Рішення

від 07.08.2019 по справі 440/2201/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2201/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Ольшанської О.Б. ,

представника відповідача - Федчун Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватної агрофірми "Світ" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2019 року позивач Приватна агрофірма "Світ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 21.05.2019 №ПЛ4203/158/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 125 190,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що факт роботи у Приватній агрофірмі "Світ" громадянина ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин, про що відображено у оскаржуваній постанові від 21.05.2019 №ПЛ4203/158/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, не відповідає дійсності.

26 червня 2019 року Полтавським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

17 липня 2019 року відповідачем до суду поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на відсутність порушень в діях представника відповідача в ході проведення інспекційного заходу, правомірність постанови про накладення штрафу від 21.05.2019 №ПЛ4203/158/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У травні 2019 року на адресу Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист від Глобинського ВП ГУ НП в Полтавській області від 02.05.2019 №3833/115/115/01-19, яким повідомлено, що в ході відпрацювання Глобинським ВП ГУ НП в Полтавській області заходів щодо виявлення та попередження злочинів, пов`язаних із порушення законодавства про працю, було встановлено, що на ПАФ "Світоч" без трудових відносин працюють ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 . У зв`язку з викладеним просили провести перевірку додержання вимог законодавства про працю у ПАФ "Світ" /а.с. 53/.

Управлінням Держпраці у Полтавській області, за наслідками вивчення даної інформації, виданий наказ від 02.05.2019 року №102П "Про проведення заходів державного контролю", відповідно до якого на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2917 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наказано провести інспекційні відвідування ПАФ "Світ" щодо відповідності вимогам законодавства про працю у зв`язку з надходженням Глобинського ВП ГУ НП в Полтавській області від 02.05.2019 №3833/115/115/01-19 - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_10 /а.с. 52/.

Дане стало підставою для видання направлення від 02.05.2019 року №872 на проведення заходу державного контролю - інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності позивача в частині порядку оформлення трудових відносин, оплати праці в період з 03.05.2019 по 06.05.2019, яке отримане директором підприємства, що підтверджується його власноручним підписом. Зауважень щодо порядку надання позивачеві чи отримання даного направлення позивачем не зазначено.

За наслідками інспекційного відвідування, проведеного у присутності директора ПАФ "Світ" ОСОБА_5 , встановлено відсутність документів, які б підтверджували факт оформлення трудових відносин із найманим працівником ОСОБА_2 , про що складений акт № ПЛ4203/158/АВ від 06.05.2019. Відповідачем також складений припис про усунення виявлених порушень від 06.05.219 №ПЛ4203/158/АВ/П /а.с. 57-62/.

Начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербак С.Л. прийняте рішення від 11.05.2019 щодо розгляду справи про накладення штрафу і призначення його на 21.05.2019 в Управлінні Держпраці у Полтавській області за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна, 119. Про розгляду справи повідомлено позивача листом від 11.05.2019 №02-12/3168, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.63-64/.

За наслідками розгляду справи, винесена постанова про накладення штрафу ввід 21.05.2019 №ПЛ4203/158/АВ/П/ПТ/ТД-ФС на ПАФ "Світ" в сумі 125 190,00 грн., примірник якої отримано адвокатом позивача, про що зроблено відповідне письмове підтвердження /а.с. 66/.

Із зазначеною постановою позивач не погодився, вважає її незаконною, такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду із відповідним позовом.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши підстави та законодавче обґрунтування позовних вимог та заперечень відповідача, вивчивши письмові докази, залучені учасниками до матеріалів адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року №2694 визначено, що державна полі тика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення №386/2011, чинного на час виникнення правовідносин), відповідно до п. 1 якого Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує, зокрема, реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Одними із основних завдань Держпраці України, згідно з п. 3 Положення, є реалізація державної полі тики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.

Згідно з пп. 1 п. 4 цього ж Положення № 386/2011 Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування прані, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобам індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувальних профілактичним харчуванням: проведення обов`язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.

У відповідності до п. 6 Положення №386/2011 Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов`язкового державного страхування, обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Так, згідно з п. 7 Положення №386/2011 Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю). їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 року №877-У "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що встановлено статтею 259 Кодексу законів про працю України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до положень п.2, 3 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Тобто, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Частина третя статті 24 КЗпП України передбачає, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

За змістом частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як слідує зі змісту акту інспекційного відвідування ПАФ "Світ", під час проведення інспекційного відвідування було виявлене наступне: 03.05.2019 о 08 год. 00 хв. на території ПАФ Світ знаходився громадянин ОСОБА_2 , який виконував роботи по ремонту вагової. З даного питання ОСОБА_2 надав письмове пояснення, в якому зазначив, що працює у ПАФ Світ , директором якої являється ОСОБА_5 , з початку літа 2018 року на посаді різноробочого. Останнім часом виконує роботу по ремонту вагової, графік роботи з 8.00 до 17.00, заробітну плату отримує в розмірі мінімальної заробітної плати. Остання заробітна плата була ним отримана в розмірі 3000,00 грн. В табелях обліку робочого часу та відомостях на видачу заробітної плати за період з червня 2018 р. по березень 2019 р. прізвище ОСОБА_2 не значиться.

