Рішення

від 08.08.2019 по справі 826/13508/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2019 року № 826/13508/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альта-Груп" доДержавної фіскальної служби України, Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Київтекстиль" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альта-Груп" (03065, м. Київ, вул. Космонавта Комарова, буд. 42, літера Ж, код ЄДРПОУ 38317037) з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Київтекстиль" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 50, код ЄДРПОУ 01552233), в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить суд:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві від 25.05.2018 № 727067/38317037 щодо відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 24.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання Державної фіскальної служби здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкову накладну від 24.10.2017 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві безпідставно, не маючи належних правових підстав відмовило позивачу у реєстрації податкової накладної від 24.10.2017 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що ним було подано всі документи, що підтверджують факт реального виконання ТОВ Будівельна компанія "Альта-Груп" та його контрагентом ТОВ Київтекстиль господарських зобов`язань. Разом з тим, жодної конкретизації в рішенні щодо відмови в реєстрації податкової накладної не має, що дає підстави вважати такий підхід щодо відмови формальним, обумовленим неналежним вивченням наданих платником податку пояснень та документів на підтвердження викладених обставин щодо здійснення господарської діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач в особі Державної фіскальної служби України надав суду відзив на позовну заяву, в якому містяться загальні посилання на приписи податкового законодавства щодо порядку реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 залучено в якості співвідповідача по справі - Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві.

Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві також надало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що ТОВ "Будівельна компанія "Альта-Груп" не було надано інформації та документального підтвердження щодо наявності складських приміщень, штатного розкладу, договорів та розрахункових документів щодо придбання будівельних матеріалів для виконання послуг, товарно-транспортні накладні щодо перевезення товарно-матеріальних цінностей для виконання послуг, графік виконаних робіт, акти виконаних робіт, документів, що підтверджують факт розрахунку з замовником, а також було надано один документ, який не можливо ідентифікувати. Відсутність зазначених документів та відсутність можливості ідентифікувати деякі документи не дає можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ "Будівельна компанія "Альта-Груп" згідно з якою виписана податкова накладна від 24.10.2017 №8.

Позивач надав суду відповідь на відзив, де зазначив, що на підтвердження здійснення господарських операцій за результатами яких було виписано податкову накладну від 24.10.2017 №8, ним було надано необхідний перелік документів відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Постановою КМУ від 21.02.2018 року №117, Також, позивачем було надано письмові пояснення стосовно того, що грошові кошти в розмірі 514 394, 00 грн., які відображені в ПН №8 надійшли на рахунок ТОВ "Будівельна компанія "Альта-Груп", як авансований внесок від замовника - ТОВ Київтекстиль на виконання умов Договору від 05.04.2017 №05/04-г. Окрім того, позивач наголосив, що він неодноразово надавав аналогічний перелік документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій під час зупинення реєстрації інших податкових накладних, і щоразу за результатом розгляду поданих документів, зупинені податкові накладні реєструвалися.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Будівельна компанія "Альта-Груп" (Підрядник) та ТОВ Київтекстиль (Замовник) було укладено Договір №05/04-г від 05.04.2017 за умовами якого Підрядник виконує роботи з монолітного лиття залізобетонних конструкцій та перекриття.

Додатковою угодою від №1 від 19.04.2017 до Договору №05/04-г від 05.04.2017 встановлено, що Замовник сплачує Підряднику щотижневі авансовані платежі (в межах 600-650 тис. грн. в т.ч. ПДВ 20%) на закупівлю основних матеріалів (бетон та арматура), а також на розхідні матеріали, оплату праці робітників для забезпечення ритмічного виконання робіт (п. 3.1 Додаткової угоди).

Згідно з пояснення позивача, наведеними в тексті позовної заяви, на виконання зазначених положень вказаного договору впродовж жовтня 2017 року ТОВ "Будівельна компанія "Альта-Груп" отримано від ТОВ Київтекстиль 3 200 000, 00 грн. коштів:

04.10.2017 - 300 000,00 грн.;

10.10.2017 - 2 000 000,00 грн.;

24.10.2017 - 900 000,00 грн.

Вказані оплати здійснено за виконані роботи, що підтверджені актом виконаних робіт від 02.10.2017 на суму 1850 016,00 грн. на цю суму виписана податкова накладна № 1 від 02.10.2017 та зареєстрована 14.01.2018 після подання аналогічного пояснення, та на погашення суми боргу в розмірі 835 590,00 грн. за виконані роботи за попередні місяці, яка відображена в карточці рахунку 361 за жовтень 2017 року як поточне сальдо на початок періоду.

24.10.2017 на рахунок ТОВ Будівельна компанія Альта-Груп надійшли грошові кошти в розмірі 900 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №204 від 24.10.2017.

Позивач стверджує, що частина коштів, сплачених згідно платіжного доручення №204 від 24.10.2017, а саме 385 605, 00 грн. зараховані як оплата по факту наданих послуг, внаслідок чого було закрито податкову накладну №1 від 02.10.2017, а 514 395,00 грн. надійшли як авансовий платіж, з огляду на що, за правилом першої події ТОВ Будівельна компанія Альта-Груп виписало та направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 24.10.2017 на суму авансу, а саме - 514 394,00 грн..

Згідно з отриманою квитанцією від 15.11.2017 документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стали "виявлені помилки", а саме: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН".

З метою реєстрації зазначеної вище податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних в позивачем було направлено на адресу ДФС повідомлення від 23.05.2018 щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №8 від 24.10.2017, реєстрація якої зупинена. Також позивачем було надіслано контролюючому органу письмові пояснення до квитанції №1 щодо зупинення реєстрації податкової накладної №8 від 24.10.2017, в яких зазначено, зокрема, що по даті останньої оплати за правилом першої події ТОВ Будівельна компанія Альта-Груп було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №8 від 24.10.2017 року на суму авансу, що склалася на цю дату, а саме - 514 394, 00 грн.

Рішенням від 25.05.2018 №727067/38317037 Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Альта-Груп було відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №8 від 24.10.2017 з тих підстав, що товариством не надано копій наступних документів: первинних документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

При цьому, у формах оскаржуваного рішення контролюючого органу зазначено, що ненадані документи необхідно підкреслити, однак відповідачем не було конкретно визначено, які саме з перерахованих документів не було надано та не підкреслено такі.

Позивач, не погоджуючись із діями відповідачів щодо відмови у реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 74.2 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями п. 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.16.1 ПК України (в редакції на час зупинення податкових накладних позивача) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Відповідно до п. 6 Критеріїв ризиковості платника податку остатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (які були чинним на час зупинення реєстрації податкової накладної позивача) моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 31 Закону України від 07 грудня 2017 року №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Згідно з такими змінами реєстрація ПН / РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 пункту 56 Закону №2245 розділ XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 57 1, згідно з яким ПН / РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу, крім:

ПН / РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

ПН / РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

ПН / РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом №2245-VIII та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 щодо зупинення реєстрації ПН / РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН / РК, реєстрація таких ПН / РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Згідно з положеннями п.п. 201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №117 від 21.02.2018 року, яка була чинна вже на момент прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивача, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що і рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання приписів ПК України було надано відповідачу додаткові документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній, зокрема, такі як копії договору, додаткової угоди, платіжного доручення від 24.10.2017 №204, фінансового звіту тощо, а також пояснення щодо зупинення реєстрації податкової накладної №8 від 24.10.2017.

Проте, як зазначено вище, оскаржуване рішення вмотивоване ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Позивач наголошує, що відправлена ним на реєстрацію податкова накладна №8 від 24.10.2017 року була виписана за правилом першої події, на авансований платіж, а відтак, надати всі первинні документи не вбачалось за можливе.

Позивач також наголошує, що він неодноразово надавав аналогічний перелік документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій під час зупинення реєстрації інших податкових накладних, і щоразу за результатом розгляду поданих документів, зупинені податкові накладні реєструвалися, на підтвердження чого позивачем надано копію квитанції щодо реєстрації податкової накладної №1 від 02.10.2017 в ЄРПН, яка була виписана за результатами тієї ж господарської діяльності що і податкова накладна №8 від 24.10.2017. Вказаного відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

З наведеного можна дійти висновку, що відповідач, в даному випадку, жодним чином не здійснював аналіз наданих позивачем документів та пояснень щодо складання податкової накладної №8 на авансований платіж відповідно до вимог пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, зворотного відповідачами під час судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не доведено, відзив на позовну заяву не містить змістовних пояснень та доказів, які б свідчили про правомірність прийнятих відповідачем рішень, поряд з цим, посилання відповідачів у відзивах на позовну заяву сприймаються судом критично, оскільки в самих оскаржуваних рішеннях не було конкретно визначено, які саме документи необхідно було надати, до того ж, суд бере до уваги наступні приписи Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що оскаржувані рішення Комісії Державної фіскальної служби України є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідач, покладений на нього приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення не виконав та не надав суду достатніх доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації податкової накладної №8 від 24.10.2017.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві від 25.05.2018 № 727067/38317037 щодо відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №8 від 24.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної фіскальної служби здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкову накладну від 24.10.2017 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, оскільки суд дійшов висновку щодо протиправності рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві від 25.05.2018 № 727067/38317037, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, то відповідно, з урахуванням положень п. 19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державної фіскальної служби зареєструвати податкову накладну від 24.10.2017 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення у зв`язку із чим суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, суд звертає увагу, що саме в наслідок протиправної відмови комісії Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №8 від 24.10.2017 було порушено права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому судовий збір підлягає відшкодуванню саме за рахунок Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альта-Груп" (03065, м. Київ, вул. Космонавта Комарова, буд. 42, літера Ж, код ЄДРПОУ 38317037) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві від 25.05.2018 № 727067/38317037 щодо відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 24.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу зареєструвати податкову накладну від 24.10.2017 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альта-Груп" (03065, м. Київ, вул. Космонавта Комарова, буд. 42, літера Ж, код ЄДРПОУ 38317037) судові витрати у розмірі 3 524, 00 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа