисельних подряпин по всій площі листів. В 1 ящику згідно маркуванню

«бронза»за номером ВН374113-04-502 -26 листів скла товщиною 4 мм. Загальною

площею 187,785 кв.м. в тому числі: 13 листів -98,8925 кв.м. без пошкоджень: 12

листів -86,67 кв.м. розбиті на часті неправильної геометричної форми: 1 лист

-7,2225 кв.м. цілий з наявністю чисельних подряпин по всій площі листа.

З урахуванням актів експертизи №

НОМЕР_11 та № НОМЕР_12, за цінами, що її зазначено в Invoice НОМЕР_7 та в

Invoice НОМЕР_8, власнику вантажу ЗАТ «Олейна»було заподіяно збитків на

загальну суму 54 211,47 грн., що підтверджується поданими у позовній заяві

розрахунками, які не спростовані відповідачем у відзиві.

22 червня 2006 року ЗАТ

«Олейна»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ПП «Капітал

-Авто»про відшкодування зазначеної суми збитків. 24 жовтня 2006 року

господарським судом м. Київ було прийнято рішення, яким позов ЗАТ «Олейна»до ПП

«Капітал -Авто»задоволено: вирішено стягнути з ПП «Капітал - Авто»54 211,47

грн. збитків. Вказаним рішенням господарського суду міста Києва встановлено всі

обставини щодо заподіяння ЗАТ «Олейна»збитків, на які містяться посилання в

поданій позивачем позовній заяві. 26 грудня 2006 року господарським судом м.

Києва прийнято Постанову у справі за позовом ЗАТ «Олейна»до ПП «Капітал -Авто»,

яким рішення апеляційну скаргу ЗАТ «Олейна»залишено без задоволення, а рішення

суду першої інстанції без змін.

На виконання рішення суду ПП

«Капітал -Авто»перерахувало ЗАТ «Олейна»: платіжним дорученням № 2203 від 15

січня 2007 року 20 000,00 грн.; платіжним дорученням № 2204 від 17 січня 2007

року 25 000,00 грн.; платіжним дорученням № 2205 від 18 січня 2007 року 5

207,27 грн.

Загальна сума, перерахована ПП

«Капітал -Авто»ЗАТ «Олейна»в рахунок заподіяних збитків складає 50 207,27 грн.

Решта суми: 4 004,20 грн. було зараховано в рахунок однорідних

зустрічних вимог ПП «Капітал -Авто»до ЗАТ «Олейна»за заявою ПП «Капітал

-Авто»від 14 березня 2007 року. Заборгованість ЗАТ «Олейна»перед ПП «Капітал

-Авто»виникла внаслідок надання експедиторських послуг на підставі Договору №

НОМЕР_3 на перевезення вантажів автомобільним транспортом за іншими

замовленнями від 18 листопада 2004 року, рахунків № НОМЕР_13, № НОМЕР_14 та

підтверджується Актом взаєморозрахунків від 29 грудня 2006 року.

15 березня 2007 року в порядку

регресних вимог позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про відшкодування

збитків, яку відповідач отримав 21 березня 2007 року, що підтверджується

повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте відповідачем жодних

дій, спрямованих на відшкодування заподіяних збитків не було здійснено.

Відповідач вважає, що вимоги

позивача є обґрунтованими лише в частині. Він наголошує, що визнає позов у

частині відшкодування збитків, що були завдані внаслідок ДТП, що сталося

11.12.2005 року на 265 км + 500 м автодороги Київ-Чоп та які посвідчуються

актом експертизи № НОМЕР_11 складеного Рівненською торгово-промисловою палатою

від 14.12.2005 року. Проте решта скла у 4 пачках (1 пачка, 187,78 м. кв., 4 мм.

«бронза»2, 25*3,21 м. по 26 листів у пачці -ВН374113-04-502, 3 пачки, 368,34

кв.м., 6 мм., «бронза»2,25*3,21 м. по 17 листів в пачці -ВН374113-04-503,

ВН374113-04-504, ВН374113-04-501) було перевантажено на інший автомобіль.