У судовому засіданні, допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , пояснив, що територія на якій знаходиться ПАФ "Світ" не огороджена, на ній також є інші підприємства, вхід на територію є вільним. ОСОБА_2 ніколи не працював та не працює у ПАФ "Світ", не виконував ніякої роботи та ніколи не отримував заробітної плати, тому і не зазначений в табелях робочого часу та відомостях на виплату заробітної плати.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 03 травня 2019 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_6 близько 08.30 год. приїхав на територію ПАФ Світ до чоловіка на ім`я ОСОБА_7 (прізвища він не знає), який на той час ремонтував вагову, щоб домовитися про роботу. Як тільки він під`їхав, навіть ще не встиг встати з мотоцикла і зайти на територію, до нього відразу підбіг працівник поліції ОСОБА_8 , і сказав щоб він швидко сів у автомобіль. У авто було ще троє чоловіків, один з них був у формі поліцейського, на передньому сидінні автомобіля сидів чоловік з інспекції праці і вони усі разом поїхали в приміщення В. Кринківської сільської ради. ОСОБА_8 почав його запитувати чи працює він на ПАФ "Світ", на що він відповів, що не працює. ОСОБА_8 почав його запитувати чи хоче він піти служити в АТО, а він відповів, що не хоче. Після чого сказав йому, що він їм не потрібен, а їм потрібен ОСОБА_9 , при цьому щось написав на папері та дав йому підписати. Він, злякавшись наслідків, нічого не зрозумівши, підписав папірець. Він просив ОСОБА_11 дати йому прочитати що він підписує, але він йому в цьому відмовив. Потім у кабінет зайшов ОСОБА_10 , сказав, що він працівник із Держпраці та почав диктувати йому пояснення, які він мав писати. Він почав сперечатися, що все написане ним не відповідає дійсності, але ОСОБА_8 сказав, щоб він мовчки все писав, бо він посприяє, щоб його забрали в АТО.

При цьому категорично заперечував факт стосовно того, що працював на ПАФ "Світ" та отримував заробітну плату, а заяву, в якій викладено неправдиві пояснення написав тільки через погрози з боку працівника поліції. З цього приводу 22 травня 2019 року він звернувся до відділу поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні свідок оперуповноважений сектору кримінальної поліції Глобинського ВП ГУ НП в Полтававській області ОСОБА_11 пояснив, що при спілкуванні з гр. ОСОБА_2 у кабінеті, який було надано сільським головою, гр. ОСОБА_2 повідомив, що рік працює на території ПАФ "Світ" різноробочим, останнім часом він ремонтує вагову, яка належить даному підприємству. Під час спілкування свідок робив записи у своєму блокноті та ніяких письмових пояснень від гр. ОСОБА_2 особисто не відбирав. Письмове пояснення, як він бачив, відібрано державним інспектором ОСОБА_10. Зазначав, що гр. ОСОБА_2 власноручно надав пояснення державному інспектору, без примусу чи тиску, неодноразово повторював, що отримує мінімальну заробітну плату та задоволений своєю роботою, а офіційно сам не хоче працевлаштовуватися.

Водночас, матеріали справи не містять документальних чи будь яких інших доказів фактичного виконання гр. ОСОБА_2 будь-якої роботи на ПАФ "Світ" в даний період, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Окрім того, суд зазначає, що за результатами інспекційного відвідування відносно директора ПАФ "Світ" ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що в ході проведення інспекційного відвідування ПАФ "Світ" встановлено, що гр. ОСОБА_2 працює у ПАФ "Світ" без належного оформлення трудових відносин, що суперечить ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Вказаними діями було вчинено правопорушення передбачене ст. 41 КУпАП.

Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 20.06.2019 року, яка набула законної сили, закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення /а.с. 110-111/.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвал вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд враховує висновки, викладені у судовому рішенні, яке набуло законної сили щодо відсутності в діях позивача складу правопорушення події, яка слугувала підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення.

З урахуванням наведеного вище, висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України здійснено при неповному та необ`єктивному дослідженні всіх фактичних обставин справи.

Отже, спірне рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим його належить визнати протиправним і скасувати, а позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.05.2019 №ПЛ4203/158/АВ/П/ПТ/ТД-ФС задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватної агрофірми "Світ" (с. Іванове Селище, Глобинський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 02781510) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 04 квітня 2019 року №ПЛ4203/158/АВ/П//ПТ/ТД-ФС.

Стягнути на користь Приватної агрофірми "Світ" (код ЄДРПОУ 02781510) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 08 серпня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва