Рішення

від 31.07.2019 по справі 280/1570/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 липня 2019 року Справа № 280/1570/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГРАНДБУД (71400, Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, буд. 92А, код ЄДРПОУ 41412465)

до Головного управління Держпраці у Запорізької області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГРАНДБУД (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 516/575/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 05 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 12.04.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 03 травня 2019 року позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 08.05.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.05.2019.

Ухвалою суду від 30.05.2019 відкладено підготовче засідання на 02.07.2019.

02.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно складено оскаржувану постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1502280,00 грн. за порушення вимог ч. 1,3 ст.24 КЗпП України. Крім того, відповідачем порушено порядок розгляду справи за результатами зібраних в ході інспекційного відвідування матеріалів, чим порушено права позивача на надання пояснень та спростування обставин встановлених в ході інспекційного відвідування.

Представник позивача просив суд справу розглянути в порядку письмового провадження, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача просив справу розглянути в порядку письмового провадження, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГРАНДБУД відмовити. 17.05.2019 від представника відповідача до канцелярії суду надійшов відзив (вх..21377), відповідно до якого, зазначає, що за результатами аналізу інформації, отриманої із ГУ ПФУ у Запорізькій області від 02.04.2018 №3463-08 та від 29.08.2018 №10115-08 про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року та від 29.08.2018 №10115-08 і від 28.01.2019 №1211-08 про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно- правових договорів, Головним управлінням було видано наказ від 31.01.2019 № 245 про проведення інспекційного відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю у термін до 18.02.2019. На підставі наказу оформлено направлення від 04.02.2019 №157 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування. Під час заходу державного нагляду перевірялося наступне: порядок оформлення трудових відносин; питання додержання мінімальних гарантій в оплаті праці; строки виплати заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, виплата їх в повному обсязі; використання праці неповнолітніх. За результатами перевірки Позивача, 15 лютого 2019 року складено Акт інспекційного відвідування №ЗП516/575/АВ, який повністю відповідає вимогам ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , уніфікованій формі Акту, затвердженій Наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 № 1338, а також містить детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні норми законодавства, серед яких порушення ч. З ст.24 КЗпП України. У зв`язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, керуючись п.2 та п. З Постанови №509, 22.02.2019 року, заступником начальника Головного управління, Ганненко О.О., прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про працю, відповідальність за які передбачена абз.2 ч.2 статті 265 КЗпП України. Рішення про розгляд справи про накладення штрафу не направляється роботодавцю і є внутрішнім документом Головного управління в процедурі накладення штрафу.

На підставі прийнятого рішення листом № 08/03.4-06/1747 від 25.02.2019 р. позивача повідомлено про розгляд справи 05.03.2019 року о 15 годині 00 хвилин. Повідомлення про розгляд справи надіслано рекомендованим листом 26.02.2019 року (за 8 днів до розгляду справи), що підтверджується фіскальним чеком (додається). 04.03.2019 до Головного управління надійшло клопотання від позивача про відкладення строків розгляду справи на більш пізню дату. Рішення про обґрунтованість клопотання та доцільність перенесення приймається уповноваженою посадовою особою. Порядок №509, водночас, не передбачає повідомлення суб`єкта господарювання про відмову у задоволенні клопотання. Таким чином, враховуючи те, що дане клопотання було визнано необгрунтованим 05.03.2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області, ОСОБА_1 , на підставі акта про виявлення під час невиїзного інспектування суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, винесено постанови про накладення штрафу №ЗП516/575/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС в розмірі 1 502 280,00 гривень. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятої постанови. Проведене інспекційне відвідування позивача здійснено відповідно до вимог чинного трудового законодавства та з належним дотриманням прав позивача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами аналізу інформації, отриманої відповідачем із ГУ ПФУ у Запорізькій області від 02.04.2018 №3463-08 та від 29.08.2018 №10115-08 про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року та від 29.08.2018 №10115-08 і від 28.01.2019 №1211-08 про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно- правових договорів, Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області було видано наказ від 31.01.2019 № 245 про проведення інспекційного відвідування ТОВ БК ГРАНДБУД з питань додержання законодавства про працю у термін до 18.02.2019.