Наступна експертиза була проведена Київською торговельно-промисловою палатою

актом експертизи № НОМЕР_12 від 23.12.2005 року.  Проте як саме були доставлені ці пачки до

місця проведення експертизи відповідачу не відомо. Також при проведенні

експертизи були присутні лише представники ЗАТ «Олейна».  Це дає підстави сумніватися у об'єктивності

проведення експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК

України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї

справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті

самі сторони.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за

договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується

доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту

призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві),

а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст. 924 цього ж Кодексу перевізник відповідає за збереження вантажу, з

моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не

доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, сталися внаслідок

обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не

залежало. Перевізник відповідає за 

втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення

вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його

вини. Аналогічні за змістом норми, які покладають на перевізника

відповідальність за втрату, псування, нестачу вантажу закріплені в нормах

ст.ст. 307, 314 ГК України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України

особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має

право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку

зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або

мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право

не було порушене (упущена вигода). Згідно ст. 224 ГК України учасник

господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені

вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані

цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Статтею 228 ГК

України прямо передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував

збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Таким чином, ПП «Капітал -Авто»має

право стягнути з ФО-П ОСОБА_1. збитки в сумі 54 211,47 грн.

Для надання правової допомоги при

розгляді справ в судах на Україні діє адвокатура. Конституція України в ст. 59

закріпила право кожного на правову допомогу. Стаття 44 ГПК України відносить до

складу судових витрат оплату послуг адвоката. Стаття 48 цього ж Кодексу вказує,

що витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом

України "Про адвокатуру”. У названому законі вказується, що оплата

адвокатові проводиться на підставі договору між юридичною особою і адвокатом

(ст. 12). В силу майнових відносин між адвокатом і клієнтом, при їх

встановленні і виконанні повинні застосовуватись норми цивільного

законодавства. Цивільний кодекс надає свободу сторонам у визначенні умов

договору. Сума в договорі визначається за згодою сторін.

28 лютого 2007 року між позивачем

та адвокатом ОСОБА_3. було укладено Договір доручення № НОМЕР_15, відповідно до

якого адвокат зобов'язався представляти інтереси підприємства в справі за

позовом до ФО-П ОСОБА_1., а підприємство зобов'язалося оплатити адвокату

гонорар в сумі 5 400,00 грн.

Згідно Договору доручення на

адвоката було покладено наступні обов'язки: провести вивчення та юридичний

аналіз фактичних обставин; готувати проекти документів; погоджувати з

довірителем правову позицію у справі, повідомляти його про перспективи

отримання позитивного результату виконання доручення виходячи із законодавства,

практики його застосування та набутого досвіду; представляти інтереси

довірителя в судах при розгляді справ, пов'язаних із захистом прав довірителя.

На виконання доручення адвокатом

ОСОБА_3. було вивчено матеріали, надані довірителем, здійснено їх юридичний

аналіз, підготовлено позицію по справі, підготовлено проект вимоги про

відшкодування збитків, підготовлено проект позовної заяви, здійснено необхідні

розрахунки. 06 березня 2007 року позивач сплатив адвокату ОСОБА_3. частину

гонорару в сумі 3 000,00 грн.

Частина 5 ст. 49 ГПК України

передбачає, що при задоволенні позову суми, які підлягають сплаті за послуги

адвоката покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України

судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками

судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України

господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що

позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення

повністю.

З огляду на викладене, керуючись

Конституцією України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного

перевезення 1956 року, ст.ст. 22, 919, 924 ЦК України, ст.ст. 224, 228, 307,

314 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК

України, суд -

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов

задоволити повністю.

2.          Стягнути з

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,    м.

Городок, АДРЕСА_1, Львівська область (відомості про банківські реквізити

відсутні, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_16) на користь

Приватного підприємства „Капітал-Авто”, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, б. 100,

к. 2 (р/р 26006602 у ВАТ „Банк „Олімпійська Україна” м. Київ, МФО 322324, код

ЄДРПОУ 32375601) 54 211 грн. 47 коп. збитків, 3 000 грн. 00 коп. витрат на

послуги адвоката, 542 грн. 11 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

 Суддя