Рішення

від 01.08.2019 по справі 280/2141/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року (о 13 год. 15 хв.)Справа № 280/2141/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1 .,

представника відповідача Большакова К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ірада

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ Компанія Ірада , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення комісії відповідача, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про внесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №35 від 20.02.2019;

зобов`язати відповідача виключити позивача з бази ризикових платників в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок .

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що ні у відповіді на запит, ні у витязі з Протоколу №35 не зазначено, який саме критерій ризиковості здійснення операцій став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ Компанія Ірада та віднесення до переліку ризикових платників податків. Вважає, що Рішення про включення позивача до переліку ризикових платників є неправомірним, а використана податковим органом інформація є безпідставною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, підстава віднесення ТОВ Компанія Ірада до ризикових платників є абстрактною, не чіткою та не зрозумілою, не містить жодного підґрунтя посилання на обставини, які б свідчили про дійсність існування підстав та причин для визначення ТОВ Компанія Ірада таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, на думку позивача, рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 20.02.2019 оформлене протоколом №35 є протиправним з огляду на відсутність у позивач ознак ризиковості, визначених п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, які не затверджені жодним нормативно-правовим актом ДФС України, а існують лише у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-17 Критерії ризиковості платника податків . Зауважує також, що Рішення від 20.02.2019 №35 порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Ураховуючи викладене, посилається на приписи Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010, Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 №117, та просить визнати протиправним та скасувати Рішення комісії №35 від 20.02.2019, а також зобов`язати відповідача виключити позивача з бази ризикових платників в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок .

Ухвалою судді від 10.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 06 червня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив (вх. від 07.06.2019 №23644), у якому зазначає, що за приписами п. 10 Постанови КМУ №117 від 21.02.2018 одним із критеріїв визначення ризиковості платника податку є наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Пояснює, що ГУ ДФС у Запорізькій області отримано податкову інформацію, відповідно до якої можливе ТОВ Компанія Ірада до категорії ризикових платників податку у зв`язку із наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Також в Критеріях визначено, якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно х пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представником позивача надано суду відповідь на відзив (вх. №24207 від 12.06.2019), у якій додатково зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 Листа ДФС України №26010-06-10/7849 від 31.10.2018 та витяг з протоколу ГУ ДФС у Запорізькій області від 20.02.2019 за №35 не містить. Твердження відповідача про наявність податкової інформації нічим не підтверджено, більш того відповідачем не надано ні з рішенням, ні з відзивом на позов, яку саме і коли отримано податкову інформацію, та взагалі не надано документальних доказів про отримання податкової інформації. Ураховуючи вищевикладені обставини, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

12 червня 2019 року вирішено продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовне засідання на 17 липня 2019 року.

17 липня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 01 серпня 2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Компанія Ірада зареєстроване юридичною особою 04.04.2011 за адресою: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 6, офіс 10, основним видом діяльності позивача є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, про що свідчать дані Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Для здійснення господарської діяльності, позивач має відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк , про що свідчить довідка №190417SU14544 від 17.04.2019 про відкриття рахунка.

Крім того, на підставі договорів, укладених з ФОП ОСОБА_2 (№20/11-2017ОР від 20.11.2017) та ТОВ Айс Запоріжжя (№192/16 від 21.11.2016), позивач орендує нежитлові приміщення.

До позивача на його запит надійшла інформація ГУ ДФС у Запорізькій області, в якій, серед іншого зазначено, що під час засідання Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області 20.02.2019 прийнято рішення щодо внесення до переліку ризикових платників ТОВ Компанія Ірада , у зв`язку з наявністю податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій ТОВ Компанія Ірада .

До цієї інформації додано Витяг з Протоколу від 20.02.2019 за №35, в якому зазначено, що слухали членів Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області та ухвалили визначити наступних суб`єктів господарювання такими, що відповідають критеріям ризиковості (відповідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку), серед яких за п.1 зазначено і ТОВ Компанія Ірада , п. 8 вказано Секретарю Комісії забезпечити включення до бази ризикових платників - підприємства, що відповідають критеріям ризиковості: ТОВ Компанія Ірада .

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов`язання відповідача виключити позивача з бази ризикових платників в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок .

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено у п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п. 2 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п. 3 Порядку №117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п. 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України Наказом №144 від 21.03.2018 затвердила "Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків" (далі - Порядок №144).

У вказаному Порядку №144 зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії.

Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п. 1.6 Критеріїв.

В Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо (п. 1.6):

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Суд зауважує, що ГУ ДФС у Запорізькій області внесено ТОВ Компанія Ірада 20.02.2019 до переліку ризикових платників податку відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з ознакою "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Проте, відповідачем під час розгляду справи не було надано суду матеріали, на підставі яких ТОВ Компанія Ірада було віднесено до ризикових платників податків, та іншу інформацію, що розглядалась Комісією, які згідно з Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додаються до протоколу засідання Комісій.

Інформація, яка б свідчила про проведення ризикових операцій ТОВ Компанія Ірада , в матеріалах справи відсутня.

Під час розгляду справи відповідачем суду не надано доказів, які б підтверджували правомірність включення позивача до переліку ризикових підприємств.

Окрім того, відповідно до абзацу 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків до протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Документів, які визначені абзацом 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків відповідачем суду не надано.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено можливість застосовування п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку до ТОВ Компанія Ірада з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Таким чином, рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі від 20.02.2019 №35, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини другої статті 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що оскаржуване протокольне рішення від 20.02.2019 №35 прийнято відповідачем з порушенням порядку встановленого нормами чинного законодавства, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

При цьому, дискреційними є повноваження відповідача - суб`єкта владних повноважень, обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити з бази переліку ризикових платників Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазова компанія "ГАЗІНВЕСТПРОЕКТ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Крім того, судом при задоволенні вказаної вимоги у наведений спосіб було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 24.07.2018 у справі №806/2254/15, від 01.03.2018 у справі №826/22282/15, від 29.03.2018 у справі №816/303/16, від 03.04.2018 у справі №815/6881/16, від 13.06.2018 у справі №815/6768/15.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд наголошує, що в даному випадку позивачем до матеріалів справи додано договір №51 про надання правової допомоги від 09.04.2019, ордер на надання правової допомоги серія ЗП №085141 від 09.04.2019, попередній опис робіт (надання послуг) від 09.04.2019, рахунок-фактура №5101 від 09.04.2019 на суму 6 000,00 грн., платіжне доручення №704 від 24.04.2019 на суму 6 000,00 грн., детальний опис робіт (надання послуг) від 01.08.2019, акт приймання-передачі надання послуг від 01.08.2019.

Детальний опис робіт та Акт виконаних робіт відповідно до Договору №51 від 09.04.2019 містять: підготовка позовної заяви з додатками 6 годин - 2 000,00 грн., участь у судовому засіданні (підготовче провадження) 1 година - 1 500,00 грн., участь у судовому засіданні (розгляд справи по суті) 1 година - 1 500,00 грн., підготовка відповіді на відзив 3 години - 1 000,00 грн.

Ознайомившись з вказаними документами, суд не вважає їх достатніми для вирішення питання про присудження до стягнення за рахунок відповідача понесених витрат на правничу допомогу, оскільки із них не вбачається, що вказані послуги були надані адвокатом саме у Запорізькому окружному адміністративному суді у межах даної справи, при цьому, відповідно до договору про надання правової допомоги Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу, пов`язану із захистом його прав і законних інтересів в судах всіх інстанцій, що діють у системі судоустрою України, на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності незалежно від порядкування у справі про виключення підприємства з переліку ризикових платників податку. Додаткової ідентифікації наданих послуг, окрім у межах договору №51 від 09.04.2019, надані позивачем документи не містять.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 зазначив, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 134 КАС України, позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що подані документи не можуть слугувати достатніми та належними доказами для підтвердження понесених позивачем судових витрат саме у справі № 280/2141/19, а тому суд не знаходить підстав для їх стягнення.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ Компанія Ірада документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ірада (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 6, офіс 10, код ЄДРПОУ37611815) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146), яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ірада (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 6, офіс 10, код ЄДРПОУ37611815) до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №35 від 20.02.2019;

Зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ірада (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 6, офіс 10, код ЄДРПОУ37611815) з бази ризикових платників в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок .

В решт позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ірада (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 6, офіс 10, код ЄДРПОУ37611815) суму судового збору у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 07.08.2019.

Суддя І.В. Батрак