У період з 05.02.2019 по 15.02.2019 співробітниками ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування ТОВ БК ГРАНДБУД , за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування від 15.02.2019 №ЗП516/573/АВ.

Відповідно до висновків Акту інспекційного відвідування від 15.02.2019 №ЗП516/573/АВ встановлено порушення ТОВ БК ГРАНДБУД приписів ч.1, 3 ст.24 КЗпП України.

05.03.2019 ГУ Держпраці винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП516/575/АВ/П/ПТ/ТД-1 ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1502280,00 грн. за порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору 12 фізичних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Позивач, не погодившись з правомірністю проведення інспекційного відвідування та постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно ч.5 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року (далі - Конвенція), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Згідно статті 16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (далі - Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Згідно пп.1 п.11 Порядку №295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Відповідно до ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Тобто, підставою для застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій є зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

22 лютого 2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області, ОСОБА_1 , прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на ТОВ БК ГРАНДБУД за порушення законодавства про працю, відповідальність за які передбачена абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Відповідачем позивачу направлено лист №08/03.4-06/1747 від 25.02.2019 про розгляд справи 05.03.2019 року о 15 годині 00 хвилин.

Крім того, відповідно до положень пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2013 №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Разом з тим, відповідачем до матеріалів адміністративної справи надано фіскальний чек УКРПОШТИ з ідентифікатором поштового відправлення - 6909500319070, згідно якого відповідачем на адресу позивача 26.02.2019 направлено лист з рекомендованим повідомленням.

Але рекомендоване повідомлення з відміткою про дату отримання представником позивача листа до суду відповідачем не надано.

Натомість, представником позивача надано до суду роздруківку з офіційного сайту УКРПОШТИ, з якої вбачається, що відправлення з ідентифікатором поштового відправлення - 6909500319070 вручено представнику позивача 05.03.2019.

Тобто про дату, час та місце розгляду матеріалів інспекційного відвідування представника позивача було повідомлено саме в день розгляду справи - 05.03.2019.

Згідно пункту 7 Порядку №509, справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Як зазначено представником відповідача у поданому до суду відзиві, представник відповідача звертався до відповідача з клопотанням про відкладення строків розгляду справи на більш пізню дату. Рішення про обґрунтованість клопотання та доцільність перенесення приймається уповноваженою посадовою особою. Порядок №509, водночас, не передбачає повідомлення суб`єкта господарювання про відмову у задоволенні клопотання. Таким чином, враховуючи те, що дане клопотання було визнано необгрунтованим 05.03.2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області, ОСОБА_1 , на підставі акта про виявлення під час невиїзного інспектування суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, винесено постанови про накладення штрафу №ЗП516/575/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС в розмірі 1 502 280,00 гривень.

Але представником відповідача не надано до суду, на підтвердження вищезазначеного, Рішення про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про перенесення розгляду, у зв`язку з його необґрунтованістю, тому суд вважає що дане клопотання відповідачем було проігноровано та розглянуто справу без участі представника позивача, що є порушенням п. 7 Порядку №509.

Суд вважає, що відповідачем порушено порядок розгляду справи за результатами зібраних в ході інспекційного відвідування матеріалів, чим порушено права позивача на надання пояснень та спростування обставин встановлених в ході інспекційного відвідування.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідач діяв необґрунтовано, порушуючи процедуру, яка встановлена Порядком №509 та без урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГРАНДБУД .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі є Головне управління Держпраці у Запорізької області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 22534,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГРАНДБУД (71400, Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, буд. 92А, код ЄДРПОУ 41412465) до Головного управління Держпраці у Запорізької області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 05.03.2019 №ЗП 516/575/АВ/П//ПТ/ТД-1ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГРАНДБУД судовий збір в розмірі 22534,20 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот тридцять чотири гривні 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 31.07.2019.

Суддя М.С. Лазаренко